Mateo 6
1 Mitzijoj chike nikꞌaj winaq chik are kibꞌan jun utz laj jastaq, rumal cher we kitzijoj, ri iTat ri kꞌo chilaꞌ chikaj man kuya ta tojbꞌal iwe.
Стережіться виставляти свою ми́лостиню перед людьми́, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.
2 We kꞌo jun chiꞌwe kuꞌtoꞌ ri mebꞌaibꞌ, muchapleꞌj utzijoxik pa taq ri Sinagoga xuqujeꞌ mutzijoj chikiwach ri winaq. Ri kawach taq winaq jewaꞌ kenoꞌjinik, rumal cher kakaj keqꞌijilaꞌx kumal ri winaq. Qas tzij kinbꞌij chiꞌwe chi we jeriꞌ kibꞌan ix xkꞌamtaj riꞌ ri tojbꞌal iwe.
Отож, коли чиниш ти ми́лостиню, не сурми́ перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу́ вам: вони мають уже нагороду свою!
3 We kꞌo jun chiꞌwe kutoꞌ jun mebꞌaꞌ, mutzijoj chike nikꞌaj winaq chik.
А як ти чиниш ми́лостиню, — хай не знатиме ліва рука твоя, що́ робить прави́ця твоя,
4 Xaq jeriꞌ maj jun chike ri winaq ketaꞌman ri tobꞌanik ri xayaꞌo, xwi ri iTat ri kakaꞌy pa ri awal kuya na chiꞌwe ri tojbꞌal rech.
щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
5 Are kibꞌan chꞌawem, man je ta kixnoꞌjinik jetaq ri kawach taq winaq, aꞌreꞌ utz kakinaꞌo kiꞌl kumal ri winaq are kakibꞌan chꞌawem pa taq ri Sinagoga xuqujeꞌ pa taq ri kꞌolibꞌal jawjeꞌ ri kiꞌkꞌow wi e sibꞌalaj kꞌi winaq. Qas tzij kinbꞌij chiꞌwe chi xkꞌamtaj ri tojbꞌal ke.
А як мо́литеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехре́стях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу́ вам: вони мають уже нагороду свою!
6 Ri at kꞌut are kabꞌan chꞌawem, chabꞌana pa atukel wi, chatzꞌapij awibꞌ pa ri awachoch, chabꞌana chꞌawem pa awal rukꞌ ri aTat. We jewaꞌ kabꞌano, ri Dios kuya na chawe ri kata che pa awal.
А ти, коли мо́лишся, „увійди до своєї комі́рчини, зачини свої двері, і помолися“Отцеві своєму, що в таїні́; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
7 Are kibꞌan chꞌawem, mibꞌij sibꞌalaj kꞌi tzij, man kiwesaj ta kiwach ri man ketaꞌm ta uwach ri Dios, rumal cher pa kikꞌuꞌx aꞌreꞌ chi xa rumal ri ukꞌiyal ri kitzij ketataj rumal ri Dios.
А як молитеся, не прока́зуйте за́йвого, як ті погани, — бо ду́мають, ніби вони бу́дуть ви́слухані за своє велемо́вство.
8 Man kiwesaj ta kiwach we winaq riꞌ, rumal cher ri Dios ri qaTat retaꞌm jas ri kajawataj chiꞌwe, pune majaꞌ kita che.
Отож, не вподобля́йтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребу́єте, ще раніше за ваше проха́ння!
9 Ri ix kꞌut are kibꞌan chꞌawem jewaꞌ chibꞌij: Qatat ri lal kꞌo pa ri kaj, tyoxirisatal ri bꞌiꞌ la.
Ви ж моліться отак: „Отче наш, що на небі! Нехай святиться Ім'я́ Твоє,
10 Peta ri ajawarem e la, are bꞌanoq ri kaj lal cho ri uwachulew jetaq ri kabꞌan pa ri kaj.
нехай при́йде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
11 Ya la ri qawa ri kajawataj kamik.
Хліба нашого щоденного дай нам сьогодні.
12 Kuyu la ri etzelal ri kaqabꞌano, jacha ri kaqabꞌan uj chikikuyik ri kakibꞌan etzelal chaqe.
І прости нам довги́ наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.
13 Man kaya ta la bꞌe kujtzaq pa ri etzelal, man kaya ta la bꞌe kujtzaq pa uqꞌabꞌ ri itzel.
I не введи нас у випробо́вування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амі́нь “.
14 We kikuy ix ri etzelal ri kibꞌanom chi nikꞌaj winaq chiꞌwe, ri iTat ri kꞌo pa ri kaj kixukuy xuqujeꞌ na.
Бо як лю́дям ви про́стите про́гріхи їхні, то про́стить і вам ваш Небесний Отець.
15 Are kꞌu we man kiꞌkuy nikꞌaj winaq chik, ri iTat man kukuy ta xuqujeꞌ ri imak ix.
А коли ви не бу́дете лю́дям прощати, то й Отець ваш не простить вам про́гріхів ваших.
16 Are kibꞌan qꞌipoj waꞌim makikꞌut ta ri ibꞌis chiꞌpalaj, jacha ri kakibꞌan ri e kawach taq winaq. Ri e winaq riꞌ kakaj keꞌtaꞌmaxik are tajin kakiqꞌip kibꞌ che kiwaꞌim. Qas tzij kinbꞌij chiꞌwe chi xwi riꞌ, tojbꞌal ke kakikꞌamawaꞌj.
А як по́стите, то не будьте сумні́, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що по́стять вони. Поправді кажу́ вам: вони мають уже нагороду свою!
17 Are kibꞌan qꞌipoj waꞌim, chixiya ri iwiꞌ, xuqujeꞌ chichꞌaja ri ipalaj,
А ти, коли по́стиш, намасти́ свою голову, і лице своє вмий,
18 rech man kakichꞌobꞌ ta ri winaq chi tajin kiqꞌip iwibꞌ che iwaꞌim. Xaq xwi ri Dios ri kakaꞌy pa ri awal areꞌ kayoꞌw na ri tojbꞌal iwe.
щоб ти по́сту свого не виявив лю́дям, а Отцеві своєму, що в таїні́; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
19 Man kimulij ta qꞌinomal waral cho ri uwachulew. We jastaq riꞌ xaq ketukinik xuqujeꞌ kiꞌxjutirik. Xuqujeꞌ xaq kelaqꞌax kumal ri eleqꞌomabꞌ.
Не складайте ска́рбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злоді́ї підко́пуються й викрадають.
20 Are utz na we kimulij iqꞌinomal pa ri kaj, chilaꞌ man katukin ta wi xuqujeꞌ man kixjutir taj, man koꞌk ta xuqujeꞌ eleqꞌomabꞌ chilaꞌ.
Складайте ж собі ска́рби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підко́пуються та не кра́дуть.
21 Naꞌtaj chiꞌwe chi jawjeꞌ kꞌo wi ri iqꞌinomal, chilaꞌ kakꞌojiꞌ wi na ri iwanimaꞌ.
Бо де скарб твій, — там бу́де й серце твоє!
22 We are kakaꞌyej xuqujeꞌ kachomaj rij utz taq jastaq, ronojel ri atyoꞌjal nojinaq riꞌ che tunal.
Око — то світи́льник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле.
23 We are kakaꞌyej xuqujeꞌ kachomaj rij itzel taq jastaq, ronojel ri atyoꞌjal riꞌ nojinaq che qꞌequꞌmal. We kabꞌij tunal che ri qꞌequꞌmal ri at kꞌo wi, at kꞌo riꞌ pa jun nimalaj qꞌequꞌmal.
А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є те́мрява, — то яка ж то велика та те́мрява!
24 Maj jun ajchak kakwinik kachakun kukꞌ e kebꞌ patrón, rumal cher kꞌo jun riꞌ kuloqꞌoqꞌej na cho ri jun chik. Man kixkwin taj kipatanij ri Dios xuqujeꞌ ri qꞌinomal pa junamam.
Ніхто двом панам служити не може, — бо або одно́го знена́видить, а дру́гого буде любити, або буде трима́тись одно́го, а другого зне́хтує. Не можете Богові служити й мамо́ні.
25 Man xaq xwi ta kichomaj rij jawjeꞌ kape wi ri kitijo, jawjeꞌ kape wi ri kiqumuj, o jawjeꞌ kape wi ri kiwatzꞌyaqibꞌej. ¿La man kꞌu are nim ri kꞌaslemal cho ri tijowik rij, xuqujeꞌ cho ri karatzꞌyaqibꞌej jun?
Через те вам кажу́: Не журіться про життя́ своє́ — що́ будете їсти та що́ будете пити, ні про тіло своє, — у що́ зодягне́теся. Чи ж не більше від їжі життя́, а від одягу тіло?
26 Chiꞌwilampe ri e chochiꞌ ri kerapap pa ri kyaqiqꞌ, man keꞌtikoꞌnij taj, xuqujeꞌ man kakiyak ta kitikoꞌn, xuqujeꞌ man kakiyak ta ri ijaꞌ pa ri kikꞌolibꞌal. Ri Dios kꞌut, ri Tataxel ri kꞌo pa ri kaj kuya ronojel ri kajawataj chike. ¿La man kꞌu are nim iqꞌij ix chikiwach le aꞌwaj leꞌ?
Погляньте на птахі́в небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?
27 ¿Teꞌq pa ikꞌuꞌx chi rukꞌ ri kakꞌaxkꞌobꞌ iwanimaꞌ kixkꞌasiꞌ chi na jun qꞌij?
Хто ж із вас, коли жу́риться, зможе дода́ти до зро́сту свого бодай ліктя одно́го?
28 ¿Jas che kakꞌaxir ikꞌuꞌx che ri iwatzꞌyaq? Chiwetaꞌmaj iwe kukꞌ ri kotzꞌiꞌj ri e kꞌo cho ri saq. Man areꞌ taj kebꞌanow ri katzꞌyaq.
І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові́ ліле́ї, як зроста́ють вони, — не працюють, ані не пряду́ть.
29 Kinbꞌij kꞌu chiꞌwe, chi ri taqanel Salomón pune xkꞌojiꞌ nimalaj uqꞌinomal man xkwin taj wi je xatzꞌyaqinik jetaq ri e kotzꞌiꞌj.
А Я вам кажу́, що й сам Соломо́н у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них.
30 We sibꞌalaj jeꞌl kubꞌan ri Dios chike ri e kotzꞌiꞌj ri man naj ta qꞌotaj kekꞌasiꞌk ¿la man kꞌu kꞌo na ri kubꞌan iwukꞌ ix? Qas tzij kinwilo chi majaꞌ kakubꞌiꞌ ikꞌuꞌx chirij ri Dios.
І коли польову́ ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог отак зодягає, — скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!
31 Man kakꞌaxir ta chi ikꞌuꞌx rumal ri kitijo, xuqujeꞌ rumal ri kiqumuj, xuqujeꞌ rumal ri kiwatzꞌyaqibꞌej.
Отож, не журіться, кажучи: Що́ ми будемо їсти, чи: Що́ будемо пити, або: У що́ ми зодя́гнемось?
32 Xaq xwi ri winaq ri man ketaꞌm ta uwach ri Dios kakꞌaxir kanimaꞌ che we jastaq riꞌ. Are iTat ix ri kꞌo pa ri kaj, areꞌ retaꞌm jas kajawataj chiꞌwe.
Бож усьо́го того́ погани шука́ють; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.
33 Chitzukuj nabꞌe ri Ajawarem rech ri Dios, xuqujeꞌ ri usukꞌal, ri areꞌ kꞌut kuya na ronojel ri kajawataj chiꞌwe.
Шукайте ж найперш Царства Божого й праведности Його́, — а все це́ вам додасться.
34 Xaq jeriꞌ makꞌaxkꞌobꞌ iwanimaꞌ rumal ri kakꞌulmataj chweꞌq. Ka kꞌo na qꞌotaj chuchomaxik jas kibꞌano. Naꞌtaj chiꞌwe chi xaqareꞌ kubꞌan chaqe ri kakꞌulmataj pa jun qꞌij.
Отож, не журіться про за́втрашній день, — бо завтра за себе само́ поклопо́четься. Кожний день має до́сить своєї турбо́ти!
