ಜ್ಞಾನೋಕ್ತಿಗಳು 18
Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
19 ೧೯ ಬಲವಾದ ಪಟ್ಟಣವನ್ನು ಗೆಲ್ಲುವುದಕ್ಕಿಂತ ಅನ್ಯಾಯಹೊಂದಿದ ಸಹೋದರನನ್ನು ಗೆಲ್ಲುವುದು ಅಸಾಧ್ಯ, ಕೋಟೆಯ ಅಗುಳಿಗಳಂತೆ ಜಗಳಗಳು ಜನರನ್ನು ಅಗಲಿಸುತ್ತವೆ.
Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
