Maki 12
1 Jisasi'a erigafa huno fronka kea zamasami'ne, Mago mopa agafa ne'mo'a waini hoza kri'ne. Ana hoza kegina huno, wainima tatisia keria asenteteno, mani'neno kvahu nona kinte'ne. Hagi zoka umani'neno enaku ikante zago miza seterehu (rent) vahete, hoza'a netreno afete ka vu'ne.
[Ісус] почав говорити їм у притчах: ―Один чоловік посадив виноградник, обвів його огорожею, вкопав давильню, збудував башту, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож.
2 Hagi hozama vasage knama egeno'a, kazokzo eri'za ne'a huntegeno, agri'ma refko hu'za amisnazama'a erisnigu, kegava hune'za ikantema mizama (rent) nezamiza naga'mokizmire e'ne.
Коли настав час, він надіслав одного раба до виноградарів, щоб отримати свою частину врожаю.
3 Ana hianagi, anama kegavama hu'naza naga'mo'za, azeri'za knonkeve nemi'za, atrageno mago'zana e'ori amane vu'ne.
Однак виноградарі схопили, побили його й відіслали назад ні з чим.
4 Ete mago'ane ru kazokazo eri'za ne'a huntegeno vige'za, anu rutane'za ahete'za, ke huhaviza hazageno atreno e'ne.
Тоді [господар] надіслав до них іншого раба. Але вони й тому розбили голову та відіслали з ганьбою.
5 Ana hazageno ete mago'ene huntegeno vimofona, ahe frigeno hakare'a huzmantege'za nevazageno, mago'a knonkeve nezami'za, mago'a zamahe fri'naze.
Він надіслав ще одного, але вони його вбили. Також і багатьох інших: одних побили, а інших убили.
6 Ana hazageno, magoke avesi avesi hunentea mofavrege mani'ne. Ana huzmante vagareteno, henkarfana magoke mani'nea mofavre'a hunenteno, zamagra magoke mofavre ni'agi'za antahimigahaze hu'ne.
Нарешті надіслав до них свого єдиного улюбленого сина, кажучи: «Мого сина поважатимуть!»
7 Hianagi ana hoza kva hu'naza vahe'mo'za, zamagra zamagra anage hu'naze, nafa'amofo zama erisanti haresia nera ama eanki, enketa ahe frisunkeno nefa fenozamo'a, tagrizase'nie! Hu'za hu'naze.
Але ті виноградарі сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, і спадщина буде нашою!»
8 Ana nehu'za azeri'za ana mofavrea ahe frite'za, avufa'a waini hozafinti megi'a mate vu'naze.
Вони схопили його, вбили та вивели з виноградника.
9 Hagi waini hozamofo nefa'a nankna eme hugahie? Agra eno waini hoza kegava krinaza vahera eme zmaheno, waini hoza ru vahe'mokizmi eri zaminke'za, kegava hugahaze.
Що ж зробить господар виноградника? Він прийде та вб’є виноградарів, а виноградник віддасть іншим виноградарям.
10 Hanki ama naneke Anumzamofo avontafepi krente'nazana hampritma ontahinazo? Nogi vahe'mo'za haviza hie huza atre'naza havemo'a, no renage antepinka no azeri hanaveti have fore hu'ne.
Хіба ви не читали в Писанні: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем.
11 Anumzamo ama anazana hu'neanki, tavuma konana knare zantfa hu'ne. (Sam-Zga 118:22-23.)
Господь зробив це, і воно є дивним у наших очах».
12 Hagi ana vahe'mo'za azeri'saza kanku hakre'naze. Na'ankure fronka kema hu'neana zamagriku hu'ne. Hianagi zamagra tusi'a vahe kevugu koro nehu'za atre'za vu'naze.
Вони зрозуміли, що Він про них сказав цю притчу, і шукали нагоди схопити [Ісуса], але боялися народу. Тому залишили Його й відійшли.
13 Hagi Juda kva vahe'mo'za Jisasina rehe'za kema huhaviza hanige'za, ana ke eri'za keaga hunte'naku, mago'a farisi vahe'ene, Heroti naga'ane huzmantage'za vu'naze.
Потім вони надіслали до Нього деяких фарисеїв та іродіан, щоб впіймати Його на слові.
14 Zamagrama Jisasinte'ma ne-eza anage hu'naze, Hurami ne'moka, tagra antahi'none, kagra tamagege nehunka, mago vahekura koro nosunka, havi vahe'ene fatgo vahe'ene mago'zanke hunka Anumzamofo fatgo kankura rempi huneraminketa nentahune. Hagi knare Sisana takesia amigahumpi omigahune?
Ті прийшли та запитали Його: ―Учителю, ми знаємо, що Ти праведний, ні на кого не зважаєш, адже не дивишся на людське обличчя, а правдиво навчаєш Божого шляху. Чи годиться платити податок Кесареві, чи ні? Платити чи не платити?
15 Hianagi krunage haza nezamageno, anage huno zamasami'ne, Na'a higetma Nagrira renahetma negaze? Mago zagoa eritma enkena kaneno,
Ісус, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм: ―Чому ви випробовуєте Мене? Дайте Мені динарій, щоб побачити.
16 hige'za mago zago eri'za eme amizageno, Iza amema'ane avone me'ne? Hige'za zamagra hu'za, Sisane hu'za hu'naze.
Вони принесли: Він сказав: ―Чиє це зображення та напис? ―Кесаря!
17 Anante Jisasi'a amanage huno hu'ne, Knareki Sisa zana Sisa amigahaze. Hagi Anumzamofo zana, Anumzamofo amigahaze huno hige'za tusiza hu'za antri hu'naze.
Тоді Ісус сказав їм: ―Віддайте Кесареві Кесареве, а Богові – Боже! І вони дивувалися з Нього.
18 Hagi mago'a Satusi mono vahe'mo'za (fripinti o'otigahaze nehaza vahe'mo'za) Jisasinte e'za anage hu'za antahige'naze.
Прийшли до Нього садукеї, які кажуть, що немає воскресіння з мертвих, і запитали Його:
19 Hurami ne'moke, anage huno korapa Mosesi'a avona krerami'ne, mago ne'mo'ma ara eriteno mofavre onteno frinkeno'a, nefu ana ara erineno, mofavre kasentesigeno, nefu agimo'a fanane osugahie huno avona krente'ne. (Diu-Kas 25:5-6)
―Учителю, Мойсей написав нам: «Якщо чийсь брат помре та залишить дружину, не залишивши жодної дитини, то нехай його брат візьме дружину [померлого] та підніме нащадка своєму братові».
20 Hagi 7ni'a kogna mani'nazafinti, agonesa zimimo ara eriteno mofavre onteno frine.
Було семеро братів. Перший одружився та помер, не залишивши дітей.
21 Nagna'amo ana ara eri'ne. Eriteno mofavre onte frigeno, anante'mo'a anazanke huno ana ara eriteno, mofavre onteno fri'ne.
Другий одружився з вдовою, але він помер, не залишивши дітей, також і третій.
22 Ana 7ni'a kogna naga'mo'za, magore hu'za mofavre kase onte fri vagaretageno, ana ara henka'a fri'ne.
І [ніхто] із сімох не залишив дітей. Після всіх померла й жінка.
23 Fripinti'ma oti knazupa, ana maka kognamo'za fripinti'ma oti'nageno'a, iza a' manigahie? Na'ankure maka ana 7ni'a kognamo'za ana ara kazo eritere hute'za fri'naze.
При воскресінні, коли воскреснуть, дружиною котрого з них вона буде? Адже всі семеро мали її за дружину.
24 Jisasi'a anage huno zamasami'ne, Hantagama hazana, tamagra Anumzamofo avontafepi kre'nea kea antahitama ketma osuta, Anumzamofo hihamu'a onkenetma nehazafigure.
Ісус сказав їм: ―Чи не тому ви помиляєтеся, що не знаєте ані Писання, ані сили Божої?
25 Na'ankure fri'nehnafinti'ma oti snazana, arave hu'zana omnesigeno, ara vasi omi ami hu'zana omnesigeno, monafinka ankero vahe'kna hu'za manigahaze.
Бо коли воскресають з мертвих, не одружуються й не виходять заміж, а є як ангели на небі.
26 Hianagi tamage nanekema me'neana frite'za otigahaze. Anumzamo'a onensa zafa tevenerefinti Mosesenku ke higeno antahiteno, avontafepi krente'neana omne'negeta hamprita onkenetma nehazo? Anumzamo amanage huno asami'ne, Nagra Abrahamu Anumza mani'na, Aisaki Anumza mani'na Jekopu Anumza mani'noe. (Eks-Ati 3:2, 6)
А щодо воскресіння з мертвих, хіба ви не читали в книзі Мойсея про те, що сказав йому Бог при полум’ї вогню тернового куща: «Я – Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова»?
27 Huno hu'negu, Agra fri vahe'mokizmi Anumzana omani'neanki, kasefa hu'za mani'naza vahe'mokizmi Anumza manine, tamagra tusi'a hantaga nehaze.
Він є Богом не мертвих, а живих! Дуже помиляєтесь!
28 Hagi mago kasegere ugagota hu'nea ne'mo eme antahiama ke hakare nehazageno, Jisasi'a so'eza huno kenona zamirera nezmasamigeno, ananke eme nentahino, Jisasina antahigeno, Maka kasegefina ina kasegemo vugota hu'ne?
Один із книжників, підійшовши, послухав, як вони говорили й, побачивши, що Ісус добре відповів садукеям, запитав Його: ―Яка заповідь перша з усіх?
29 Higeno Jisasi'a amanage huno hu'ne, Kagota kasegea amanahu me'ne, Israeli vahe'mota antahiho, Ramo'a tagri Anumzane. Rana agrake mani'ne.
Ісус відповів: ―Перша є: «Слухай Ізраїлю, Господь Бог твій – це єдиний Господь.
30 Kagra kagu'areti Anumza ka'amofona avesinto, maka kamema'areti hunka avesinto, maka antahintahi ka'areti hunka avesinto, maka hanave ka'areti hunka avesinto hu'ne. (Diu-Kas 6:4-5)
Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, усією своєю душею, усім своїм розумом і всією силою своєю».
31 Anantera amanahu kasege me'ne, kagragu kavesi nentanaza hunka tva'onkare'ma mani'nenimofona avesinto. (Lev-Pris 19:18) Ama tare kasegemofona mago kasegemo'e huno znagateore'ne
А друга: «Люби ближнього свого, як самого себе». Немає заповіді важливішої від цих двох.
32 Higeno kasegere ugota hu'nea ne'mo'a anage hu'ne, Hurami ne'moka, tamage hunka hane, Agra magoke mani'neankino magore huno amefiga'a vahera omani'ne.
Книжник сказав Йому: ―Добре, Учителю! Ти правильно сказав: [Бог] єдиний, і немає іншого, крім Нього.
33 Ana hanigeta Anumzamofona tagu'areti avesinteta, maka antahintahireti avesinteta, maka hanavereti avesinteta, tagragu tavesi nentonaza huta tva'onte maninesaza nagara zmavesinte sunazamo'a, Kresramana vuzane, Anumzamofo hakare zanka'a ami'zana agatereno ugagotaza me'ne.
І любити Його всім серцем, усім розумінням та всією силою, і любити ближнього, як самого себе, – це більше за всі цілопалення та жертви.
34 Jisasima antahiama ana ne'mo'ma kenona'a hu so'e higeno, anage huno asami'ne, Kagra Anumzamofo kuma tava'onte mani'nane. Higeno mago'a vahe'mo'za antahige zankura koro hu'za antahi onke'naze.
Побачивши, що він мудро відповів, Ісус сказав йому: ―Ти недалеко від Царства Божого! І більше ніхто не наважувався запитувати Його.
35 Jisasi'ma ra mono nompi rempi hunezamino'a anage hu'ne, Na'ante kasegere ugagota hu'naza vahe'mo'za Kraisinkura, Deviti nemofo'e nehaze?
У відповідь Ісус, навчаючи в Храмі, сказав: ―Чому книжники кажуть, що Христос є сином Давида?
36 Hagi Ruotge Avamu'mo Devitina azeri otigeno amanage hu'ne, Ramo'a anage huno Ranimofonkura hu'ne, Nazantmaga kaziga trate manige'na, ha' vaheka'a kagafinka zamazeri fenkamu atraneno hu'ne. (Sam-Zga 110:1)
Адже сам Давид через Духа Святого сказав: «Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене, доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».
37 Devitima agra'ama huno Ranimo'e hanigeno'a, inankna huno Deviti mofavre manigahie?
Якщо сам Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином? Багато людей слухало Його із задоволенням.
38 Rempima huzamifina Jisasi'a anage huno mago'ene zamasami'ne, Kasegere ugagota hu'naza vahekura kva hiho. Zamagra za'za kukena hu'za maketi kumapi vano nehazage'za hakare vahe'mo'za nezmage'za muse huzmante zanku zamavesi vahere.
У Своєму навчанні Він сказав: «Стережіться книжників: їм подобається одягатись у довгі одежі, вони люблять привітання на ринках,
39 Hanki osi mono nompi vugota hu'nea trate unemaniza, nezama nepina zamagi eri trate nemanize.
перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах.
40 Kento a'nemokizmi krunage hu'za fenozimi eneri'za zamo, eama hu'zanku za'za nunamu nehaze. Ana hu'negu ama anazamofo mizama'a, agatere'za ranknaza erigahaze.
Вони з’їдають доми вдів, але прикриваються довгими молитвами. Вони отримають суворіше покарання».
41 Jisasi'a ra mono nompi, zagoma nentaza taferomofo tva'onte mani'neno zagoma eme antazana zmage'ne. Fenozimi me'nea vahe'mo'za rama'a zago eme ante'naze.
[Ісус] сів навпроти скрині для пожертв і дивився, як люди клали гроші в скриню. Чимало багатіїв клали багато.
42 Ana nehageno amunte omane kento a'mo eno, tare osi koranke zago mago toza avamente me'nea erino ana taferopi eme netregeno,
Але підійшла одна бідна вдова, яка поклала дві лепти, що разом складають один кодрант.
43 Jisasi'a amage'ma nentaza disaipol nagara ke hige'za ageno anage huno zamasami'ne, Tamage hu'na neramasmue, ama amunte omane kento a'mo rama'a zagoa ruga'a vahera zamagetereno taferopina eme ante'ne.
Ісус покликав Своїх учнів і сказав їм: «Істинно кажу вам: ця бідна вдова поклала в скриню більше, ніж поклали всі інші.
44 Na'ankure maka vahe'mo'za rama'a ante'nafinti, osi'a ofa zagoa eme ante'naze. Hianagi ama kento a'mo'a amunte omanetfa hunefinti eri'neama'a ante vaga reneankino, miza seno neneno manisiazana omane'ne.
Адже всі клали зі свого достатку, а вона зі своєї бідності поклала все, що мала на прожиток».
