Ruku 24
1 Hanki ese knazupa Sonta nanterana rumsa osu'nege'za, mananentake'zama tro hu'nazaza eri'za Jisasi afufga'ama havegampi ome ante'narega vu'naze.
А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гро́бу, несучи́ нагото́вані па́хощі,
2 Hagi zamagrama vu'za ome kazana, ana havegante'ma runkanire'nea havea rezahe hutrenage'za ke'naze.
та й застали, що камінь від гро́бу відва́лений був.
3 Hianagi zamagrama havegampima ufre'za kazana, Ramofo Jisasi avufga omnenege'za ome ke'naze.
А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.
4 Avufa'a nonke'za tusi zamagesa nentahizageno, masanentake huno efeke kukena hu'na'a netremoke ame hu'ne anante otinake'za,
І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі́ в одежах блискучих з'явились при них.
5 ana a'nemo'za zamagogogu nehu'za, kepri hu'za mani'nageno, ana netremoke anage hu'ne zamasami'na'e. Na'a higeta kasefa huno mani'nea vahekura, fri vahe kumapina nehakraze?
А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: „Чого ви шукаєте Живого між мертвими?
6 Amafina Agra omanine, frinefintira ko oti'ne. Hanki tamagranema Galili mani'neno tamasami'nea kegu tamagesa antahiho.
Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебува́в в Галілеї.
7 Vahe'mofo Mofavrea kumike vahe'mofo zamazampi avrentena, rugeka zafare ahesnageno friteno, tagufa kna manino otigahie, huno hu'nea kegu tamagesa antahiho,
Він казав: „Сину Лю́дському треба бути ви́даному до рук грішних людей, і розп'я́тому бути, і воскре́снути третього дня“.
8 hu'ne nehake'za ana a'nemo'za Jisasi'ma hu'nea kegu zamagesa nentahi'za,
І згадали вони ті слова́ Його!
9 ana havegana atre'za rukrehe hu'za vu'za, 11ni'a amagema nentaza naga'ane, ruga'amokizminena maka nanekea ome zamasmi vagare'naze.
А вернувшись від гро́бу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.
10 Hanki ana a'nemokizmi zamagi'a, Makdala kumateti' a' Mariaki, magora Joanaki, Jemisi nerera agi'a Maria ene, mago'a a'nemo'zane, ana nanekea aposolo nagara ome zmasami'naze.
То були́: Марія Магдали́на, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, — і вони розповіли апо́столам це.
11 Hianagi anankema nentahiza amne kehaze nehu'za, anankegura zamentinti osu'naze.
Та слова́ їхні здалися їм вигадкою, — і не повірено їм.
12 Hianagi Pita'a otino agareno vuno havegante ome kepri huno agu'afi keana, efeke tavravema ana kinte'naza tavravege me'negeno negeno, rukrahe huno anazanku tusiza huno agesa antahime vu'ne.
Петро ж устав та до гро́бу побіг, і, нахилившися, бачить — лежать самі тільки покривала. І вернувсь він до себе, і дивувався, що́ сталось.
13 Ana zupage tare amagema nenta'a disaipol netremokea Emeus nehaza kumate vu'na'e. Ana kumateti Jerusalemi vanazana 11 kilomitanaza me'ne.
І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я́ Еммау́с, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдеся́т.
14 Zanagra maka'za fore'ma hu'nea zanku naneke hume nevakeno,
І розмовляли вони між собою про все те, що́ сталося.
15 Jisasi'a Agra'a ehanatige'za magoka ana netrene vu'naze.
І ото, як вони розмовляли, і розпитували один о́дного, підійшов Сам Ісус, — і пішов разом із ними.
16 Hianagi zanavurgamofona rehiza higene Jisasi'e huke ke anke orena'e.
Очі ж їхні були стри́мані, щоб Його не пізнали.
17 Jisasi'a anage huno zanasami'ne, Na'anku ama nanekea tanagra hugantugma hutna nea'e? huno znantahigegene anante zanasunku nehuke uoti'na'e.
І спитався Він їх: „Що́ за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні́?“
18 Hagi magomofo agi'a Kriopasi'e nehaza ne'mo ana kemofo nona'a huno, kagrake'za Jerusalemi nantu antenka ne-enka amagnafima fore hu'nea zana ontahi'nano?
І озвався один, йому йме́ння Клео́па, та й промовив до Нього: „Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що́ сталося в нім цими днями?“
19 Jisasi'a anage huno zanasami'ne, Nanknaza fore hu'negeta neha'e? Higeno Nazareti Jisasinte'ma fore hu'nea zanku nehu'e. Agra kasnampa ne'kino, Anumzamofo avure'ene, maka vahe'mofo avurera, eri'zama'amo'ene keamo'enana hanavenentake hu'nea ne'ma,
І спитався Він їх: „Що таке?“А вони розпові́ли Йому: „Про Ісуса Назаряни́на, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім наро́дом.
20 ugagota pristi vahe'mo'zane, kva vahetimo'zane ahesageno frisniegu, avarezamizage'za ahe'za keka zafare hantinaza ne'ku nehu'e.
Як первосвященики й наша старши́на Його віддали́ на суд смертний, — і Його розп'яли́.
21 Hianagi tagrama tagesa antahunana, Israeli vahe'mota knazantifinti tahoke ahesia nere huta nentahune. Tamage, ama anazama fore'ma hu'neana 3'a zagegna evu'ne.
А ми сподівались були́, що Це Той, що має Ізраїля ви́зволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося.
22 Hianagi tagripinti ana havegante nanterame ome ke'naza, a'nemo'za antri hu'na ke eme tasamiza,
А дехто з наших жінок, що рано були́ коло гро́бу, нас здивували:
23 avufa'a omne'nege'za ome negazageno, avana kazankna huke, tare ankero netremoke, kasefa huno Jisasi'a mani'ne huke huna'a naneke eme tasami'naze.
вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'я́влення анголі́в, які кажуть, що живий Він.
24 Hagi tagripinti mago'amo'za havegantega anaza ome kenaku vu'naze. Mika zanku'ma ana anemo'za hu'nazaza ome kazanagi, Jisasina onke'naze.
І пішли дехто з наших до гро́бу, і знайшли так, як казали й жінки́; та Його не побачили“.
25 Jisasi'a amanage huno zanasami'ne, Kasnampa vahe'mo'za hu'naza maka nanekegura negi nenetma tamagu'afina tamentintia nosaze!
Тоді Він сказав їм: „О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що́ сповіщали Пророки!
26 Kraisi'a ataza eriteno, masa'afi ufresiana, knarera osugahio? I'o.
Чи ж Христові не це перете́рпіти треба було, і ввійти в Свою славу?“
27 Huteno anante agafa huno, Mosesinteti vuno maka kasnampa vahe'mo'zama, Agrikuma hu'za krente'naza kea eriama huno zanasamime vu'ne.
І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясня́в їм зо всього Писа́ння, що́ про Нього було́.
28 Hagi zanagrama vunaku'ma hu'na'a kumate unehanatizageno, Jisasi'a ana kumara agatereno vaniaza hu'ne.
І набли́зились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.
29 Hianagi hanavetike agaterenka ovugahane huke zanagra nehuke, hani huza nehianki masetenka vanane hu'ne kazigazi hakeno, ana nompi zanagrane umareri'ne.
А вони не пускали Його й намовляли: „Зостанься з нами, бо вже вечорі́є, і кінча́ється день“. І Він увійшов, щоб із ними побути.
30 Jisasima nezama nenaku trate umanineno breti erino, Anumzamofo susu hunteteno, tamanasino agafa huno neznamigeno,
І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав.
31 zanavurgamo hari higeke Jisasi'e huke ke ankenerakeno, Jisasi'a ru fanane hu'ne.
Тоді очі відкрилися їм, — і пізнали Його́. Але Він став для них невиди́мий...
32 Zanagra zanagra anage hu'na'e, kantegama neokenoma keagama nerasamino, Anumzamofo avontafepinti kema eriama nehigeno'a, tagu'amo'a otianagi, keta antahita osu'no'e.
І говорили вони один о́дному: „Чи не пала́ло нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писа́ння?“
33 Zanagra anage nehuke, ame huke rukrehe huke Jerusalemi kumate vu'na'e. Jisasima amage'ma nentaza 11ni'a disaipol naga'mo'zane, mago'a naga'moza'nena eri atru hu'nage'za ome nezmagake'za,
І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьо́х, і і тих, що з ними були́,
34 Zamagra anage hu'naze, tamage Ramo'a otino, Saimoninte ufore hu'ne! Hu'za nehazageke,
які розповідали, що Госпо́дь дійсно воскрес, і з'явився був Си́монові.
35 ana amagema nenta'a disaipol netremoke kantega fore hu'neazane, breti erino tamanasino znamigeke, Jisasina ke ankerena'a agenke huama hu'na'e.
А вони розпо́віли, що́ сталось було на дорозі, і як пізнали Його в лама́нні хліба.
36 Ana zanku'ma naneke nehazageno'a, Jisasi'a amu'nozimifi efore huno otineno anage hu'ne, Tamarimpa frune maniho.
І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: „Мир вам!“
37 Hianagi zamagra havi avamu negone hu'za zamagesa nentahi'za, antri hu'za koro hu'naze.
А вони налякалися та перестра́шились, і ду́мали, що бачать духа.
38 Ana nehazageno Jisasi'a anage huno zmasamine. Nahigeta korera nehuta, tare tamagutmagesa nentahize?
Він же промовив до них: „Чого́ ви стриво́жились? І пощо́ ті думки до серде́ць ваших входять?
39 Ama Nagrani'a mani'noanki nagane, nazanena navako hutma keho. Na'ankure Nagrima hu'neaza huno, hankromofona avufgane zaferinanena omane'ne.
Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, — це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, — бо не має дух тіла й косте́й, а Я, бачите, маю“.
40 Anagema huteno'a, agane, azane anamokizmi zameri hu'ne.
І, промовивши це, показав Він їм руки та но́ги.
41 Na'ankure zamagra tusi muse nehu'za, antri nehu'za zamentinti nosazageno, Jisasi'a anage hu'ne, Tamagra mago'a ne'zana ante'nazafi?
І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: „Чи не маєте тут чогось їсти?“
42 Zamagra kre hagege hunte'nea nozame eri amizageno,
Вони ж подали́ Йому ку́сника риби печеної та стільника́ медово́го.
43 anamokizmi zamure erino nenege'za ke'naze.
І, взявши, Він їв перед ними.
44 Jisasi'a anage huno zamasmi'ne, Nagra tamagrane mani'nena, anage hu'noe, maka kema Nagrikuma hu'za Mosese kasegefine, kasnampa vahe'mo'za krenaza kefine, zagame avontafepima krente'nea zamo'a nena'a fore hugahie.
І промовив до них: „Це слова́, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб ви́коналось усе, що про Мене в Зако́ні Мойсеєвім, та в Пророків, і в Пса́лмах написане“.
45 Anante Jisasi'a zamaza huno antahintahizmia zamazeri ama hige'za, maka Anumzamofo avontafepima krente'nea kea antahini hu'naze.
Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писа́ння.
46 Agra anage huno zamasami'ne, Avontafepina amanage huno krente'ne, Kraisina ahesageno ata erino friteno, tagufa knare otigahie.
І сказав Він до них: „Так написано є, і так потрібно було́ постраждати Христові, і воскре́снути з мертвих дня третього,
47 Vahe'mo'za Agri agifi, zamagu'a rukrahe hanageno, Anumzamo'a kefozazimi eritrezamantesia kea, Jerusalemi kumate erigafa hute'za, mika kokankoka vahete vugahaze.
і щоб у Йме́ння Його проповідувалось покая́ння, і про́щення гріхів між наро́дів усіх, від Єрусалиму почавши.
48 Tamagra Nagritema fore higetma ke'naza zana huama hugahaze.
А ви свідки того́.
49 Hanki antahiho, Nafa'nimo huvempa huno tamigahue hu'nemofona, huntesugeno tamagrite egahie. Hu'neanagi tamagra (Jerusalemi) rankumapi manineta monafinti hanavea eriteta vuta eta hiho.
І ось Я посилаю на вас обі́тницю Мого Отця; а ви позоста́ньтеся в місті, аж поки зодя́гнетесь силою з висоти“.
50 Jisasi'a anage huteno zamavareno Betani vuno azana erisaga hunagamuteno, asomu ke huzmante'ne.
І Він вивів за місто їх аж до Віфа́нії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.
51 Anama hunezmantegeno, Anumzamo'a avregeno zmatreno monafi mareri'ne.
І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступа́ти від них, і на небо возно́ситись.
52 Zamagra mono huntete'za, tusi musenkase hume Jerusalemi kumate ete vu'naze.
А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.
53 Ana hute'za ra mono nompi mareri'za Anumzamofo agi erisaga huvava hu'naze.
І постійно вони перебува́ли в храмі, переславля́ючи й хва́лячи Бога. Амінь.
