마태복음 22
1 예수께서 다시 비유로 대답하여 가라사대
А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм при́тчами, кажучи:
2 천국은 마치 자기 아들을 위하여 혼인 잔치를 베푼 어떤 임금과 같으니
„Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що весі́лля справляв був для сина свого́.
3 그 종들을 보내어 그 청한 사람들을 혼인 잔치에 오라 하였더니 오기를 싫어하거늘
І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весі́лля запрошений, — та ті не хотіли прийти.
4 다시 다른 종들을 보내며 가로되 청한 사람들에게 이르기를 내가 오찬을 준비하되 나의 소와 살진 짐승을 잡고 모든 것을 갖추었으니 혼인 잔치에 오소서 하라 하였더니
Зно́ву послав він інших рабів, наказуючи: „Скажіть запрошеним: Ось я приготува́в обід свій, закололи бики й відгодо́ване, — і все готове. Ідіть на весі́лля!“
5 저희가 돌아보지도 않고 하나는 자기 밭으로 하나는 자기 상업차로 가고
Та вони злегковажили та порозхо́дились, — той на поле своє, а той на свій торг.
6 그 남은 자들은 종들을 잡아 능욕하고 죽이니
А останні, похапавши рабів його́, знущалися, та й повбивали їх.
7 임금이 노하여 군대를 보내어 그 살인한 자들을 진멸하고 그 동네를 불사르고
І розгнівався цар, і послав своє ві́йсько, — і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.
8 이에 종들에게 이르되 혼인 잔치는 예비되었으나 청한 사람들은 합당치 아니하니
Тоді каже рабам своїм: „Весі́лля готове, але́ недостойні були́ ті покликані.
9 사거리 길에 가서 사람을 만나는대로 혼인 잔치에 청하여 오너라 한대
Тож підіть на роздорі́жжя, і кого тільки спіткаєте, — кличте їх на весі́лля“.
10 종들이 길에 나가 악한 자나 선한 자나 만나는대로 모두 데려오니 혼인 자리에 손이 가득한지라
І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, — злих і добрих. І весільна кімна́та гістьми́ перепо́внилась.
11 임금이 손을 보러 들어올새 거기서 예복을 입지 않은 한사람을 보고
Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весі́льну не вбра́ного,
12 가로되 친구여 어찌하여 예복을 입지 않고 여기 들어왔느냐 하니 저가 유구무언이어늘
та й каже йому: „Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної?“Той же мовчав.
13 임금이 사환들에게 말하되 그 수족을 결박하여 바깥 어두움에 내어 던지라 거기서 슬피 울며 이를 갊이 있으리라 하니라
Тоді́ цар сказав своїм слу́гам: „Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зо́внішньої те́мряви, — буде плач там і скрегіт зубів“.
14 청함을 받은 자는 많되 택함을 입은 자는 적으니라
Бо багато покли́каних, — та ви́браних мало“.
15 이에 바리새인들이 가서 어떻게 하여 예수로 말의 올무에 걸리게 할까 상론하고
Тоді фарисеї пішли й умовлялись, я́к зловити на слові Його.
16 자기 제자들을 헤롯 당원들과 함께 예수께 보내어 말하되 `선생님이여 우리가 아노니 당신은 참되시고 참으로써 하나님의 도를 가르치시며 아무라도 꺼리는 일이 없으시니 이는 사람을 외모로 보지 아니하심이니이다
І посилають до Нього своїх учнів із іродія́нами, і кажуть: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на лю́дське обличчя не дивишся Ти.
17 그러면 당신의 생각에는 어떠한지 우리에게 이르소서 가이사에게 세를 바치는 것이 가하니이까 불가하니이까' 한대
Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для ке́саря, чи ні?“
18 예수께서 저희의 악함을 아시고 가라사대 외식하는 자들아 어찌하여 나를 시험하느냐?
А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: „Чого ви, лицеміри, Мене випробо́вуєте?
19 셋돈을 내게 보이라 하시니 데나리온 하나를 가져 왔거늘
Покажіть Мені гріш податко́вий“. І прине́сли динарія Йому.
20 예수께서 말씀하시되 이 형상과 이 글이 뉘 것이냐?
А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“
21 가로되 `가이사의 것이니이다` 이에 가라사대 그런즉 가이사의 것은 가이사에게 하나님의 것은 하나님께 바치라 하시니
Ті відказують: „Ке́сарів“. Тоді каже Він їм: „Тож віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже“.
22 저희가 이 말씀을 듣고 기이히 여겨 예수를 떠나가니라
А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.
23 부활이 없다 하는 사두개인들이 그 날에 예수께 와서 물어 가로되
Того дня приступили до Нього саддуке́ї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його,
24 `선생님이여 모세가 일렀으되 사람이 만일 자식이 없이 죽으면 그 동생이 그 아내에게 장가들어 형을 위하여 후사를 세울지니라 하였나이다
та й сказали: „Учителю, Мойсей наказав: „Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову́ його, — і відно́вить насіння для брата свого“.
25 우리 중에 칠 형제가 있었는데 맏이 장가들었다가 죽어 후사가 없으므로 그의 아내를 그 동생에게 끼쳐두고
Було ж у нас сім братів. І перший, одружи́вшись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружи́ну свою братові своєму.
26 그 둘째와 세째로 일곱째까지 그렇게 하다가
Так само і другий, і третій, — аж до сьомого.
27 최후에 그 여자도 죽었나이다
А по всіх вмерла й жінка.
28 그런즉 저희가 다 그를 취하였으니 부활 때에 일곱 중에 뉘 아내가 되리이까?'
Отож, у воскре́сенні котро́му з сімох вона дружи́ною буде? Бо всі мали її“.
29 예수께서 대답하여 가라사대 너희가 성경도 하나님의 능력도 알지 못하는고로 오해하였도다
Ісус же промовив у відповідь їм: „Помиляєтесь ви, не знавши Писа́ння, ні Божої сили.
30 부활 때에는 장가도 아니가고 시집도 아니가고 하늘에 있는 천사들과 같으니라
Бо в воскресінні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи́ ті на небі.
31 죽은 자의 부활을 의논할진대 하나님이 너희에게 말씀하신 바
А про воскресіння померлих хіба не читали проре́ченого вам від Бога, що каже:
32 나는 아브라함의 하나님이요, 이삭의 하나님이요, 야곱의 하나님이로라 하신 것을 읽어 보지 못하였느냐 하나님은 죽은 자의 하나님이 아니요 산자의 하나님이시니라! 하시니
„Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих“.
33 무리가 듣고 그의 가르치심에 놀라더라
А наро́д, чувши це, дивувався науці Його.
34 예수께서 사두개인들로 대답할 수 없게 하셨다 함을 바리새인들이 듣고 모였는데
Фарисеї ж, почувши, що Він у́ста замкнув саддуке́ям, зібралися ра́зом.
35 그 중에 한 율법사가 예수를 시험하여 묻되
І спитався один із них, учитель Зако́ну, Його випробо́вуючи й кажучи:
36 `선생님이여 율법 중에 어느 계명이 크니이까?'
„Учителю, котра́ заповідь найбільша в Зако́ні?“
37 예수께서 가라사대 네 마음을 다하고 목숨을 다하고 뜻을 다하여 주 너의 하나님을 사랑하라 하셨으니
Він же промовив йому́: „Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою“.
38 이것이 크고 첫째 되는 계명이요
Це найбільша й найперша заповідь.
39 둘째는 그와 같으니 네 이웃을 네 몸과 같이 사랑하라 하셨으니
А друга одна́кова з нею: „Люби свого ближнього, як само́го себе́“.
40 이 두 계명이 온 율법과 선지자의 강령이니라
На двох оцих заповідях увесь Зако́н і Пророки стоять“.
41 바리새인들이 모였을 때에 예수께서 그들에게 물으시되
Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,
42 너희는 그리스도에 대하여 어떻게 생각하느냐? 뉘 자손이냐? 대답하되 `다윗의 자손이니이다'
і сказав: „Що́ ви думаєте про Христа? Чий Він син?“Вони Йому кажуть: „Давидів“.
43 가라사대 그러면 다윗이 성령에 감동하여 어찌 그리스도를 주라 칭하여 말하되
Він до них промовляє: „Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:
44 주께서 내 주께 이르시되 내가 네 원수를 네 발 아래 둘 때까지 내 우편에 앉았으라 하셨도다 하였느냐
„Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“.
45 다윗이 그리스도를 주라 칭하였은즉 어찌 그의 자손이 되겠느냐 하시니
Тож, коли Давид зве Його Господом, — як же Він йому син?“
46 한 말도 능히 대답하는 자가 없고 그 날부터 감히 그에게 묻는 자도 없더라
І ніхто не спромігся відпові́сти Йому ані сло́ва... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.
