욥기 36
1 엘리후가 말을 이어 가로되
І далі Елігу казав:
2 나를 잠간 용납하라 내가 네게 보이리니 이는 내가 하나님을 위하여 오히려 할 말이 있음이라
„Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
3 내가 먼 데서 지식을 취하고 나를 지으신 자에게 의를 돌려 보내리라
Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
4 진실로 내 말이 거짓이 아니라 지식이 구비한 자가 너와 함께 있느니라
Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
5 하나님은 전능하시나 아무도 멸시치 아니하시며 그 지능이 무궁하사
Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
6 악인을 살려 두지 않으시며 고난 받는 자를 위하여 신원하시며
Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
7 그 눈을 의인에게서 돌이키지 아니하시고 그를 왕과 함께 영원히 위에 앉히사 존귀하게 하시며
Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
8 혹시 그들이 누설에 매이거나 환난의 줄에 얽혔으면
А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
9 그들의 소행과 허물을 보이사 그 교만한 행위를 알게 하시고
то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
10 그들의 귀를 열어 교훈을 듣게 하시며 명하여 죄악에서 돌아오게 하시나니
Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
11 만일 그들이 청종하여 섬기면 형통히 날을 보내며 즐거이 해를 지낼 것이요
Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
12 만일 그들이 청종치 아니하면 칼에 망하며 지식 없이 죽을 것이니라
Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
13 마음이 사곡한 자들은 분노를 쌓으며 하나님께 속박을 받을지라도 도우심을 구하지 아니하나니
А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
14 그들은 젊어서 죽으며 그 생명이 남창과 함께 망하려니와
У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
15 하나님은 곤고한 자를 그 곤고할 즈음에 구원하시며 학대 당할 즈음에 그 귀를 여시나니
Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
16 그러므로 하나님이 너를 곤고함에서 이끌어 내사 좁지 않고 넓은곳으로 옮기려 하셨은즉 무릇 네 상에 차린 것은 살진 것이 되었으리라
Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
17 이제는 악인의 받을 벌이 네게 가득하였고 심판과 공의가 너를 잡았나니
Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
18 너는 분격함을 인하여 징책을 대적하지 말라 대속함을 얻을 일이 큰즉 스스로 그릇되게 말지니라
Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
19 너의 부르짖음이나 너의 세력이 어찌 능히 너의 곤고한 가운데서 너로 유익하게 하겠느냐
Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
20 너는 밤 곧 인생이 자기 곳에서 제함을 받는 때를 사모하지 말것이니라
Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
21 삼가 악으로 치우치지 말라 네가 환난보다 이것을 택하였느니라
Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
22 하나님은 그 권능으로 큰 일을 행하시나니 누가 그 같이 교훈을 베풀겠느냐
Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
23 누가 그를 위하여 그의 길을 정하였느냐 누가 말하기를 주께서 불의를 행하셨나이다 할 수 있으랴
Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
24 너는 하나님의 하신 일 찬송하기를 잊지 말지니라 인생이 그 일을 노래하였느니라
Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
25 그 일을 모든 사람이 우러러 보나니 먼데서도 보느니라
що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
26 하나님은 크시니 우리가 그를 알 수 없고 그 년수를 계산할 수 없느니라
Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
27 그가 물을 가늘게 이끌어 올리신즉 그것이 안개 되어 비를 이루고
Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
28 그것이 공중에서 내려 사람 위에 쏟아지느니라
що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
29 구름의 폐임과 그의 장막의 울리는 소리를 누가 능히 깨달으랴
Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
30 그가 번개 빛으로 자기의 사면에 두르시며 바다 밑도 가리우시며
Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
31 이런 것들로 만민을 징벌하시며 이런 것들로 식물을 풍비히 주시느니라
бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
32 그는 번개 빛으로 그 두 손을 싸시고 그것을 명하사 푯대를 맞추게 하시나니
Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
33 그 울리는 소리가 풍우를 표시하고 육축에게까지 그 올라 오는 것을 표시하느니라
Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
