시편 104
1 내 영혼아 여호와를 송축하라 여호와 나의 하나님이여, 주는 심히 광대하시며 존귀와 권위를 입으셨나이다
Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти ве́льми великий, зодягну́вся Ти в ве́лич та в славу!
2 주께서 옷을 입음 같이 빛을 입으시며 하늘을 휘장 같이 치시며
Зодягає Він світло, як ша́ти, небеса́ простягає, немов би заві́су.
3 물에 자기 누각의 들보를 얹으시며 구름으로 자기 수레를 삼으시고 바람 날개로 다니시며
Він ставить на во́дах пала́ти Свої, хма́ри кладе за Свої колесни́ці, ходить на кри́лах вітро́вих!
4 바람으로 자기 사자를 삼으시며 화염으로 자기 사역자를 삼으시며
Він чинить вітри́ за Своїх посланці́в, палю́чий огонь — за Своїх слуг.
5 땅의 기초를 두사 영원히 요동치 않게 하셨나이다
Землю Ти вгрунтува́в на осно́вах її, щоб на вічні віки вона не захита́лась,
6 옷으로 덮음같이 땅을 바다로 덮으시매 물이 산들 위에 섰더니
безо́днею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над гора́ми, —
7 주의 견책을 인하여 도망하여 주의 우뢰 소리를 인하여 빨리 가서
від погро́зи Твоєї вона втекла́, від гу́ркоту грому Твого побігла вона, —
8 주의 정하신 처소에 이르렀고 산은 오르고 골짜기는 내려 갔나이다
виходить на го́ри та схо́дить в доли́ни, на місце, що Ти встанови́в був для неї.
9 주께서 물의 경계를 정하여 넘치지 못하게 하시며 다시 돌아와 땅을 덮지 못하게 하셨나이다
Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла́, щоб вона не верну́лася землю покрити.
10 여호와께서 샘으로 골짜기에서 솟아나게 하시고 산 사이에 흐르게 하사
Він джере́ла пускає в пото́ки, що пливуть між гора́ми,
11 들의 각 짐승에게 마시우시니 들나귀들도 해갈하며
напува́ють вони всю пільну́ звірину́, ними дикі осли́ гасять спра́гу свою.
12 공중의 새들이 그 가에서 깃들이며 나무가지 사이에서 소리를 발하는도다
Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посе́ред галу́зок.
Він напоює горн з пала́ців Своїх, із плоду чи́нів Твоїх земля си́титься.
14 저가 가축을 위한 풀과 사람의 소용을 위한 채소를 자라게 하시며 땅에서 식물이 나게 하시고
Траву для худоби виро́щує, та зелени́ну для праці люди́ні, щоб хліб добува́ти з землі,
15 사람의 마음을 기쁘게 하는 포도주와 사람의 얼굴을 윤택케 하는 기름과 사람의 마음을 힘있게 하는 양식을 주셨도다
і вино, що серце люди́ні воно звеселя́є, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце люди́ні зміцня́є.
16 여호와의 나무가 우택에 흡족함이여 곧 그의 심으신 레바논 백향목이로다
Насичуються Господні дере́ва, ті ке́дри лива́нські, що Ти насади́в,
17 새들이 그 속에 깃을 들임이여 학은 잣나무로 집을 삼는도다
що там ку́бляться пта́хи, бузько́, — кипари́си мешка́ння його.
18 높은 산들은 산양을 위함이여 바위는 너구리의 피난처로다
Го́ри високі — для диких кози́ць, скелі — схо́вище ске́льним звіри́нам.
19 여호와께서 달로 절기를 정하심이여 해는 그 지는 것을 알도다
і місяця Він учинив для озна́чення ча́су, сонце знає свій за́хід.
20 주께서 흑암을 지어 밤이 되게 하시니 삼림의 모든 짐승이 기어 나오나이다
Темноту́ Ти наво́диш — і ніч настає, в ній пору́шується вся звіри́на лісна́, —
21 젊은 사자가 그 잡을 것을 쫓아 부르짖으며 그 식물을 하나님께 구하다가
рича́ть левчуки́ за здоби́чею та шукають від Бога своєї пожи́ви.
22 해가 돋으면 물러가서 그 굴혈에 눕고
Сонце ж засвітить — вони повтікають, та й кладуться по но́рах своїх.
23 사람은 나와서 노동하며 저녁까지 수고하는도다
Люди́на виходить на працю свою, й на роботу свою аж до ве́чора.
24 여호와여, 주의 하신 일이 어찌 그리 많은지요 주께서 지혜로 저희를 다 지으셨으니 주의 부요가 땅에 가득하니이다
Які то числе́нні діла Твої, Господи, — Ти мудро вчинив їх усіх, Твого тво́рива повна земля!
25 저기 크고 넓은 바다가 있고 그 속에 동물 곧 대소 생물이 무수하니이다
Ось море велике й розло́го-широ́ке, — там повзю́че, й числа їм немає, звіри́на мала́ та велика!
26 선척이 거기 다니며 주의 지으신 악어가 그 속에서 노나이다
Ходять там кораблі, там той левіята́н, якого створив Ти, щоб ба́витися йому в мо́рі.
27 이것들이 다 주께서 때를 따라 식물 주시기를 바라나이다
Вони всі чекають Тебе, — щоб Ти ча́су свого поживу їм дав.
28 주께서 주신즉 저희가 취하며 주께서 손을 펴신즉 저희가 좋은 것으로 만족하다가
Даєш їм — збирають вони, руку Свою розкрива́єш — добром насича́ються.
29 주께서 낯을 숨기신즉 저희가 떨고 주께서 저희 호흡을 취하신즉 저희가 죽어 본 흙으로 돌아가나이다
Ховаєш обличчя Своє — то вони переля́кані, забираєш їм духа — вмирають вони, та й верта́ються до свого по́роху.
30 주의 영을 보내어 저희를 창조하사 지면을 새롭게 하시나이다
Посилаєш Ти духа Свого — вони тво́ряться, і Ти відновля́єш обличчя землі.
31 여호와의 영광이 영원히 계속할지며 여호와는 자기 행사로 인하여 즐거워하실지로다
Нехай буде слава Господня навіки, хай діла́ми Своїми радіє Господь!
32 저가 땅을 보신즉 땅이 진동하며 산들에 접촉하신즉 연기가 발하도다
Він погляне на землю — й вона затремти́ть, доторкне́ться до гір — і диму́юти вони!
33 나의 평생에 여호와께 노래하며 나의 생존한 동안 내 하나님을 찬양하리로다
Я буду співати Господе́ві в своє́му житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу́!
34 나의 묵상을 가상히 여기시기를 바라나니 나는 여호와로 인하여 즐거워하리로다
Буде приємна Йому моя мова, — я Господом буду радіти!
35 죄인을 땅에서 소멸하시며 악인을 다시 있지 못하게 하실지로다 내 영혼이 여호와를 송축하라 할렐루야
Неха́й згинуть грі́шні з землі, а безбожні — немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілу́я!
