Ruku 8
1 Hagi mago'agna evutegeno Jisasi'a rankuma tamimpine, osi kuma tamimpine vano nehuno, Knare Musenkea rempi hunezamino, Anumzamofo Kumamofo kea huama nehige'za, 12fu'a amagema nentaza disaipol naga'mo'za magoka vano hu'naze.
І сталось, що Він після того прохо́див містами та се́лами, проповідуючи та звіщаючи Добру Нови́ну про Боже Царство. Із ним Дванадцять були́,
2 Hagi mago'a, havi avamu mani'negeno eri atrezmante'nea a'nene, krizimifinti zamazeri so'e hu'nea a'nene vu'naze. Anampina Makdala kumateti Meri'e nehaza a' 7ni'a havi avamu hufegi atre'nea a'ki,
та дехто з жіно́к, що були́ вздоро́влені від злих ду́хів і хвороб: Марія, Магдали́ною звана, що з неї сім де́монів вийшло,
3 Joana Kusa nenaro'e (Heroti eri'za vahe'mofo kva nere) Susana ene, mago'a rama'a a'nema zamagra'a fenozampinti Jisasima azama nehaza a'nene vu'naze.
і Іва́нна, дружи́на Ху́дзи, урядника Іродового, і Суса́нна, і інших багато, що маєтком своїм їм служили.
4 Tusi'a vahe krefamo'za eritru hu'za mani'nageno, mago'a ranra kumateti veamo'za Jisasinte azageno, amanage huno fronka kea zamasmi'ne.
І, як зібралось багато наро́ду, і з міста до Нього поприхо́дили, то Він промовляти став притчею.
5 Hozafi avimza rurani ne'mo'a, avimaza ruranino nevigeno, mago'a avimzamo'a kampi evuramigeno rentroko hazageno, namamo eme ne'ne.
„Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зе́рно своє. І, як сіяв, упало одне край дороги, — і було повито́птуване, а птахи небесні його повидзьо́бували.
6 Mago'a avimzamo'za have mopafi evurami'za hage'naze. Hianagi tima'a omnenegu huza amagiza osapa re'naze.
Друге ж упало на ґрунт кам'яни́стий, — і, зійшовши, усохло, не мало бо во́гкости.
7 Hanki mago'a avimzamo'za ave'ave trazampi evuramiza ave'ave trazane magoka hage'za marerizageno, ave'ave trazamoza hageza no ki rentrako hu'naze.
А інше упало між те́рен, — і вигнався те́рен, і його поглуши́в.
8 Hanki mago'a avimzamo'za rima'ane mopafi evuramiza hage'za 100'a raga'a agatere'za rente'naze. Anage huteno ranke huno, Iza'o agesama me'nenigeno'a ama nanekema antahisimo'a antahise hino!
Інше ж упало на добру землю, — і, зійшовши, уродило стокро́тно“. Це сказавши, закликав: „Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“
9 Anagema hige'za amage'ma nentaza disaipol naga'amo'za, ana fronka kemofo agafa'agu, nankna agu'agesa me'nefi tasamio hu'za Jisasina antahige'naze.
Запитали ж Його Його у́чні, гово́рячи: „Що́ визначає ця притча?“
10 Agra anage huno zamasami'ne, Tamagra Anumzamofo kumapi oku'azana nentahize. Hianagi mago'amo'za fronka kege nentahize. Ana nehu'za, kegahazanagi onkegahaze. Antahigahazanagi antahise huza agafa'a antahi amara osugahaze. (Ais 6:9-10.)
А Він відказав: „Вам дано пізнати таємни́ці Божого Царства, а іншим у при́тчах, щоб „дивились вони — і не бачили, слухали — і не розуміли“.
11 Ana fronka kemofo agafa'a amanahu me'ne. Ana avimazana Anumzamofo ke me'ne.
Ось що́ означає ця притча: Зе́рно — це Боже Слово.
12 Hanki mago'a avimazamo'za kamofo ankinare evurami'nazana, amana hu'naze, Anumzamofo kea vahe'mo'za antahi'naze. Hianagi aru zamentinti hanageno Anumzamo'ma zamagu vazizanku, Sata'a eno zamagu'afinti anankea emeri atre'ne.
А котрі́ край дороги, — це ті, хто слухає, але по́тім приходить диявол, і забирає слово з їхнього серця, щоб не ввірували й не спаслися вони.
13 Hanki mago'a avimazama havege mopafi evurami'neana, Anumzamofo kema nentahi'za muse huza eri'nazanagi, rafuna ore'naze. Osi'a knafi zamentinti nehu'za, rezmatga'zama ege'za traka hu'za atre'za nevaze.
А що на кам'яни́стому ґрунті, — це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують доча́сно, — і за час випробо́вування відпадають.
14 Hagi ave'ave trazampima evurami'nea avimzana, Anumzamofo kea antahi'naze. Hianagi zamavufamofo zamavesi zankuke nehu'za, mopafi zanku antahintahi hakare nehu'za, fenoma eri'za mani'zazmima eri so'e hanaza zankuke antahintahi hakare nehazageno, anazamo kintrako hige'za, raga renontaze.
А що впало між те́рен, — це ті, хто слухає слово, але, хо́дячи, бувають придушені кло́потами, та багатством, та життєви́ми розко́шами, — і пло́ду вони не дають.
15 Hianagi tima'ane mopafima rurani'nea avimzana, Anumzamofo kea e'i anamo'za antahite'za azeri antrako hu'za, tamage hu'za fatgo zmarimpareti nena raga'a rente'za kazigazi hu'za nevaze.
А те, що на добрій землі, — це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, — і плід приносять вони в терпеливості.
16 Mago vahe'mo'e huno tavira rekru huno, kavofi runkani rentege, sipa kampina antegera nosie. Hianagi tavira amate ante'nazageno remsa hu'negeno, nompima efraza vahe'mo'za negaze.
А сві́тла засвіченого ніхто не покриває посу́диною, і не ставить під ліжко, але ставить його на світильни́к, щоб бачили світло, хто входить.
17 Na'ankure mago'zamo'a fraoki'nigeno, oku'ama me'nesiazamo'a magore huno frara kino omne'nenige'za onkegahaze. Hanki eama masare hanige'za maka vahe'mo'za kegahaze.
Немає нічого захо́ваного, що не виявиться, ні таємного, що воно не пізнається, і не ви́йде ная́в.
18 Ana hu'negu kva hu'neta antahi ankereho, iza'o mago'ama eri'nenimofona mago'ane amigahie. Hianagi iza'o e'orinenimofona, eri'noe huno agesama antahisiama'a, anama'a hanare vaga regahie.
Тож пильнуйте, як слухаєте! Бо хто має, то дасться йому́, хто ж не має, — забереться від нього і те, що, здається йому́, ніби має“.
19 Jisasina nerera'ene aganahe'zane agritega e'naze. Hianagi zamagra tvaoma'arera ovu'naze. Na'ankure tusi'a vea mani'nazageno'e.
До Нього ж прийшли були мати й брати Його, та через наро́д не могли доступи́тись до Нього.
20 Ana higeno Jisasina asami'za, negarera'ene kaganahe'za kavega ante'za megi'a otine'za kagenaku nehaze hu'za asami'naze.
І сповістили Йому: „Твоя мати й брати Твої он стоять о́сторонь, і бажають побачити Тебе“.
21 Hianagi kenona zimirera anage huno zamasami'ne, Nenrera ene naganahe'za, Anumzamofo ke'ma antahi'za amage'ma nentamo'za mani'naze.
А Він відповів і промовив до них: „Моя мати й брати Мої — це ті, хто слухає Боже Слово, і виконує!“
22 Mago zupa Jisasi'a amage'ma nentaza disaipol naga'ane votifi marenerino anage huno zamasami'ne, Tirumofo kantu kaziga vanune hige'za vu'naze.
І сталось, одно́го з тих днів увійшов Він до чо́вна, а з Ним Його у́чні. І сказав Він до них: „Перепли́ньмо на другий бік озера“. І відча́лили.
23 Ana hu'za nevazageno, Jisasi'a avu mase'negeno, tusi'a zaho'mo eramino timofona eri kranto kranto nehuno, votifi marerino erinakriza nehige'za hazenkefi mani'naze.
А коли вони пли́вли, Він заснув. І зняла́ся на озері буря велика, аж вода заливати їх стала, і були в небезпе́ці вони.
24 Zamagra Jisasina eme azeri oti'za anage hu'naze. Ramoke, Ramoke, tagra tinakrita fri'za nehune hazageno, Jisasi'a otino zahoku'ene kranto kranto nehia timofona kesigeno, timo'a rurava he'ne.
І вони підійшли, і розбудили Його та й сказали: „Учителю, Учителю, гинемо!“Він же встав, наказав бурі й хвилям, — і вони вщу́хнули, і тиша настала!
25 Anante Jisasi'a anage huno amage'ma nentaza disaipol nagakura zamasami'ne, Tamentintia iga me'ne? Hianagi zamagra zamagogo nefege'za antri nehu'za, zamagra zamagra anage hu'naze. Iza'e ama nera Agra tine zahomofonku enena ke higeke amagera nenta'e?
А до них Він сказав: „Де ж ваша віра?“І дивувались вони, перестра́шені, і говорили один до одно́го: „Хто ж це такий, що вітра́м і воді Він наказує, а вони Його слухають?“
26 Ana hutege'za zamagra voti eri'za Geresa mopafi kantu kaziga Galili timofona vu'naze.
І вони припливли́ до землі Гадари́нської, що навпроти Галілеї.
27 Anante uhanati'zageno Jisasi'ma votifinti takau reno uneramigeno, ana kumateti mago nera havi avamu'mo agu'afi fre'nea ne'mo'a eme tutagiha hunte'ne. Ana ne'mo'a za'za knafi kukena'a nosuno, nompina omani'ne. Hianagi vahe asenentaza havegampi nemaniane.
І, як на землю Він вийшов, перестрів Його один чоловік із міста, що довгі ро́ки мав він де́монів, не вдягався в одежу, і мешкав не в домі, а в гроба́х.
28 Ana ne'mo'a Jisasima negeno'a, avuga eme traka humaseno, ranke huno anage hu'ne, Jisasiga Marerisa Anumzamofo mofavremoka nataro! Keke hugantoanki nazeri havizana osuo!
А коли він Ісуса побачив, то закричав, повали́всь перед Ним, і голосом гучним закликав: „Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всеви́шнього? Благаю Тебе, — не муч мене!“
29 Na'ankure Jisasi'a ko ana agru osu havi avamukura ana nemofona atrenka atiramio huno hanave ke hunte'negeno'e. Ana havi avamumo'a rama'a zupa retufenetregeno, ana kumate vahe'mo'za agiare azante seni nofinu anakinte'za kavagri'za mani'nazane. Hianagi ana ne'mo'a, nofira rukno hunetregeno, havi avamumo'a avreno ka'ma kotamimpi vu'ne.
Бо звелів Він нечистому духові вийти з люди́ни. Довгий час він хапа́в був його́, — і в'язали його ланцюга́ми й кайда́нами, і стерегли його, але він розривав ланцюги́, — і демон гнав по пустині його.
30 Anante Jisasi'a anage huno antahige'ne, Kagika'a izage? Ana ne'mo'a anage hu'ne. Nagini'a hakare'ne. Na'ankure rama'a havi avamu agu'afina maninegu hu'ne.
А Ісус запитався його: „Як тобі на ім'я́?“І той відказав: „Леґіо́н“, бо багато ввійшло в нього де́монів.
31 Ana agru osu havi avamumo'za hu'za, keke hugantonanki hanave kea hurantegeta ro'a omane kerifina ovamneno hu'za hu'naze. (Abyssos g12)
І благали Його, щоб Він їм не звелів іти в безо́дню. (Abyssos g12)
32 Hagi rama'a afutamimo'za agonamofo asoparega ne'za nene'za mani'nageno, havi avamumo'za zamatresige'za vnagu Jisasina keke hunte'za, tataregeta antu afu tamimofo zamagu'afi uframneno hu'za antahigageno, knareki viho huno huzmante'ne.
Пасся ж там на горі гурт великий свине́й. І просилися демони ті, щоб дозволив піти їм у них. І дозволив Він їм.
33 Hanki havi avamumo'za ana ne'mofo agu'afinti atirami'za afu'mokizmi zmagu'afi ufrage'za, agonaregati zmagare'za zavateti tirupi takauramiza ti nakri'za fri'naze.
А як де́мони вийшли з того́ чоловіка, то в свиней увійшли. І череда кинулась із кручі до озера, — і потопи́лась.
34 Afu kva vahe'mo'za anazama fore hiaza nege'za, koro fre'za ra kumate'ene osi kumate'ene vu'za, anama fore hiazamofo kea ome zmasami'naze.
Пастухи ж, як побачили теє, що сталось, повтікали, та в місті й по се́лах звістили.
35 Anazama hiazanku vahe'mo'za ome kenaku Jisasinte e'naze. Zamagrama eme kazana, havi avamuma atirami'nea nera Jisasi agafi kukena huno knare antahintahi erino maninege'za eme nege'za koro hu'naze.
І вийшли побачити, що́ сталось. І прийшли до Ісуса й знайшли, що той чоловік, що де́мони вийшли із нього, сидів при нога́х Ісусових вдя́гнений та при умі, — і полякались.
36 Anazama fore hige'za ke'naza vahe'mo'za, inankna huno ana havi avamuma agu'ama fre'nea nera azeri so'e hunte'nea agenkea onke'namokizmi zamasami'naze.
Самови́дці ж їм розповіли́, як видужав той біснуватий.
37 Anante maka Gerasa vahe'mo'zane, ana kaziga mani'naza vahe'mo'za hanavetiza, tatrenka vuo hu'naze. Na'ankure zamagra tusi zamano vazige'ze. Ana hazageno Jisasi'a votifi marerino zamatreno ete vu'ne.
І ввесь наро́д Гадари́нського кра́ю став благати Його, щоб пішов Він від них, — великий бо страх обгорнув їх. Він же до чо́вна ввійшов і вернувся.
38 Havi avamu'mo'za atirami'naza ne'mo'a atresigeno avaririno vanigu antahige'ne. Hianagi Jisasi'a ana nera hunenteno anage hu'ne.
А той чоловік, що де́мони вийшли із нього, став благати Його, щоб бути при Ньому. Та Він відпустив його, кажучи:
39 Kuma ka'arega ete vunka, Anumzamo'ma huganteazana vaheka'a ome zamasamio huno Jisasi'ma hiazanku, rukrehe huno rankumapi nevuno, maka vahera knare'za huno azeri so'ema hunte'neazana huama huno zamasamino vu'ne.
„Вернися до дому свого́, і розпові́ж, які речі великі вчинив тобі Бог!“І той пішов, і по ці́лому місту звістив, які речі великі для нього Ісус учинив!
40 Anantegatima ete Jisasi'ma egeno'a, tusi'a veamo'za muse hu'za avre'naze. Na'ankure zamagra avega ante'za mani'nazaretire.
А коли повернувся Ісус, то люди Його прийняли́, бо всі чека́ли Його.
41 Anante Jairusi'e nehaza ne'mo osi mono nomofo kva nekino, Jisasi agiafi eme rena reno noma'afima esigu tutu huno antahige'ne.
Аж ось прийшов муж, Яір на ім'я́, що був старши́м синагоги. Він припав до Ісусових ніг, та й став благати Його завітати до дому його.
42 Na'ankure 12fu'a kafunaza hu'nea magoke mofa'amo, fri'za nehigeno hu'ne. Jisasi'ma kantegama nevigeno'a, hakare veamo'za oretufe aretufe hu'za vu'naze.
Бо він мав одиначку дочку́, років десь із дванадцять, — і вмирала вона. А коли Він ішов, наро́д тиснув Його.
43 Anampina mago ara 12'a kafu zagefi korankria eri'nea a' mani'ne. Hianagi mago vahe'mo'e huno ana ara azeri so'e osu'ne.
А жінка одна, що дванадцять ро́ків хворою на кровоте́чу була́, що ніхто вздорови́ти не міг її,
44 Ana a'mo Jisasina amefigati zaza kena'amofo atumpare eme avako higeno, ana korankrimo'a ame huno vagarente'ne.
підійшовши зза́ду, доторкнулась до кра́ю одежі Його, — і хвилі тієї спинилася їй кровоте́ча.
45 Anante Jisasi'a zmantahigeno, Iza navako hu'ne? Hige'za zamagra onke'none hu'za hazegeno, Pita'a huno, Kva Nimoka, tusi'a vahekrefamo'za rugagagiza kavate rentrako hu'naze.
А Ісус запитав: „Хто доторкнувся до Мене?“Коли ж відмовлялися всі, то Петро відказав: „Учителю, наро́д коло Тебе он то́впиться й тисне“.
46 Hianagi Jisasi'a anage hu'ne, magomo navako hu'ne, na'ankure Nagripintira mago'a hanave'nimo'a natreno vu'negena nehue.
Ісус же промовив: „Доторкнувсь хтось до Мене, бо Я відчув силу, що вийшла з Мене“.
47 Ana a'mo'ma keno antahinoma hiana, frakigama nosuno'a ahirahi neregeno avuga eme traka humaseno, eme avako higeno, kri'amo'ma ame huno vagarente'nea kea maka vahe zamasami'ne.
А жінка, побачивши, що вона не втаї́лась, трясучи́сь, підійшла та й упала перед Ним, і призналася перед усіма людьми́, чому доторкнулась до Нього, і як хвилі тієї одужала.
48 Anante Jisasi'a anage huno ana ara asami'ne, Mofamoke, kamentintimo kazeri so'e hianki krimpa frune vuo.
Він же промовив до неї: „До́чко, твоя віра спасла тебе; іди з ми́ром собі!“
49 Jisasi'ma anagema nehigeno'a, mago ne'mo osi mono nomofo kava ne' Jairusi nontegati eno, anage huno eme asami'ne. Mofa kamo'a fri'neanki mago'anena, Rempima hurami nera kna omio.
Як Він ще промовляв, приходить ось від старшини́ синагоги один та й говорить: „Дочка твоя вмерла, — не турбуй же Вчителя!“
50 Hianagi Jisasi'a ananke nentahino, anage huno kenona hu'ne. Kagra korora osuo, kamentinti hugeno ana mofamo'a knamareno manino.
Ісус же, почувши, йому відповів: „Не лякайсь, тільки віруй, — і буде спасе́на вона“.
51 Hanki nonte'ma eteno'a mago'a vahera zmatrege'za uofre'naze. Hanki Pitane, Jonine, Jemisine ana mofamofo nefane nererane ke hige'za zamagrake ufre'naze.
Прийшовши ж до дому, не пустив Він ніко́го з Собою ввійти, крім Петра, та Івана, та Якова, та батька дівча́ти, та матері.
52 Anampina maka zamagra zavi nete'za tusi krafa ana mofaku nehazageno Jisasi'a anage hu'ne, Ofri amne mase'neanki zavira oteho.
А всі плакали та голосили за нею. Він же промовив: „Не плачте, — не вмерла вона, але спить!“
53 Hige'za ana veamo'za agiza re'naze. Na'ankure ana mofamo'a frinege'za ke'nazagure.
І насміхалися з Нього, бо знали, що вмерла вона.
54 Hianagi Jisasi'a akoheno azante azeri onetino anage hu'ne, Mofavre'moka otio.
А Він узяв за руку її та й скрикнув, говорячи: „Дівчатко, вставай!“
55 Ana mofamofo agu amemo ete agu'afi efregeno, ame huno otigeno, ne'za aminkeno neno huno zamasami'ne.
І вернувся їй дух, — і хвилі тієї вона ожила́. І звелів дать їй їсти.
56 Ana mofa'mofo nerera'ene nefakea antri nehakeno, amama huazana vahera ozmasamitfa hi'o huno znasami'ne.
І здивувались батьки її. А Він наказав їм ніко́му не розповідати, що́ сталось.
