Matiu 18
1 Hagi ana knafi amage nentaza disaipol naga'mo'za Jisasinte e'za amanage hu'naze. Aza mona kumapina ugagota vahera manigahie?
Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: „Хто найбільший у Царстві Небеснім?“
2 Hazageno Jisasi'a mago osi mofavre ke higeno egeno, amunozamifi azeri otiteno,
Він же дитину покликав, і поставив її серед них,
3 amanage hu'ne. Nagra tamage hu'na neramasmue, Tamagra ruzahe huta osi mofavre'gna osanuta, mona kumapina ovutfa hugahaze.
та й сказав: „Поправді кажу́ вам: коли не наве́рнетесь, і не станете, як ті діти, — не вві́йдете в Царство Небесне!
4 Aza'o agra avufa antermino ama osi mofavre'gna hanimo, mona kumapi rana manigahie.
Отже, хто впоко́риться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.
5 Hagi aza'o ama anahukna huno osi mofavrema Nagri nagifima avresimo'a, Nagri navregahie.
І хто при́йме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.
6 Hu'neanagi iza'o ama ne'one mofavre nagapinti'ma Nagrite amentinti nehimofoma kumipi avarente'simofona, ne'zama refuzafuma nepaza ra have eritma anankempi tafiteta, asgahutma hageri amu'nompi atresageno tima nakriniana knare hugahie.
Хто ж споку́сить одне з цих мали́х, що вірують в Мене, то краще б тако́му було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепи́ти, — і його потопи́ти в морські́й глибині́.
7 Iza'o rumofoma kumipima avrenentea vahekura nasuragie, na'ankure hakare zupa vahe'ma zamazeri kumipi netreazana me'ne. Hianangi iza'o rumofoma kumipi avrentesimo'a tusi'a hazankefi manigahie.
Від споку́с горе світові, — бо мусять спокуси прийти; надто горе люди́ні, що від неї прихо́дить споку́са!
8 Hagi kazamo'o, kagiamo'ma kavareno kumi kante'ma vanigenka, akafrinka matevu atro. Kagra'ma magoke kazane kaganema me'nesigenka manivava kasimuma erisanana knare hugahie. Hagi tare kazane kagane me'nenige'za tevava tevefi mate'vu katregahaze. (aiōnios g166)
Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокуша́є тебе, — відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний. (aiōnios g166)
9 Kavurgamo'ma kumipi kavrentesigenka, tagatinka matevu netrenka, manivava kasimuma magoke kavurgane erisanana knare hugantegahie. Hagi tarega kvurgama menesigeno'a, tevava tevefi matevu katregahie. (Geenna g1067)
І коли твоє око тебе́ спокушає — його ви́бери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної. (Geenna g1067)
10 Tamagra kva hiho, amana ne'onse mofavre nagara zmage fenka otreho. Na'ankure Nagrama nermasmuana monafina zamagri ankeromo'za, mika zupa monafinka mani'nea Nenfa avugosa negaze.
Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із мали́х цих; кажу́ бо Я вам, що їхні Анголи́ повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.
11 [Vahe'mofo mofavre'ma e'neana fanane hu'naza vahe hakreno zmarenaku e'ne.]
Син бо Лю́дський прийшов, щоб спасти́ загинуле.
12 Na'ane tamagesa nentahize? Magomo'ma 100'a sipisipi ante'nesnifinti, mago'ma fanane hanigeno'a, 99'a agonarega zamatreneno mago'ma fananema hu'nemofonkura ome hakreno ovregahio? A'o.
Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблу́дить, то чи він не покине дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х у гора́х, і не пі́де шукати заблу́длої?
13 Agra hakreno erifore hanuno'a, tamage neramasmue, 99ni'a fananema osu'naza sipisipi afuzaga agatereno mago'ma fananema hu'nemofona tusi'a muse huntegahie.
І коли пощасти́ть відшукати її, поправді кажу́ вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х незаблудлих.
14 Anahu kna huno, monafinka Nermafa avesi'zamo'a, ama ne'onse nagapintira magore huno frino fanane osanie nehie.
Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих мали́х.
15 Mono negafu'ma kumi'ma hugantesigenka, vutna tanagragu umani'neta ana havizama hu'nesia zana ome azeri fatgo hunto. Agrama keka'ama antahisiana, negfuna avare kamatane.
А коли прогріши́ться твій брат проти тебе, іди й йому ви́кажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, — ти придбав свого брата.
16 Hagi keka'ama ontahisnigenka, magoro tareo znavrenka vunetma, nentahisageno mika hazenkea erifatgo huno eriama hugahie.
А коли не послухає він, то візьми з собою ще одно́го чи двох, щоб „справа всіляка стверди́лась уста́ми двох чи трьох свідків.“
17 Hanigeno agrama antahi oramisiana, mono kevumofo asamio. Hanankeno mono kevumofo ke ontahisiana, atregeno agra mono ontahi vahero, havige huno takesi zago eri vahekna vahe manino.
А коли не послухає їх, — скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, — хай бу́де тобі, як пога́нин і ми́тник!
18 Nagra tamage hu'na neramasmue, inankna zama mopare'ma anakisnaza zana, anazanke huno monarera anakigahie. Hagi inankna zama mopare'ma vakane atresnaza zana, anahu'kna huno monarera vakane atregahie.
Поправді кажу вам: Що́ тільки зв'яжете на землі, зв'я́зане буде на небі, і що тільки розв'я́жете на землі, розв'язане буде на небі.
19 Ete mago'ene Nagra tamage hu'na neramasmue, taremotna ama moparera mani'netna, mago tnarimpa hutetna, mago'a zanku antahigesna'ana, monafinka mani'nea Nenfa'a amne hugahie.
Ще поправді кажу́ вам, що коли б двоє з вас на землі погоди́лись про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, — станеться їм від Мого Отця, що на небі!
20 Na'ankure ama mopare'ma taremo'o tagufamo'za, Nagri nagire emeritru hanafina, Nagra zamagri amu'nozmifi manigahue.
Бо де двоє чи троє в Ім'я́ Моє зі́брані, — там Я серед них“.
21 Anante Pita'a, Jisasinte eno anage hu'ne, Ramoke, kumi hunantesia nenafuna, nama'a zupa kumi'a atrentegahue, 7ni'a zupa atrentegahufi?
Петро приступив тоді та запитався Його: „Господи, — скільки разів брат мій може згріши́ти проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?“
22 Higeno Jisasi'a Pitankura anage hu'ne, 7ni'a zupo'ompge, Nagra tamage hu'na negasamue, 7ni'a 70'a zupa atrentegahane.
Ісус промовляє до нього: „Не кажу тобі — до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!
23 Ama ana agafare mona kumamo'a amanahu hu'ne, mago kinimo'ma kazokzo eri'za vahe'amoza zagoa nofi hu'naza ete erinaku hige'za eri'za refako hu'za eme amizankna hu'ne.
Тим то Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що захотів обраху́нок зробити з своїми рабами.
24 Anama huno zaganeno hakeno negege'za, 10 tauseni zago'a nofi hu'nea ne' agrite avare'za e'naze.
Коли ж він почав обрахо́вувати, то йому привели́ одно́го, що винен був десять тисяч тала́нтів.
25 Na'ankure ana ne'mo'a nofima hu'neana ovaknegeno, ramo hamponage ana ne'ku huno, a'mofavre'ane mika tuzampaza ante'neazana zagore ome atrenka, nofima hu'neama'a etenka vaknento higeno,
А що він не мав із чо́го віддати, наказав пан продати його, і його дружи́ну та діти, і все, що́ він мав, — і заплатити.
26 anante kazokzo eriza ne'mo'a mopafi agri avuga mseno keke hunteno, kagra agazone hunaminege'na, mika nofi'ma hunoana ete'na nagra vaknaneno hu'ne.
Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: „Потерпи мені, — я віддам тобі все!“
27 Ana kazokzo eri'za ne'mofo Ramo'a kazokazo nera asuragi anteno avrenetreno nofima hu'nea zana atrentene.
І змилосе́рдився пан над рабом тим, — і звільнив його, і простив йому борг.
28 Ana higeno atiramino fegi vuteno'a, magoka kazokazo eri'za eneri'a ne'mo agripinti 100'a silva zago nofi hu'nea ne' omege'ne. Anante ananke nofite avazu nehuno anage hu'ne, nagripinti nofi'ma hu'nana zana etenka vakano hu'ne.
А як вийшов той раб, то спіткав він одно́го з своїх співтова́ришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопи́вши його, він душив та казав: „Віддай, що ти винен!“
29 Anante ana kazokzo eri'za ne'mo mopafi unemaseno keke hunteno, agazone hu'nantenege'na nagra eme vaknaneno.
А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: „Потерпи мені, — і я віддам тобі!“
30 Hianagi ana kea ontahino ruvahe hiazamo kina nompi avreno ome retufe vazigeno mani'neno, nofi'ma hu'nea zana vaknegahie.
Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язни́ці його, — аж поки він боргу не ве́рне.
31 Magoka kazokzo eri'zama eneriza naga'mo'za fore'ma hiazana kete'za, tusiza hu'za zamasunku hute'za vazamo'za mika zama fore hiazana ra zamimofo ome asmi'naze.
Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своє́му панові все, що було́.
32 Anante rankva ne'amo'a ugota kazokzo eri'za ne' kehuno, Kagra havi kavukva'ene kazokzo eri'za nere! Na'ankure kagrama keke ke hunantake'na maka nofi'ma hu'nana zana atregante'noe.
Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: „Рабе лукавий, — я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.
33 Nagrama hugante'noaza hunka kazokzo eri'za negafuna kasunkura huontegahampi?
Чи й тобі не нале́жало зми́луватись над своїм співтова́ришем, як і я над тобою був зми́лувався?“
34 Nehuno tusi asi vazigeno, agri rankva'amo kina nonte kva nehaza vahete, azeri haviza nehanageno mani'neno nofi'ma hu'neaza vakanenogu avreno ome zami'ne.
І прогнівався пан його, — і ката́м його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.
35 Ana hu'negu, mago mago'mokama negafuma kagu'areti hunka kumi'ama apase ontesanana, monare Nenfa'a tamagrira anazanke hurmantegahie.
Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не про́стить своєму братові з серця свого їхніх про́гріхів “.
