Maki 3
1 Mago'ane Jisasi'a osi mono nompi ufregeno, aza stinea nera anampinka mani'ne.
І Він зно́ву до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.
2 Hagi vahe'mo'za Jisasi'ma aza stinea ne'ma azeri so'e mani fruhu knazupa hanige'za, keagama Agrira huntesagu zamua antete'za mani'naze.
І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоро́вить.
3 Hagi Jisasi'a azama sti'nea ne'mofonku anage hu'ne, Ama vahe'zagamofo zamavuga eme otio!
І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: „Стань посере́дині!“
4 Anante Jisasi'a anage huno zamasami'ne, Mani fruhu knazupa vahe aza hanuna zamo'a kasegefina knare tavutava hugahumpi, havi tavutva hugahune, hifi vahe aza hugahumpi, vahe ahe frigahune? Higeno ke'zamia omane'ne.
А до них промовляє: „У суботу годи́ться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погуби́ти?“Вони ж мовчали.
5 Hagi zamarimpamo hanavetia zanku, arimpa henezmanteno keganti kegama huno nezmageno, asunku huno aza sti'nea nera Kazana rusuto higeno azana rusutegeno, azamo'a so'e hunte'ne.
І спогля́нув Він із гнівом на них, засму́чений закам'яні́лістю їхніх серде́ць, і сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“І той простяг, — і рука йому стала здорова!
6 Anama hige'za Farisi vahe'mo'za ame hu'za atirami'za Heroti naga'ene Jisasima ahe frisnaza naneke ome huge antahige hu'naze.
Фарисеї ж негайно пішли та з іродія́нами раду зробили на Нього, — як Його погубити.
7 Hagi anampinti Jisasi'ene amage'ma nentaza disaipol naga'mo'za atre'za tinkenarega nevazageno, Galiliti'ene Judiati'enena tusi'a vahe krerfamo'za avaririza vu'naze.
А Ісус із Своїми у́чнями вийшов над море. І на́товп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,
8 Jerusalemi kumateti'ene, Itumia kuma Jodani timofo kantu kazigati'ene Tairi kumapinti ene Saidoni kuma agu'afinti'ene tusi'a veamo'za Jisasi'ma hiazamofo kema nentahiza, erihantge'za Agrite omeri atru hu'naze.
і з Єрусалиму, і з Ідуме́ї, і з-за Йорда́ння, і з Ти́ру й Сидо́ну. На́товп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.
9 Hagi tusi'a vahe'ma emetruma hazazanku, amage'ma nentaza disaipol naga'agu mago voti retro hunantenkeno veamo'za naretufe'za omeho huno zmasamine.
І сказав Він до у́чнів Своїх нагото́вити чо́вна Йому, через натовп, щоб до Нього не ти́снулись.
10 Na'ankure rama'a vahezagama zamazeri so'e hu'negu, krima eri'naza vahe'mo'za Jisasima avako hanageno kri zamimo'a atre zamantesiegu oretufe aretufe hu'naze.
Бо Він багатьох уздоро́вив, так що хто тільки не́мочі мав, то ти́слись до Нього, щоб Його доторкну́тись.
11 Hagi agru osu havi avamu'mo'za, Jisasi'ma nege'za upri hu'za ranke hu'za, Anumzamofo nemofoge hu'naze.
І ду́хи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: „Ти Син Божий!“
12 Hianagi ana havi avamukura Jisasi'a huhankavetino, Nagra iza'na mani'noe vahera ozmasamiho huno huzmante'ne.
А Він їм суво́ро наказував, щоб вони Його не виявля́ли.
13 Hagi Jisasi'a agonarega marerino umaniteno, avesi'nea vaheke zamagi hige'za agra mani'nerega e'naze.
І Він вийшов на го́ру, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.
14 Azageno 12fu'a aposol namage'ante nagare huno huhampri zmantene. Agrane mani'ne'nageno huzmantesige'za mono kea huama hanagu huhampri nezmanteno,
І визначив Дванадцятьо́х, щоб із Ним перебува́ли, і щоб послати на проповідь їх,
15 havi avamu'ma huzmante hihamua zami'ne.
і щоб мали вони вла́ду вздоровля́ти неду́ги й виго́нити де́монів.
16 Hagi 12fu'a huhamprizmanteno, Saimoninkura Pita'e huno agi'a antemi'ne,
І визначив Він оцих Дванадцятьо́х: Си́мона, і дав йому ймення Петро,
17 Zebeti mofavre'rarena, Jemisine Joni kizanigura Boaneges'ne, ana agimofona agafa'amo'a mona krafagemofo Mofavre huno znagia ante'ne.
і Якова Зеведе́євого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанерге́с, цебто „сини гро́мові“,
18 Hagi Endruki, Filipiki, Vatoromuki, Matiuki Tomasi'e, hanki Arafiasi nemofo agi'a Jemisi'e. Hagi Tatiasiki, mago ne' agi'a Saimoni'a Zelati nagapinti nere.
і Андрія, і Пилипа, і Вартоломі́я, і Матві́я, і Хому́, і Якова Алфі́євого, і Таде́я, і Си́мона Канані́та
19 Hanki Judasi Isakariotikino, henka'a Jisasima ha' vahe'amokizmi zamazampi komoru huno avrentesige'za ahesaza nere.
та Юду Іскаріо́тського, що й видав Його.
20 Hagi Jisasi'a kumatega ete vige'za, hakare veamo'za eri hantage'za ome atru hazage'za, Jisasi'ene amage'ma nentaza disaipol naga'mo'za ne'za neknazmia omanene.
І приходять до дому вони. І знову зібралось наро́ду, що вони не могли навіть хліба з'їсти.
21 Ana kema naga'amo'za nentahiza avrenaku vu'naze. Na'ankure zamagra'ma zamagesama antahi'zana hago negi nenegahie hu'za hu'naze.
І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамови́тий.
22 Hagi Jerusaleti erami'naza kasegere ugagota hu'naza vahe'mo'za anage hu'naze. Belsebuli agu'afi fre'negeno, ugagota havi Avamumofo hanavefi, havi avamura hunente hu'naze.
А книжники, що поприхо́дили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзеву́ла, і виганяє де́монів силою князя де́монів.
23 Anage nehazageno Jisasi'a nentahino, kehige'za azageno fronka kea anage huno zamasmi'ne, Inankna huno Sata'a, Satana ahenanti tregahie?
І, закликавши їх, Він у при́тчах до них промовляв: „Як може сатана́ сатану́ виганяти?
24 Hagi mago rankumapi vahe'mo'za refko hu'za ha' orente arente hanu'za oti hanave otigahaze.
І коли царство поділиться супроти себе, — не може всто́яти те царство.
25 Hagi mago nompi vahe'mo'za refko'ma hu'za ha' orente arente hanu'za, oti hanave otigahaze.
І коли дім поділиться супроти себе, — не може всто́яти той дім.
26 Hagi Sata'ma otinoma agra'ama ha'ma renenteno, amu'nompinti refko'ma haniana, oti hanave otino vagaregahie.
І коли б сатана сам на се́бе повстав і поділився, то не зможе всто́яти він, але згине.
27 Hianagi mago'mo'e huno hanave ne'mofo nompinti kumzafama asenakura, amane vuno musufa ose'neno, ana nera azerino anaki atreteno, anante noma'afinti'zana enerie.
Ніхто бо не може вде́ртись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує госпо́ду його.
28 Tamage hu'na neramasmue, Anumzamo'a vahe'mo'za ana miko kumi'ma hanaza zane huhavizama huntesaza kumira apase zamantegahie.
Поправді кажу́ вам, що про́стяться лю́дським синам усі про́гріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.
30 Na'ankure zamagra hu'za, Jisasi'a agru osuno havi avamu ene mani'ne hu'za hu'naza kegu hu'ne.
Бож казали вони: „Він духа нечистого має“.
31 Hagi anante Jisasi nerera'ene aganahe'zane e'za fegi'a eme oti'neza, ome asaminkeno eno hu'za ke huzmante'naze.
І поприхо́дили мати Його та брати Його, і, о́сторонь ставши, послали до Нього і Його виклика́ли.
32 Anante tusi'a vahe'mo'za mani kaginte'nazafi anage hu'za ome asami'naze, antahio, negarera'ene kaganahe'zane kasarahe'za megia mani'ne'za kagriku ke nehaze.
А наро́д кругом Нього сидів. І сказали Йому: „Ото мати Твоя, і брати Твої, і се́стри Твої он про Тебе питаються о́сторонь“.
33 Hazageno ana kenona'a amanage huno zamasami'ne, Iza'za nagri nenrera'ene naganahe'za mani'naze?
А Він їм відповів і сказав: „Хто́ Моя мати й брати?“
34 Keganti kegama huno manigagi'naza vea nezmageno anage hu'ne, Keho, nenrera'ene naganahe'za ama mani'naze.
І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: „Ось мати Моя та бра́ття Мої!
35 Hagi iza'zo Anumzamofo avesizama amage'ma nentamo'za, nenaganaki nensaroki nenreraki hu'za mani'naze.
Бо хто Божу волю чинитиме, то́й Мені брат, і сестра, і мати“.
