Mani'zanti Mofo Nanekee 7
1 Mofavre'nimoke, Keni'a nentahinka, kasegeni'a eri kagu'afi antegeno raza segantena kva huo.
Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
2 Kasegeni'ama amage antesanana kagra kasefa hunka nemaninka, rempima hugamisua zana kavurgama kegava nehanankna hunka kegava huo.
бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
3 Kazeri kagesa hanigu rini kazampi antaniankna hunka kantu kagu'afi tumoka'are krento.
прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
4 Knare antahintahigura nensaro'e nehunka, antahi amahu antahintahigura nenafu'e hunka huo.
На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“а розум назви: „ Мій дові́рений!“
5 Ve'ama mani'nesia a'mo'ma kazeri savri'ma hu'zama nehinkeno'a, ana kemo'a kaza nehina rugazigati a'mo'ma kazeri savri hunaku'ma masavenkema nehanigeno'a, anankemo'a kagu'vazigahie.
щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
6 Mago zupa mani'ne'na noniamofona zaho eri kampinti negogeno,
Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
7 mago'a nehazave enevazafina kogeno amuno zamifina, mago nehaza ne'kanora, knare antahi'zama'a omane'nea ne' ke'noe.
і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
8 Agra monko'amofo nontava'onte vu'nea nonkaranka nevuno, ana a'mofo nonte vu'nea kampi ufreno vu'ne.
прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
9 Hanima huku'ma nehigeno hanimo'ma rentrako huzahifi anara hu'ne.
коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
10 Ana a'mo'ma kukenama hu'neana monko a'nemo'za nehazankna kukena hu'neno, ana ne'ma masavenkema asamino azeri savri'ma hanigura e'ne.
Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
11 Ana a'mo'a kehagra hagra nehuno, nontera manirava oheno kankekanke nehige'za, rama vahe'mo'za ke'za antahi'za hu'naza are.
галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
12 Ana a'mo'a hakarea zupa kampine, maketi kumapine, maka kaziga mani'neno vene'nema evazageno'a rezamaheno zamavazuma hanigu negea akino,
раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
13 ana nehaza nera azeri anukiazamo antako hunenteno, avufga azeri oti'are avunutira negeno anage hu'ne,
І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
14 Nagra menina narimpa fruma eri kresramana vugeno, huvempama hunte'noa kemo'a raga re'ne.
„У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
15 Hu'negu kagriku hakare'na kagenaku oregati hago eme kage'na eri forehue.
Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
16 Isipi vahe'mokizmi pse'ane tavravereti mase tafera hunte'noe.
Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
17 Hago knare manama vuzantamina miama, aloima, sinamoninu mase tafepina rutri hu'na ahemna vunte'noe.
посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
18 Hagi egeta umaseneta, zokagora nereta musena nehanukeno ko'aturanteno.
Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
19 Nenave'a nontera omani'neanki, hago afete ka vu'ne.
Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
20 Zgomo'a ku'afina avite'negeno vu'neankino kora omegosianki ama ikamofona amu'nontega esia kante vu'ne.
вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
21 Ana a'mo'a masavenkema asamino avresia nanekea, rama'a naneke asami'ne.
Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
22 Ana ne'mo'a ame huno ve bulimakao afu aheku avazu hu'za nevazankna huno ana a'mofona avaririno vu'ne.
він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
23 Kevemo'ma tumo'ruragino ahesnia zankura agesa ana ne'mo'a nontahino, agra namamo hareno krifu anagintepi ufreankna nehuno, ahe frisia zankura nontahie.
як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка ...
24 Hanki mofavre'nimote, tamagesa anteso'e hutma nanekeni'a antahiho,
А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
25 Atrenkeno tamagu'amo'a ana a'mofo kerera amagera ontege, kavareno agri kantera ovino.
Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
26 Na'ankure ana a'mo'a rama'a vene'ne zamazeri haviza nehuno, zamahe fri'ne.
бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
