Matiu 11
1 Jisasi'a 12fu'a amage'ma nentaza disaipol nagamokizmi naneke zamasmi vagareteno, anantetira rankumate'ene ne'onse kumate ene mono ke nehuno, rempi huzamiku vu'ne.
І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьо́х Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати.
2 Hagi Joni'a kina nompi mani'neno, Kraisi'ma eria erizamofo ke nentahino, Joni'a agri'a amagema nentaza disaipol naga agenoka ome hutma keho huno huzamantege'za,
Прочувши ж Іван у в'язни́ці про дії Христові, послав через учнів своїх,
3 vu'za, Kagra avegama ante'nomokafi ru nere, hifi tagra mago'a vaheku kegahune?
щоб Його запитати: „Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?“
4 Ana ke nona'a Jisasi'a anage huno zamasmi'ne. Tamagra vutma, nentahita, kaza zana Jonina ome asamiho,
Ісус же промовив у відповідь їм: „Ідіть, і перекажіть Іванові, що́ ви чуєте й бачите:
5 avu suhu vahe'mo'za kazageno, zmaga havizahu vahe'mo'za kana vazageno, fugo namuzmare'nea vahe'mo'za knare hazageno, zamagesa ankanire vahe'mo'za antahi'zageno, fri vahe'mo'za otizageno, zamunte omane vahe'mo'za knare muse ke antahi'naze.
„Сліпі прозріва́ють“, і криві ходять, стають чистими прокаже́ні, і чують глухі, і померлі встають, а „вбогим звіщається Добра Нови́на“.
6 Hanki iza'o Nagrama huazanku'ma amentintima ataresigeno uoramisimofona, Anumzamo'a asomu huntegahie hutma ome asamiho.
І блаженний, хто через Мене споку́си не ма́тиме!“
7 Joni amagema nentaza disaipol naga nevazageno, Jisasi'a agafa huno anampi mani'naza kevua Joninkura zamasmi'ne, Ka'ma kopima vu'nazana na'a ome ke'naku vu'naze? Zahomo traza eri tagosi hiaza ke'naku vu'nazafi?
Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити наро́дові: „На що́ ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойда́є його́?
8 Hagi na'a ome kenaku vu'naze? Mago vahe'mo marerisa kukena hu'nea kenafi? Kinimofo kumapi nemaniza vahe'mo'zage marerisa kukena eri nehankraze.
Та на що́ ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одя́гненого? Аджеж ті, хто носить м'яке́, — по палатах царськи́х.
9 Hu'neanagi na'a ome kenaku vu'naze? Mago kasnampa nepi? Tamage hu'na Nagra neramasamue, hakare kasnampa vahera zamagatereno mani'nea ne' ome ke'naze.
По що́ ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, — навіть більш, як пророка.
10 Ama ana neku avontafepina amanage huno krentene, Antahio, kema erino vu vahe'ni'a Nagra huntogeno ugagota huganteno kama vanana kana varino vugahie hu'ne. (Mal 3:1)
Бо це ж той, що про нього написано: „Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця́, який перед Тобою дорогу Твою приготує!“
11 Tamage hu'na Nagra neramasmue, a'nemo'za kasema zamante'naza vahepintira, mago'mo'e huno mono tima frezamante Joni knara osu'ne! Ana hianagi Anumzamofo kumapima osi hu'nemo, anamo agrira agatere'ne.
Поправді кажу вам: Між наро́дженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім — той більший від нього!
12 Mono ti frezamante Joni knareti eno menima eana, Anumzamofo kumama erikura hanavetiza kazigazi hu'za ha' nehaze.
Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобува́ється силою, і ті, хто вживає зусилля, хапа́ють його.
13 Hagi miko kasnampa kene, kasegea nehazageno eno Joni knare eme atre'ne.
Усі бо Пророки й Зако́н до Івана прові́щували.
14 Hagi Nagrama nehua kema antahinakuma hanutma, antahiho, Elaijae egahie hu'nea nera agra'a Joni'e.
Коли ж хочете знати, — то Ілля він, що має прийти.
15 Iza'o agesama me'nenimo'a, ama nanekea antahi ankereno.
Хто́ має ву́ха, — нехай слухає!
16 Hianagi amagnafi mani'naza vahe kura inankna ke zamagrikura hunte'na hugahue? Amanahu kna hu'ne, maketi kumapi mofavre'zagamo'za kanuzage hu'za mani'ne'za, mago'amokizmigu ke'za atigantu zami'za,
До кого ж цей рід прирівняю? — До хлоп'ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим,
17 tagra konke tafe reneramantonketa, tamagra avoa nohagaze, zavi nehunketa, tamagra zavira notaze hu'za hu'naze.
і кажуть: „Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жа́лібно, та не плакали ви“.
18 Hagi Joni'ma manino e'nea knafina, ne'zana rama'a oneno, waini tina onege'za, zamagra havi avamu agripina mani'ne hu'naze!
Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: „Він де́мона має“.
19 Vahe'mofo mofavremo eno ne'zane tine nenege'za, zamagra anage hu'naze, keho ne'za nevaganereno, aka tinte nehuno, takesi eri vahe'ene kumi vahe'mokizmi ronezamie hu'naze! Ana hu'neanagi anama hu'nefina knare antahi'za, eriama hu'ne.
Прийшов же Син Лю́дський, що їсть і п'є, вони ж кажуть: „Чоловік ось, ласу́н і п'яни́ця, Він при́ятель ми́тників і грішників“. І виправдалася мудрість своїми діла́ми“.
20 Anante Jisasi erigafa huno mago'a kaguvaza higeza ke'naza ranra kumateti vahe'mo'za zamagu'a rukarehe osaza zanku, ke ontahi vahere huno huhaviza huzamantene.
Ісус тоді став докоряти містам, де́ відбуло́ся найбільш Його чуд, що вони не покаялись:
21 Kva hiho Korasini vahe'mota! Kva hiho Bedsaita vahemota tusi nasunku huramantoe! Na'ankure kaguvazama huazama Tairine, Saidoni kumatema huasina, zamagra zamasunku kukena nehu'za, tanefa fare'za zamagu'a rukarehe ko hazasine.
„Горе тобі, Хоразі́не, горе тобі, Вефсаї́до! Бо коли б то в Ти́рі й Сидо́ні були відбули́ся ті чу́да, що сталися в вас, то давно б вони ка́ялися в волосяни́ці та в по́пелі.
22 Tamage hu'na neramasamue, Tairi vahe'mo'zane, Saidoni vahe'mo'za Anumzamoma vahe'ma refakoma huknare osi'a knaza erigahazanki, tamagra rama'a knaza zamagareta erigahaze.
Але кажу́ вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам!
23 Hagi tamagra Kapaniumu vahe'mota monarera marerigahafi? Anara osugahaze. Tamagra fri vahe'mofo kumapi Hedes uramigahaze, Nagrama tamagripima hua kaguvaza Sodomu huasina, meninena amane mesine. (Hadēs g86)
А ти, Капернау́ме, що „до неба піднісся, — аж до аду ти зі́йдеш“. Бо коли б у Содомі були відбули́ся ті чу́да, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сього́днішній день. (Hadēs g86)
24 Tamage hu'na neramasmue, vahe'ma refakohu knarera, Sodomu mopafi vahe'mo'za erisaza knazana, agateretma ra knaza erigahaze.
Але кажу́ вам, що содо́мській землі буде легше дня судного, аніж тобі!“
25 Ana knazupa Jisasi anage huno nunamuna hu'ne, Nenfaga monane, mopamofo Ra mani'nane, susu hu'na musenke hugantoe. Antahi'zane vahe manita, antahi ankerenone nehaza vahetera, eri frakinenka, osi mofavre'gna hu'naza vahete eri ama hu'nane.
Того ча́су, навчаючи, промовив Ісус: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовля́там відкрив.
26 Hagi Nafa'nimoka amanahu'zama hua zamo'a, Kagri kazeri muse nehie.
Так, Отче, — бо Тобі так було до вподо́би!
27 Miko'azana Nenfa nami'ne, magomo'a Nemofona antahino keno osu'neanagi, Nefake antahi'ne. Mago'mo'e huno Nefana antahino keno osu'neanagi, Nemofoke antahino keno hu'ne. Hagi Nemofoma eri averi hugahue himofo, eri averi hugahie.
Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити.
28 Ana'ana nehuta maragu'za neti'nageno, knama tamavenesinimota nagrite enkena tamazeri fru ha'neno.
Прийдіть до Мене, усі стру́джені та обтя́жені, — і Я вас заспоко́ю!
29 Nagri agarenamare zafa eri kofinetma, Nagriteti rempi hiho. Na'ankure Nagra akohena nagu'a antefru hu'na nemanue. Hanigeno tamagu'amo'a fru hugahie.
Візьміть на себе ярмо́ Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покі́рливий, — і „зна́йдете спо́кій ду́шам своїм“.
30 Nagri agarenmare zafama eri'amo'a oza higeno, knazanima erisaga hu'amo'a, amuho osu'ne.
Бож ярмо Моє любе, а тяга́р Мій легки́й!“
