< 잠언 23 >

1 네가 관원과 함께 앉아 음식을 먹게 되거든 삼가 네 앞에 있는 자가 누구인지 생각하며
Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
2 네가 만일 탐식자여든 네 목에 칼을 둘 것이니라
і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
3 그 진찬을 탐하지 말라 그것은 간사하게 베푼 식물이니라
не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
4 부자 되기에 애쓰지 말고 네 사사로운 지혜를 버릴지어다
Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
5 네가 어찌 허무한 것에 주목하겠느냐 정녕히 재물은 날개를 내어 하늘에 나는 독수리처럼 날아가리라
свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
6 악한 눈이 있는 자의 음식을 먹지 말며 그 진찬을 탐하지 말지어다
не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
7 대저 그 마음의 생각이 어떠하면 그 위인도 그러한즉 그가 너더러 먹고 마시라 할지라도 그 마음은 너와 함께하지 아니함이라
бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
8 네가 조금 먹은 것도 토하겠고 네 아름다운 말도 헛된 데로 돌아가리라
той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
9 미련한 자의 귀에 말하지 말지니 이는 그가 네 지혜로운 말을 업신여길 것임이니라
Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
10 옛 지계석을 옮기지 말며 외로운 자식의 밭을 침범하지 말찌어다
Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
11 대저 그들의 구속자는 강하시니 너를 대적하사 그 원을 펴시리라
бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
12 훈계에 착심하며 지식의 말씀에 귀를 기울이라
Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
13 아이를 훈계하지 아니치 말라 채찍으로 그를 때릴지라도 죽지 아니하리라
Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
14 그를 채찍으로 때리면 그 영혼을 음부에서 구원하리라 (Sheol h7585)
ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш. (Sheol h7585)
15 내 아들아 만일 네 마음이 지혜로우면 나 곧 내 마음이 즐겁겠고
Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
16 만일 네 입술이 정직을 말하면 내 속이 유쾌하리라
і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
17 네 마음으로 죄인의 형통을 부러워하지 말고 항상 여호와를 경외하라
Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
18 정녕히 네 장래가 있겠고 네 소망이 끊어지지 아니하리라
бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
19 내 아들아 너는 듣고 지혜를 얻어 네 마음을 정로로 인도할지니라
Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
20 술을 즐겨하는 자와 고기를 탐하는 자로 더불어 사귀지 말라
Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
21 술 취하고 탐식하는 자는 가난하여질 것이요 잠 자기를 즐겨하는 자는 해어진 옷을 입을 것임이니라
бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
22 너 낳은 아비에게 청종하고 네 늙은 어미를 경히 여기지 말지니라
Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
23 진리를 사고서 팔지 말며 지혜와 훈계와 명철도 그리할지니라
Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
24 의인의 아비는 크게 즐거울 것이요 지혜로운 자식을 낳은 자는 그를 인하여 즐거울 것이니라
Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
25 네 부모를 즐겁게 하며 너 낳은 어미를 기쁘게 하라
Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
26 내 아들아 네 마음을 내게 주며 네 눈으로 내 길을 즐거워할지어다
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
27 대저 음녀는 깊은 구렁이요 이방 여인은 좁은 함정이라
Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
28 그는 강도 같이 매복하며 인간에 궤사한 자가 많아지게 하느니라
І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
29 재앙이 뉘게 있느뇨 근심이 뉘게 있느뇨 분쟁이 뉘게 있느뇨 원망이 뉘게 있느뇨 까닭 없는 창상이 뉘게 있느뇨 붉은 눈이 뉘게 있느뇨
В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
30 술에 잠긴 자에게 있고 혼합한 술을 구하러 다니는 자에게 있느니라
У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
31 포도주는 붉고 잔에서 번쩍이며 순하게 내려가나니 너는 그것을 보지도 말지어다
Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
32 이것이 마침내 뱀 같이 물 것이요 독사 같이 쏠 것이며
кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
33 또 네 눈에는 괴이한 것이 보일 것이요 네 마음은 망령된 것을 발할 것이며
пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
34 너는 바다 가운데 누운 자 같을 것이요 돛대 위에 누운 자 같을 것이며
І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
35 네가 스스로 말하기를 사람이 나를 때려도 나는 아프지 아니하고 나를 상하게 하여도 내게 감각이 없도다 내가 언제나 깰까 다시 술을 찾겠다 하리라
І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.

< 잠언 23 >