잠언 13
1 지혜로운 아들은 아비의 훈계를 들으나 거만한 자는 꾸지람을 즐겨 듣지 아니하느니라
Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.
2 사람은 입의 열매로 인하여 복록을 누리거니와 마음이 궤사한 자는 강포를 당하느니라
З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.
3 입을 지키는 자는 그 생명을 보전하나 입술을 크게 벌리는 자에게는 멸망이 오느니라
Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.
4 게으른 자는 마음으로 원하여도 얻지 못하나 부지런한 자의 마음은 풍족함을 얻느니라
Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.
5 의인은 거짓말을 미워하나 악인은 행위가 흉악하여 부끄러운 데 이르느니라
Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.
6 의는 행실이 정직한 자를 보호하고 악은 죄인을 패망케 하느니라
Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.
7 스스로 부한 체 하여도 아무 것도 없는 자가 있고 스스로 가난한체 하여도 재물이 많은 자가 있느니라
Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.
8 사람의 재물이 그 생명을 속할 수는 있으나 가난한 자는 협박을 받을 일이 없느니라
Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.
9 의인의 빛은 환하게 빛나고 악인의 등불은 꺼지느니라
Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.
10 교만에서는 다툼만 일어날 뿐이라 권면을 듣는 자는 지혜가 있느니라 망령되이
Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.
11 얻은 재물은 줄어가고 손으로 모은 것은 늘어가느니라
Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.
12 소망이 더디 이루게 되면 그것이 마음을 상하게 하나니 소원이 이루는 것은 곧 생명나무니라
Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.
13 말씀을 멸시하는 자는 패망을 이루고 계명을 두려워하는 자는 상을 얻느니라
Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.
14 지혜 있는 자의 교훈은 생명의 샘이라 사람으로 사망의 그물을 벗어나게 하느니라
Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.
15 선한 지혜는 은혜를 베푸나 궤사한 자의 길은 험하니라
Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.
16 무릇 슬기로운 자는 지식으로 행하여도 미련한 자는 자기의 미련한 것을 나타내느니라
Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.
17 악한 사자는 재앙에 빠져도 충성된 사신은 양약이 되느니라
Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.
18 훈계를 저버리는 자에게는 궁핍과 수욕이 이르거니와 경계를 지키는 자는 존영을 얻느니라
Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.
19 소원을 성취하면 마음에 달아도 미련한 자는 악에서 떠나기를 싫어하느니라
Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.
20 지혜로운 자와 동행하면 지혜를 얻고 미련한 자와 사귀면 해를 받느니라
Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.
21 재앙은 죄인을 따르고 선한 보응은 의인에게 이르느니라
Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.
22 선인은 그 산업을 자자 손손에게 끼쳐도 죄인의 재물은 의인을 위하여 쌓이느니라
Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.
23 가난한 자는 밭을 경작하므로 양식이 많아지거늘 혹 불의로 인하여 가산을 탕패하는 자가 있느니라
Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.
24 초달을 차마 못하는 자는 그 자식을 미워함이라 자식을 사랑하는 자는 근실히 징계하느니라
Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.
25 의인은 포식하여도 악인의 배는 주리느니라
Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.
