Mani'zanti Mofo Nanekee 23

1 Rankva ne'ene kave negahane hu'za kagima hanagenka umani'nenka ne'zama nekura, antahi so'e hutenka kva hunka ne'zana no.

Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —

2 Rama'a ne'zama ne' vahe'moka, kagraka'a knankenofi kazinuti taga hiankna nehane.

і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:

3 Rankva ne'mofo ne'zamo'a, kasanea osino. Na'ankure ana kaveteti, regavatga hugahie.

не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!

4 Feno vahe'ma mani'zankura maragu'zatinka kazeri havizana osunka, ama' antahi'za e'nerigeno feno vahe'ma mani antahi'zamo'a kazeri havizana osino.

Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —

5 Kavuma keramage'ma hanankna huno, feno zankamo'a fanane hugahie. Na'ankure agekona eri atareno tumpa namamo hareno hampompi mareriankna huno, afe hugahie.

свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.

6 Veva osu ne'mo'ma ne'za emeno huno kagi hania nezantera ovuo. Knare ne'za krentesia nezantera, ksanegura osuo.

не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,

7 Na'ankure agra e'inahukna ne'kino, nama'a mizana hugahie antahintahi hakare nehuno, ne'zana nenenka tina no hugahianagi, agri agu'amo'a, kagri'enena omane'ne.

бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —

8 Anama ne'nana ne'zana amu'atinetrenka, nanekema hu so'e hunte'nana zamo'a, amanezankna hugahie.

той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!

9 Neginagi vahe'ma mani'nenafina keaga osuo, na'ankure ama' antahi'zanteti hanana kea, huhaviza hugahaze.

Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.

10 Tamagehe'mo'za koma re'ne'naza kanagi kana akasi kantugma osuge, megusa mofavremofo mopa kavunofi ahenka e'orio.

Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,

11 Na'ankure zamahoma ke'nia Nera hankave Ne' mani'neankino, tamagrira keaga Agra'a hurmantegahie.

бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!

12 Kagu'areti kavumro kea nentahinka, antahizama kami kere kagesa antenka antahio.

Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.

13 Mofavrema azeri fatgoma huzankura, korera osuo. Kagrama kanoma amisanana ofrigahie.

Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:

14 Azeri fatgo hu kanoma ami'zamo'a, fri vahe kumapima vuzankura agu amena agu'vazigahane. (Sheol h7585)

ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш. (Sheol h7585)

15 Mofavre'nimoka ama' antahi'zama erisanana, Nagri nagu'amo'a muse nehuno,

Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,

16 kagipinti'ma fatgo ke'ma antahi'sugeno'a, mika nagu'amo'a muse hugahie.

і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.

17 Kumi vahe'mokizmi zamavu'zmavakura kegasanea osuo. Hianagi Ra Anumzamofonku kore'ma hunteno agorga'ama manizanku maka kna, kagesa antahio.

Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,

18 Henkama fore hania zanku'ma tamage hunka kagesa nentahinka, amuha'ma nehana zamo'a amnezanknara osugahie.

бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.

19 Mofavre'nimoka, ke'ni'a antahinka knare antahi'zana erinka, fatgo kante kagu'a antenka vuo.

Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.

20 Rama'a aka'tima nene'za neginagi nehaza vahe'ene, rama'a zagagafamofo ame'are'ma nehaza vahe'enena, trago oteho.

Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,

21 Aka tinte vahe'ene rama'a ne'zama ne' vahe'mo'za zamunte omne vahe manigahaze. Hagi zamavu'ma mase vava vahera, kukena zamimo'a tagato tagatu hugahie.

бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.

22 Kasema kante'nea negafa ke'a nentahinka, negrera'ma tvavamaresigenka kefenkamia otro.

Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.

23 Tamage kema mizase'nenunka zagorera otro, ama' antahizanki, huogu'ma rempima hugamisiazanki, antahi'ama huno refkoma hu'zana erio.

Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.

24 Fatgo avu'ava'ma nehia mofavremofo nefa'a, tusi'a muse hugahie. Hagi ama' antahi'za eri'nea mofavre'agura, nefa'a muse huntegahie.

Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.

25 E'inahu kavukva hunka negrera kfama azeri muse nehunka, ksegante'nea negrerana azeri muse huo.

Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.

26 Mofavre'nimoke, kagu'tumoka'a Nagri nenaminka, kvuma ke'sanana, Nagri navu'navate kento.

Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.

27 Monko avu'ava'ma huno Savri'ma huno vanoma nehia a'mo'a, murigankna higeno, vema ante'nea a'mo'ma savrima huno vanoma nehia a'mo'a, osi tinkerigna huno urami'neankino, ana tinkerifima uramisaza vahe'mo'za haviza hugahaze.

Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.

28 Ana a'mo'a kumza vahe'kna huno kazeri savri hunaku kaveganteno mani'neankino, vene'nea azeri savri hanigeno, mani fatgo huno a'are'ma omani'zamo'a ra hugahie.

І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.

29 Iza hazenkefina mani'vava higeno, iza asu zampina nemanie? Iza ke hakarea nehigeno, iza hara azeri o'netie? Iza avufamo hazenkea erigeno namuna nere? Iza avumo korankera nehie?

В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —

30 E'i anazama fore'ma nehiana zazate'ma aka tima nenaza vahe'ene, hanave waini tima tagi havia hu'za ne'naza vahe'tmimofonte fore nehie.

У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.

31 Atregeno wainimo'ma korankrema nehuno, agrema'amo taferopinti krakra huno mrenerino, knankente'ma fruma huno urami'nia zamo'a, kazeri kasanea osino.

Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —

32 Hianagi henka'a osifavemo kreankna nehuno, ha' osifavemo kamprino avuatgazama'a regatati huganteankna hugahie.

кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —

33 Kavumo'a ruzahu ruzahu'za negenkeno, antahintahi kamo'a savri nehina, kema hanana kemo'a savri hugahie.

пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...

34 Hagi e'inama nehanana, hageri amu'nompi me'nea ventefi mase'nankeno kranto kranto huno kazeri tore tore hiankna nehuno, ventemofo seli rente zafare mani'nankeno, zahomo kavregantugama hiankna hugahane.

І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.

35 Anage hugahane, nahazanagi nata onkrine hunka nehunka, kanona namizanagi antahina kena osu'no'e hugahane. Hanki nagrama ete otisuna, mago'ane ana tina negahue nehane.

І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.