< 욥기 11 >
І заговорив наама́тянин Цофа́р та й сказав:
2 말이 많으니 어찌 대답이 없으랴 입이 부푼 사람이 어찌 의롭다 함을 얻겠느냐
„Чи має зоста́тись без відповіді бе́зліч слів? І хіба язика́та люди́на невинною буде?
3 네 자랑하는 말이 어떻게 사람으로 잠잠하게 하겠으며 네가 비웃으면 어찌 너를 부끄럽게 할 사람이 없겠느냐
Чи мужі замо́вчать твої тереве́ні, й не бу́де кому засоро́мити тебе?
4 네 말이 내 도는 정결하고 나는 주의 목전에 깨끗하다 하는구나
Ось гово́риш ти: „Чисте моє міркува́ння, і я чистий в оча́х Твоїх, Боже!“
5 하나님은 말씀을 내시며 너를 향하여 입을 여시고
О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до те́бе,
6 지혜의 오묘로 네게 보이시기를 원하노니 이는 그의 지식이 광대하심이라 너는 알라 하나님의 벌하심이 네 죄보다 경하니라
і представив тобі таємни́ці премудрости, бо вони — як ті чу́да розду́мування! І знай, — вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!
7 네가 하나님의 오묘를 어찌 능히 측량하며 전능자를 어찌 능히 온전히 알겠느냐
Чи ти Божу глибі́нь досліди́ш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогу́тнього?
8 하늘보다 높으시니 네가 어찌 하겠으며 음부보다 깊으시니 네가 어찌 알겠느냐 (Sheol )
Вона вища від неба, — що зможеш зробити? І глибша вона за шео́л, — як пізна́єш її? (Sheol )
її міра — довша за землю, і ширша за море вона!
10 하나님이 두루 다니시며 사람을 잡아 가두시고 개정하시면 누가 능히 막을소냐
Якщо Він пере́йде й замкне́ щось, і згрома́дить, — то хто заборо́нить Йому?
11 하나님은 허망한 사람을 아시나니 악한 일은 상관치 않으시는 듯하나 다 보시느니라
Бо Він знає нікче́мності лю́дські та бачить насилля, — і Він не догля́не?
12 허망한 사람은 지각이 없나니 그 출생함이 들나귀 새끼 같으니라
Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́!
13 만일 네가 마음을 바로 정하고 주를 향하여 손을 들 때에
Якщо ти зміцни́ш своє серце, і свої ру́ки до Нього простя́гнеш, —
14 네 손에 죄악이 있거든 멀리 버리라 불의로 네 장막에 거하지 못하게 하라
якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, —
15 그리하면 네가 정녕 흠 없는 얼굴을 들게 되고 굳게 서서 두려움이 없으리니
тож тоді ти піді́ймеш обличчя невинне своє, і бу́деш міцни́й, і не будеш боятись!
16 곧 네 환난을 잊을 것이라 네가 추억할지라도 물이 흘러감 같을 것이며
Бо забудеш стражда́ння, — про них будеш зга́дувати, як про воду, яка пропливла́.
17 네 생명의 날이 대낮보다 밝으리니 어두움이 있다 할지라도 아침과 같이 될 것이요
Від пі́вдня повстане життя, а те́мрява буде, як ра́нок.
18 네가 소망이 있으므로 든든할지며 두루 살펴보고 안전히 쉬리니
І будеш ти певний, бо маєш наді́ю, і ви́копаєш собі яму та й будеш безпе́чно лежати, —
19 네가 누워도 두렵게 할 자가 없겠고 많은 사람이 네게 첨을 드리리라
і будеш лежати, й ніхто не споло́шить, і багато-хто будуть підле́щуватися до обличчя твого́.
20 그러나 악한 자는 눈이 어두워서 도망할 곳을 찾지 못하리니 그 의 소망은 기운이 끊침이리라
А очі безбожних мину́ться, і згине приту́лок у них, а їхня наді́я — то сто́гін душі!“