예레미야애가 5
1 여호와여, 우리의 당한 것을 기억하시고 우리의 수욕을 감찰하옵소서
Згадай, Господи, що́ з нами сталося, — зглянься й побач нашу га́ньбу, —
2 우리 기업이 외인에게, 우리 집들도 외인에게 돌아갔나이다
наша спа́дщина діста́лась чужим, доми наші — чужи́нцям!
3 우리는 아비 없는 외로운 자식이오며 우리 어미는 과부 같으니
Поставали ми си́ротами: нема ба́тька, а ма́тінки наші — неначе ті вдо́ви!
4 우리가 은을 주고 물을 마시며 값을 주고 섶을 얻으오며
Свою воду за срі́бло ми п'ємо́, наші дро́ва за гроші оде́ржуємо.
5 우리를 쫓는 자는 우리 목을 눌렀사오니 우리가 곤비하여 쉴 수 없나이다
У поти́лицю нас поганяють, помучені ми, і споко́ю не маємо!
6 우리가 애굽 사람과 앗수르 사람과 악수하고 양식을 얻어 배불리고자 하였나이다
До Єгипту й Асирії ру́ку витя́гуємо, — щоб наси́титись хлібом!
7 우리 열조는 범죄하고 없어졌고 우리는 그 죄악을 담당하였나이다
Батьки наші грішили, але їх нема, — а ми двигаємо їхні прови́ни!
8 종들이 우리를 관할함이여 그 손에서 건져낼 자가 없나이다
Раби запанува́ли над нами, і немає ніко́го, хто б ви́рятував з їхньої руки.
9 광야에는 칼이 있으므로 죽기를 무릅써야 양식을 얻사오니
Нара́жуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб.
10 주림의 열기로 인하여 우리의 피부가 아궁이처럼 검으니이다
Шкіра наша, мов піч, — попали́лась з пекучого голоду,
11 대적이 시온에서 부녀들을, 유다 각 성에서 처녀들을 욕보였나이다
Жінок на Сіоні безче́стили, дівчат — по Юдейських містах.
12 방백들의 손이 매어달리며 장로들의 얼굴이 존경을 받지 못하나이다
Князі їхньою рукою пові́шені, лиця стари́х не пошано́вані.
13 소년들이 맷돌을 지오며 아이들이 섶을 지다가 엎드러지오며
Юнаки́ носять камінь млино́вий, а хлопці під ношею дров спотика́ються.
14 노인은 다시 성문에 앉지 못하며 소년은 다시 노래하지 못하나이다
Перестали сиді́ти старші́ в брамі, юнаки́ — свою пісню співати,
15 우리 마음에 희락이 그쳤고 우리의 무도가 변하여 애통이 되었사오며
втіха нашого серця спини́лась, наш та́нець змінивсь на жало́бу.
16 우리 머리에서 면류관이 떨어졌사오니 오호라! 우리의 범죄함을 인함이니이다
Спа́ла корона у нас з голови́, о горе, бо ми прогріши́лись, —
17 이러므로 우리 마음이 피곤하고 이러므로 우리 눈이 어두우며
тому́ наше серце боля́ще, тому́ наші очі поте́мніли,
18 시온산이 황무하여 여우가 거기서 노나이다
через го́ру Сіон, що спусто́шена, бро́дять лисиці по ній.
19 여호와여, 주는 영원히 계시오며 주의 보좌는 세세에 미치나이다
Пробува́єш Ти, Господи, вічно, Твій престо́л з роду в рід:
20 주께서 어찌하여 우리를 영원히 잊으시오며 우리를 이같이 오래 버리시나이까?
Нащо ж на́с забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?
21 여호와여, 우리를 주께로 돌이키소서 그리하시면 우리가 주께로 돌아가겠사오니 우리의 날을 다시 새롭게 하사 옛적 같게 하옵소서
Приверни́ нас до Себе, о Господи, — і ве́рнемось ми, віднови́ наші дні, як давні́ше було́!
22 주께서 우리를 아주 버리셨사오며 우리에게 진노하심이 특심하시니이다
Хіба́ Ти цілко́м нас відкинув, прогні́вавсь занадто на нас?
