Zekraia Sekaraia 7
1 Hagi Dairusi'ma kinima mani'neno kegavama huno e'neana 4'a kafu evutegeno 9ni ikana Kislevie hu'za nehaza ikamofona 4 kna zupa Ra Anumzamo'a Zekaraia'na amanage huno nasmi'ne.
І сталося, у четвертому році царя Да́рія було Господнє слово до Заха́рія четвертого дня дев'ятого місяця, кіслева.
2 Hagi Beteli kumate vahe'mo'za Ra Anumzamofo avesizanku antahige'za kehogu, Sareza'ma, Regem-melekine, mago'a vahetaminena huzmante'naze.
І послав Бет-Ел Сар'ецера й Реґем-Ме́леха та людей його, щоб Господа вблага́ти,
3 Zamagra e'za Monafi sondia vahe'mofo Ra Anumzamofo nompima eri'zama eneriza kasnampa vahe'ene pristi vahetaminena amanage hu'za eme zamantahigegahaze. Rama'a kafuzagefima zavi krafagema nehuta, ne'zama a'o huta nunamuma hutama e'nonaza huta, 5fu ikampina zavi krafa nehuta ne'zana a'o huta nunamuna huta vugahuno?
щоб сказати священикам, які в домі Господа Саваота, та пророкам, говорячи: „Чи я маю плакати п'ятого місяця та по́стити, як я робив це багато ро́ків?“
4 Anante Monafi sondia vahe'mofo Ra Anumzamo'a amanage huno nasami'ne,
І було́ слово Господа Саваота таке:
5 Maka ama mopafi vahe'ene pristi vahetaminena amanage hunka zamantahigo, tamagra 70'a kafufima 5fu ikante'ene 7ni ikante'enema ne'zama a'o huta zavi krafa nehuta, nunamuma hu'nazana tamage huta Nagrite ne'zana a'o huta nunamuna hu'nazafi?
„Говори до всього наро́ду землі й до священиків, кажучи: Якщо ви по́стили та лементува́ли п'ятого й сьомого місяця, і то сімдеся́т років чи то ви по́стили для Мене?
6 Hagi ne'zane tinema ne'nazana tamagra'agu nentahita ne'nazafi?
А коли ви їсте та коли ви п'єте́, чи ж то не собі ви їсте й не собі ви п'єте́?
7 Hagi ama ana nanekea Jerusalemi kumapima knare nomani'zante mani'nazageno, ana tavaonte'ma me'nea kumatmimpine sauti kazigama me'nea mopafi Negevi vahe'mo'zama mani vite'zama mani'nageno'a, Ra Anumzamo'a ko'ma mani'naza kasanampa vahetamimpina huvazino, ama ana nanekea ontamasami'neo?
Чи ж це не ті слова́, які Господь виголо́шував через да́вніх пророків, коли Єрусалим був насе́лений та спокійний, і його міста́ навколо нього, і пі́вдень, і рівни́на були насе́лені?“
8 Anante Ra Anumzamo'a amanage huno Zekaraiana asami'ne.
І було до Заха́рія слово Господнє таке:
9 Monafi sondia vahe'mofo Ra Anumzamo'a amanage hu'ne, knare huta maka vahe knazana refko nehuta, mago mago'mota asunku ohunte ahunte nehuta knare avu'ava ohunte ahunte hiho.
„Так говорить Господь Саваот, промовляючи: „Судіть суд по правді, і чиніть один о́дному милосердя та милість.
10 Ana nehuta kento a'nene, megusa mofavreramine, ruregati'ma tamagri'enema emani'naza vahe'ene, zamunte omane vahe'enena knazana zamita zamazeri havizana nosuta, tamagra ramagra ontahi haviza antahi havizana huta tamazeri haviza osiho.
А вдови́ й сироти́, чужи́нця та вбогого не гнобі́ть, і не ду́майте зла один о́дному в серці своєму!“
11 Hianagi zamagra ana kema antahizankura zamavaresra nehu'za, zamagu'a eri hankaveti'naze. Ana nanekema antahizankura zamefi hunemi'za, zamagesa renkanire'naze.
Та вони не хотіли слу́хати, і відверну́ли своє раме́но від Мене, а ву́ха свої вчинили тяжки́ми, щоб не слу́хати,
12 Monafi sondia vahe'mofo Ra Anumzamo'ma Avamu'afima korapa'ma mani'naza kasnampa vahete'ma atregeno'ma e'nea nanekea zamagu'amo'a havegna huno hankaveti'neankiza ontahi'naze. E'ina hu'negu Monafi sondia vahe'mofo Ra Anumzamo'a tusi'a arimpa ahezmante'ne.
і серце своє зробили кре́менем, щоб не слу́хати Зако́ну, та тих слів, що послав Господь Саваот Своїм Духом через давніх пророків. І був великий гнів від Господа Саваота.
13 Monafi sondia vahe'mofo Ra Anumzamo'a anage hu'ne, Nagrama kema nehuge'za, nagri nanekea ontahi'nazanki'na, zamagrama kema hanage'na, zamagri nanekea ontahigahue huno hu'ne.
„І сталося, як Я кликав, то вони не слу́халися, так вони будуть кликати, та не буду Я слухати, каже Господь Савао́т.
14 Ana nehu'na hankro zahomo kagikagi huno kugusopa eri hareankna hu'na zamazeri atrenuge'za, antahiza keza osu'nesaza mopafi umani emani hugahaze. Ana hanugeno atre'zama vanaza mopamo'a, haviza huno vahe omani ka'ma mopa megahie.
І розвіяв Я їх по всіх наро́дах, які не знали їх, а край був спусто́шений по них, так що не було́ такого, хто б перехо́див чи верта́вся, і вони зробили улю́блений край спусто́шенням“.
