Matendo ya Mitume 5
1 Efyo, munu mmonga jha akutibhweghe Anania, ni Safira nkwibhi, bhehemelisi sehemu jha mali,
А один чоловік, на йме́ння Ана́ній, із своєю дружи́ною Сапфі́рою, продав маєток,
2 na afighili sehemu jha hela jhabhahemlisi (n'dala ghwa bhubhele amanyi e'lu), ni kuleta sehemu jha jhisiele ni kujhibheka mu magolo gha mitume.
та й з ві́дома дружи́ни своєї присво́їв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апо́столів.
3 Lakini Petro akajbha, Anania, kwa ndabha jhakiki ghwa shetani uumemisi muoyo ghoa jhobhi kujobha udesi kwa Roho mtakatifu ni kufigha sehemu jha maligha n'gonda?
І промовив Петро: „Ана́нію, чого сатана́ твоє серце напо́внив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присво́їв із заплати за землю?
4 Bhwakati lihemelesibhu lepi, lyajhelepi mali gha jhobhi? Ni baada jha kuhemelesibhwa, lya jhelepi pasi pa uamuzi bhwa jhobhi? Jhikajhebhuli ubhwasiajhi lijambo elu mu muoyo bhwa jhobhi? jhikajhebhuli ubhwasiajhi lijambo elu mu muoyo bhwa jhobhi? Ubhakosilepi bhanadamu bali un'kosi K'yara.”
Хіба те, що́ ти мав, не твоє все було, а про́дане не в твоїй вла́ді було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не лю́дям неправду сказав, але Богові!“
5 Katika kup'eteleka malobhi agha Anania abinili pasi ni kufwa. Ni hofu mbaha jhabha hidili bhana bhabhap'eliki e'le.
Як Ана́ній зачу́в ці слова́, то впав та й умер. І обгорнув жах великий усіх, що це чули!
6 Bhasongolo bhakahida palongolo ni kumbeka katika sanda, ni kumpeleka kwibhala ni kun'siela.
Юнаки́ ж повставали, обгорну́ли його, і винесли та й поховали.
7 Baada jha masaa madatu ivi n'dala munu akajhingila mugati bila kumanya kyakikatokili.
І сталось, годин через три прийшла й дружи́на його, про випа́док нічо́го не знавши.
8 Petro akan'jobhela, “Nijobhelayi, kama mwahemelisi n'gonda kwa thamani ejhu.” Akajobha, “Ena, kwa thamani ejhu.”
І промовив до неї Петро: „Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали́?“Вона ж відказала: „Так, за стільки“.
9 Kisha Petro akan'jobhela, “jhijhabhuli kwamba mupatene kwa pamonga kun'jaribu Roho ghwa Bwana? Langayi magolo ha bhale bhabhan'syelili n'gosibhu ijhe pandiangu, na bhibeta kupenda ni kupeleka kwibhala.”
До неї ж Петро: „Чому це ви змо́вилися споку́шувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, — і тебе вони винесуть“.
10 Ghafla akabina mumagolo gha Petro, akafwa, ni bhala bhasongolo bhakahida mugati bhaka'kolela amalikufwa. Bhakampenda kumpeleka kwibhala, ni kun'siela karibu ni n'gosi.
І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки́, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.
11 Hofu mbaha jhikahida juu jhe kanisa lyoha, ni juu jha bhoha bhaghap'eliki mambo agha.
І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це.
12 Ishara simehele ni maajabu fya jhele fihomele ni maajabu fya jhele fihomele miongoni mwa bhanu kup'etela mabhoko gha mitume. Bhajhele pamonga mu ukumbi bhwa sulemani.
А руками апо́столів стались знаме́на та чуда великі в наро́ді. І були́ однодушно всі в Соломоновім ґанку.
13 Lakini, ajhelepi munu jhongi tofauti jha ajhele ni bhujasiri bhwa kuambatana ne bhene hata naha bhapelibhu heshima jhe panani ni bhanu.
А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.
14 Ni kabhele, bhaamini bhingi bhakajha bhijhongeseka kwa Bwana, idadi mbaha jha bhagosi ni bhadala,
І все збі́льшувалось тих, хто вірує в Господа, бе́зліч чолові́ків і жінок,
15 kiasi kwamba hata akabhap'enda bhatamu mitaani, ni kubhagoneke pa fitanda ni mumakochi, ili kwamba Petro kama ipeta, kivuli kya muene kibhwesiajhi kuselele juu jha bhene.
так що хворих стали вино́сити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на ко́го із них.
16 Apu kabhele idadi mbaha jha bhanu bhakahida kuhoma miji jhajhisyonguiki Yerusalemu, bhakabhaleta bhatamu ni bhoha bhabhapagewe ni mapepo ni roho chafu, ne bhoha bhaponyibhu.
І бе́зліч люду збиралась до Єрусалиму з довко́лишніх міст, і не́сли недужих та хворих від ду́хів нечистих, — і були́ вони всі вздоро́влювані!
17 Lakini kuhani mbaha ajhinuiki, nibhoha bhabhajhe pamonga naku (ambaho bha dhahabu lya masudukayo); na bhamemili ni bhwifu.
А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддуке́йської єресі, перепо́внились за́здрощами,
18 Bhakanyosya mabhoko gha bhene kubhakamula mitume ni kubhabheka mu ligereza lya jumla.
і руки наклали вони на апо́столів, і до в'язниці грома́дської вкинули їх.
19 Ni bhwakati wa pakilu malaika bha Bwana akaifungula miliangu ghya geraza ni kubhalongosya kwibhala ni kujobha,
Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:
20 “Mutolayi, mkajhemayi mulihekalu ni kubhajobhela bhanu malobhi ghoha gha uzima obho.”
„Ідіть, і, ставши, говоріть до наро́ду у храмі всі слова́ цього життя“.
21 Bhobhapeliki e'le, bhakajhingila muhekalu wakati bhwa kubhalala ni kumanyisya. Lakini, kuhani mbaha ahidili na bhoha bhajhenaku, nikukutisya baraza lyoha kwa pamonga, ni bhaseya bhoha bha bhanu bha Israeli, ni kubhalaghisya kuligereza ili kubhalata mitume.
Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріо́н і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели́.
22 Lakini bhatumishi bhabhalotili, bhabhakolilepi mu ligereza, bhakerbhuiki ni kuhomesya taarifa,
А служба, прийшовши, не знайшла́ їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,
23 “Tukolili gereza lidendibhu kinofu, ni bhalinzi bhalinzi bhajhemili pa ndiangu lakini bhotwidendula twambwene lepi munu mugati.”
говорячи: „В'язницю знайшли ми з великою пильністю за́мкнену, і сторо́жу, що при две́рях стояла; а коли відчинили, то ніко́го всере́дині ми не знайшли!“
24 Henu bhwakati jemedari ghwa hekalu ni makuhani bhabhaha bhobhep'eliki malobhi aghu, bhajhingbhu ni shaka mbaha kwa ndabha jha bhene bhakajha bhiibhwesya, jhibeta kujhebhuli lijambo e'le.
Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що́ б то сталося.
25 Kisha mmonga akahida ni kubhajobhela, “Bhanu bha mubhabhekili muligereza bhajhemili mu hekalu na bhifundisya bhanu.”
Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: „Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають наро́д“.
26 Henu jemedari akalota pamonga ni bhatumishi, ni kubhaleta, lakini bila jhe kubhomba fuju, kwa ndabha bhabhatilili bhanu ngabhabhwesili kubhahomelela maganga.
Пішов тоді старши́й сторо́жі зо слу́жбою, та й привів їх без насильства, бо боялись наро́ду, щоб їх не побили камінням.
27 Bhobhabhaletili bhabhebhekili palongolo pa baraza. Kuhani mbaha abhakotili,
Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:
28 akajobha, “Twabhajobhili mufundisiajhi kwa lihina ele, na bado mujhiniemisi Yerusalemu kwa lifundisu lya muenga, ni kulonda kuleta damu jhe munu ojho juu jha tete.”
„Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я́ не навчати? І ото, ви своєю наукою перепо́внили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припрова́дити на нас“.
29 Lakini Petro ni mitume bhakajibu, “azima tun'kesiajhi K'yara kuliko bhanu.
Відповів же Петро та сказали апо́столи: „Бога повинно слухатися більш, як людей!
30 K'yara ghwa dadi jhitu amfufuili Yesu, jhamun'komili, kwa kun'tondeka panani pa libehe.
Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподі́яли, повісивши на дереві.
31 K'yara an'tukuisi katika kibhoko kya muene kya kuume ni kumbomba kujhe mbhaha ni mwokozi, kubhosya toba kwa Israeli, ni msamaha kwa dhambi.
Його Бог підвищив Своєю прави́цею — на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покая́ння і про́щення гріхів.
32 Tete ndo mashahidi bha mambo agha, ni Roho mtakatifu ambajhe K'yara ambosisi kwa bhala bhabha kan'tii.”
А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухня́ний Йому“.
33 Bhajumbe bha baraza bho bhap'eliki naha, bhakamlibhu ni ligoga bhakalonda kuhakoma mitume.
Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й ра́дилися, я́к їм смерть заподі́яти?
34 Lakini pharisayo jhaakutibhweghe Gamalieli, mwalimu ghwa sheria, jhaahashimibhweghe ni bhanu bhoha, ajhemili ni kubhaamuru mitume bhatolibhwayi kwibhala kwa muda bhufupi.
І встав у синедріо́ні один фарисей, Гамалії́л на ймення, учитель Зако́ну, поважаний від усього наро́ду, та й звелів на часи́нку апо́столів ви́вести.
35 Kisha abhabhajobhela, “Bhagosi bha Israeli, mujhelayi makini sana ni khela kya mwependekesya kubhabhombela bhanu abha.
І промовив до них: „Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що́ з ними робити ви маєте.
36 kwa ndabha muandi theuda ajhinuiki ni kwidayi kujha mun mbaha, ni idadi jha bhanu kama mia nne bhan'kesisi. Akomibhu, ni bhoha bhabhan'tieghe bhatawanyiki ni kujhagha.
Бо перед цими днями повстав був Те́вда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились та оберну́лись в ніщо́.
37 Baada jha munu ojho, Yuda mgalilaya, ajhinuiki magono ghala gha kulekebibhwa sensa akafuta bhanu bhingi kunyma kwa muene. Ni muene kabhele ajhaghili ni bhoha bhabhan'tieghe bhatawanyiki.
Після нього повстав, під час пе́репису, Галіле́янин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились.
38 Henu, nikabhajobhela, mukijhepusighe ni bhanu abha na mubhalekayi bhene, kwa ndabha, kama mpango obho au mbombo ejhe jha bhanu jhitaghibhwa.
І тепер кажу́ вам: Відступіться від цих людей, і занеха́йте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця бу́де, — розпаде́ться вона.
39 Lakini kama jha K'yara, mwibetalepi kubhazuila: mwibhwesya kwikolela hata mwishindana ni K'yara.” Efyo, bhashawishiki ni malobhi gha muene.
А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випа́дком не стати і вам богобо́рцями!“І послухались ради його.
40 Kisha bhakabhakuta mitume mugati ni kubhatobha ni kubhaamuru bhasijobhi kwa lihina lya Yesu, ni kubhaleka bhalotayi.
І, покликавши зно́в апо́столів, вибили їх, наказали їм не говори́ти про Ісусове Йме́ння, та й їх відпустили.
41 Bhabhokili mbele jha baraza bhahobhwiki kwa ndabha bha bhalangibhu kujha bhilondeke kutebhwa ni kutokuheshibhwa kwa ndabha jhe lihina e'lu.
А вони поверта́лися з синедріо́ну, радіючи, що сподоби́лись прийняти знева́гу за Йме́ння Го́спода Ісуса.
42 Henu, khila ligono, mugati mu hekalu ni kuhomela kunyumba hadi nyumba bhajhendelili kumanyisya ni kuhubiri Yesu kujha ndo Masihi.
І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Єва́нгелію Ісуса Христа.
