Matendo ya Mitume 27
1 Bho jhiamulibhu kujha twilondeka kusafiri kwa masi kulota Italia, bhan'kabidhi Paulo ni bhafungwa bhangi kwa afisa mmonga bhwa jeshi la Kiroma jhaakutibhweghe Julio, ghwa kikosi kya Agustani.
А коли постановлено, щоб відпли́нули ми до Італії, то віддано Павла та ще деяких інших ув'я́знених сотникові, Юлієві на ім'я́, з полку Августа.
2 Twakweli meli kuhoma Adramitamu, ambajho jhajhele isafiriajhi mundemandema jha pwani jha Asia. Hivyo tukajhingila baharini. Aristaka kuhoma Thesolanike jha Makedonia akalota pamonga ni tete.
І посідали ми на корабля адрамі́тського, що пливти́ мав біля місць азійських, та й відча́лили. Із нами був Аріста́рх македо́нець із Солу́ня.
3 Ligono lyalakesisi tukasopa nanga mu mji bhwa Sidoni, ambapo Julio ambombili Paulo kwa ukarimu ni kunduhusu kulota kwa bharafiki zake kupokela ukarimu bhwa nene.
А другого дня ми пристали в Сидо́ні. До Павла ж Юлій ставивсь по-лю́дському, і дозволив до друзів піти, та їхньої опіки зазнати.
4 Kuhoma api tokalota mu bahari twasafiri kusyongoka kisiwa kya Kipro ambakyo kya k'engibhu ni m'pongo, kwa ndabha m'pongo utusumbuleghe.
А ви́рушивши звідти, припливли́ ми до Кіпру, бо вітри́ супроти́вні були́.
5 Baada jha kusafiri mmasi kalibu ni Kilikia ni Pamfilia, tukahida Mira, mji bhwa Lisia.
Коли ж перепли́нули море, що біля Кілікі́ї й Памфі́лії, то ми прибули́ до Лікі́йської Міри.
6 Pala jhola afisa ghwa jeshi lya Kiroma, ajhikolili meli kuhoma Alexandria ambajho jhilondeghe kusafiri kulota Italia. Akatukwesya mugati.
І там сотник знайшов корабля олександрійського, що пли́в в Італію, і всадив нас на нього.
7 Baada jha kusafiri molimoli kwa magono mingi ni hatimaye twfikili kwa tabu karibu ni Kinidas, m'pongo ghwa turuhusuili lepi kabhele kulota njela ejhu hivyo twasafiri mundemandema jha kivuli kya Krete khoni twikikenga mp'ongo, mkabala ni Salmone.
І днів багато помалу пливли́ ми, і насилу насупроти Кніду припли́нули, а що вітер нас не допускав, попливли́ ми додолу на Кріт при Салмо́ні.
8 Twasafiri mundemandem jha pwani kwa ukakatafu, mpaka tukafika mahali papakutibhu Fari Haveni ambajho ijhele karibu ni mji bhwa Lasi.
І коли ми насилу минули його, то припливли́ до одно́го місця, що зветься Доброю При́станню, недалеко якого знахо́диться місто Ласе́я.
9 Twatolili muda umelele muni, ni muda bhwa mfungo ghwa Kiyahudi ghwajhele umalikupea kabhele, na henu jhajhele ni hatari kujhendelela kusafiri. Hivyo Paulo akatuonya,
А як ча́су минуло багато, і була вже плавба́ небезпечна, бо минув уже й піст, то зачав Павло радити,
10 ni kujobha, “Bhagosi, nibhona safari jha twilonda kulota ejhe ni madhara ni hasara simehele, siyo tu jha misighu ni meli, lakini ni jha maisha gha jhotu.”
говорячи їм: „О мужі! Я бачу, що буде плавба́ з перешкодами та з великим ущербком не лиш для вантажу́ й корабля, але й для наших душ“.
11 Lakini afisa ghwa jeshi la Kiroma akampelekesya zaidi bwana ghwa muene ni mmiliki ghwa meli, kuliko mambo ghala ghaghalongelibhu ni Paulo.
Та сотник довіря́в більше стерни́чому та власнико́ві корабля, ніж тому, що Павло говорив.
12 Kwandabha bandari jhajhelepi sehemu rahisi kutama wakati bhwa mepu, mabaharia bhingi bhashauriri tusafiriajhi kuhoma pala, ili kwa namna jhejhioha tubhwesiajhi kubhufikila mji bhwa Foinike, tutamayi pala bhwakati bhwa mepu. Foinike ndo bandari okhu Krete, na jhilola kaskazini mashariki ni kusini mashariki.
А що при́стань була на зимівлю неви́гідна, то більшість давала пораду відпли́нути звідти, щоб, як можна, дістатись до Фініка, і перезимувати в пристані крітській, неприступній західнім вітра́м із пі́вдня та з пі́вночі.
13 Mp'ongo ghwa kusini bho bhujhendili kubhuma molimoli, mabaharia bhakafikirira kujha bhamalili kukabha kya bhakilondeghe. Bhakajhonja nanga ni kusafiri mundemandema jha Krete karibu ni pwani.
А як вітер півде́нний повіяв, то поду́мали, що бажа́ння вони досягли́, тому витягли кітви й попливли покрай Кріту.
14 Lakini baada jha muda mfupi mp'ongo n'kali, bhwabhukutibhweghe bhwa kaskazini mashariki, ukajhanda kututobha kuhoma kwiselya jha kisiwa.
Але незаба́ром ударив на них рвучкий вітер, що зветься евроклі́дон.
15 Wakati meli ijhelemibhu ni kushindwa kubhukali mp'ongo, tukajhedekelana ni hali ejhu, tukasafirisibhwa nabhu.
А коли корабель був підхо́плений, і не міг противитись вітрові, то йому віддались ми й поне́слися.
16 Tukajhumba kup'etela lubhafu lwa luukingighe mp'ongo bhwa kisiwa kyakikutibhweghe Kauda; ni kwa taabu sana twafanikibhu kuokola bhwatu.
І наїхали ми на один остріве́ць, що Кла́вдою зветься, і чо́вна насилу затримати змогли.
17 Baada jha kujha bhabhufutili, bhatumili ngojhi kuuk'onga meli. Bhatileghe kujha ngatubhwesi kulota ku lieneo lya n'sanga ghumehele lya Syiti, hivyo bhakaselesya nanga na bhagendesibhu mundemandema.
Коли ж його витягли, то за́собів допомічни́х добирали й корабля підв'язали. А боявшись, щоб не впасти на Сірт, поспускали вітри́ла, і носилися так.
18 Twatobhibhu kwa nghofu sana ni linyegha, hivyo ligono lyalyifwatili mabaharia bhakajhanda kusopa misighu kuhoma mu meli.
А коли зачала́ буря мі́цно нас ки́дати, то другого дня стали ми розванта́жуватись,
19 Ligono lya tatu, mabaharia bhakayanda kup'omba masi kwa mabhoko gha bhene.
а третього дня корабельне знаря́ддя ми повикидали власно́руч.
20 Wakati ambapo lijobh ni litondo syatumuliki lepi kwa magono mingi, bado linyegha libhaha lyatutobhili, ni matumaini kujha tubetakuokolibhwa ghabhokili.
А коли довгі дні не з'являлось ні сонце, ні зо́рі, і буря чимала на нас напирала, то останню наді́ю ми втратили, щоб нам урятуватись.
21 Baada jha kujha bhalotili muda mrefu bila kyakulya, apu Paulo akajhema pagati pa mabaharia akajobha, “Bhagosi, mlondekeghe mnip'elekesiajhi, ngatubhokilepi kuhoma Krete, ili kukabha agha madhara ni hasara.
А як довго не їли вони, то Павло став тоді серед них і промовив: „О мужі, тож треба було мене слухатися та не відпливати від Кріту, — і обминули б були ці терпіння та шкоди.
22 Na henu nikabhafariji mkipelayi muoyo, kwa ndabha kubetalepi kujha ni upotefu bhwa maisha kati jha muenga, isipokujha hasara jha meli tu.
А тепер вас благаю триматись на дусі, бо ні о́дна душа з вас не згине, окрім корабля.
23 Kwa ndabha kiru kya kilotili malaika ghwa K'yara, ambajhe K'yara ojhu nene ne ghwa muene, ni ambajhe nikamwabudi kabhele - malaika ghwa muene ajhemili palubhafu pa nene
Бо ночі цієї з'явився мені Ангол Бога, Якому належу й Якому служу́,
24 ni kujobha, “Usitili Paulo. Lazima ujhemayi palongolo Kaisari, na langayi, K'yara ku bhunofu bhwa muene akupelili abha bhoha ambabho bhisafiri pamonga ni bhebhe.
та і прорік: „Не бійся, Па́вле, бо треба тобі перед ке́сарем стати, і ось Бог дарував тобі всіх, хто з тобою пливе“.
25 Efyo, bhagosi, mukipelayi muoyo, kwandabha nikan'kier K'yara, kujha ibetakujha kama kyanibhajobhili.
Тому́ то тримайтесь на дусі, о мужі, бо я вірую Богові, що станеться так, як було мені сказано.
26 Lakini lazima tulamatayi kwa kutobhibhwa mu baadhi jha fisibhwa.”
І ми мусимо наткнутись на о́стрів якійсь“.
27 Bho ufikili kiru kya kumi na nne, bho twigendesibhwa okhu ni okhu mu bahari jha Adratik, kama kiru kya manane naha, mabaharia bhafikirileghe kujha bhikaribila kundema.
А коли надійшла чотирнадцята ніч, і ми носились по Адріяти́цькому морю, то десь коло пі́вночі стали доми́слюватись моряки, що наближуються до якоїсь землі.
28 Bhatumili milio kup'ema kina kya masi nabhakabhaka mita thelathini na sita, baada jha muda mfupi bhakap'ema kabhele bhakakabha mita ishirini na sita, baada jha muda mfupi bhakap'ema kabhele bhakakabha mita ishirini na saba.
І, запустивши оли́вницю, двадцять сяжнів знайшли. А від 'їхавши трохи, запустити оли́вницю знову, — і знайшли сяжнів п'ятнадцять.
29 Bhatilili kujha bhibhwesya kugonga miamba, hivyo bhakaselesya nanga sinchenche kuhomela sehemu jha lukhela jhihidayi manyata.
І боявшись, щоб не натрапити нам на скеля́сті місця́, ми закинули чотири кі́тві з корми́, і благали, щоб настав день.
30 Bhala mabaharia bhakajha bhilonda bhaselisi maboti mu masi madebemadebe gha kuokolela maisha, na bhakajha bhikifuanya bhisopa nanga pa sehemu jha palongolo jha liboti.
А коли моряки намага́лись утекти́ з корабля́, і чо́вна спускали до моря, вдаючи́, ніби кі́тви закинути з носа хо́чуть,
31 Lakini Paulo akan'jobhela jhola askari ghwa jeshi la Kiroma ni bhala askari, “Mwibhwesya lepi kuokoka isipokujha bhanu abha bhibakila mu meli”.
то сказав Павло сотникові й воякам: „Як вони в кораблі не зоста́нуться, то спасти́сь ви не зможете!“
32 Kisha askari bhala bhakadumula mighojhi jha liboti ni kujhileka jhitolibhwayi ni masi.
Тоді вояки́ перерізали мо́тузи в чо́вна, і дали́ йому впасти.
33 Wakati mwanga ghwa lukhela ghwihoma, Paulo akabhasihi bhoha angalau bhala bhadebe. Akajobha, “Ejhe ligono lya kumi na nne mwilendela bila kulya mlilepi khenu.
А коли розвиднятися стало, то благав Павло всіх, щоб поживу прийняти, і казав: „Чотирна́дцятий день ось сьогодні без їжі ви перебуваєте, очікуючи та нічого не ївши.
34 Hivyo nikabhasihi mtolayi kyakulya kidebe, kwandabha ejhe kwandabha jha kuishi kwa muenga; na lujhelepi hata lujhusili lumonga pamitu ghya jhomu lwalibetakujhagha.
Тому́ то благаю вас ї́жу прийняти, бо це на рятунок вам буде, — бо жодному з вас не спаде з голови й волоси́на!“
35 Abhoamali kujobha aghu, akalota n'kate akan'shukuru K'yara palongolo jha mihu gha khila munu. Kisha akaumetula n'kate akajhanda kulya.
А промовивши це, узяв хліб та подякував Богові перед усіма́, і, поламавши, став їсти.
36 Kisha bhoha bhakapelibhwa muoyo na bhene bhakalota kyakulya.
Тоді всі підне́слись на дусі, і, стали поживу приймати.
37 Twajhele bhanu 276 mugati mu meli.
А всіх душ нас було в кораблі — двісті сімдесят шість.
38 Bho bhalili fya kutosha, bhaibhombi meli mbepe kwa kutagha ngano mu masi.
І як наїлись вони, то стали полегшувати корабля, викидаючи збіжжя до моря.
39 Bhojhifikiri pamusi, bhajhitambuili lepi kundema, lakini bhakabhona sehemu jha kundema jhajhingili mmasi jhajhijhele ni n'sanga mwingi. bhakajadiliana kama bhibhwesya kugendesya meli kulota apu.
А коли настав день, то вони не могли розпізнати землі, одначе зато́ку якусь там угледіли, що берега пла́ского мала, до якого й ви́рішили, як можна, приплисти́ з кораблем.
40 Hivyo bhakesihobhosya nanga bhakasileka mmasi. Katika muda bhobhuobhu bhakasihobhosya mighojhi jha nanga ni kujhijhinula sehemu jha palongolo kulotela ku mp'ongo, hivyo bhakalota sehemu jha nsanga bhumehele.
Підняли тоді кі́тви, і повкидали до моря, і порозв'язували поворо́зки в стерна́, і вітри́ло мале за вітром поставили, — та й покерува́ли до берега.
41 Lakini bhakahida mahali ambapo miela mibhele ghya masi ghibhonana, ni meli jhikalota kun'sanga. Ni jhela sehemu jha palongolo jha meli jhakwamili pala na jhabhwesilepi kubhoka, lakini sehemu jha palongolo jha meli jhikajhanda kudumuka kwa ndabha jha ukali ghwa manyegha.
Та ось ми натра́пили на місце, що мало з обох сторін море, і корабель опинивсь на мілко́му: ніс загруз й позоставсь нерухо́мий, а корма́ розбивалася силою хвиль.
42 Mpango ghwa bhala askari bhwajhele kubhakoma bhafungwa, ili kwamba ajhelepi ambajhe ngaasoghili ni kutoroka.
Вояки́ ж були змовилися повбивати в'язнів, щоб котри́йсь не поплив і не втік.
43 Lakini jhola askari ghwa jeshi lya Kiroma alondeghe kumwokola Paulo, hivyo akabhujhemeka mpango bhwa bhene; ni kubhaamuru bhala ambabho bhibhwesya kusogha, bharukayi kuhoma mu meli hoti na bhalotayi kundema.
Але сотник хотів урятувати Павла, і заборонив їхній на́мір, і звелів усім тим, хто пли́вати вміє, щоб скакали та перші на берег вихо́дили,
44 Kisha bhagosi bhamana bhakakesya, bhangi panani pa fenu fenge kuhoma mu meli. Kwa njela ejhe jhatokili bhoha twibeta kufika kinofu kundema.
а інші — хто на до́шках, а хто на чімбудь з корабля. І таким чином сталось, що всі врятувались на землю!
