Luka 11
1 Akatungu kamwi Yesu aliga nasabhwa, oumwi wa abheigisibhwa bhaye namubhwila ati, “Lata Bhugenyi nuchiigishe okusabhwa lwakutyo Yoana eigisishe abheigisibhwa bhaye.”
Одного разу [Ісус] молився, і, коли Він закінчив, один з учнів промовив до Нього: ―Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів!
2 Yesu nabhabhwila, Mukabha nimusabhwa, mwaike, “Lata, Lisina lyao likusibhwe. Obhukama bhwa bhuje.
Він промовив: ―Коли молитесь, то кажіть: «Отче наш, Що на небесах, нехай святиться ім’я Твоє! Нехай прийде Царство Твоє! Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі!
3 Uchiyane ebhilyo bhyeswe ebhya bhuli lunaku.
Хліб наш щоденний дай нам кожного дня.
4 Uchisasile obhunyamuke bhweswe, lwakutyo eswe ona echisasila bhona bhanu abhachiyabhila. Waisiga okuchisindika chikaga mumasakwa.”
І прости нам гріхи наші, бо і ми прощаємо всім боржникам нашим. І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого».
5 Yesu nabhabhwila ati, “Niga kwimwe oyo ali no omusani, namujako ingeta, namubhwila, 'musani nuunsakile emikate esatu.
І сказав їм: ―Хто з вас, маючи друга, прийде до нього опівночі та скаже йому: «Друже, позич мені три хліби,
6 Kulwokubha omusani wani akinga olyanu okusoka lugendo, kanye nitanachakumulisha.'
бо мій приятель прийшов до мене з дороги, і я не маю, що йому дати».
7 Mbe kaunu ali munyumba namusubhya ati, siga kunyasha, negaye omulyango, anye na abhana bhani chamamile kubhulili. Nitakutula kwimuka nokukuyana emikate.
А той зсередини відповів би йому: «Не турбуй мене! Двері вже зачинені, і діти мої зі мною в ліжку. Не можу я піднятися й дати тобі».
8 Mbe enibhabhwila ati nolwo akabhula okwimuka akuyane emikate awe omusani waye, kulwokubha ousinyilisha okumukononela utananswalo, kemuka nakuyana ebhibhala bhyafu ebhye emikate okwinganya na kutyo wamusabhilwe.
Кажу вам: якщо він не встане та не дасть йому заради дружби, то все одно через наполегливість його підведеться й дасть усе, чого той потребує.
9 Mbe anyone enibhabhwila ati, “Musabhwe, omuja okubhona, mulonde omuja okubhona, mukonone kumulyango omuja okwigulilwa.
Тому Я кажу вам: просіть – і буде дано вам; шукайте – і знайдете; стукайте – і відчинять вам!
10 Kulwokubha bhuli munu unu kasabhwa kayanwa, na unu kalonda kabhona, na unu kakonona, abhamwigulila omulyango.
Бо кожен, хто просить, отримує, і хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчинять.
11 Ali omwibhusi wa kutiki agati yemwe, unu omwana waye kasabhwa inswi ko omwene namuyana namuyana injoka?
Котрий з вас, батьків, коли син просить хліба, замість хліба подасть йому камінь, і коли просить риби, замість риби подасть йому гадюку?
12 Amo nasabhwa liuli ko omwene namuyana inge?
Або чи дасть йому скорпіона, коли той просить яйце?
13 Kulwejo kalabha emwe munyamukile no omumenya okuyana abhana bhemwe ebhiyanwa bhekisi, mbe Esomwana wemwe wa mulwire atabhakila okubha kasosha Mwoyo Mweru kubhanu abhamusabhwa?”
Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте давати добрі дари вашим дітям, то наскільки більше ваш Отець Небесний дасть Духа Святого тим, хто просить у Нього!
14 Namala Yesu nagonya lisambwa linu lyaliga litakuloma kumunu, lyejile lyamusokako omunu oyo nabhona obhutulo bhwo okuloma. Abhanu ni bhalugula muno.
Одного разу [Ісус] вигнав демона, який був німий. І коли демон вийшов, німий [чоловік] заговорив; і весь натовп дивувався цьому.
15 Nawe abhanu bhandi nibhaika ati unu kabhilimya amasambwa kwa Belejebhuli, likulu lya amasambwa.
Та деякі з них говорили: ―[Силою] Вельзевула, володаря демонів, Він виганяє демонів.
16 Abhandi nibhamulegeja nibhenda abholeshe echimenyegesho okuoka mulwire.
Інші ж, випробовуючи [Його], вимагали знамення з неба.
17 Nawe Yesu namenya ameganilisho gebhwe nabhabhwila ati, “Obhukama bhunu obhwitaganyisha obhwene obhunyalambuka na inyumba inu eitagana eigwa.
Але Він, знаючи їхні думки, відповів: ―Кожне царство, розділене в собі, буде спустошене, і дім, розділений в собі, впаде.
18 Labha Shetani akabha wokutagana tagana, obhukama bhwaye obhwimelegulu kutiki? Kulwokubha omwaika ati enibhilimya amasambwa kulwa Belejebhuli.
Якщо ж сатана розділився в собі самому, як встоїть його царство?[Питаю це], бо кажете, що Вельзевулом Я виганяю демонів.
19 Labha enigasoshako kulwa Belejebhuli, abhejanyu abhagabhilimya kwa njila ya kutiki? Kulwa injuno eyo, abhaja okubhalamula.
Якщо ж Я виганяю демонів Вельзевулом, то ким виганяють ваші сини? Тому вони будуть вашими суддями.
20 Nawe labha enibhilimya amasambwa kwa amanaga ga Nyamuanga, mbe obhukama bhwa Nyamuanga bhwabhakingileko.
Але якщо Я пальцем Божим виганяю демонів, то прийшло до вас Царство Боже.
21 Omunu wamanaga ali nechigwato akalinda inyumba yaye, ebhinu bhaye ebhibha bhikobhele.
Коли сильний, озброївшись, стереже свій дім, тоді майно його в безпеці.
22 Nawe akengililwa no omunu wa amanaga amukilile, owamanaga kamusakula ebhigwato bhaye, namala nagega ebhinu bhaye bhona.
Коли ж нападає сильніший за нього й перемагає його, то забирає все його озброєння, на яке він покладався, і потім ділить здобич.
23 Mbe unu ataliamwi nanye oyo chitasikene, na unu atakusolosha amwi anye kanyalambula.
Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає.
24 Lisambwa libhibhi likasoka kumunu, eligenda okulonda ao gatali manji koleleki lifung'ame. Likabhulwanowokuja, elyaika ati, 'Enisubha eyo nasokele.
Коли нечистий дух виходить із людини, то йде в місця безводні шукати відпочинку й, не знаходячи, каже: «Повернусь я у дім свій, звідки вийшов».
25 Likasubha, nilisanga inyumba ikukumbilwe na okondele.
І, повернувшись, знаходить його заметеним та прибраним.
26 Kulwejo eligenda okulonda amasambwa agandi musanju amabhibhi muno okukila elyene niligaleta gaje okwikala omwo. Mbe akekaliye ko omunu oyo akabha kabhibhi muno kukila kutyo aliga ali kubhwambilo.”
Тоді він іде й бере інших сімох духів, гірших за себе, і входять та живуть там. І для людини останнє стає гіршим за попереднє.
27 Mbe nijibha kutya aliga achaika emisango ejo, omugasi umwi asosishe obhulaka bhulela agati ya liijo naika ati, “Inda inu yakwibhuye na amabhele ganu wanenele gana libando.”
Коли [Ісус] це казав, одна жінка з натовпу голосно промовила: ―Блаженна мати, яка носила та годувала Тебе.
28 Nawe omwene nasubhya ati, “Bhanu bhali na amabhando ni bhanu abhongwa nonokugwata omusango gwa Nyamuanga.”
Він відповів: ―Справді блаженні ті, що слухають Слово Боже та виконують його.
29 Lyejile liijo lya abhanu lyekofyanya nokwiyongesha, Yesu namba okwaika ati, “Olwibhulo lunu nilunyamuke. Olulonda echimenyegesho, na chitalio echimenyegesho chinu bhaliyabhwa lindi tali chilya echa Yona.
Коли зібралося багато народу, Він почав говорити: ―Цей рід – рід лукавий! Він шукає знамення, та не дасться йому знамення, хіба що тільки знамення Йони.
30 Kunsonga lwakutyo Yona abhee chimenyegesho kubha Ninawi, nikwo no Omwana wa Adamu alibha chimenyegesho ku lwibhulo lunu.
Бо як Йона став для ніневійців знаменням, так буде й Син Людський для цього роду.
31 Olunaku lwa indamu Omugole wa mumalimbe alimelegulu no olwibhulo lunu nalulamula (nalutemela echina), kulwokubha omwene asokele kubhutelo bhwe echalo koleleki aje ategeleshe ombhwengeso bhwa Selemani, kanu alio unu akuliye Selemani.
Цариця Півдня встане на суд із людьми цього роду й засудить їх, бо вона прийшла з далекого краю землі послухати Соломонову мудрість, а ось тут Хтось більший за Соломона.
32 Abhanu bha Ninawi bhalimelegulu ingulu kulunaku olwa indamu nibhalwaika kubhibhi olwibhulo lunu! Kulwokubha Abhaninawi bhatee ebhibhi bhejile bhongwa omusango gwa Yona, mbe lola, anu alio unu akuliye Yona.
Люди Ніневії встануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялись через проповідь Йони, а ось тут Хтось більший за Йону.
33 Atalio omunu wonawona unu kasha itala naitula emwalo muchisute amo emwalo ye echikapo, tali kasha naitula ingulu ye echinu koleleki bhuli munu unu kengila alole obhwelu. Eliso lyao ni tala yo mubhili gwao.
Ніхто, запаливши світильник, не ставить його у потайне місце або під посудину, але ставить на поставець, щоб усі, що входять, бачили світло.
34 Eliso lyao likabha lilikisi omubhili gao ogubha guli mu bwelu. Nawe eliso lyao likabha linyamukile mbe omubhili gwao ogubha guli muchisute.
Світлом для тіла є око. Якщо твоє око буде здорове, то й все твоє тіло буде наповнене світлом, коли ж воно недуже, то й тіло твоє в темряві.
35 Kulwejo mwikenge koleleki obhwelu bhunu bhuli Munda yemwe bhutajamo echisute.
Отже, пильнуй, щоб світло, яке в тобі, не стало темрявою.
36 Kulwejo, labha omubhili gwao gwona guli mubhwelu, na litalio ebhala linu lili muchisute, mbe omubhili gwao ogubha gwingene na itala inu eyaka no okusosha obhwelu kwemwe
Якщо ж усе твоє тіло наповнене світлом і немає жодної темної частини, то все буде світле так, ніби світильник освітлює тебе сяйвом.
37 Ejile amala okwaika, Omufarisayo namukumilila alye ebhilyo ika ewaye, Yesu nengila munyumba neyanja age.
Коли Він закінчив говорити, один фарисей запросив Його до себе пообідати. [Ісус] зайшов та сів за стіл.
38 Mbe Abhafarisayo nibhalugula okuloa nalya ebhilyo bhya kegolo atesabhile
Фарисей же здивувався, побачивши, що перед обідом Він перш не обмився.
39 Nawe Lata Bugenyi nabhabhwila ati, “Emwe Abhafarisayo omwosha anja ye ebhikombe na amabhakuli, nawe munda yemwe mwijuye omululu no obhunyamuke.
Тоді Господь промовив до нього: ―Ось ви, фарисеї, очищуєте чашу та посуд ззовні, а всередині ви повні здирництва та лукавства.
40 Emwe bhanu mutali na bhumenyi, Unu yangile anja atayangile na munda?
Нерозумні! Чи Той, Хто створив зовнішнє, не створив і внутрішнє?
41 Muyane abhataka ganu gali munda, amagambo gona nigabha makonde kwemwe.
Тож дайте милостиню з того, що всередині, ось тоді все буде чисте для вас.
42 Nawe Jilibhabhona emwe Abhafarisayo, kulwokubha omusosha imwi kwi kumi eyo mubhabhayi no omuchicha na bhuli luganda lwe emikubhi ja mumugunda. Nawe musigile emisango jo obhulengelesi no okwenda Nyamuanga, Nijakisi muno okukola ago obhulengelesi no okwenda Nyamuanga, no obhutasiga okukola agandi ago gona.
Але горе вам, фарисеї, що даєте десятину з м’яти, рути й з усякого зілля, але обминаєте справедливість та любов Божу. І це належить робити, і тим не нехтувати.
43 Ejibhabhona Abhafarisayo, kulwokubha omwenda okwiyanja kubhitebhe bhya imbele mumasinagogi nokulamila jinkesha eje chibhalo mumagulilo.
Горе вам, фарисеї, що любите почесні місця в синагогах та привітання на ринках.
44 Ejibhabhona, kulwokubha omususana ne ebhitulo bhinu bhitali na chibhalikisho bhinu abhanu abhatajako ingulu obhutamenya.”
Горе вам, бо ви – як невидимі гроби, поверх яких люди ходять і не знають цього.
45 Omwiigisha umwi we ebhilagilo bhye Echiyaudi namusubhya no okumubhwila ati, “Mwiigisha, echo owaika echichinyola eswe ona.”
Один з учителів Закону відповів [Ісусові]: ―Учителю, кажучи це, Ти й нас ображаєш!
46 Yesu naika ati, “Ejibhabhona, abheigisha bhe ebhilagilo! Kulwokubha omubhatwika emijigo misito jinu bhatakutula kwitika, nawe emwe silisili mutajikunyako emijigo ejo nolwo ku chimwi che ebhyala bhyemwe.
Але Він відповів: ―Горе й вам, учителям Закону, бо ви накладаєте на людей тягар, який важко нести, самі ж навіть пальцем не доторкнетеся до нього.
47 Ejibhabhona, kulwokubha omumbaka nokutulako ebhijukisho ku bhitulo bhya abhalagi bhanu bhetilwe nabha jaji bhemwe.
Горе вам, бо ви будуєте гробниці пророкам, яких убили ваші батьки.
48 Kulwejo emwe ona omwikilishanya ne emilimu jinu jakolelwe na bhajaji bhemwe, kulwokubha nichimali bhetile abhalagi bhanu omumbakila ebhijukisho kubhitulo bhyebhwe.
Цим ви свідчите, що схвалюєте вчинки ваших батьків. Вони їх вбивали, а ви будуєте їм [гробниці].
49 Kulwa injuno eyo ona, obhwengeso bhwa Nyamuanga obhwaika ati, 'Enibhatumila abhalagi na jintumwa ona bhalibhanyasha no okwitako abhandi.
Тому Бог у своїй мудрості сказав: «Надішлю до них пророків та апостолів, і декого з них уб’ють, а декого будуть переслідувати».
50 Olwibhulo lunu lulibhusibhwa ingulu ya abhalagi bhanu bhetilwe okwambila kubhwambilo bhwe echalo,
І тому цей рід буде відповідати за пролиту кров усіх пророків, які були вбиті від початку всесвіту,
51 okusokelela kumanyinga ga Abeli okukinga ku manyinga ga Zakaria, unu etilwe agati na agati ya amajabhau na kubhweru. Yee, Enibhabhwila emwe, olwibhulo lunu lulibhusibhwa ingulu yejo jona.
від крові Авеля до крові Захарії, убитого між Храмом та жертовником. Кажу вам: цей рід відповість за все.
52 Jilibhabhona emwe abheigisha bhe ebhilagilo bhya Abhayaudi, kulwokubha mugegele jinfungulujo ja kubhwenge; emwe abhene mutakwingila, na muganyishe bhanu bhaliga nibhengila.”
Горе вам, учителі Закону, бо ви взяли ключі пізнання: самі не ввійшли й тим, хто бажає ввійти, заборонили.
53 Yesu ejile amala okusoka ao, Abhandiki na Abhafarisayo bhamulemele nibhayakana nage ingulu ye emisango myafu.
Коли [Ісус] вийшов [звідти], фарисеї та книжники почали критикувати Його та спокушати відносно багатьох речей.
54 Nibhalegeja okumugwatisha na amagambo gaye.
Вони спостерігали за Ним, аби упіймати Його на слові.
