예레미야애가 3
1 여호와의 노하신 매로 인하여 고난 당한 자는 내로다
Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —
2 나를 이끌어 흑암에 행하고 광명에 행치 않게 하셨으며
Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.
3 종일토록 손을 돌이켜 자주 자주 나를 치시도다
Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.
4 나의 살과 가죽을 쇠하게 하시며 나의 뼈를 꺾으셨고
Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,
5 담즙과 수고를 쌓아 나를 에우셨으며
обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,
6 나로 흑암에 거하게 하시기를 죽은지 오랜 자 같게 하셨도다
у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.
7 나를 둘러 싸서 나가지 못하게 하시고 나의 사슬을 무겁게 하셨으며
Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.
8 내가 부르짖어 도움을 구하나 내 기도를 물리치시며
І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,
9 다듬은 돌을 쌓아 내 길을 막으사 내 첩경을 굽게 하셨도다
Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.
10 저는 내게 대하여 엎드리어 기다리는 곰과 은밀한 곳의 사자 같으사
Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!
11 나의 길로 치우치게 하시며 내 몸을 찢으시며 나로 적막하게 하셨도다
Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!
12 활을 당기고 나로 과녁을 삼으심이여
Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —
13 전동의 살로 내 허리를 맞추셨도다
пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́
14 나는 내 모든 백성에게 조롱거리 곧 종일토록 그들의 노랫거리가 되었도다
Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.
15 나를 쓴 것으로 배불리시고 쑥으로 취하게 하셨으며
Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.
16 조약돌로 내 이를 꺾으시고 재로 나를 덮으셨도다
І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,
17 주께서 내 심령으로 평강을 멀리 떠나게 하시니 내가 복을 잊어버렸음이여
і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.
18 스스로 이르기를 나의 힘과 여호와께 대한 내 소망이 끊어졌다 하였도다
І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.
19 내 고초와 재난 곧 쑥과 담즙을 기억하소서!
Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —
20 내 심령이 그것을 기억하고 낙심이 되오나
душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.
21 중심에 회상한즉 오히려 소망이 있사옴은
Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:
22 여호와의 자비와 긍휼이 무궁하시므로 우리가 진멸되지 아니함이니이다
Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —
23 이것이 아침마다 새로우니 주의 성실이 크도소이다
нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!
24 내 심령에 이르기를 여호와는 나의 기업이시니 그러므로 내가 저를 바라리라 하도다
Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!
25 무릇 기다리는 자에게나 구하는 영혼에게 여호와께서 선을 베푸시는 도다
Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!
26 사람이 여호와의 구원을 바라고 잠잠히 기다림이 좋도다
Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.
27 사람이 젊었을 때에 멍에를 메는 것이 좋으니
Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —
28 혼자 앉아서 잠잠할 것은 주께서 그것을 메우셨음이라
нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;
29 입을 티끌에 댈지어다 혹시 소망이 있을지로다
хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;
30 때리는 자에게 뺨을 향하여 수욕으로 배불릴지어다
хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.
31 이는 주께서 영원토록 버리지 않으실 것임이며
Бо Господь не наві́ки ж покине!
32 저가 비록 근심케 하시나 그 풍부한 자비대로 긍휼히 여기실 것임이니라
Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю, —
33 주께서 인생으로 고생하며 근심하게 하심이 본심이 아니시로다
бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.
34 세상에 모든 갇힌 자를 발로 밟는 것과
Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,
35 지극히 높으신 자의 얼굴 앞에서 사람의 재판을 굽게 하는 것과
щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,
36 사람의 송사를 억울케 하는 것은 다 주의 기쁘게 보시는 것이 아니로다
щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!
37 주의 명령이 아니면 누가 능히 말하여 이루게 하라
Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?
38 화, 복이 지극히 높으신 자의 입으로 나오지 아니하느냐
Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?
39 살아 있는 사람은 자기 죄로 벌을 받나니 어찌 원망하랴
Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.
40 우리가 스스로 행위를 조사하고 여호와께로 돌아가자
Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!
41 마음과 손을 아울러 하늘에 계신 하나님께 들자
підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!
42 우리의 범죄함과 패역함을 주께서 사하지 아니하시고
Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,
43 진노로 스스로 가리우시고 우리를 군축하시며 살륙하사 긍휼을 베풀지 아니하셨나이다
закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
44 주께서 구름으로 스스로 가리우사 기도로 상달치 못하게 하시고
закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.
45 우리를 열방 가운데서 진개와 폐물을 삼으셨으므로
Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,
46 우리의 모든 대적이 우리를 향하여 입을 크게 벌렸나이다
наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,
47 두려움과 함정과 잔해와 멸망이 우리에게 임하였도다
страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.
48 처녀 내 백성의 파멸을 인하여 내 눈에 눈물이 시내처럼 흐르도다
Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.
49 내 눈의 흐르는 눈물이 그치지 아니하고 쉬지 아니함이여
Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,
50 여호와께서 하늘에서 살피시고 돌아보시기를 기다리는도다
аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —
51 나의 성읍의 모든 여자를 인하여 내 눈이 내 심령을 상하게 하는도다
моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.
52 무고히 나의 대적이 된 자가 나를 새와 같이 심히 쫓도다
Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,
53 저희가 내 생명을 끊으려고 나를 구덩이에 넣고 그 위에 돌을 던짐이여
життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.
54 물이 내 머리에 넘치니 내가 스스로 이르기를 이제는 멸절되었다 하도다
Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „ Вже погу́блений я!“
55 여호와여, 내가 심히 깊은 구덩이에서 주의 이름을 불렀나이다
Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,
56 주께서 이미 나의 음성을 들으셨사오니 이제 나의 탄식과 부르짖음에 주의 귀를 가리우지 마옵소서
Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!
57 내가 주께 아뢴 날에 주께서 내게 가까이 하여 가라사대 두려워 말라 하셨나이다
Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“
58 주여, 주께서 내 심령의 원통을 펴셨고 내 생명을 속하셨나이다
За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
59 여호와여, 나의 억울을 감찰하셨사오니 나를 위하여 신원하옵소서
Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!
60 저희가 내게 보수하며 나를 모해함을 주께서 다 감찰하셨나이다
Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,
61 여호와여, 저희가 나를 훼파하며 나를 모해하는것
Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,
62 곧 일어나 나를 치는 자의 입술에서 나오는 것과 종일 모해하는 것을 들으셨나이다
мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.
63 저희가 앉든지 서든지 나를 노래하는 것을 주여, 보옵소서
Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!
64 여호와여, 주께서 저의 손으로 행한 대로 보응하사
Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
65 그 마음을 강퍅하게 하시고 저주를 더하시며
Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!
66 진노로 저희를 군축하사 여호와의 천하에서 멸하시리이다
Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!
