Imbombo incha Vasuhwa 15
1 Avanu avange vaikhile ukhuhuma khu Uyahudi nu khuvvamanyisya avalukkholo, valekhuta, “Mungasite ukhukeketiwa ndi nyikho incha Mose, samukhapokhiwe.”
[Тим часом] прийшли з Юдеї деякі [люди] та навчали братів: «Якщо не будете обрізані за звичаєм Мойсеєвим, то не можете спастися».
2 U Pavuli nu Barnaba vuvilwa navo mbukhanihani navene, avalukholo vakhalamula ukhuta uPauli, Barnaba na avange valotage khu Yelusalemu khu vasukhiwa navavakha ukhugamula ele.
Це призвело до чималого конфлікту та суперечки між Павлом та Варнавою й тими, хто прийшов. Тоді вирішили, щоб Павло та Варнава й деякі інші з них пішли разом в Єрусалим із цією справою до апостолів та старійшин.
3 Pwu khwa khusuhiwa khuvene nu mpelela, vakhagendela Foinike na Samaria valekhutangasya ukhusyetuliwa inumbula avakhelunga. Vakhagega ulukhovokho khu valokolo voni,
Тоді вони, послані церквою, пішли через Фінікію та Самарію, розповідаючи про навернення язичників. Це викликало велику радість серед усіх братів.
4 Vuwinchile khu Yelusalemu, vakhopelelwa navampelela na vasukhiwa na vavakha, vakhavapangela imbombo nchoni inchavombile Unguluve khuvene.
Прибувши в Єрусалим, вони були прийняті церквою, апостолами та старійшинами й розповіли, як багато Бог зробив через них.
5 Pwu avange avanu aveedikhe, avavale ndipuga elya Valongonchi, vakhema nukhuta, “lononu ukhuvakheketa nukhuvalagela ukhwibata indagelo incha Mose.”
Але деякі віруючі з угрупування фарисеїв казали, що [язичників] потрібно обрізати та наказати їм, щоб дотримувалися Закону Мойсея.
6 Pwu avasukhiwa na vavakha vakhema paninie ukhulesagela elimenu elyo.
Апостоли та старійшини зібралися для розгляду цього питання.
7 Vuvenchovanchinje, Peteli akhema nu khuchova khuvene, “Valokholo mulumanyile ukhuta imisekhe eminonu egelutile Unguluve avombile uvukhale khulyofwe, ukhuta ndomo gwango avakhelunga vapulekhe elimenyu lya Nguluve, nu khwedekha.
Після тривалого обговорення Петро піднявся та звернувся до них: «Брати, ви знаєте, що від перших днів Бог обрав мене з-поміж вас, щоби з моїх уст язичники почули слово Доброї Звістки та увірували.
8 Unguluve, uveanchimanyile inumbula, ikhovavula, ikhovapa Umepo Umbalanche, ndavovwa avombile khulyofwe;
І Бог, Який знає серця, засвідчив їм, давши Духа Святого, як і нам.
9 satesaninche ukhusita ukhuhwanene ufwe navene, akhanchivekha inumbula inchavene ukhuva nonu nu lwidekho.
Він не зробив жодної різниці між нами й ними, очистивши вірою їхні серця.
10 Pwu, khekhi mukhogela Unguluve ukhuta muvekwe iyikhongelwa mu singo incha vakhongi fifyo na vadadavetu fyavatohile ukhusipa?
То чому ж ви випробовуєте Бога, накладаючи на шиї учнів ярмо, якого ні ми, ні наші батьки не могли нести?
11 Ulwa khuva twihwedekha ukhuta twikha uvwupokhi khu luhungu lwa Ntwa uYiisu, ndavovwa vale
Адже ми віримо, що отримуємо спасіння через благодать Господа Ісуса так само, як і вони».
12 Ululundamano lwoni lukhanchiga mie vwuvikhuvapalehencha uBarnaba nu Pauli vwuvihomia elimenyu elya fikhwani ni fidekho fifyo Unguluve avombile paninie navene nava khelinga.
Тоді все зібрання стихло й почало слухати Варнаву й Павла, що розповідали про чудеса та знамення, які Бог зробив через них серед язичників.
13 Vwu velekhilwe ukhunchova, Yakobo akhanda akhata, “Valokholo mumolekhenche.
Коли вони закінчили, Яків сказав: «Брати, послухайте мене!
14 Simoni avavolile ukhuta Unguluve khuluhungu avatangile avakhelunga nu khuhoma khuvene avakhave avanu khu litawa lya mwene.
Симон розповів нам, як спочатку Бог прийшов обрати з-поміж язичників народ для Свого імені.
15 Amamenyu ga vanyamalago gihwedekhananele ndavovwa lesimbiwe.
І з цим узгоджуються слова пророків, як написано:
16 'Vwu nchivombikhe inchi nelavwuya khunjenga elyeve lya Daudi, elegwile pasi; yanikhwimikha nukhutesania ukhunengekha,
„Після цього Я повернуся та відбудую занепалий дім Давида. Я відбудую його руїни та відновлю його,
17 pwu avanu vava vasigile vandondage Untwa, popaninie na vanu Avakhelunga avelangilwe khu litawa lyango.'
щоб решта людей шукали Господа, навіть і всі язичники, над якими закликано Моє ім’я. Так каже Господь, Який робить усе це
[і Якому] відомо все споконвіку“. (aiōn g165)
19 Pwu leno, uvutangeli vwango vwu uvu, ukhuta tusite ukhuvagatanche Avakhelunga vavo vamwedikhe Unguluve;
Тому, я вважаю, ми не повинні створювати труднощів для язичників, які навертаються до Бога.
20 pwu tusimbe khuvene ukhuta vave khutali nu vunangi uvwa fikhwani, uvunogwe uvwa mbivi nu fifyo finyongotolilwe, nu nkhisa.
Натомість ми повинні написати їм і застерегти від оскверненого ідолами, від статевої розпусти, від задушених тварин та крові.
21 Ukhuhuma ifipapo ifya vakhetali khuvale avanu vavo khela n-jini avilumbelela nu khumwemba uMose mu masinagogi mu Sabato.”
Бо [Закон] Мойсея з давніх-давен проповідується в кожному місті й читається в синагогах щосуботи».
22 Pwu yekhavonekha ukhuvakhosovya avasukhiwa na vavakhe, nu umpelela gyoni, ukhung'ala uYuda uveaelangwagwa Barsaba, nu Silas, avale valongonchi va mpelela, nu khuvasukhe khu Antiokia nu Pauli nu Barnaba.
Тоді апостоли та старійшини разом зі всією церквою вирішили обрати з-поміж себе кількох людей та надіслати їх до Антіохії разом із Павлом та Варнавою. Вони обрали Юду, званого Варсавою, та Силу, які були проводирями серед братів.
23 Vasimbile ukhuta, “Vasukhiwa, vavakha na valokholo, khu valokholo Vankhelunga avale khu Antiokia, Shamu nu Kilikia, tukhuvaponia.
Через них передали такого листа: «Брати апостоли та старійшини до братів з язичників, які знаходяться в Антіохії, Сирії та Килікії. Вітаємо вас!
24 Twapolikhe ukhuta khule vanu vavo satwavape ululagelo ulwa, vakhumile khulyofwe nu khuvagatancha khu vumanyisi uvwukhuvapelela uvugatafumu numbula nchenyo.
Оскільки ми почули, що деякі [люди], які вийшли від нас, без нашого дозволу потурбували вас своїми словами й засмутили ваші душі, кажучи, що вам потрібно обрізатись та дотримуватися Закону,
25 Pwu luvile lunonu khu twevoni ukhuhaga avanu nu khuvasukha khulyomwe ne vagane vetu uBranaba nu Pauli,
ми одностайно вирішили обрати деяких чоловіків та надіслати їх до вас разом з улюбленими нашими Варнавою й Павлом,
26 avanu vavo vaekhominche uvwumi vwa vene khu litawa lya Ntwa Yiisu Kriste.
людьми, які віддали своє життя заради імені Господа нашого Ісуса Христа.
27 Pwu tavasukhile uYuda nu Sila, vikhovavola imbombo nchichicho.
Ми надсилаємо до вас Юду та Силу, щоб вони словами сповістили вам те, що ми написали.
28 Ulwakhuva yavonikhe ukhuva lunonu khu Mepo Umbalanche na khulyofwe, ukhusita ukhuvapelela ifinu ifinchitu ukhulutelela imbombo incha khuva mu mbolongolo:
Бо угодно Святому Духові й нам не накладати на вас більше ніякого тягаря, окрім цього необхідного:
29 ukhuta msyetukhe ukhuhuma khu finu ifilakhiwe khu fikhwani, unkisa, ifinu iyinyongiwe. Nu uvuligu.”
утримуйтеся від їжі, яка приносилась ідолам, від крові, від задушених тварин та від статевої розпусти. Дотримуючись цього, ви зробите добре. Будьте здорові!»
30 Pwu vavo wapanchanile, vakhihela khu Antiokia; vwu valundamine ululundamano pwu paninie, vakhehelekha ekhalata.
Отже, посланці прийшли в Антіохію та, скликавши все зібрання, передали листа.
31 Vwu vayembilwe, vakhahovokha ukhukanganchwa inumbula.
Прочитавши його, брати зраділи цьому підбадьорюванню.
32 U Yuda nu Sila, na avanyamalago, vavahanginche avalokholo khu mamenyu mingi nu khuvapa amakha.
Юда та Сила, які самі були пророками, багатьма словами підбадьорювали та зміцнювали братів.
33 Vwu vatamile misekhe ukhwa, vakhapanchanila khu lukhungu ukhuhome khu valukholo khu vavo vakhavasukhile.
Вони провели там деякий час, і брати відпустили їх із миром до тих, хто їх надіслав.
Однак Сила вирішив залишитися, а Юда повернувся до Єрусалима.
35 U Pauli ne vange avatamaga khu Antiokia paninie na vange vingi, pwu vamanyisye nu khulambelela elimenyu lya Ntwa.
Павло та Варнава залишились в Антіохії, де вони з багатьма іншими [братами] навчали та проповідували Добру Звістку Слова Господнього.
36 Vwu galutile amanchuva madebe Pauli akhata khwa Barnaba, “Ole leno tavuye khuhovagendela avalokholo mumwa twalombelile elimenyu lya Ntwa, nu khuvalola vovalevwo.
Через декілька днів Павло сказав Варнаві: «Повернімося та відвідаймо братів із кожного міста, де ми проповідували Слово Господнє, побачимо, що вони роблять».
37 U Barnaba akhanogwa ukhuluta neve nu Yohani uveatambuliwagwa Marko.
Варнава хотів взяти з собою Івана, якого звали Марком.
38 U Pauli akhasaga ukhuta salwiva lunonu ukhuntola uMarko, yoywa avalekhile khu Pamfilia akhasita ukhuvombania embombo.
А Павло вважав, що не варто брати з собою того, хто залишив їх у Памфілії і не пішов із ними на служіння.
39 Pwu lukhahomela ukhukhanekhena ukhuvakha bakhalekhehana, uBarnaba akhantola uMarko vakhalutania mu mbwato khu Kipro,
Незгода між ними була досить гострою, так що вони розділилися: Варнава взяв із собою Марка та відплив до Кіпру;
40 U Pavuli akhang'ala nu Sila nu khuhega, vwuvupelile ulukhungu lwa Ntwa ukhuhuma khu valokholo.
Павло ж обрав Силу й вирушив у дорогу, переданий братами благодаті Господа.
41 Akhaluta ukhugendela khu Shamu na Kilikia, alekhungekhenganche imipelela.
Він пройшов через Сирію та Килікію, зміцнюючи церкви.
