Maki 12
1 Jisasi'a erigafa huno fronka kea zamasami'ne, Mago mopa agafa ne'mo'a waini hoza kri'ne. Ana hoza kegina huno, wainima tatisia keria asenteteno, mani'neno kvahu nona kinte'ne. Hagi zoka umani'neno enaku ikante zago miza seterehu (rent) vahete, hoza'a netreno afete ka vu'ne.
І почав Він у при́тчах до них промовляти: „Насадив був один чоловік виноградника, муром обгородив, ви́довбав у ньому чави́ло, башту поставив, — і віддав його винаря́м, та й пішов.
2 Hagi hozama vasage knama egeno'a, kazokzo eri'za ne'a huntegeno, agri'ma refko hu'za amisnazama'a erisnigu, kegava hune'za ikantema mizama (rent) nezamiza naga'mokizmire e'ne.
А певного ча́су послав він раба до своїх винарі́в, щоб прийняти частину плоду з виноградинка в тих винарі́в.
3 Ana hianagi, anama kegavama hu'naza naga'mo'za, azeri'za knonkeve nemi'za, atrageno mago'zana e'ori amane vu'ne.
Та вони схопи́ли його та й побили, і відіслали ні з чим.
4 Ete mago'ane ru kazokazo eri'za ne'a huntegeno vige'za, anu rutane'za ahete'za, ke huhaviza hazageno atreno e'ne.
І зно́ву послав він до них раба іншого, — та й того вони зранили в голову та знева́жили.
5 Ana hazageno ete mago'ene huntegeno vimofona, ahe frigeno hakare'a huzmantege'za nevazageno, mago'a knonkeve nezami'za, mago'a zamahe fri'naze.
Тоді вислав він іншого, — і того вони вбили. І багатьо́х іще інших, — набили одни́х, а одни́х повбивали.
6 Ana hazageno, magoke avesi avesi hunentea mofavrege mani'ne. Ana huzmante vagareteno, henkarfana magoke mani'nea mofavre'a hunenteno, zamagra magoke mofavre ni'agi'za antahimigahaze hu'ne.
І він мав ще одно́го, — сина улю́бленого. Наоста́нок послав і того́ він до них і сказав: „Посоромляться сина мого́!“
7 Hianagi ana hoza kva hu'naza vahe'mo'za, zamagra zamagra anage hu'naze, nafa'amofo zama erisanti haresia nera ama eanki, enketa ahe frisunkeno nefa fenozamo'a, tagrizase'nie! Hu'za hu'naze.
А ті винарі міркували собі: „Це спадкоємець; ходім, заморду́ймо його, — і нашою спа́дщина бу́де!“
8 Ana nehu'za azeri'za ana mofavrea ahe frite'za, avufa'a waini hozafinti megi'a mate vu'naze.
І вони схопи́ли його та й убили, і викинули його за виноградник.
9 Hagi waini hozamofo nefa'a nankna eme hugahie? Agra eno waini hoza kegava krinaza vahera eme zmaheno, waini hoza ru vahe'mokizmi eri zaminke'za, kegava hugahaze.
Отож, що́ пан виноградинка зробить? — Він прибуде та й вигубить тих винарів, і віддасть виноградинка іншим.
10 Hanki ama naneke Anumzamofo avontafepi krente'nazana hampritma ontahinazo? Nogi vahe'mo'za haviza hie huza atre'naza havemo'a, no renage antepinka no azeri hanaveti have fore hu'ne.
Чи ви не читали в Писа́нні: „Камінь, що його будівни́чі відкинули, — той нарі́жним став ка́менем!
11 Anumzamo ama anazana hu'neanki, tavuma konana knare zantfa hu'ne. (Sam-Zga 118:22-23.)
Від Господа сталося це, — і дивне воно в оча́х наших“.
12 Hagi ana vahe'mo'za azeri'saza kanku hakre'naze. Na'ankure fronka kema hu'neana zamagriku hu'ne. Hianagi zamagra tusi'a vahe kevugu koro nehu'za atre'za vu'naze.
І шукали Його, щоб схопи́ти, але побоялись наро́ду. Бо вони зрозуміли, що про них Він цю при́тчу сказав. І, лишивши Його, відійшли.
13 Hagi Juda kva vahe'mo'za Jisasina rehe'za kema huhaviza hanige'za, ana ke eri'za keaga hunte'naku, mago'a farisi vahe'ene, Heroti naga'ane huzmantage'za vu'naze.
I вони вислали деяких із фарисеїв та іродія́нів до Нього, щоб зловити на слові Його.
14 Zamagrama Jisasinte'ma ne-eza anage hu'naze, Hurami ne'moka, tagra antahi'none, kagra tamagege nehunka, mago vahekura koro nosunka, havi vahe'ene fatgo vahe'ene mago'zanke hunka Anumzamofo fatgo kankura rempi huneraminketa nentahune. Hagi knare Sisana takesia amigahumpi omigahune?
Ті ж прийшли та й говорять Йому: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і не зважаєш зовсі́м ні на ко́го, бо на лю́дське обличчя не дивишся, а наставляєш на Божу дорогу правдиво. Чи годи́ться давати податок для кесаря, чи ні? Давати нам, чи не давати?“
15 Hianagi krunage haza nezamageno, anage huno zamasami'ne, Na'a higetma Nagrira renahetma negaze? Mago zagoa eritma enkena kaneno,
А Ісус, знавши їх лицемірство, сказав їм: „Чого ви Мене випробо́вуєте? Принесіть Мені гріш податковий, щоб бачити“.
16 hige'za mago zago eri'za eme amizageno, Iza amema'ane avone me'ne? Hige'za zamagra hu'za, Sisane hu'za hu'naze.
І прине́сли вони. А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“Ті ж Йому відказали: „Кесарів“.
17 Anante Jisasi'a amanage huno hu'ne, Knareki Sisa zana Sisa amigahaze. Hagi Anumzamofo zana, Anumzamofo amigahaze huno hige'za tusiza hu'za antri hu'naze.
Ісус тоді каже в відповідь їм: „Віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже!“І дивувалися з Нього вони.
18 Hagi mago'a Satusi mono vahe'mo'za (fripinti o'otigahaze nehaza vahe'mo'za) Jisasinte e'za anage hu'za antahige'naze.
І прийшли до Нього ті саддукеї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його та сказали:
19 Hurami ne'moke, anage huno korapa Mosesi'a avona krerami'ne, mago ne'mo'ma ara eriteno mofavre onteno frinkeno'a, nefu ana ara erineno, mofavre kasentesigeno, nefu agimo'a fanane osugahie huno avona krente'ne. (Diu-Kas 25:5-6)
„Учителю, Мойсей написав нам: „Як помре кому брат, і полишить дружи́ну, а дитини не лишить, то нехай його брат візьме дружи́ну його́, та й відновить насіння для брата свого́“.
20 Hagi 7ni'a kogna mani'nazafinti, agonesa zimimo ara eriteno mofavre onteno frine.
Було сім братів. І перший взяв дружи́ну й умер, не лишивши дітей.
21 Nagna'amo ana ara eri'ne. Eriteno mofavre onte frigeno, anante'mo'a anazanke huno ana ara eriteno, mofavre onteno fri'ne.
Другий теж її взяв та й помер, — і він не лиши́в дітей. Так само і третій.
22 Ana 7ni'a kogna naga'mo'za, magore hu'za mofavre kase onte fri vagaretageno, ana ara henka'a fri'ne.
І всі семеро не полишили дітей. А по всіх вмерла й жінка.
23 Fripinti'ma oti knazupa, ana maka kognamo'za fripinti'ma oti'nageno'a, iza a' manigahie? Na'ankure maka ana 7ni'a kognamo'za ana ara kazo eritere hute'za fri'naze.
А в воскресінні, як воскреснуть вони, то котро́му із них вона дружи́ною буде? Бо семеро мали за дружи́ну її“.
24 Jisasi'a anage huno zamasami'ne, Hantagama hazana, tamagra Anumzamofo avontafepi kre'nea kea antahitama ketma osuta, Anumzamofo hihamu'a onkenetma nehazafigure.
Ісус їм відказав: „Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писа́ння, ані Божої сили?
25 Na'ankure fri'nehnafinti'ma oti snazana, arave hu'zana omnesigeno, ara vasi omi ami hu'zana omnesigeno, monafinka ankero vahe'kna hu'za manigahaze.
Бо як із мертвих воскреснуть, то не бу́дуть женитись, ані заміж вихо́дити, але будуть, немов анголи́ ті на небі.
26 Hianagi tamage nanekema me'neana frite'za otigahaze. Anumzamo'a onensa zafa tevenerefinti Mosesenku ke higeno antahiteno, avontafepi krente'neana omne'negeta hamprita onkenetma nehazo? Anumzamo amanage huno asami'ne, Nagra Abrahamu Anumza mani'na, Aisaki Anumza mani'na Jekopu Anumza mani'noe. (Eks-Ati 3:2, 6)
Що ж до мертвих, що воскреснуть, чи ж ви не читали в Мойсеєвій книзі, як — при кущі́ — сказав йому Бог, промовляючи: „Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів“,
27 Huno hu'negu, Agra fri vahe'mokizmi Anumzana omani'neanki, kasefa hu'za mani'naza vahe'mokizmi Anumza manine, tamagra tusi'a hantaga nehaze.
Бо Він є Бог не мертвих, а живих! Тим то ви помиляєтесь ду́же“.
28 Hagi mago kasegere ugagota hu'nea ne'mo eme antahiama ke hakare nehazageno, Jisasi'a so'eza huno kenona zamirera nezmasamigeno, ananke eme nentahino, Jisasina antahigeno, Maka kasegefina ina kasegemo vugota hu'ne?
А один із тих книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: „Котра́ заповідь перша з усіх?“
29 Higeno Jisasi'a amanage huno hu'ne, Kagota kasegea amanahu me'ne, Israeli vahe'mota antahiho, Ramo'a tagri Anumzane. Rana agrake mani'ne.
Ісус відповів: Перша: „Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог — Бог єдиний“.
30 Kagra kagu'areti Anumza ka'amofona avesinto, maka kamema'areti hunka avesinto, maka antahintahi ka'areti hunka avesinto, maka hanave ka'areti hunka avesinto hu'ne. (Diu-Kas 6:4-5)
І: „Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з ці́лої сили своєї!“(Це за́повідь перша!)
31 Anantera amanahu kasege me'ne, kagragu kavesi nentanaza hunka tva'onkare'ma mani'nenimofona avesinto. (Lev-Pris 19:18) Ama tare kasegemofona mago kasegemo'e huno znagateore'ne
А друга (одна́кова з нею): „Люби свого ближнього, як само́го себе!“Нема іншої більшої заповіді над оці!“
32 Higeno kasegere ugota hu'nea ne'mo'a anage hu'ne, Hurami ne'moka, tamage hunka hane, Agra magoke mani'neankino magore huno amefiga'a vahera omani'ne.
І сказав Йому книжник: „Добре, Учителю! Ти поправді сказав, що „Один Він, і нема іншого, окрім Нього“,
33 Ana hanigeta Anumzamofona tagu'areti avesinteta, maka antahintahireti avesinteta, maka hanavereti avesinteta, tagragu tavesi nentonaza huta tva'onte maninesaza nagara zmavesinte sunazamo'a, Kresramana vuzane, Anumzamofo hakare zanka'a ami'zana agatereno ugagotaza me'ne.
і що „Любити Його всім серцем, і всім розумом, (і всією душе́ю), і з ці́лої сили“, і що „Любити свого ближнього, як само́го себе“, — це важливіше за всі цілопа́лення й жертви!“
34 Jisasima antahiama ana ne'mo'ma kenona'a hu so'e higeno, anage huno asami'ne, Kagra Anumzamofo kuma tava'onte mani'nane. Higeno mago'a vahe'mo'za antahige zankura koro hu'za antahi onke'naze.
Ісус же, побачивши, що розумно той відповідь дав, промовив до нього: „Ти недалеко від Божого Царства!“І ніхто не насмілювався вже питати Його.
35 Jisasi'ma ra mono nompi rempi hunezamino'a anage hu'ne, Na'ante kasegere ugagota hu'naza vahe'mo'za Kraisinkura, Deviti nemofo'e nehaze?
Пото́му Ісус відповів і промовив, у храмі навчаючи: „Як то книжники кажуть, що ніби Христос — син Давидів?
36 Hagi Ruotge Avamu'mo Devitina azeri otigeno amanage hu'ne, Ramo'a anage huno Ranimofonkura hu'ne, Nazantmaga kaziga trate manige'na, ha' vaheka'a kagafinka zamazeri fenkamu atraneno hu'ne. (Sam-Zga 110:1)
Адже той Давид Святим Духом сказав: „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“
37 Devitima agra'ama huno Ranimo'e hanigeno'a, inankna huno Deviti mofavre manigahie?
Сам Давид Його Господом зве, — як же Він йому син?“
38 Rempima huzamifina Jisasi'a anage huno mago'ene zamasami'ne, Kasegere ugagota hu'naza vahekura kva hiho. Zamagra za'za kukena hu'za maketi kumapi vano nehazage'za hakare vahe'mo'za nezmage'za muse huzmante zanku zamavesi vahere.
Він же казав у науці Своїй: „Стережіться тих книжників, що люблять у довгих одежах прохо́джуватись, і привіти на ринках,
39 Hanki osi mono nompi vugota hu'nea trate unemaniza, nezama nepina zamagi eri trate nemanize.
і перші лавки́ в синагогах, і перші місця на прийняття́х,
40 Kento a'nemokizmi krunage hu'za fenozimi eneri'za zamo, eama hu'zanku za'za nunamu nehaze. Ana hu'negu ama anazamofo mizama'a, agatere'za ranknaza erigahaze.
що вдови́ні хати поїдають, і моляться довго напо́каз, — вони тяжче осу́дження при́ймуть!“
41 Jisasi'a ra mono nompi, zagoma nentaza taferomofo tva'onte mani'neno zagoma eme antazana zmage'ne. Fenozimi me'nea vahe'mo'za rama'a zago eme ante'naze.
І сів Він навпроти скарбни́ці, і дививсь, як наро́д мідяки́ до скарбниці вкидає. І багато заможних укида́ли багато.
42 Ana nehageno amunte omane kento a'mo eno, tare osi koranke zago mago toza avamente me'nea erino ana taferopi eme netregeno,
І підійшла одна вбога вдови́ця, і поклала дві ле́пти, цебто гріш.
43 Jisasi'a amage'ma nentaza disaipol nagara ke hige'za ageno anage huno zamasami'ne, Tamage hu'na neramasmue, ama amunte omane kento a'mo rama'a zagoa ruga'a vahera zamagetereno taferopina eme ante'ne.
І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: „Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю.
44 Na'ankure maka vahe'mo'za rama'a ante'nafinti, osi'a ofa zagoa eme ante'naze. Hianagi ama kento a'mo'a amunte omanetfa hunefinti eri'neama'a ante vaga reneankino, miza seno neneno manisiazana omane'ne.
Бо всі клали від ли́шка свого, а вона покла́ла з убо́зтва свого все, що мала, — свій прожиток увесь“.
