욥기 4
1 데만 사람 엘리바스가 대답하여 가로되
І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 누가 네게 말하면 네가 염증이 나겠느냐 날지라도 누가 참고 말 하지 아니하겠느냐
„Коли спро́бувать слово до те́бе, — чи мука не бу́де ще більша? Та хто стри́мати зможе слова́?
3 전에 네가 여러 사람을 교훈하였고 손이 늘어진 자면 강하게 하였고
Таж ти́ багатьо́х був навчав, а ру́ки осла́блі зміцняв,
4 넘어져 가는 자를 말로 붙들어 주었고 무릎이 약한 자를 강하게 하였거늘
того, хто́ спотика́всь, підіймали слова́ твої, а коліна тремткі́ ти зміцняв!
5 이제 이 일이 네게 임하매 네가 답답하여 하고 이 일이 네게 당하매 네가 놀라는구나
А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло́ воно — і ти налякався.
6 네 의뢰가 경외함에 있지 아니하냐 네 소망이 네 행위를 완전히 함에 있지 아니하냐
Хіба не була́ бого бійність твоя за наді́ю твою, за твоє сподіва́ння — невинність доріг твоїх?
7 생각하여 보라 죄없이 망한 자가 누구인가 정직한 자의 끊어짐이 어디 있는가
Пригада́й но, чи гинув невинний, і де праведні ви́гублені?
8 내가 보건대 악을 밭갈고 독을 뿌리는 자는 그대로 거두나니
Як я бачив таких, що орали були́ беззако́ння, та сі́яли кривду, то й жали її:
9 다 하나님의 입기운에 멸망하고 그 콧김에 사라지느니라
вони гинуть від по́диху Божого, і́ від духу гнівно́го Його погибають!
10 사자의 우는 소리와 사나운 사자의 목소리가 그치고 젊은 사자의 이가 부러지며
Леви́не рича́ння й рик лютого лева минає, і левчука́м вилуща́ються зуби.
11 늙은 사자는 움킨 것이 없어 죽고 암사자의 새끼는 흩어지느니라
Гине лев, як немає здоби́чі, і левеня́та леви́ці втікають.
12 무슨 말씀이 내게 가만히 임하고 그 가는 소리가 내 귀에 들렸었나니
І закрада́ється слово до мене, і моє ухо почуло ось де́що від нього.
13 곧 사람이 깊이 잠들 때쯤 하여서니라 내가 그 밤의 이상으로 하여 생각이 번거로울 때에
У розду́муваннях над нічни́ми виді́ннями, коли́ міцний сон обіймає людей,
14 두려움과 떨림이 내게 이르러서 모든 골절이 흔들렸었느니라
спіткав мене жах та тремті́ння, і багато косте́й моїх він струсону́в, —
15 그 때에 영이 내 앞으로 지나매 내 몸에 털이 주뼛하였었느니라
і дух перейшов по обличчі моїм, стало ду́ба воло́сся на тілі моїм.
16 그 영이 서는데 그 형상을 분변치는 못하여도 오직 한 형상이 내 눈앞에 있었느니라 그 때 내가 종용한 중에 목소리를 들으니 이르기를
Він стояв, але я не пізнав його ви́гляду, — образ навпро́ти очей моїх був, і тихий голос почув я:
17 인생이 어찌 하나님보다 의롭겠느냐 사람이 어찌 그 창조하신 이보다 성결하겠느냐
„Хіба́ праведні́ша люди́на за Бога, хіба чоловік за свойо́го Творця́ є чистіший?
18 하나님은 그 종이라도 오히려 믿지 아니하시며 그 사자라도 미련하다 하시나니
Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголі́в!
19 하물며 흙 집에 살며 티끌로 터를 삼고 하루살이에게라도 눌려 죽을 자이겠느냐
Що́ ж тоді ме́шканці гли́няних хат, що в по́росі їхня основа? — Як міль, вион будуть розча́влені!
20 조석 사이에 멸한바 되며 영원히 망하되 생각하는 자가 없으리라
Вони то́вчені зра́нку до вечора, — і без по́мочі гинуть наза́вжди.
21 장막 줄을 그들에게서 뽑지 아니하겠느냐 그들이 죽나니 지혜가 없느니라
Слава їхня мина́ється з ними, — вони помирають не в мудрості!
