Matiu 5
1 Hagi Jisasi'ma hakare vea kevuma nezmageno'a, mago agonare mareri'ne. Anante'ma umanige'za, amage'ma nentaza disaipoli naga'mo'za Agrite e'naze.
І, побачивши на́товп, Він вийшов на го́ру. А як сів, підійшли Його у́чні до Нього.
2 Anante Agra agafa huno rempi hunezamino, amanage hu'ne,
І, відкривши уста́ Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
3 Zamufama anterami'za avamupima manisaza vahe'mo'za, Anumzamofo asomura erigahaze. Na'ankure mona kumara zamagri kumare.
„Блаже́нні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
4 Zamasu zampi mani'ne'samokizmia, Anumzamo'a asomu huzmantegahie. Na'ankure Agra zamazeri fru hugahie.
Блаженні засму́чені, бо вони будуть утішені.
5 Akohe'za nemanimokizmia Anumzamo'a asomu huzmantegahie. Na'ankure maka mopa zamisige'za erigahaze.
Блаженні ла́гідні, бо землю вспадку́ють вони.
6 Fatgo avu'avaku zamaganeteno, tinku zamesiaza nehazamokizmia Anumzamo'a asomu huzmantegahie. Na'ankure Agra zamagrira knare huzmantegahie.
Блаженні голодні та спра́гнені праведности, бо вони нагодо́вані будуть.
7 Vaheku'ma zamasunku hunezmantamokizmia Anumzamo'a asunku huzmantegahie. Na'ankure Anumzamo'a asuntgi zamantegahie.
Блаженні милости́ві, бо помилувані вони будуть.
8 Zamagu'amo'ma agru hu'nesamo'za, Asomu erigahaze. Na'ankure zamagra Anumzana kegahaze.
Блаженні чисті́ серцем, бо вони будуть бачити Бога.
9 Ha'ma erifru nehazamo'za, asomu erigahaze. Na'ankure zamagrikura Anumzamofo mofavre hugahaze.
Блаженні миротво́рці, бо вони синами Божими стануть.
10 Knare zamavuzmama nehanage'za hafra huzmantesamo'za, asomura erigahaze. Na'ankure mona kumamo'a zamagri'za segahie.
Блаженні ви́гнані за праведність, бо їхнє Ца́рство Небесне.
11 Vahe'mo'ma huhaviza huneramanteno, kanonkeve neramino, maka hankromofo nanekea havige huno hugofi neramanteno, Nagriteku huno havigema huramantesimota, asomu erigahagahaze.
Блаженні ви, як ганьби́ти та гнати вас бу́дуть, і будуть облу́дно на вас нагово́рювати всяке слово лихе ради Мене.
12 Kaninkaha hutma muse hiho, na'ankure avamutami'mofo fenozana rama'a monafinka me'ne. Na'ankure korapara kasnampa vahera anahukna hu'za zamahe'naze.
Радійте та веселі́ться, — нагорода бо ваша велика на небеса́х! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
13 Tamagra ama'na mopare hage mani'naze. Hianagi ana hagemo'ma haga'ama omanesigeno'a, inanknahu huno hage'a ete erigahie? E'i mago knare'za hugara osiankino, atresnage'za vahe'mo'za zamagareti rehaviza hutregahaze.
Ви — сіль землі. Коли сіль ізвітрі́є, то чим насолити її? Не придасться вона вже ніна́що, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
14 Tamagra ama mopamofo tavi mani'naze. Mago rankumamo agonare me'nesia rankumamo'a fra okigahie.
Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верхови́ні гори.
15 Vahe'mo'za ramu tavi rekru hu'za baketifina nontaze. Tavi ante azotare hantintenageno remasa nompina nehie.
І не запалюють світла, щоб поставити його під посу́дину, але на світи́льник, — і світить воно всім у домі.
16 Anahu kante tavika'a atregeno, vahe'mokizmirera remsa hanige'za, knare kavu kvara nege'za, monafi mani'nea Negafana ra agi amigahaze.
Отак ваше світло нехай світить перед людьми́, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
17 Tamagra kasegene, kasnampa vahe ke eri atreku e'ne hutma Nagrikura osiho. Nagra kasegene kasnampa ke eri atrenaku ome'noanki, eri knare hunaku e'noe.
Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, — Я не руйнувати прийшов, але ви́конати.
18 Nagra tamagerafa hu'na neramasmue, monane mopane vaga'oreno me'nena, mago onensa avoma kasegefi me'nea zamo'a vagaore me'nenkeno, hakare zamo'a efore hugahie.
Попра́вді ж кажу́ вам: доки небо й земля не мине́ться, — ані йота єдина, ані жоден значок із Зако́ну не мине́ться, аж поки не збудеться все.
19 Hagi iza'o ana kasegefinti mago rufutagino, rumofo rempi humino, ana hiho hanuno'a, agra ositfa mona kumapina manigahie. Hianagi mago vahe'mo'ma Anumzamofo kasegema amage nenteno, rempi vahe huzmisuno'a, mona kumapina henka ra agine vahe manigahie.
Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчи́ть, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчи́ть, той стане великим у Царстві Небеснім.
20 Na'ankure Nagra neramasmue, tamagri tamavu'tamavamo'ma fatgo huno kasegere ugagota hu'naza vahe'mofone, Farisi vahe'mokizmima, zamagatema oresiana, tamagra mona kumapina ovugahaze.
Кажу́ бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не вві́йдете в Царство Небесне!
21 Tamagra ko antahi'naze, tamagehe'ima zamasmi'naza kea, Kagra mago vahera ahe ofrio, hagi iza'o vahe'ma ahe frisimo'a, keagare otigahie hu'ne.
Ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він су́дові“.
22 Hianagi Nagra anage nehue, iza'o nefuma rimpa kna huntesimo'a, agra keagare otigahie. Aza'o mago nefuma huhaviza hunte'simofona, avare'za kanisolo kva vahete (Sanhedrin) vugahaze. Hagi iza'o neginagi ke nehie huno hanimofona, tusi'a tevefi avare tregahaze. (Geenna g1067)
А Я вам кажу́, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: „рака́“, підпадає верховному су́дові, а хто скаже „дурний“, підпадає геєнні огне́нній. (Geenna g1067)
23 E'ina hu'negu, kagrama ofa ka'a erinka kre sramanavu itare'ma esunka, negafu'ma rimpa hegante nenia zanku antahisunka,
Тому́, коли принесеш ти до же́ртівника свого да́ра, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, —
24 ana kresramana vu itare ofa ka'a atrenka ete vunka, kotazana ana negafu'ene ome kasunke hutenka, henka ofaka'a eme amio.
залиши́ отут да́ра свого перед же́ртівником, і піди, примирись перше з братом своїм, — і тоді поверта́йся, і принось свого да́ра.
25 Hagi mago'mo naneke hugantenaku hanimofona karanka nevutna ame'ama hunka rimpa eri fru huo, aru kagrira kavreno ke refakohu vahete vanigeno, anante ke refakohu ne'mo'a kavreno kina kva ne'te vanigeno, hagi kagrira kasaga huno kina nompi katre'zanku, ana huo.
Зо своїм супроти́вником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супроти́вник судді́ не віддав, а суддя́ щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язни́ці не вкинули.
26 Tamage hu'na kagrira negasamue, kagra anampintira atioramitfa hugahane, hagi agima ahegantesiama'a mizase varesunka henka kina nompintira atiramigahane.
Поправді кажу́ тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси́ ти й останнього ше́ляга!
27 Tamagra antahi'naze amanagema hu'nea kea, Tamagra ru vene, a'ene monko'zana osugahaze hu'ne.
Ви чули, що сказано: „Не чини пере́любу“.
28 Hianagi Nagra neramasmue, aza'o mago a' negeno kesane hanimo'a, hago ana a'ene monko'za agu'afina hu'ne.
А Я вам кажу́, що кожен, хто на жінку поди́виться із пожадли́вістю, той уже вчинив із нею пере́люб у серці своїм.
29 Tamaga kavurgamo kazeri kumipi katre'na, eri tagitinka mate vuo, na'ankure ru maka kavufa tevefi (hell) vu'zankura, mago kvufamo fanane hani'ana, knare hugahie. (Geenna g1067)
Коли праве око твоє спокуша́є тебе, — його ви́бери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. (Geenna g1067)
30 Kazantmaga'amo kumipi kavrentena, taga hunka matevu atro. Ru mika kavufamo tevefi vu'zankura mago kavufa atresanana, e'i knare'za hugahie. (Geenna g1067)
І як прави́ця твоя спокуша́є тебе, — відітни́ її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. (Geenna g1067)
31 Korapara anage huno avona krente'ne, Iza'o a' ama huntenaku hanuno'a, a' atre avonkre amino hu'ne.
Також сказано: „Хто дружи́ну свою відпускає, нехай дасть їй листа розводо́вого“.
32 Ana hanigeno Nagra anage tamagrikura nehue, mago vahe'mo a' a'mo monko'za osu'nenigeno atre'siana, ana ne'mo'a ana ara huntesigeno monko'zana hugahie. Hanigeno iza'o, vemo'ma atre'nesia a'ma erisia ne'mo'a, monko'za hugahie.
А Я вам кажу́, що кожен, хто пускає дружи́ну свою, крім провини розпу́сти, той доводить її до пере́любу. І хто з відпущеною побере́ться, той чинить пере́люб.
33 Mago'ene tamagra korapama, tamagehe'ima zamasmi'nea kea antahi'naze, Huvempa kea ha'ontagigahane. Hianagi Ra Anumzantera huvempa hu'nana kea eri knare huo hu'ne.
Ще ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не клянись неправдиво“, але „вико́нуй клятви свої перед Господом“.
34 Hianagi Nagra anage hu'na neramasmue, mona kumaku hunteta huvempa osiho, na'ankure Anumzamo nemania tra'e,
А Я вам кажу́ не клясти́ся зовсі́м: ані небом, бо воно престол Божий;
35 mopa'mofonku hunteta huvempa osiho, na'ankure Agra agia nentea trare, hifi Jerusalegura osiho, na'ankure tusi'a kinimofo rankumare hu'ne. (Ais 66:1-2)
ні землею, бо підні́жок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;
36 Kagra kasenire huntenka huvempa osuo, na'ankure kagra mago kazokara eri efeke osuge, haninkera osugahane.
не клянись головою своєю́, — бо навіть однієї волоси́нки ти не можеш учинити білою чи чорною.
37 Hianagi kema hananana, izo hanunka, izo huo, i'oma hnunka i'o huo, mago'a amana kema agatereno hanuno'a, hankro'mofontegati eanke hugahie.
Ваше ж слово хай бу́де: „так-так“, „ні-ні“. А що більше над це, то те від лукавого.
38 Tamagra anagema hu'nea kea antahi'naze, Avu rupro hanimofona, agri enena avu rupro huo. Ave rutafri simofona, agri enena ave rutafrio hu'ne.
Ви чули, що сказано: „Око за око, і зуб за зуба“.
39 Hianagi mago'ene anage hu'na neramasmue, haviza huramante simofona, azeri havizana osiho. Hianagi iza'o tamaga kaziga kameragente'ma kahena, rukrehe hugeno, mago kaziga kameragente kaheno.
А Я вам кажу́ не проти́витись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку́ твою, — підстав йому й другу.
40 Mago'mo'ma sioti ka'agu namio hanigenka, anakre kuka'ane amio.
А хто хоче тебе позива́ти й забрати сорочку твою, — віддай і плаща йому.
41 Iza'o kagri'ma tutu huno fenoni'a erinka, mago kilo mita vuo hanigenka, eriagaterenka tare kilo mita vuo.
А хто силувати тебе бу́де відбу́ти подорожнє на милю одну, — іди з ним навіть дві.
42 Mago zanku kantahige simofona amne amio, erite'na kamisue huno kantahigena, i'o osuo.
Хто просить у тебе — то дай, а хто хоче пози́чити в тебе — не відве́ртайсь від нього.
43 Tamagra antahi'nageno korapara anage hu'naze, Kagri tava'onte mani'nemofona kavesintetfa nehunka, ha' vahe ka'a krimpa hento hu'ne.
Ви чули, що сказано: „Люби свого ближнього, і нена́видь свого ворога“.
44 Hianagi Nagra anage hu'na neramasmue, ha' vahetmia zamesizmantetfa nehuta, tamahesia vahera nunamu huzmanteho.
А Я вам кажу́: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто нена́видить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,
45 E'inama hanuta monafi nemania Nafatamimofo mofavre manigahaze. Agra zagegu higeno, zagea knare vahete ene, havi vahetera neregeno, fatgo vahete'ene, fatgo osu vahete enena kora atregeno nerie.
щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує схо́дитн сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.
46 Na'ankure tamavesima antenia vahe'ma, tamavesi zamantenuta na'a mizama'a erigahaze? Tagra antahi'none, takesi zagoma eri vahe'mo'za anahu knara nehaze.
Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й ми́тники роблять?
47 Tamagrama nermafunke'za zamazeri so'e hanazana, na'a mago'a zana hugahaze? Megi'a vahe'mo'za zamagranena anahu kna nehaze.
І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що́ ж особливого робите? Чи й пога́ни не чинять отак?
48 E'ina hu'negu tamagra monafi neramafa'ma fatgo huno agru hu'nea kna hutma fatgo hutma agru hiho huno zamasmi'ne.
Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!
