Matiu 21
1 Jerusalemi kumara emeri atupa hu'za Betfage kumate ehanati'za, Olivi agonare emanine'za, Jisasi'a amage nentaza disaipol nagapinti tare'mokizni huznanteno,
А коли вони набли́зились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагі́ї, до гори до Оли́вної, тоді Ісус вислав двох учнів,
2 anage huno zanasmi'ne, Vutna antu kumate ome kesakeno, a' donki afura, anenta'ane kina rentenenigeno mani'neankitna ome kegaha'e. Kina katufetna zanavreta Nagrite e'o.
до них, кажучи: „Ідіть у село, яке перед вами, і зна́йдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля́; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.
3 Avareta ne-esnakeno mago'moma kema hina, eri'za me'negeno Ramo'a hurantegeta enevro'e hutna hi'o. Anagema hanakeno'a, ko avretna vi'o hugahie.
А як хто вам що́ скаже, відкажіть, що їх потребує Госпо́дь, — і він зараз пошле їх“.
4 Amazama fore hu'neana korapa avontafepi kasnampa vahe'mo hunte'nea, kemo eama hu'ne.
А це сталось, щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:
5 Saioni mofara anage hunka asmio, ko, kagri kinimo kagritega ne-eanki, avufa anteramino, donki agumpi manino, ve agaho donkifi, ne-e. (Zek 9:9.)
„Скажіте Сіонській доньці́: Ось до тебе йде Цар твій! Він покі́рливий, і всів на осла, — на осля, під'яре́мної сина“.
6 Amage nenta'za disaipol nagapinti vu'namoke Jisasima kema huzanante'neaza hu'na'e.
А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.
7 Ana a' donkine, anenta'ane znavre'ne eke anakre kuzni'a zafike ana donki agumpi vasi'nakeno, Jisasi'a ana agofetu mrerino mani'ne.
Вони привели́ до Ісуса ослицю й осля́, і одежу поклали на них, — і Він сів на них.
8 Manino nevige'za rama'a veamo'za nakre ku'zami zafiza kante vasi'za nevzage'za, mago'amo'za zafa azankuna akafri'za kampi vasinageno anante vu'ne.
І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стели́ли дорогою.
9 Rama'a vahe kote'za Agri avuga vu'naza vahe'zagane, henkama aza vahe'mo'za tusi muse nehu'za kezati'za, muse huntesune Deviti ne'mofavrea, agrira asomu hunto ramofo agifi ne-emofona, muse huta agi'a erintesga hunagamu atresune.
А наро́д, що йшов перед Ним і поза́ду, викрикував, кажучи: „Оса́нна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я́! Осанна на висоті!“
10 Ana nehazageno Jisasi'ma, Jerusalemi kuma agu'afi uhanatige'za mika veamo'za antri nehu'za muse hu'za, ama nera iza'e?
А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: „Хто́ це такий?“
11 Nehu'za ana vahe kevumo'za hu'za, ama'i kasnampa ne' Jisasi'e, Nasareti kumateti, Galili kazigati e'nea nere hu'naze.
А наро́д говорив: „Це Пророк, — Ісус із Назаре́ту Галілейського!“
12 Jisasi'a mono nomofo agu'afi ufreno maka zagore netre'za miza neseza nehaza vahe'zaga zamahe anatige'za fegi'a atirami'naze. Hagi zago rezahe nehaza vahe sipa eri herafi netreno, mizante maho nama zaga ante'naza vahe tra'zmi eri rukrahe hutre'ne.
Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і попереверта́в грошомінам столи, та осло́ни — продавцям голубів.
13 Jisasi'a anage huno zamasmi'ne, Anumzamofo avontafepima kre'nazana, nagri nona Anumzamofonte nunamu hunte no megahie hu'ne. Hianagi tamagra kumzafa vahe frakiza manisnaza kuma retro nehaze. (Ais 56:7.)
І сказав їм: „Написано: „Дім Мій — буде домом молитви, “а ви робите з нього „печеру розбійників“.
14 Ana hige'za zmuraga asu hu'nea vahe'ene, zmaga haviza hu'nea vahe'mo'za Agrite ra mono nompi ageno zamazeri so'e huzmante'ne.
I приступили у храмі до Нього сліпі та криві, — і Він їх уздоро́вив.
15 Hianagi pristi vahe'ene kasegere ugagota hu'naza vahe'mo'za Jisasi'ma kaguvaza hiaza negazageno, mofavre ramimo'za ranke hu'za, Deviti Nemofo muse huntone hazazamo zamarimpa hege'za, Jisasinku anage hu'naze,
А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: „Осанна Сину Давидовому“, обурилися,
16 Amama mofavre ramimo'zama nehaza kea nentahino? Hazageno Jisasi'a anage hu'ne, Ozo, tamagra mono avontafera hampritma onke'nazo, osi mofavrene, aminte mofavremokizmi zamagipi, kagri rankagi kami'zana retro hunte'nane. (Sam-Zga 8:2.)
та й сказали Йому: „Чи ти чуєш, що кажуть вони?“А Ісус відказав їм: „Так. Чи ж ви не читали нікол́и: „Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу“?
17 Jisasi'a anage huteno Jerusalemi rankumara atreno Betani kumate vuno, anante umase'ne.
І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфа́нію, — і там ніч перебув.
18 Jisasi'a nanterana otino ete Jerusalemi rankumatega vunaku nevuno aga'zanku hu'ne.
А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.
19 Keana kama vutega magoke fiki zafa oti'negeno, Agra ana zafa tava'onte eno eme keana magore huno nena'a omneno ani'namoke hu'negeno, Agra ana zafagu huno, (aiōn g165)
І побачив Він при дорозі одне фі́ґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя само́го, на нім не знайшов. І до нього Він каже: „Нехай пло́ду із тебе не буде ніко́ли повіки!“І фіґове дерево зараз усохло. (aiōn g165)
20 Mago'enena kagripina raga fore osugahie. Ana zafamo'a osapategeno amage nentaza disaipol naga'mo'za nege'za zmanogu nehu'za antahige'naze. Nankna huno ama fiki zafamo'a ame huno osaparare?
А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: „Як швидко всохло це фіґове дерево!“
21 Hu'za hazageno, Jisasi'a anage huno kenona zamirera hu'ne, Tamage hu'na neramasmue, tamentinti nehutma tare tagufa tamagesa ontahisnutma, tamagra fiki zafa huntoa kna'zana ageteretma amne hazasine. Hianagi ama'na agonagu hutma, otinka hage rimpi tka'uro hanageno'a amne ana hugahie.
Ісус же промовив у відповідь їм: „Поправді кажу́ вам: Коли б мали ви віру, і не мали су́мніву, то вчинили б не тільки як із фіговим деревом, а якби й цій горі ви сказали: „Порушся та кинься до моря“, — то й станеться те!
22 Hanki nazankuro kamentinti hunka, nunamu hunka antahigesanana, amne erigahane.
І все, чого ви в молитві попросите з вірою, — то одержите“.
23 Jisasi'a ra mono nomofo kumate marerino rempi hu'nezmige'za, pristi vahemo'zane, Jiu kva vahe'mo'za Jisasinte e'za amanage hu'za antahige'naze, Ina hihamure ama eri'zana Kagra e'nerine, Aza ana hihamua Kagrira kami'ne?
А коли Він прийшов у храм і навчав, поприхо́дили первосвященики й старші наро́ду до Нього й сказали: „Якою Ти вла́дою чиниш оце? І хто Тобі вла́ду цю дав?“
24 Jisasi'a zamagri kenona huno, Nagra anazanke hu'na mago zanku tmantahigegahue, anazama Nagri'ma nasmisage'na, Nagra ina hihamufi ana eri'zana e'nerufi anazanke hu'na tmasmigahue.
Ісус же промовив у відповідь їм: „Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу́, якою вла́дою Я це чиню́.
25 Joni'ma mono tima frezmante'neana, iza'e agafa'a, monafintipi vahe'mo'za huntageno eri'ne? Hige'za ana vahe'mo'za nanekea nentahi'za agafa'agu naneke ohumi ahumi hu'za, tagrama huta, monafintire hanunkeno'a, Agra tagriku anage hugahie, hanki nahigetma agritera tamentintina nosaze? Huno hugahie.
Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей?“Вони ж міркували собі й говорили: „Коли скажемо: „Із неба“, відкаже Він нам: „Чого ж ви йому не повірили?“
26 Hianagi tagrama hutma, vahe'mo'za huntageno eri'ne hanunke'za, vahe'mo'za tahegahaze hu'za koro hu'naze. Na'ankure maka vahe'mo'za Joninkura kasnampa nere nehaze.
А як скажемо: „Від людей“, — боїмося наро́ду, бо Івана вважають усі за пророка“.
27 Nehu'za Jisasina ke nona'a hunte'za, Tagra ontahi'none hazageno, Agra anazanke huno zamasmi'ne, Nagranena igati eri'noa hihamufi eri'zana eneruo ontamasmigahue.
І сказали Ісусові в відповідь: „Ми не знаємо“. Відказав їм і Він: „То й Я вам не скажу́, якою владою Я це чиню́.
28 Hianagi tamagra na'ane tamagesa nentahize? Mago ne'mo'a tare ne'mofavre zanante'ne. Pusa ne'te viazamo anage hu'ne, mofavre'nimoka menina vunka waini hozafi eri'za omerio hu'ne.
А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: „Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!“
29 Ana mofavremo'a ke nona hunteno, Nagra ovugahue hutenoagi, henka agu'a zahe huno vu'ne.
А той відповів і сказав: „Готовий, панотче“, — і не пішов.
30 Neznafa'a henka'mofonte viazamo anahu ke huno ome antahige'ne. Ana mofavremo ke nona huno, nagra ana hugahue hutenoagi, ovu'ne.
І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: „Я не хочу“. А потім покаявся, і пішов.
31 Taremokiznifintira inamo nefa avesizana avaririne? Zamagra hu'za Pusante'mo'e, hazageno Jisasi anage huno, Nagra tamage hu'na neramasmue, takesi zagoma vahepinti zonegiza vahe'ene, monkote'ma nehaza vahe'mo'za tamagrira tamagatere'za Anumzamofo kumapina vugahaze.
Котрий же з двох учинив волю батькову?“Вони кажуть: „Останній“. Ісус промовляє до них: „Поправді кажу вам, що ми́тники та блудоді́йки випере́джують вас у Боже Царство.
32 Na'ankure Jonima tmagritega e'neana fatgo avu'ava huramerinaku e'negetma, tamagra agritera tamentinti osu'naze. Hianagi vahepinti takesi zagoma zogi vahe'mo'zane, monko vahe'mo'za agritera zamentinti hu'naze. Hagi tamagra ana zana negetmagi, tamagu'a rukrahe hutma tamentinti huonte'naze.
Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а ми́тники та блудоді́йки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля́, щоб повірити йому.
33 Mago fronka kea antahiho. Mago mopa agafa ne'mo'a waini hoza kri'ne. Ana hoza kegina huno wainima tatisia keria asenteteno, hagi mani'neno kvahu nona kintene. Zoka mani'neno ikante zago mizaseterehu (rent) vahete hoza'a netreno afete ka vu'ne.
Послухайте іншої притчі. Був госпо́дар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, ви́довбав у ньому чави́ло, башту поставив, — і віддав його винаря́м, та й пішов.
34 Hozama anarere knama egoftama higeno'a, kazokzo eri'za vahe'a huzmantege'za, agri'ma refako hu'za amisnazama'a erisnagu kegava hu'ne'za ikante mizama (rent) nezamiza nagate e'naze.
Коли ж надійшов час плоді́в, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди́ свої.
35 Ana hianagi, anama kegavama hu'naza naga'mo'za zmarotago hu'za, magora knonkeve nemi'za, magora ahe nefri'za, magora have kanonu ahe'naze.
Винарі ж рабів його похапали, — і одно́го побили, а другого замордували, а того вкаменува́ли.
36 Mago'ane kazokzo eri'za vahera pusante'ma huzmante'neama'a agatereno hakare huzmantege'za vazage'za, anazanke huzmante'naze.
Знов послав він інших рабів, більш як перше, — та й їм учинили те саме.
37 Henkarfana, ne' mofavreni'a agazone humigahaze nehuno mofavre'a huntegeno vu'ne.
Нарешті послав до них сина свого́ і сказав: „Посоро́мляться сина мого“.
38 Hianagi ana hoza ikante kva hu'ne'za miza nesaza vahe'mo'za, kageno nemofo'ma ege'za, ama fenoma erisia mofavre ama eanki erinketa ahenefrita ana fenona erigahune.
Але́ винарі́, як побачили сина, міркувати собі стали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, — і заберемо його спа́дщину!“
39 Anage hute'za, ana waini hozafinti avazuhu fegu atre'za ahe fri'naze.
І, схопи́вши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.
40 Hagi anantema waini hozamofo nafa'amo'ma esuno'a, hozama kegavama hu'naza vahera, na'a huzmantegahie?
Отож, як прибу́де той пан виноградника, що́ зробить він тим винаря́м?“
41 Agrira anage hu'za asmi'naze, Agra havi avu'ava hanaza vahera zamazeri havizahutfa hugahie. Huteno ana waini hoza zamazampinti hanare'mreno, hoza kegava hu'ne'za hoza anerere knare, agrama erigahue hu'nesiama'ama amisaza vahe zamigahie hu'naze.
Вони кажуть Йому: „Злочинців погубить жорсто́ко, виноградника ж віддасть іншим винаря́м, що будуть плоди́ віддавати йому своєча́сно“.
42 Jisasi'a anage huno zamasmi'ne, Anumzamofo avontafepina tamagra hampritma nonkazo? Nogi vahe'mo'za knare osu'ne hu'za eritre'naza havemo'a, nomofo renagentete asente'nageno azeri hanaveti have menina fore nehie. Ama'i Anumzamo tro hu'neankino, tvurera so'e zantfa fore nehie. (Psa-Zga 118:22-23)
Ісус промовляє до них: „Чи ви не читали ніко́ли в Писа́нні: Камінь, що його будівничі відкинули, — той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!“
43 Ama ana agafare, Nagra kea tamagrira tamasmina, Anumzamofo kumara tamagripintira hanareno, iza'zo Anumzamofo kuma'mofo nena rgama renentesnamokizmi zamigahie.
Тому́ кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться наро́дові, що плоди́ його буде прино́сити.
44 Hagi mago'mo'ma amana havere'ma asaga hurmisimo'a, korino rupanini hugahie. Hianagi ana havemo'ma inamofo agofeturo asagahu ramisimo'a fuzafupeno kugupa segahie.
І хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде — то розча́вить його́“.
45 Hige'za ugagota pristi vahe'mo'zane, Farisi vahe'mo'za ana fronka kema hia nentahi'za, zamagra antahi'zazmifina, tagriku nehie hu'za hu'naze.
А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він гово́рить.
46 Jisasina azerisaza kanku hakre'nazanagi, zamagra tusi'a vahe kevugu kore hu'naze. Na'ankure ana vahe kevumo'za, Agrikura kasnampa nere hu'za nehaza zankure.
І намага́лись схопи́ти Його, але́ побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.
