Ruku 6
1 Hagi mago mani fruhu kna (Sabat) zupa Jisasi'a witi hozafi ufreno nevige'za, amage nentaza disaipol naga'amo'za mago'a witi raga eritaniza, zamazampi arekasegasufe'za ne'naze.
І сталось, як Він перехо́див лана́ми, у суботу, Його учні зривали коло́сся та їли, розтерши руками.
2 Ana nehazage'za mago'a Farisi vahe'mo'za anage hu'naze, nahigetma osihoma hu'neazana mani fruhukna (Sabat) zupa nehaze?
А деякі з фарисеїв сказали: „На́що робите те, чого не годи́ться робити в суботу?“
3 Jisasi'a kenona zamire anage hu'ne, Tamagra hampritma ontahi'nazo, Deviti'ene, naga'anema, zamagategenoma hu'nea zana?
І промовив Ісус їм у відповідь: „Хіба ви не читали того, що зробив був Давид, коли сам зголодні́в, також ті, хто був із ним?
4 Anumzamofo seli mono nompina marerino, nagru hu'nea breti erino ne'neana, kasegemo'a o'e huno magomo'a onegahianki, pristi vahe'moke'za negahie hu'nea bretiagi, Deviti'a neneno naga'a zami'ne.
Як він увійшов був до Божого дому, і, взявши хліби́ показні́, яких їсти не можна було́, тільки самим священикам, споживав, і дав тим, хто був із ним?“
5 Nehuno zamagriku anage hu'ne, Vahemofo Mofavremo'a, Agranena mani fruhu knamofona (Sabat) Ra mani'ne.
І сказав Він до них: „Син Лю́дський — Господь і суботі!“
6 Hagi ru mani fruhu kna zupa (sabat) Jisasi'a osi mono nompi (sinagok) marerino mono naneke rempi hu'nezamigeno, mago nera tamaga kaziga azamo'a sti'nea ne' mani'ne.
І сталось, як в іншу суботу зайшов Він до синагоги й навчав, знахо́дився там чоловік, що прави́ця йому була всохла.
7 Kasegere ugagota hu'naza vahe'ene, Farisi vahe'mo'zanena, zamua ante'soe hu'za kete'za mani'naze. Jisasima mani fru knarema ana nera azeri'soe hanige'za, hagi zamagra kegafa erifore hu'za Agrira azerinaku, kete'za mani'naze.
А книжники та фарисеї вважали, чи в суботу того не вздоро́вить, щоб знайти проти Нього оска́рження.
8 Hianagi inankna antahintahima hu'nazana, Agra ko antahino keno nehuno, azama haviza hu'nea neku huno, Ama maka vahe zamavure otinka eno! Higeno ana ne'mo'a otino e'ne.
А Він знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: „Підведися, і стань посере́дині!“Той підвівся — і став.
9 Jisasi'a zamagriku anage hu'ne, Nagra tmantahinegoe, mani fruhukna (Sabat) zupa knare zama hanuna zamo kasegefina knarera hunefi, havi tavutavama hanuna zamo knarera hu'ne? Vahera zamaza hugahumpi, vahera zamazeri haviza hugahune?
Ісус же промовив до них: „Запитаю Я вас: Що годи́ться в суботу — робити добре, чи робити лихе, душу спасти́, чи згубити?“
10 Arukrahe huno ome zamagege, eme zamagema huteno Jisasi'a azamo'ma stinea ne'ku anage huno asami'ne, Kazana arusuto! Higeno agra ana hu'ne. Anama higeno'a, azamo'a eteno so'e hu'ne.
І, позирну́вши на всіх них, сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“Той зробив, — і рука його стала здорова!
11 Hianagi kasegere ugagota hu'naza vahe'ene, Farisi vahera zamarimpamo'a aka hege'za, Jisasina naza huntegahune hu'za zamagra zamagra kehugantu hugama hu'naze.
А вони перепо́внились лютістю, і один з о́дним змовля́лись, що́ робити з Ісусом?
12 Ananknafina Jisasi'a nunamu hunaku agonarega marerino, Anumzamofontega ana kenegera nunamu ome nehigeno ko atune.
І сталось, що ча́су того Він вийшов на го́ру молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога.
13 Ko'ma netigeno'a amagema nentaza disaipol naga'a kehige'za ageno, anampinti 12fu'a aposolo nagare huno huhamprino, zamagi'a zami'ne.
А коли настав день, покликав Він у́чнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьо́х, яких і апо́столами Він назвав:
14 Saimoninku Pita'e huno mago agi'a nenteno, nefunku Endru'e hu'ne. Hagi Jemisi'e, Joni'e, Filipi'e, Bataromio'e.
Си́мона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломі́я,
15 Matiu'e Tomasi'e, Alfiasi nemofo Jemisi'e, Saimoni Zelati nagapinti nere.
Матвія й Хому́, Якова Алфі́євого й Си́мона, зва́ного Зило́том,
16 Hanki Jemisi nemofo agi'a Judasi'e. Hagi mago ne'mofo agi'a Judas Isakarioti'e, ha' vahe'mokizami zamazampi Jisasina komoru huno avarentesia nere.
Юду Якового, й Юду Іскаріо́тського, що й зрадником став.
17 Jisasi'a amage'ma nentaza disaipol naga'ane agonaregati erami'za agupofi eme otinege'za, anante amage'ma nentaza tusi'a disaipol veamo'za eritru nehazageno, maka Judia kazigatiki Jerusaletiki, Saitonitiki, Tairi hageri ankena regati'enena,
Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також на́товп густий Його у́чнів, і бе́зліч людей з усіє́ї Юдеї та з Єрусалиму, і з примо́рського Тиру й Сидо́ну,
18 ana vea'mo'za Jisasi naneke nentahisageno krizimi zamazeri knamresiegu emeri atru nehazageno, agru osu havi avamumo'za zamazeri haviza hu'naza vahera zamazeri knamare'ne.
що посхо́дилися, щоб послухати Його та вздорови́тися із неду́гів своїх, також ті, хто від ду́хів нечистих стражда́в, — і вони вздоровля́лися.
19 Hagi tusi veamo'za avako hunaku hu'naze. Na'ankure tusi'a hihamumo Agripinti ne-egeno, avako'ma hia vahera maka krizmimo'a atrezmante'ne.
Увесь же наро́д намагався бода́й доторкну́тись до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила сила, і всіх вздоровляла.
20 Jisasi'a amage'ma nentaza disaipol naga'a zamufi nezmageno, amanage huno zamasami'ne, Tamamunte omane vahe'mota muse hiho. Na'ankure Anumzamofo Kumara tamagrire.
А Він, звівши очі на у́чнів Своїх, говорив: „Блаженні убогі, — Царство Боже бо ваше.
21 Tamagaku'ma menina nehanamota, muse hiho. Na'ankure tamagrira Anumzamo'a tamaminigetma neramu hugahaze. Zavi'ma menima netenamota muse hiho. Na'ankure tamagra kiza regahaze.
Блаженні голодні тепер, бо ви нагодо́вані бу́дете. Блаженні засму́чені зараз, бо вті́шитесь ви.
22 Vahe'moza antahi haviza huneramante'za, tamahenati'za, kema neramasu'za, Vahe'mofo Mofavrereku hu'za havi tamagima tamisazana! Anumzamo'a asomu huramantegahie.
Блаженні ви бу́дете, коли люди знена́видять вас, і коли прожену́ть вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять, як зле, ім'я́ ваше за Лю́дського Сина.
23 Ana knazupa musenkase hugahaze. Na'ankure mizantimimo'a rama'a monafina me'ne. Na'ankure korapa zmagehe'za anahukna kasnampa vahera huzmante'naze.
Ра́ді́йте того дня й веселіться, нагоро́да бо ваша велика на небеса́х. Бо так само чинили пророкам батьки́ їхні.
24 Hianagi fenone vahe'mota tmasunku hutma ranknazampi manigahaze. Na'ankure tamagra ko tamazeri so'e hu'zana erivite'naze.
Горе ж вам, багатія́м, бо втіху свою ви вже маєте.
25 Menima tamagrama knare hutma ne'za neramu nehaza vahe'motma ranknazampi manigahaze. Na'ankure tmagaku hugahaze. Menima kizama neraza vahe'mota, tamagra ranknazampi manigahaze. Na'ankure tusi zavi krafa hugahaze.
Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте го́лоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо бу́дете ви сумувати та плакати.
26 Mika vahe'mo'za knare vahe mani'naze hu'za tmagriku'ma nehaza vahe'mota ranknazampi manigahaze. Na'ankure zamagri nezmageho'za havige kasnampa vahetera anahukna huzmante'naze.
Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки́ їхні!
27 Hianagi anage hu'na neramasamue, izagato kema hugeta nentahimota, ha' vahetamia zamamesi nezmanteta, antahi haviza huneramantesaza vahera, knare tamavutmava huzmanteho.
А вам, хто слухає, Я кажу́: „Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто нена́видить вас.
28 Tamazeri havizahu ke huramantesaza vahera, asomu ke hunezmanteta, havi zamavu'zmava huramantesaza vahera nunamu huzmanteho.
Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить.
29 Kameragente kahesimofona, rukrahe hugeno mago kaziga kameragente kaheno. Nakre kuka'a erisimofona, atregeno sioti ka'ane erino.
Хто вдарить тебе по щоці́, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, — не забороняй і сорочки.
30 Mago'a zanku kantahi'gesagenka zami'nenana vahe'mokizmia, ete ome hanavege huzmantenka e'orio.
І кожному, хто в тебе просить — подай, а від того, хто твоє забирає, — назад не жадай.
31 Kagri'ma rumo'zama so'e zmuzma hugantesazegu'ma kave'nesiankna hunka rumokizmia, kagra so'e kavukva huzmanto.
І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.
32 Tamagri'ma tamesintesia vahe'ma, zamesi zmantesuta, nankna knare'za erigahaze? Na'ankure kumi' vahe'mo'zanena, zmesizmantaza vahera zamagri'enena anahukna hu'za zmesi nezmantaze.
А коли любите тих, хто любить вас, — яка вам за те ла́ска? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.
33 Tamagrama, knare zamavuzmava huramantesaza vahe'ma, knare tamavutmava huzmentesuta, nankna knare'za erigahaze? Na'ankure kumi vahe'mo'za anahukna zmavuzmava zamagranena nehaze.
І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, — яка вам за те ла́ска? Бо те саме і грішники роблять.
34 Nofi'ma hu'za erite'za, ete anama'a eme tamigahaze huta antahi nezamita zamisazana, nankna knare'za erigahaze? Kumi' vahe'mo'zanena anahukna hu'za kumi vahe'mokizmia fozana erite'za, ete nofima hu'nazana ana maka eme apanesaze.
А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, — яка вам за те ла́ска? Позичають бо й грішники грішникам, щоб оде́ржати стільки ж.
35 Hianagi ha' vahe tamia tamavesinezmanteta knare tamavutmava hunezmanteta nofi'ma hu'za erisazana mago'zana ete nona'a erigahune huta ontahiho. E'i'nama hanuta mizantamimo'a rama'a me'nena, tamagra Marerisa Anumzamofo mofavrerami manigahaze. Na'ankure susu hunontaza vahe'ene, havi vahe'mokizmia so'e hunezmante.
Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, — і ваша за це нагоро́да великою буде, і синами Всеви́шнього станете ви, — добрий бо Він до невдячних і злих!
36 Nafatmimo'ma asunku hunermanteaza hutma, tamagranena tamasunku huzmanteho.
Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!
37 Hagi rumokizmi mani'zama refako'ma huozmantesageno'a, tamagri mani'zanena Anumzamo'a refako huoramantegahie. Hagi Vahe'mofo kumi'zmi atrezmantesnageno'a Anumzamo'a tamagri'enena kumitamia atreramantegahie. Haviza huramantesaza vahe'mokizmia kumizmi atrezmante'nage'za tamagri'enena atreramantegahaze.
Також не судіть, щоб не су́джено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осу́джено; прощайте, то простять і вам.
38 Vahe'ma tamagrama zaminageno'a tamagri'enena anazanke huno Anumzamo'a neramino, knare'za huno rentrako traku huno tamamina, aviteno herafiramino evugahie. Na'ankure tamagrama vahe'ma zamisnaza avamente, tamagri'enena anazanke huno tamigahie.
Давайте — і дадуть вам; мірою доброю, нато́птаною, стру́снутою й перепо́вненою вам у подо́лок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відмі́ряють вам“.
39 Jisasi'a anage huno fronka kea zamasami'ne. Avu asuhu ne'mo'a, ete mago avu asuhu nera avazu huno vugahifi? I'o zanagra ana taregamoke kerifi uramigaha'e.
Розповів також при́казку їм: „Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не оби́два в яму впаду́ть?
40 Mago avo noma nehimo'a, rempima humi nera agateore'ne. Hianagi iza'o rempima humia antahiza eri vagareteno rempima huzami vahekna nehie.
Учень не більший за вчителя; але, удоскона́лившись, кожен буде, як учитель його.
41 Na'a higenka kugusopa negafu avufima me'neana negenka, tusi'a zafa kofa kavufima me'neana ke'so'e nosane?
Чого́ ж в оці брата свого ти за́скалку бачиш, коло́ди ж у вла́сному оці не чуєш?
42 Nankna hunka negafunkura, nenafuo osasi'za kavufima me'neana natregena eri atraneno nehunka, tusi'a zafa kofa kavufi me'neana ke so'e nosano? Kagra tavre vahe mani'nane! Ese'zana tusi'a zafa kofa kavufi me'neana eri atrenka, kavua ke so'e nehunka, osi kugusopa negafu avufi me'neana eritregahane.
Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я за́скалку вийму із ока твого́, сам колоди, що в оці твоїм, не вбача́ючи? Лицеміре, — вийми перше колоду із вла́сного ока, а потім побачиш, як вийняти за́скалку з ока брата твого́!
43 Na'ankure knare zafamo'a havi raga'a renonte. Hagi havi zafamo'a knare raga renonte.
Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий.
44 Na'ankure magoke magoke zafamo'a agra'a gna rgama rentenire kegahane. Ave'ave trazampintira vahe'mo'za fiki raga noragize. Ave'ave trazampintira vahe'mo'za krepi raga noragize.
Кожне ж дерево з пло́ду свого́ пізнає́ться. Не збирають бо фіґ із терни́ни, винограду ж на гло́ду не рвуть.
45 Knare vahe'mofona agu'afima knare'zama antegeno me'neazamo, knare'zana efore nehie. Hanki havi vahe'mofona agu'afina haviza antegeno aviteno me'neazamo, haviza efore nehie. Na'ankure nanknazama agu'afima me'neazana, agi'mo hufore nehie.
Добра люди́на із доброї скарбни́ці серця добре вино́сить, а лиха із лихої вино́сить лихе. Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́ його!
46 Nahigeta Nagrikura, Ramo'e Ramo'e nehutma, kema tmasamuazana nosaze?
Що звете́ ви Мене: „Господи, Господи“, та не робите того, що Я говорю́?
47 Iza'o Nagrite ne-eno huankema antahino amage' anankemofo ante'mofona, Nagra kaveri hugahue. Ana'mo'a ama anahu'kna hu'ne.
Скажу́ вам, до ко́го подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх:
48 Agra mago ne'mo'ma noma kiankna hu'neankino, mopa kafino uramino have omeri fore huteno, ana agofetu ki'ne. Tima hageno eno ana nona eritagana vazinaku hianagi, eri torera osugahie. Na'ankure hanave nentake hu'nea havere nona ki'ne.
Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він гли́боко ви́копав, і основу на камінь поклав. Коли ж зли́ва настала, вода кинулася на той дім, — та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був!
49 Hianagi Nagri kema nentahino amagenonte'mo'a, noma azeri hanaveti trara onteneno kahepampi noma kiankna hu'neankino tima hageno eno emeri tagana vazitregeno, pasaru huno evu ramino haviza hiankna hugahie.
А хто слухає та не виконує, той подібний тому́ чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І напе́рла на нього ріка, — і зараз упав він, і велика була́ того дому руїна!“
