< Matiu 27 >
1 Ko'matigeno nanterama'a maka ugagota mono kva vahe'ene, ranra kva vahe'mo'za atru huza Jisasi ahefrisnaza naneke hunaki'naze.
А коли настав ра́нок, усі первосвященики й старші наро́ду зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.
2 Ana hute'za Jisasina azeri'za nofi kite'za, rankumamofo kagota kva ne' (Gavana) Paeroti avare'za omemi'naze.
І, зв'язавши Його, повели́, та й По́нтію Пилату намісникові віддали́.
3 Hagi komoru huno avare zami'nea ne' Judasi'a antahiama Jisasi frigahie kema nentahino'a, rama'a asuza e'nerino, 30'a silva zago ami'naza zago'a erino ugagota mono kava vahete'ene ranra vahete vuno,
Тоді Юда, що ви́дав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібнякі́в первосвященикам і старшим,
4 amanage hu'ne, Hazenke'a omane ne'ma komoru hu'na avare tamuana, nagra kumi hue huno hige'za zamagra anage hu'naze, tagri zana omane'neanki kagri'zane hu'naze.
та й сказав: „Я згрішив, невинну кров ви́давши“. Вони ж відказали: „А нам що до того? Дивись собі сам“.
5 Judasi'a ana zago'a mate'vuno ra mono nomofo agu'afi netreno, vuno kana ome he'ne.
І, кинувши в храм срібняки́, відійшов, а потому пішов, — та й повісився.
6 Ugagota mono kva vahe'mo'za ana zago eneriza anage hu'naze, Trakemo'a i'o hu'negu vahe'ma zamahe frikuma mizama ase'naza zago'a mono nomofo zago tafempina ontegahune.
А первосвященики, як взяли срібняки́, то сказали: „Цього не годи́ться покласти до сховку церковного, — це ж бо заплата за кров“.
7 Anante kehuge antahige hute'za, ana zagonuti mopa kavo tro nehia ne'mofo mopa, ru kazigati emani vahe fri hanageta asezamantesuna mope hu'za mizase'naze.
А порадившись, купили на них поле ганча́рське, щоб мандрівників ховати,
8 Amana kegafare, ana mopagura kora mope hu'za meninena nehaze.
чому й зветься те поле „полем крови“аж до сьогодні.
9 Anante kasnampa ke Jeremaia hunte'nea kemo avufga'a fore hu'ne. Israeli vahe'mo'za agri avufgare huhamprinte'naza 30'a silva zagoa zamagra eri'naze,
Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремі́я, промовляючи: „І взяли вони тридцять срібнякі́в, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,
10 nehu'za ana zagoa eri'za, Ramo nasmi'nea kante mopa kavo tro' nehia ne'mofo mopa miza senaze.
і дали́ їх за поле ганча́рське, як Господь наказав був мені“.
11 Jisasi'a anante rankumamofo kva (Gavana) ne' avuga uotigeno agenoka huno, Kagra Jiu vahe'mokizmi Kini mani'nano? Izo e'ima kagra nehanane, huno Jisasi'a ke'nona hu'ne.
Ісус же став перед намісником. І намі́сник Його запитав і сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“Ісус же йому відказав: „Ти кажеш“.
12 Hagi ra mono kva vahe'mo'zane, ranra kva vahe'mo'za naneke humanentageno'a Jisasi'a kenona huozmante'ne.
Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічо́го на те не відказував.
13 Anante Paeroti'a amanage hu'ne, Hakare hazenkema hu'nana zanku'ma naneke'ma huma negantazana nentahimpi?
Тоді каже до Нього Пила́т: „Чи не чуєш, — як багато на Тебе свідку́ють?“
14 Hianagi Jisasi'a magore huno, keagama huntea kerera, kenona'a osutfa higeno, Paeroti'a tusi'a antri hu'ne.
А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був ду́же здивований.
15 Hagi rankumate kva ne'mo'a agri'a avu'avakino mika kafurera kinafinti zamavare'nea knare muse hu'za kave'ma nenaza zupa (pasova) kinafinti zamesimofonku hazageno avare fegu'a netreane.
Мав же намісник звича́й відпускати на свято наро́дові в'я́зня одно́го, котро́го хотіли вони.
16 Hagi ana knafina mago nera agi'a Barabasi'e tusi hazenketi'nea ne' kina nompi mani'ne.
Був тоді в'я́зень відо́мий, що звався Вара́вва.
17 Maka veama atru hutageno'a, Paeroti'a zamantahigeno, azanku tamenesi'a katufe tamisue? Barabasipi, Jisasinku Kraisi'ema nehaza nere?
І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: „Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?“
18 Krunonkema Jisasi hunte'za avare'za eme ami'nazana agra antahinokeno hu'ne.
Бо він знав, що Його через за́здрощі видали.
19 Paeroti'a ke refakohu tra'are'ma mani'negeno'a, nenaro'a ke atregeno vu'ne. Meni kenagera mase'ne'na Agrite'ma ke'noa avanamo'a tusi nagogofe'ne. E'i Nera fatgo ne' mani'neanki, mago zana huonto.
Коли ж він сидів на судде́вім сиді́нні, його дружи́на прислала сказати йому: „Нічо́го не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього“.
20 Hianagi ra mono kva vahe'mo'zane, ranra kva vahe'mo'za, Barabasi tamiho nehutma Jisasina ahefrio hutma hiho, hu'za mika atru hunaza veara masave ke zmasami'naze.
А первосвященики й старші попідмовля́ли наро́д, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподі́яти.
21 Hagi rankuma kva ne'mo'a, ama tare netrempitira inamofonku tamenesigu nagra katufe tamisue? Higeza zamagra Barabasie hu'naze.
Намісник тоді відповів і сказав їм: „Котро́го ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив?“Вони ж відказали: „Варавву“.
22 Paeroti'a zmasamino, Jisasinku tazahu ne' Kraisi'ema nehaza nera na'a huntesuegu tamenesi'e? Hige'za ana mika veamo'za, Rugeka zafare aho, hu'za kezatiza hazageno,
Пилат каже до них: „А що́ ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос?“Усі закричали: „Нехай ро́зп'ятий бу́де!“
23 Paeroti'a kenona huzmanteno, naza havizana hu'negeta neheze? huno hige'za, mago'ene kezati'za, Rugeka'zafare ahegeno frino.
А намісник спитав: „Яке ж зло Він зробив?“Вони ж зачали́ ще сильніше кричати й казати: „Нехай ро́зп'ятий буде!“
24 Hazageno Paeroti'a keana maka veamo'za rankege hazageno, mago'za huga nosuno tifino hakare vea zamufi aza sese nehuno, ama ne'mofo kora kumira nagripina omanegahianki, tamagri zane.
І, як побачив Пила́т, що нічо́го не вдіє, а неспо́кій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: „Я невинний у крові Його! Самі ви побачите“.
25 Hige'za hakare veamo'za kenona'a hu'za, atregeno agri kora kumimo'a, tagripine mofavretifine meno hu'naze.
А ввесь наро́д відповів і сказав: „На нас Його кров і на наших дітей!“
26 Anante Paeroti'a Barabasina atregeno vigeno, Jisasina sefu amite'za rugeka zafare hesnazegu avare'zmine.
Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб ро́зп'ятий був.
27 Rankumate kva ne'mofo sondia vahe'mo'za Jisasi avare'za ana nemofo kumapi mika sondia vahe nemaniza kumate ufrageno regaginte'naze.
Тоді то намісникові вояки́, до прето́рія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.
28 Anante Jisasina kukena'a eri'hate netre'za koranke kukena hunente'za,
І, роздягнувши Його, багряни́цю наділи на Нього.
29 ave'ave nofite kini vahe'mokizmi fetorikna huza tro hu'za asenire antaninte'za, azota tmaga azampi erinte'naze. Hagi avuga kaziga zamarena renamagi'za revatga nehu'za, Jiu vahe'mokizmi kini nera ama'ne, hu'za hu'naze.
І, сплівши з терни́ни вінка, покла́ли Йому на голову, а трости́ну в прави́цю Його. І, навко́лішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
30 Zametu ahenente'za azampinti azota hanare'za anumpi amasagi'naze.
І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били.
31 Ana hu'za huhaviza huntete'za, ana koranke kukena hatenetre'za, agri kukena ete erihuntete'za, rugeka zafare ahe'za hantinaku avare'za vu'naze.
А коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього плаща́, і зодягнули в одежу Його. І повели́ Його на розп'яття́.
32 Anama atinerami'za mago nera Sairini kazigati Saimoni'e hu'za nehaza ne' eme nege'za, Jisasi rugeka zafa eri kofino vinogu tutu hunte'naze.
А виходячи, стріли одного кіріне́янина, — Си́мон на йме́ння, — його змусили не́сти для Нього хреста.
33 Mago kumara aseni zaferine nehazare (Golgota) uhanati'naze.
І, прибувши на місце, що зветься Голго́фа, цебто сказати „Черепо́вище“,
34 Anante waini timpi akaza erihava hute'za, Jisasina amizageno neno keana higeno, one'ne.
дали́ Йому пити вина, із гірко́тою змішаного, — та, покуштувавши, Він пити не схотів.
35 Rugeka zafare azerinte'za hanto'ma ahete'za kukena refako huku kasi zokago (tais) re'naze.
А розп'я́вши Його, вони поділили одежу Його, кинувши же́реба.
36 Anante Jisasinte kvagri'za mani'naze.
І, посідавши, стерегли́ Його там.
37 Hagi anuntega avoma kre'za ahente'nazana, ama nera Jisasi'e. Jiu vahe'mokizmi kini nere hu'naze.
І напис провини Його помістили над Його головою: „Це Ісус, Цар Юдейський“.
38 Anante ruga raga asopare kumzafa netrena rugeka zafare zanahe'za magoka hanti'naze.
Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників: одного право́руч, а одного ліво́руч.
39 Hagi ana kante agatere'za vu'za e'za haza vahe'mo'za, azanva ke nehu'za zmagena ru'za,
А хто побіч прохо́див, Його лихосло́вили та головами своїми хитали,
40 amanage hu'naze, Kagra ra mono nona tapage hunka tagufa knafina ete kivaga'regahue hu'nane, hagi Anumzamofo Mofavre mani'nesnunka kagraka'a kaza hunka rugeka zafaretira eramio.
і казали: „Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, — спаси Само́го Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!“
41 Anahu kante anteza ugagota pristi vahe'mo'zane, kasegere ugagota hunaza vahe'mo'zane, ranra vahe'mo'za azanva ke nehu'za amanage hu'naze.
Так само ж і первосвященики з книжниками та старши́ми, насміхаючися, говорили:
42 Ru vahe'mokizmi zamagu vazineanagi Agra'a agura novazie. Israeli vahe'mokizmi Kinima maninesuno'a! Atregeno rugeka zafaretira menina eraminketa, tagra Agrite tamentinti hamaneno.
„Він інших спасав, — а Само́го Себе не може спасти́! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зі́йде тепер із хреста, — і ми повіримо Йому!
43 Anumzanku amentinti nehie. Atregeno Anumzamo avesima antesuno'a menina aguvazino, na'ankure Anumzamofo Mofavre mani'noe huno hu'ne.
Покладав Він надію на Бога, — нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому́. Бо Він говорив: „Я — Син Божий“.
44 Hagi tare kumzafa netre Agri'ene znahe'za hantinaza netremokea, ana zanke huke huhaviza hunte'na'e. (Sam-Zga 22:7-8.)
Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були ро́зп'яті.
45 Hagi zagemo anuntupi me'negeno mika mopafina haninkino kinaga 3 kiloki uhaniti'ne.
А від години шостої аж до години дев'ятої — те́мрява сталась по ці́лій землі!
46 Jisasi'a ranke huno, Eloi eloi lema sabaktani, Hibru kefina Anumzanimoke, Anumzanimoke, nahigenka kamagena hune'namine huno hu'ne. (Sam-Zga 22:1)
А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучни́м голосом, кажучи: „Елі́, Елі́, лама́ савахта́ні?“цебто: „Боже Мій, Боже Мій, на́що Мене Ти покинув?“
47 Anage hige'za anante mago'a oti'za mani'namo'za nentahiza, Ilaijanku ke nehie hu'naze.
Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю́.
48 Ame huno mago'zimimo agareno kapuku (Spans) urino aka waini timpi areteno zotare antenagamu teno Jisasi nesiegu ami'ne.
А один із них зараз побіг і взяв гу́бку та, оцтом її напо́внивши, настромив на трости́ну й давав Йому пити.
49 Ruga'amo'za anage hu'naze. Elaija eme agu vazigahifi atre'nenketa kamaneno, hu'za hu'naze.
Інші казали: „Чекай но, поба́чмо, — чи при́йде Ілля визволяти Його“.
50 Jisasi'a mago'ene kezatino ra krafa nehuno, asimu'a atreno fri'ne.
А Ісус знову голосом гучним скрикнув, — і духа віддав.
51 Anama nehigeno'a, ra mono nomofo kasante tfi'nea tavravemo amu'nompinti sgane huno nagamuti tami'ne. Ana nehigeno imi enerigeno, ranra haveramimo rutane herafine.
І ось заві́са у храмі роздерлась надво́є — від ве́рху аж додолу, і земля потрясла́ся, і зачали́ розпада́тися скелі,
52 Ana nehigeno fri vahe'mofo keriramimo, hagro nehige'za korapa'ma rama'a fatgo veama fri'namo'za oti'naze.
і повідкривались гроби́, і повставало багато тіл спочилих святих,
53 Jisasima otitege'za, matipinti otite'za Jerusalemi ruotage hu'nea rankumapi ufre'za hakare vahete eama hu'naze.
а з гробів повиходивши, по Його воскресінні, до міста святого ввійшли, і багатьо́м з'явились.
54 Anante 100'a sondia vahe'mokizmi kva ne'ene, mago'ama Jisasinte kvagri'naza sondia vahe'mo'za imima enerigeno fore hiaza nege'za tusi kore nehu'za, Tamage ama Nera Anumzamofo Mofavre! hu'naze.
А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли́, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися ду́же й казали: „Він був справді Син Божий!“
55 Galili kazigati hakare a'nenemo'za, aza nehu'za magoka vano nehazamo'za anampi ogamu'a mani'ne'za ke'naze.
Було там багато й жінок, що дивилися зда́лека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуго́вували.
56 Ana a'nefina, mago a'ra Maria'e Makdala kazigatire. Hagi mago a'ra Jemisine Josefegizni neznerera Maria'e. Hagi mago a'ra Zeveti mofavre'mokizini neznera'e.
Між ними була́ Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йо́сипа, і мати синів Зеведе́євих.
57 Kinaga segeno mago afufenone nera agi'a Josefe, Jisasi amage nentea ne' Arimatia kazigati e'ne.
А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Аримате́ї, на ім'я́ Йо́сип, що й сам був навчався в Ісуса.
58 Paerotinte vuno Jisasi avufga amisiegu ome antahige'ne. Paeroti'a Jisasi avufga eriamiho higeno, sondia vahe'mo'za eri ami'naze.
Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.
59 Josefe'a kahefa tavaravefi erinteno ano vazino,
І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його в чисте полотно́,
60 agri'a keri havefi kasefa asente'nazafi ome asenteno, ra have retufeno ana have kana runkni reteno vu'ne.
і поклав його в гробі ново́му своїм, що був висік у скелі. До дверей гробови́х привалив він великого каменя, та й відійшов.
61 Hagi ana kerimofo tva'onte kanti kaziga, mago ara Maria Makdala kazigati a'ene, Mariake anantera mani'nene ke'na'e.
Була́ ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насу́проти гро́бу.
62 Trotra huknamo vagaregeno mani fruhu knamofo amefi zupa ra mono kva vahe'mo'zane, Farisi mono vahe mo'zane Paerotinte vu'za,
А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,
63 amanage hu'naze. Ra nemoke ana havige ne'mo ofri mani'neno amanage hu'ne. Frite'na tagufa kna manitena, ete otigahue hu'nea kegu nentahune.
і сказали: „Пригадали ми, пане, собі, що обма́нець отой, як живий іще був, то сказав: „По трьох днях Я воскре́сну“.
64 Ana hu'negu huzmantege'za, vu'za ana kerire tagufa knafina ome kva hiho. Ru agri'ma amage'ma nentaza disaipol vahe'mo'za e'za avufga'a musufa emeneriza, vahe'mokzimi zmasamiza Jisasi'a frinefinti otine hanaza kemo'a, kote krunage zmia agatereno, rankrunage fore hugahie.
Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали наро́дові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу“.
65 Paeroti'a amanage huno zamasmi'ne, Sondia vahe ome zamavareta tamagrama antahizaza huta ome kva hiho.
Відказав їм Пилат: „Сторо́жу ви маєте, — ідіть, забезпечте, як знаєте“.
66 Hagi zamagra sondia vahe'ene vu'za, ana have rezahe hutre'zanku kase ome hunente'za sondia vahe'mo'za kegava hu'naze.
І вони відійшли, і, запеча́тавши каменя, біля гро́бу сторожу поставили.