Maki 14
1 Hagi Anumzamo'ma Israeli veama kinafinti zamare'nea kanagu antahimi'za zo'ore breti nenaza kna zahufa tare zagegna me'nege'za, ra mono kva vahe'mo'zane, kasegere ugagota hu'naza vahe'mo'zane, Jisasima havige hunte'za oku azerizama ahesaza kanku hake'za ahe fri'naku huge antahige hu'naze.
За два ж дні була Пасха й Опрі́сноки. А первосвященики й книжники стали шукати, я́к би пі́дступом взяти Його та забити.
2 Na'ankure mafka vahe'mo'za ana ne'zama (pasova) nenaza knare'ma ana'ma hanunke'za, ke hakare nehu'za ha' azeri oti'za hugahaze.
Вони говорили: „Та не в свято, щоб бува́ колотне́ча в наро́ді не сталась“.
3 Hagi Jisasi'a Betani kumate ko'ma fugo namumare'nea ne'mofo Saimoni nompi, zamaza tununte manine'za trateti ne'za nenageno, mago a'mo'a zago'amo'a mareri'nea, mananentake masave zafa rafunareti tro hu'naza, alabasta tafempi erino e'ne. Ana tafe avaza'a runagino Jisasina anumpi taginte'ne.
Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Си́мона, на проказу слабого, і сидів при столі, підійшла одна жінка, аляба́строву пляшечку маючи щирого на́рдового дуже ці́нного мира. І розбила вона аляба́строву пляшечку, і вилила миро на голову Йому!
4 Hianagi mago'amo'za anampi mani'namo'za zamasigu nehu'za, zamagra zamagra anage hu'naze, Na'a higeno ana masavena amne tagi netre?
А дехто обу́рювались між собою й каза́ли: „На́що таке марнотра́тство на миро?
5 Mizante atreta 300'a silva zago nazana erita zamunte omane vahe zamuntesine. Hianagi nahigenka amnefina tagi netrane? Anage nehu'za ana ara kesu'naze.
Бо можна було б це миро продати більше, як за три сотні динаріїв, і вбогим роздати“. І нарікали на неї.
6 Hianagi Jisasi'a amanage huno zamasmi'ne, Atrenkeno manino, nahigeta ama ara knanemize? Agra knare so'eza hunenante.
Ісус же сказав: „Залиші́ть її! Чого при́крість їй робите? Вона добрий учинок зробила Мені.
7 Hianagi zamunte omane veara hakare kna tamagrane mani'nenageta, ina knare'ma, knare tamavu tamavama huzmantenaku'ma hanutma, amne huzamantegahaze. Hianagi Nagra hakare kna tamagranena omanigahue.
Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, і коли схочете, можете їм робити добро, — Мене ж не постійно ви маєте.
8 Agra nazano hunantenaku hiazana hago hunante. Kerifima ufresugu masave frenanteno retro hunante.
Що могла, те зробила вона: заздалегі́дь намасти́ла Моє тіло на по́хорон.
9 Nagra tamage hu'na neramasamue, inantego knare musenkeni'a, eri'za kokankoka ome huama hanarega, ama a'mo hu'nea avu'avamofo agenkea, nehanage'za antahigahaze.
Поправді кажу́ вам: де тільки ця Єва́нгелія проповідувана буде в ці́лому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що́ зробила вона!“
10 Hagi 12fu'a amage'ma nentaza disaipol nagapinti, Judas Iskarioti'a Jisasina komoru huno avrezamisia naneke vugota mono kva vahera ome zamasami'ne.
Юда ж Іскаріо́тський, один із Дванадцятьо́х, подався до первосвящеників, щоб їм Його видати.
11 Ana nanekema nentahiza muse hunte'naze. Judasina zago kamigahune hu'za huvempa kea asamizageno, Jisasima komoru huno ha' vahe zamazampi avare'zamisia, kanku agafa huno hakre'ne.
А вони, як почули, зраділи, і обіцяли йому срібнякі́в за те дати. І він став вишукувати, я́к би слушного ча́су їм видати Його.
12 Hagi (Zo'ore breti nenaza kna efore higeno) ese knazupa kinafinti Anumzamo'ma ozmahe zamagatere'nea kna antahimiza sipisipi afu anenta aheza Kresramana nevaza knazupa, Jisasima amage nentaza disaipol naga'mo'za anage hu'za antahige'naze, Inantega Kagrira kinafinti zmavre'nea knagu antahimi'za nenaza (Pasova) ne'zana retro hugantesunegu kave'nesie?
А першого дня Опрі́сноків, коли пасху приношено в жертву, сказали Йому Його учні: „Куди хочеш, щоб пішли й приготува́ли ми Тобі пасху спожити?“
13 Hazageno Jisasi'a tare disaipol ne'tre amage'ma nentaza nagapinti zanasmino, Jerusalemi kumapi ufresakeno'a, mago ne'mo'a tima afi kavofi tifino ne-enketa ome tutagiha huntesuta, ana ne' avaririta vugaha'e.
І посилає Він двох із Своїх учнів, і каже до них: „Підіть до міста, і стріне вас чоловік, що не́стиме в гле́кові воду, — то йдіть за ним.
14 Hagi ana ne'mo'ma ina nompino umarerisiana, ana nomofo nefana amanage huta antahige'o, Rempi hurami ne'mo'a kagrikura huno, inantega disaipol naga'nianena Anumzamo'ma ozmaheno zamagtere'nea zanku antahimiza nenaza ne'zana, kankamuna me'nea negahune hu'ne.
І там, куди він уві́йде, скажіть до госпо́даря дому: „Учитель питає: „Де кімна́та Моя, в якій Я споживу́ зо Своїми у́чнями пасху?“
15 Hanankeno'a mago hunaraginte nomofo anaga kaziga, ra kakamu me'nesifi agra tanaveri hugahie. Anampina ne'zane sipa ko retro hunte'naze. Ana nompi mareritna ne'zana ome retro huranteho.
І він вам покаже велику го́рницю, ви́стелену та готову: там приготуйте для нас“.
16 Anage hige'ne ana netre mokea rankumate vu'na'e. Anante Jisasi'ma zanasami'nea kante fore higene ke'na'e. Anumzamo'ma ozmahe zamagatere'nea knagu antahimiza nenaza ne'zana ome retro hu'na'e.
І учні пішли, і до міста прийшли, і знайшли, як Він їм сказав, — і зачали́ вони пасху готува́ти.
17 Kinaga sege'za, Jisasi ene amagema nentaza 12fu'a disaipol naga'ane e'naze.
А коли настав вечір, Він приходить із Дванадцятьма́.
18 Ne'zane sipare mani'neza ne'za nenageno, Jisasi'a amanage huno zamasmi'ne, Tamage hu'na neramasamue, amafima magoka nezama nenompinti, mago'moka komoru hunka ha' vahe zamazampi navrentegahane.
І як сиділи вони при столі й споживали, промовив Ісус: „Поправді кажу вам, що один з-поміж вас, „який споживає зо Мною“, видасть Мене́“.
19 Hige'za zamarimpamo'a ana kegura kna nehige'za, mago mago'mo'za nagra anara hugahue hunka nehampi?
Вони зачали́ сумувати, і один по одно́му питати Його: „Чи не я?“
20 Hazageno Jisasi'a kenona zamirera amanage huno zamasami'ne, 12fu'a nagamotafinti, Nagrane magoka zoumpafinti breti areno nenesnimo'e.
А Він їм сказав: „Один із Дванадцятьо́х, що в миску мача́є зо Мною.
21 Na'ankure Anumzamofo avontafepi krente'nea kante, Vahe'mofo Mofavremo'a vugahie. Hianagi Vahe'mofo mofavrema komoru huno ha' vahe zamazampima avrente'simo'a, knaza erigahiankina nasunku huntoe. Nererama kase onteasina knare'zantfa hisine!
Людський Син справді йде, як про Нього написано; та горе тому́ чоловікові, що видасть він Лю́дського Сина! Було б краще тому чоловікові, коли б він не родився!“
22 Hagi ne'zana nenageno, Jisasi'a mago breti erino Anumzamofo antahigegeno asomu hutegeno, tamanasino nezmino amanage huno zamasmi'ne, Ama'i Nagri navufe, erita neho.
Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє!“
23 Hagi waini tintafe erino Anumzamofo nunamu huno antahigegeno asomu huntegeno, zamige'za maka'mo'za anampinti ne'naze.
І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, — і пили́ з неї всі.
24 Nenageno amanage huno zamasmi'ne, Ama'i Nagri korane, ama ana koramo Anumzane huhagerafita manisaza manizana eri kasefa hugahie. Maka'mofonku huno tagine.
І промовив до них: „Це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається.
25 Tamage hu'na neramasmue, Waini ragamofo tima'a mago'ene one'na henka'a Anumzamofo kumapi kasefa waini negahue.
Поправді кажу́ вам, що віднині не пи́тиму Я від плоду виноградного до того дня, як нови́м буду пити його в Царстві Божім!“
26 Mono zagame hute'za, atirami'za Olive Agonarega vu'naze.
А коли відспівали вони, на го́ру Оливну пішли.
27 Hagi Jisasi'a amanage huno zamasmi'ne, Tamagra makamota natreta fregahaze. Na'ankure Anumzamofo avontafepina amanage huno krentegeno me'ne, Anumzamo'na sipisipi afu kva vahe'mofona, ahanena sipisipimo'za panani hu'za ufre efre hugahaze hu'ne. (Zek 13:7.)
Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви споку́ситесь ночі цієї, як написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці!“
28 Hianagi fritena otisuna, tamagrira vugota huramante'na Galili vugahue.
По воскресінні ж Своїм Я вас ви́переджу в Галілеї“.
29 Higeno Pita'a anage huno Jisasina asami'ne, mika'mo'za katre'za vanazanagi, nagra katrena ovutfa hugahue.
І відізвався до Нього Петро: „Хоч спокусяться й усі, — та не я!“
30 Higeno Pitana kenona Jisasi'a amanage huno asami'ne, Tamage hu'na negasamue, meni kenagera tare zupa kokoremo'a krafa osu'nesigenka, tagufa zupa Jisasina onke'noa nere hunka vahane hugahane.
Ісус же йому відказав: „Поправді кажу́ тобі, що сьогодні, цієї ось ночі, перше ніж заспіває півень дві́чі, — відречешся ти три́чі від Мене!“
31 Hianagi Pita'a agra'a kere hu hankavetino, vahane huogantegosue nehuno, amne kagranena friga hanigena frigahue huno hu'ne. Hige'za mika'mo'za ana kege'za hu'naze.
А він ще сильніш запевняв: „Коли б мені й умерти з Тобою, — я не відречу́ся Тебе!“Так же само сказали й усі.
32 Hagi Jisasi'ene amage nentaza disaipol naga'mo'za Getsamenie nehazare ehanati'naze. Anante Jisasi'a zmasamino, Amare mani'nenkena nunamuna haneno.
І приходять вони до місцевости, на ім'я́ Гефсима́нія, і каже Він у́чням Своїм: „Посидьте ви тут, поки Я помолюся“.
33 Anante Pitanki, Jemisinki, Joninki huno zmareno nevigeno, agu'amo'a tusi'gna nehigeno, asunku hu'ne.
І, взявши з Собою Петра, і Якова та Івана, Він зачав сумувати й тужи́ти.
34 Jisasi'a amanage huno zamasmi'ne, Nagu' namemo'a tusi kna navenesino nahe friza nehianki, amare mani'neta kva hiho.
І сказав Він до них: „Обго́рнена сумом смерте́льним душа Моя! Залиші́ться тут і пильнуйте!“
35 Nehuno osi'a vugamuteno mopafi vutrakahu maseno, Anumzamofonte nunamu ome nehuno, knare'ma hanigeno'a, ana knamo'a evu nagateresie hu'ne.
І Він відійшов трохи далі, припав до землі, та й благав, щоб, як можна, минула Його ця година.
36 Agra huno, Aba, Nafanimoke! Maka'zana amane hugahane, ama kapua eri atro. Hianagi Nagri navesira ovarario, Kagra kavesi avaririo.
І благав Він: „Авва -Отче, — Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу! А проте, — не чого хочу Я, але чого Ти“.
37 Ana huteno eno eme amagema nentaza disaipol nagama zamageana masenageno, Pitanku amanage huno antahige'ne, Saimoniga kavu mase'nano? Knare osi'agnafina kva krigahampi?
І вернувся, і знайшов їх, що спали, та й каже Петрові: „Симоне, спиш ти? Однієї години не зміг попильнува́ти?
38 Kvahuta mani'neta, nunamuna nehuta revatgazama esifina evuoramiho. Tamagu'amofona avenesianagi, tamavufamofona hanave'a nomane.
Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу, — бадьо́рий бо дух, але не́мічне тіло!“
39 Ete mago'ane vuno, anahu kna nunamu ome hu'ne.
І зно́ву пішов і молився, те саме промовивши слово.
40 Agrama mago'ene ete eno eme zmageana, mase'nagenokino zamuma hari huzamo'a kna huzmante'ne. Na'ane huta ke'arera hugahune hu'za kegura hake'naze.
А вернувшись, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були́. І не знали вони, що́ Йому відказати.
41 Anante Jisasi'a mago'ene tagufa zupa zamagrite eno, amanage hu'ne, Tamavu nemaseta manigasa nehazo? Ha vagare! Nagrira knani'a ama eanki keho. Vahe'mofo Mofavrea kumi vahe'mokizmi zamazampi komoru hu'za avrente'gahaze.
І вернувсь Він утретє, та й каже до них: „Ви ще далі спите́ й спочиваєте? Скі́нчено, — надійшла та година: у руки грішникам ось видається Син Лю́дський!
42 Otinketa tagra vamaneno! Keho Nagri'ma komoru huno ha' vahe zamazampima navrentesia nera, ama erava'o nehie.
Уставайте, ходім, — ось набли́зивсь Мій зрадник“.
43 Hagi anankea huvaga ore'negeno, amage'ma nentaza 12fu'a disaipol nagapinti mago'zmimo, Judas Iskarioti anante ehanatine. Agri'enena sondia vahe'mo'za kaziknontamine, kumpa knozmine eri'neza, pristi kva vahe'mo'zane, kasegere ugagota hu'naza vahe'mo'zane, ugota kva vahe'mo'za huzmantage'za e'naze.
І зараз, як Він ще говорив, прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люди з мечами та ки́ями від первосвящеників, і книжників, і старших.
44 Hagi Judasi'a ha' vahe zamazampi komoru huno avrezmi ne'mo'a anage huno zamasami'ne, Amanahu avame'za hugahuanki keho, ome agi'ma antakoma hanuana, e'i ana neki ome azerita kegava huta avreta viho.
А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого я поцілую, то Він, — беріть Його, і обере́жно ведіть“.
45 Hagi Judasi'ma anantema ne-eno'a, Jisasinte hantka huno vuno, Rempi Hurami Nemoke, nehuno agira antako hu'ne.
І, прийшовши, підійшов він негайно та й каже: „Учителю!“І поцілував Його.
46 Anante mafka vahe'mo'za zamaza ante'za, azeri'naze.
Вони ж руки свої накла́ли на Нього, — і схопи́ли Його.
47 Hianagi oti'nazafinti mago'mo kazinknoma'a erisaga huno, ugagota pristi ne'mofo kazokzo eriza ne'mofo agesa rukfri atre'ne.
А один із тих, що стояли навко́ло, меча ви́хопив та й рубону́в раба́ первосвященика, — і відтяв йому вухо.
48 Jisasi'a amanage huno zamasami'ne, Nahigeta Nagri nazeriku bainati kazintamine kumpa knontaminena eneritma kumzafa vahe zamazeri ku nehazankna hutma neaze?
А Ісус їм промовив у відповідь: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене.
49 Maka knane knane, ra mono nompi tamagrane maninena rempi huneramugeta, naze'ori'naze. Hianagi amama fore'ma nehizana, korapa avontafepi kre'nea kemofo avufga'a fore nehie.
Я щодня був із вами у храмі, навчаючи, — і Мене не взяли́ ви. Але, щоб збулися Писа́ння“.
50 Anage nehige'za amage'ma nentaza naga'mo'za, atre'za koro fre'naze.
Тоді всі полиши́ли Його й повтікали.
51 Mago nehaza nera amage anteno vu'nea ne'mo'a, mago'a kukena osu'neanki za'za kukenage'za hu'nea ne' azeri'naze.
Один же юна́к, по наго́му заго́рнений у покрива́ло, ішов услід за Ним. І хапа́ють його.
52 Hianagi ana za'za kukena'a ruzafi atreno, avufa avapa koro fre'ne.
Але він, покрива́ло поки́нувши, утік наги́й.
53 Hagi anante Jisasina avare'za ugagota pristi kva nete vazageno, ranra pristi kva vahe'mo'zane ranra kva vahe'mo'zane, kasegere ugota hu'naza vahe'mo'za atru hu'naze.
А Ісуса вони повели́ до первосвященика. І зійшлися всі первосвященики й старші та книжники.
54 Pita'a, Jisasina amefi afete avaririno, ugagota pristi ne'mofo kumapi ufre'ne. Teve hegare'nare avufa ome tonehino ra mono noma kegava nehaza ati vahe'ene umani'ne.
Петро ж зда́лека йшов услід за Ним до сере́дини дво́ру первосвященика; і сидів він із службою, і грівсь при огні.
55 Ugagota pristi vahe'mo'zane, maka kanisolo vahe'mo'za Jisasina havige hunte'za ahesnaza ke agafa'agu hakre'naze. Hianagi magore hu'za ke'za eri fore osu'naze.
А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали посві́дчення на Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть, — і не знахо́дили.
56 Rama'a vahe'mo'za havige hunte'nazankino, ana kezmimo'a magoke kantera ovu'ne.
Бо багато-хто свідчив фальши́во на Нього, але́ не було́ згідних сві́дчень.
57 Mago'amo'za oti'za amanage hu'za havige hunte'za,
Тоді деякі встали, і кривосві́дчили супроти Нього й казали:
58 Tagra nentahunkeno ama ne'mo'a anage hu'ne, Ra mono nona vahe'mo'za zamazanuti ki'naza nona tapage hunetrena, tagufa knamofo agu'afi vahe'mo azanuti onki'nea mono no ru kigahue hu'ne.
„Ми чули, як Він говорив: Я зруйную цей храм рукотво́рний, — і за три дні збудую інший, нерукотво́рний“.
59 Hianagi kezamimo'a fatgo osu'ne.
Але й так не було́ їхнє свідчення згідне.
60 Anante ugagota pristi kva ne'mo zamuga otino, anage huno Jisasina antahige'ne, na'ane hunka kezimirera huzmante'gahane? Na'anku Kagrira keaga hunegantaze?
Тоді встав насере́дині первосвященик, та й Ісуса спитав і сказав: „Ти нічо́го не відповідаєш, що свідчать вони проти Тебе?“
61 Hianagi ke nona'a osu akoheno mani'negeno, mago'ene ugota pristi ne'mo'a antahigeno, Kagra Kraisigo, Mrerisa Anumzamofo mofavremokafi?
Він же мовчав, і нічого не відповідав. Первосвященик ізно́ву спитав Його, до Нього говорячи: „Чи Христос Ти, Син Благослове́нного?“
62 Jisasi'a huno, E'i Nagre kagra negesankeno, Vahe'mofo Mofavremo Anumzamofona azantmaga kaziga manino hampompi tusi'a hanave'ane egahie. (Eks-Utr 3:14, Sam-Zga 110:1)
А Ісус відказав: „Я! І побачите ви Сина Лю́дського, що сидітиме по прави́ці сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“
63 Anankema nentahino, ugota pristi ne'mo agra'a kukena eri tagato nehuno anage hu'ne. Na'anku mago'enena keagama hufore hunte vahekura hakegahune.
Роздер тоді первосвященик одежу свою та й сказав: „На що́ нам ще свідки потрібні?
64 Hagi tamagra nentahizageno Ramofona huhaviza hunte'ne! Tamagra na'ane hutma hugahaze? Makamo'za huza Anumzamofo huhaviza hunteankino frisie hu'za hunte'naze.
Ви чули цю богозневагу. Як вам здається?“Вони ж усі присудили, що Він умерти повинен.
65 Anante mago'amo'za zamavetu ahenente'za avu kisu hune'za, zamaza knonu nehe'za, Kagra kasnampa ke hunka, iza negahefi hufore huo. Mago'a ra mono noma kegava nehaza ati vahe'mo'zanena avugosa ruhapati'za ahe'naze.
Тоді деякі стали плювати на Нього, і закривати обличчя Йому, і бити Його та казати Йому: „Пророкуй!“Служба теж Його била по що́ках.
66 Hagi Pita'a ufenkamuteno kva nemofo kumapi mani'negeno, anante ugagota pristi nemofo eri'za mofane zagafinti mago'mo e'no,
А коли Петро був на подві́р'ї надо́лі, приходить одна із служниць первосвященика,
67 Pita'ma teve tonehino mani'negeno eme negeno, kagranena Nazareti kumateti' Jisasi'ene vanoma nehana ne' mani'nane hu'ne.
і як Петра вона вгледіла, що грівся, подивилась на нього та й каже: „І ти був із Ісусом Назаряни́ном!“
68 Hianagi Pita'a vahane huno, nagra antahina kena osu'nogenka nehane! Anante kama emrerite nevigeno mago kokorege hu'ne.
Він же відрікся, говорячи: „Не відаю, і не розумію, що́ кажеш“. І вийшов назо́вні, на нереддвір'я. І заспівав тоді півень.
69 Ete ana mofa'mo mago'ene Pita negeno anante oti'naza vahe zmasmino, e'i nera Jisasi amage anteno vano nehia nere huno hu'ne!
Служниця ж, коли його вгледіла, стала знов говорити прия́вним: „Цей із них!“
70 Hianagi ete Pita'a, mago'ene vahane hu'ne. Anante oti'naza vahe'mo'za, osiagna manige'za Pitankura anage hu'za, tamage kagra mago zmimoke. Na'ankure Galili ne' tfa mani'nane.
І він зно́ву відрікся. Незаба́ром же знов говорили прия́вні Петрові: „Поправді, ти з них, — бо ти галіле́янин. Та й мо́ва твоя́ така са́ма“.
71 Anante Pita'a Ontahinoa neku nehaze nehuno, nagra tamage ana nekuma havigema hanenkeno'a, huvempa huankino Anumzamo nazeri haviza hanie huno,
А він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього Чоловіка, про Якого говорите ви!“
72 nehigeno, ame huno mago'ane anante kokorege nehigeno, Pita'a, Jisasi'ma asmi'nea kegu agesa antahi'ne. Tare zupa kokorege osunenigenka, tagufa zupa Nagrikura onkenoe hunka vahane hugahanema huno asami'nea kegu agesa nentahino zavite'ne.
І заспівав півень хвилі тієї подруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив йому: „Перше ніж заспіває півень дві́чі, — відречешся ти тричі від Мене“. І кинувся він, та й плакати став.
