Matiu 15
1 Anante mago'a Farisi vahe'ene kasegere ugagota hu'naza vahe'mo'za Jerusaleti, Jisasinte e'za anage hu'za asmi'naze.
Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму н сказали:
2 Na'a hige'za kamage nentaza disaipol naga'mo'za tagehe'i avu'ava zana ruhanentagize? Na'ankure zamazana sese osu ne'zana ne'naze.
„Чого Твої учні ламають переда́ння старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають“.
3 Jisasi'a ana ke nona'a, amanage huno zamasmi'ne, Nahigeta tamagra tamagehe'i avu'ava avriri zankuke nehutma, Anumzamofo kasegea rufunetagize?
А Він відповів і промовив до них: „А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради переда́ння вашого?
4 Na'ankure, Anumzamo'a anage hu'ne, Negafane, negrera ke amage antenka zanagi erisaga huo, iza'o nererano, nefano huhaviza huntesimofona ahe friho hu'ne.
Бо Бог заповів: „Шануй ба́тька та матір“, та: „Хто злорі́чить на ба́тька чи матір, — хай смертю помре“.
5 Hianagi tamagra anage nehaze, iza'o nererano nefanku huno, kazahu'za ante'noa zana Anumzamofo ami'none haniana,
А ви кажете: Коли скаже хто ба́тьку чи матері: „Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові “,
6 agra nererano nefana antahi omino amagera nonte. Hagi anama nehutma Anumzamofo kea, nermageho avu'avakuke nehutma retufe netraze.
то може вже й не шанувати той ба́тька свого або матір свою. Так ви ради переда́ння вашого зні́вечили Боже Слово.
7 Tamagra tavre vahere, Aisaia'ma kasnampa kema hunte'neana tamagriku tamage hu'ne,
Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував, говорячи:
8 Ama vahe'mo'za amega zamagiteti Nagia erisaga nehaze. Hianagi nagritetira zamagu'amo'a afete'are me'ne
„Оці люди уста́ми шанують Мене, серце ж їхнє дале́ко від Мене!
9 Hianagi nena'a omne mono hunenante'za, rempima hazana vahe'mofo keage nehaze. (Ais 29:13.)
Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.
10 Jisasi'a vahe kevu kehutru huteno anage hu'ne, Antahi ankeretma antahi ama hiho.
І Він покликав наро́д, і промовив до нього: „Послухайте та зрозумійте!
11 Vahe'mo'za zamagipima nazazamo'a zamazeri haviza nosie. Hianagi zamagipinti'ma atiramia zamo zamagu'a zamazeri haviza nehie.
Не те, що вхо́дить до уст, люди́ну скверни́ть, але те, що виходить із уст, те люди́ну скверни́ть“.
12 Anante amage nentaza disaipol naga'mo'za e'za, anage hu'za asmi'naze, Farisi vahe'mo'za kema hana antahite'za zmarimpama ahegante'nazana Kagra antahi'nano?
Тоді учні Його приступили й сказали Йому: „Чи Ти знаєш, що фарисеї, почуши це слово, спокуси́лися?“
13 Hianagi Jisasi'a kenona'a amanage huno zamasmi'ne, maka'zama Nagri Nenfama onkri'neana, mika zanefi tregahie.
А Він відповів і сказав: „Усяка росли́на, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.
14 Zamatrenke'za zamu suhu kva vahe'mo'za, zamusuhu vahera kana zameri'za viho. Na'ankure zamavu suhu vahe'mo'za, zamavu suhu vahera kana zameri'za vanazana, taregamoke kerifi uramigaha'e.
Залишіть ви їх: це сліпі повода́тарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, — обо́є до ями впаду́ть“.
15 Hianagi Pita'a amanage huno hu'ne, ana fronka kemofo agafa'a eriama hugeta antahi maneno higeno,
А Петро відповів і до Нього сказав: „Поясни нам цю при́тчу“.
16 Jisasi'a amanage huno hu'ne, Tamagranena antahi so'e osu'neta nehazafi?
А Він відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте?
17 Tamagipima nageno tamarimpafi uneramigeta arifama neraza'zana ontahi'nazo?
Чи ж ви не розумієте, що все те, що́ входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?
18 Hianagi agipinti atiramia zamo'a agu'afinti neankino, azeri haviza nehie.
Що ж виходить із уст, те походить із серця, — і воно опога́нює люди́ну.
19 Na'ankure agu'afinti havi antahintahizane, vahe ahe fri'zane, monko'zane, arave osu'neno monko'za hu'zane, kumzafa sezane, havigegu eri tamage hu'zama, knare vahe'mofo huhaviza hunte'zana ne-e.
Бо з серця виходять лихі думки́, душогубства, пере́люби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богознева́ги.
20 Ama'na zantamimo vahera zamazeri haviza nehie. Hianagi azama sese osu'neno ne'za nezamo'a, vahera azeri havizana nosie.
Оце те, що люди́ну опога́нює. А їсти руками невмитими, — не опога́нює це люди́ни!“
21 Anantetira Jisasi'a ana kumara atreno, Tairine Saitoni kumate vigeno,
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі ти́рські й сидо́нські.
22 mago Kenani a' ana kaziga nemania a'mo eno ranke huno kezatino, kasunku hunanto Ramoka, Deviti nemofoga, mofanimofona havi hankro'mo agu'afi fre'negeno tusi haviza hu'ne.
І ось жінка одна ханане́янка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: „Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, — де́мон тяжко дочку́ мою мучить!“
23 Hianagi Jisasi'a ana a'mofo kenona osu'ne. Agri amage nentaza disaipol naga'mo'za e'za anage hu'za asami'naze. Muse hugantonanki huntegeno vino, na'ankure agra tusi kereso nehianki huntegeno vino.
А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: „Відпусти її, бо кричить услід за нами!“
24 Hianagi Agra amanage huno kea hu'ne, Nagri'ma hunante'neana Israel vahe'ma fanane hu'naza sipisipiguke huno hunante'ne.
А Він відповів і сказав: „Я по́сланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого“.
25 Hianagi ana a'mo'a eno Jisasi avuga kepri huno amanage hu'ne, Ramoka Kagra naza huo!
А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: „Господи, допоможи мені!“
26 Higeno Agra ana kenona anage hu'ne, Mofavre bretima eri'na matevu'na kraramimofo ami'zamo'a knarera osu'ne.
А Він відповів і сказав: „Не годи́ться взяти хліб у дітей, і кинути щеня́там“.
27 Hu'neanagi ana a'mo'a anage hu'ne, izo Ramoka, hianagi ana kramoza razmimofo itareti ankra heramiama'a nenaze.
Вона ж відказала: „Так, Господи! Але ж і щеня́та їдять ті кришки́, що спадають зо сто́лу їхніх панів“.
28 Anante Jisasi ana a'kura anage huno asmi'ne, A'moka, Kagri kamentintimo'a ra krefahie, kagrima kavesinia kante anazana fore hugahie. Higeno, ame huno ana mofa'amofo krimo'a atrente'ne.
Тоді відповів і сказав їй Ісус: „О жінко, твоя віра велика, — нехай буде тобі, я́к ти хочеш“! І тієї години дочка́ її ви́дужала.
29 Hagi ana kuma atreno Jisasi'a Galili tinkenarega vuno, agonarega umrerino anantega umani'ne.
І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галіле́йського моря, і, зійшовши на го́ру, сів там.
30 Rama'a vahe'mo'za anantega Agrite ne-eza, zamagia zamaza sti'nea vahe'ene, zamagia haviza hu'nea vahe'ene, zamu suhu'nea vahe'ene, zamazama haviza hu'nea vahe'ene, zamagefuna atupa hu'nea vahe'ene, mago'a ruga'a vahe'ene zamare'za Jisasi agafi eme zmantageno zamazeri so'e hu'ne.
І приступило до Нього багато наро́ду, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоро́влював їх.
31 Tusi'a zmanogu nehu'za antri hu'naze. Kageno agefuna atupahu vahe'mo ke nehigeno, zamaza haviza hu'nea vahe'mo'za knare nehazageno, agia havizahu vahe'mo otino nevigeno, zamavu asuhu vahe'mo'za zamavua negage'za, Israeli vahe'mokizmi Anumzamofo agi zamagra ahentesga hu'naze.
А наро́д не вихо́див із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стаю́ть здорові, криві ходять, і бачать сліпі, — і сла́вив він Бога Ізраїлевого!
32 Jisasi'a amage nentaza disaipol naga'a ke huno anage huno zamasmi'ne, Nagra ama vahetaminkura nasunku huzmantoe, na'ankure zamagra tagufa kna Nagranena mani'nageno nezama nesazazana omne'ne. Nagrama huzmantesuge'za zamaga ene vuzankura navenosie. Na'ankure kantega nevu'za zamavu evu evu hanige'za traka ome hugahaze.
А Ісус Своїх у́чнів покликав і сказав: „Жаль Мені цих людей, що вже три́ дні зо Мною знахо́дяться, але їсти не мають чого́; відпустити їх без їжі не хо́чу, щоб вони не ослабли в дорозі“.
33 Amage'ma nentaza disaipol naga'mo'za anage hu'za Agriku hu'naze, Inantegati rama'a bretia erita ama tusi vahe krerfa zmisunke'za, ama vahe omani kokampina erignare hugahaze?
А учні Йому відказали: „Де́ нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки наро́ду?“
34 Jisasi'a anage huno zamasmi'ne, Nama'a breti tamagra eri'naze? Hige'za zamagra anage hu'naze, 7ni'a bretigi, mago'a osi nozamerame.
А Ісус запитав їх: „Скільки маєте хліба?“Вони ж відказали: „Семеро, та трохи рибок“.
35 Ana huteno vea kevua huzmantege'za mopafi mani'naze.
І Він ізвелів на землі посідати наро́дові.
36 Manitageno ana 7ni'a bretine noza'ene erino Anumza'mofo susu hunteteno, tmanasino amage nentaza disaipol naga'a zamige'za eri'za ana vea kevu zami'naze.
І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав у́чням Своїм, а учні наро́дові.
37 Ana hige'za maka vahe'mo'za ana neza nazageno zamu hutege'za, atrazama'a eri atru hu'za 7ni'a ekaeka kupi eri avite'naze.
І всі їли й наси́тилися, а з позосталих кусків назбирали сім ко́шиків по́вних...
38 Hagi ana nezama ne'nazana 4tauseni'a vene'ne nazamo'za ne'naze. Anampina a'nene, mofavre'ramina ohampri'naze.
Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.
39 Hagi ananteti Jisasi'a, ana tusi'a vea kevu huzmantege'za nozimirega vu'za e'za nehazageno, votifi marerino Magadani kaziga vu'ne.
І, відпустивши наро́д, усів Він до чо́вна, і прибув до землі Магдали́нської.
