Ruku 22
1 Hagi Anumzamo'a Israeli vahe ozamahe zamagaterenege'za ana knagu antahimiza, (Pasova) zo'ore bretima kreza nenaza kna fore hu'za nehige'za,
Наближа́лося ж свято Опрі́сноків, що Па́схою зветься.
2 ugagota pristi vahe'mo'zane kasegere ugota hu'naza vahe'mo'za Jisasima ahefrisaza kanku hake'naze. Na'ankure vahetaminku kore hu'naze.
А первосвященики й книжники стали шукати, я́к би вбити Його, та боялись наро́ду.
3 Ana nehazageno, Jisasima amage'manentaza 12fu'a disaipol nagapinti, mago zmimofo Judasinku, Iskarioti'e nehaza ne' agu'afi Sata'a ufre'ne.
Сатана ж увійшов у Юду, зва́ного Іскаріо́т, одно́го з Дванадцятьо́х.
4 Hagi ana ne'mo'a pristi vahe'ene, ra mono nonte kegava nehaza vahe'mokizmi kva vahetaminte vuno, Jisasima komoru huno avare zamisige'za ahesaza kea ome retro hu'naze.
І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, я́к він видасть Його.
5 Zamagra muse nehu'za, mago zamarimpa hu'za zago amisaza naneke hu'naze.
Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібнякі́в.
6 Judasi'a mago rimpa ana kerera huteno, Jisasi'ma Agraku mani'nenigeno, komoru huno avrezamisia kankamunku hakre'ne.
І він обіцяв, і шукав відповідного ча́су, щоб їм видати Його без наро́ду.
7 Anantera zo'ore bretima nenaza kna ege'za, ese knazupa sipisipi anenta ahe'za Kresramana (Pasova) nevaza kna fore hu'ne.
І настав день Опрі́сноків, коли пасху прино́сити в жертву нале́жало.
8 Anante Jisasi'a Pitane Jonigizni amanage huno huzanante'ne, Israeli vahe'ma Anumzamo'ma ozmahe zamagatere'nea zanku antahimiza nenaza ne'za retro hinketa ome namneno.
І послав Він Петра та Івана, говорячи: „Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили́ ми“.
9 Zanagra anage hu'na'e, inante ome retro hanu'egu nehane? huke hakeno,
А вони запитали Його: „Де́ Ти хочеш, щоб ми приготува́ли?“
10 Jisasi'a anage huno zanasami'ne, Tanagra rankumapi ufresakeno'a, mago ne'mo kavofi tina afino afunte nevanigetna ome kesanutna'a, avaririta umarerisia nompi ufre'o.
А Він їм відказав: „Ось, як бу́дете вхо́дити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, — ідіть за ним аж до дому, куди він уві́йде.
11 Ana nomofo nefana anage huta asami'o, Rempi hurami ne'mo'a anage kagrikura hu'ne. Anumzamo'ma Israeli vahe ozmahe zamagatere'negu zamagesa antahimiza nenaza ne'zana, inantega namage nentaza disaipol nagani'anena negahune? hune huta ome asami'o.
І скажіть до госпо́даря дому: Учитель питає тебе: „Де кімна́та, в якій споживу́ зо Своїми учнями пасху?“
12 Anagema hanakeno'a, agofetu nomofona, ra kankamu hunaragintenefinka ko retro hunteneankino, tanaveri hanigeta, anante ne'zana retro hugaha'e.
I він вам покаже велику го́рницю вистелену: там приготуйте“.
13 Higene zanagra vune ome ka'ana, kehiaza huno makazana fore higene, ana ne'zana ome retro hu'na'e.
І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, — і зачали́ там готува́ти пасху.
14 Ana ne'za nesnaza kna egeno, Jisasi'ene aposol naga'mo'za, ne'za nenaku trate zamaza tununte magopi mani'naze.
А коли настав час, сів до сто́лу, і апо́столи з Ним.
15 Anante anage huno zamasami'ne, Nagra knazampina uofrenena, Anumzamo ozmaheno zmagaterenea zanku antahimiza nenaza ne'za tamagrane nesuazankura tusiza huno navesie.
І промовив до них: „Я ду́же бажав спожи́ти цю пасху із вами, перш ніж муки прийму́.
16 Na'ankure Nagra anage hu'na neramasamue, Nagra mago'ene amanahu ne'za onenesugeno, henka Anumzamofo Kumapi avufa'a fore hugahie.
Бо кажу́ вам, що вже споживати не буду її, поки спо́вниться в Божому Царстві вона“.
17 Anagema huteno, Jisasi'a waini ti me'nea kapu erino Anumzamofo susu hunteteno, anage huno hu'ne, Ama'i waini tina eriomi ami hutma magopinti neho.
Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: „Візьміть її, і поділіть між собою.
18 Na'ankure Nagra anage huna neramasamue, Nagra magore hu'na waini tina onena maninenugeno, Anumzamofo Kumara egahie.
Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього пло́ду виноградного, доки Боже Царство не при́йде“.
19 Hagi Jisasi'a bretima erino Anumzamofo susu hunteteno korino nezamino anage hu'ne, Ama'i Nagri navufa tamagrikure huno tami'neanki, nenesutma tamagesa antahinamiho.
Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: „Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спо́мин про Мене!“
20 Ne'zama netageno'a, anahukna huno kapu erino anage huno zamasmi'ne, Ama'i korani'afi kasefa huvempage hagerafita maninunku tamagritera tagitroe.
По вече́рі так само ж і чашу, говорячи: „Оця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.
21 Hu'neanagi keho, komoru huno ha' vahe zamazampi navrentesnia ne'mo, Nagrane magote mani'neno neza nene.
Та однак, — за столом ось зо Мною рука Мого зра́дника.
22 Tamage hu'na neramasamue, Anumzamo hu'nea kante anteno, Vahe'mofo Mofavre'mofontera fore hugahianagi, ha' vahe'mofo zamazampima avrentesimofona, nasunku huntoe!
Бо Син Лю́дський іде, як призна́чено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!“
23 Anage hige'za zamagra zamagra ontahige antahige hu'za, iza e'inahu'zana hu'naku higeno nehie? hu'za hu'naze.
А вони почали́ між собою питати, котри́й з них мав би це вчинити?
24 Jisasima amage'ma nentaza disaipol naga'mo'za, zamagra zamagra kehakare hu'za, i'za amu'nontifina ra vahera manigahie hu'za nehazageno,
І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.
25 Jisasi'a anage huno zamasami'ne, Megi'a vahe'mokizmi kinimo'za zamagra'a vahera kegava krineza huzmantaza kea amage'nentaze. Hankave kva mani'noe haza vahe'mo'za, maka vahe'mokizmi rone mani'none hu'za nehaze.
Він же промовив до них: „Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчи́нцями звуться.
26 Hianagi tamagra anara osugahaze. Hanki mago'mo'ma ra vahema amu'nontamifima mani'naku hanimo'a, osi'tfa manino. Kva vahe maniku amu'nontamifi hanimo'a, eri'za vahetami manigahie.
Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник — як слуга,
27 Hanki i'za rankvama manigahie. Nezane trate aza tununte maninemopi? Nezama retroma nehimo'e. Hianagi tamagri amu'nompina, Nagra ne'zama refkoma nehia vahekna hu'na mani'noe.
Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуго́вує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як слуга.
28 Miko knazama e'nerugeta, tamagra nonatraze.
Ви ж оті, що перетривали зо Мною в споку́сах Моїх,
29 Nenfama kuma'ama nami'neaza hu'na, Anumzamofo kumara neramuankita,
і Я вам запові́тую Царство, як Отець Мій Мені заповів,
30 anahukna hutma tamagra Nagri kumapina, Nagrane kini trate maninetma, tine nezane nenetma, Israeli vahe'mokizmi 12fu'a naga nofimofona kini trate maninetma refko huzmantegahaze.
щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племе́н Ізраїлевих“.
31 Saimoniwoe Saimoniwoe, kagra antahio, witi rgamofo anoma'a hareankna huno Sata'a regaheno kenaku nehie.
І промовив Господь: „Си́моне, Си́моне, — ось сатана жадав вас, щоб вас пересі́яти, мов ту пшеницю.
32 Hianagi Saimoniga kagrikura nunamu hugantenoankino, kamentintimo'a evu oramigahie. Hanki henkama rukrahe'ma hanunka, kagra kafuhe'ina zamazeri hanavetio.
Я ж молився за тебе, щоб не зме́ншилась віра твоя; ти ж колись, як наве́рнешся, зміцни браттю свою!“
33 Hianagi Pita'a anage hu'ne, Ramoka, nagra tro hunoankina, Kagra kina nompi vnanana, nagrane vugahu'e. Frisanana nagrane frigahu'e.
А той відказав Йому: „Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!“
34 Higeno anage Agra hu'ne, Pitaga Nagra negasamue, meni kenage kokorege osu'nenkenka, Jisasina onke'noe, hunka tagufa zupa vahane hugahane.
Він же прорік: „Говорю́ тобі, Петре, — півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене“...
35 Nehuno anage huno zamasami'ne, Nagrama erizania omerisazeguma hunermantena, zago eriri ku'ene, agia nona erineta ovihoma hugeta vazana, tamagra magozankura atupara hu'nazafi? Hige'za zamagra hu'za, i'o atupara osu'none hu'naze.
І Він їм сказав: „Як Я вас посилав без кали́тки, і без торби, і без санда́ль, — чи вам бракувало чого?“Вони ж відказали: „Нічо́го“.
36 Jisasi'a anage huno zamasami'ne, Hianagi menina, zagoma eriri kura enerita, anahukna hutma kura eneritma, bainati kaziknoma e'orinenamotma nakre (saket) kutmia zagore atretma zago eritma bainati kazinknona magora mizaseho.
„А тепер — каже їм — хто має калитку, нехай ві́зьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.
37 Na'ankure Nagra anage hu'na neramasamue, avontafipima krente'nea kemo'a, kumi vahe'ene Agrira hampri'naze hu'neana, Nagriku huno krentenea kemo'a nagrite eama hugahie. (Ais 53:12)
Говорю бо Я вам, що ви́конатися на Мені має й це ось написане: „До злочинців Його зарахо́вано“. Бо те, що про Мене, вико́нується“.
38 Hige'za amage'ma nentaza disaipol naga'mo'za amanage hu'za hu'naze, Ramoka ko, tare kazi eri'none hu'za hazageno, Sa eri'naze, huno zamasmi'ne.
І сказали вони: „Господи, ось тут два мечі“. А Він їм відказав: „До́сить!“
39 Jisasi'a anage huteno, nompinti atiramino koma nehiaza huno Olivi agonare nevige'za, amagema nentaza disaipol naga'mo'za avariri'za vu'naze.
І Він вийшов, і пішов за звича́єм на го́ру Оливну. А за Ним пішли учні Його.
40 Jisasi'a ana agonare uhanatiteno, amanage huno zamasami'ne, Nunamu nehutma reramehe'zama esigetma evuoramiho.
А прийшовши на місце, сказав їм: „Моліться, щоб не впасти в спокусу“.
41 Anage huteno, have matevazageno uneramia avamente zamatreno vuno, ome renarenamagino agafa huno nunamu huno,
А Він Сам, відійшовши від них, як докинути ка́менем, на коліна припав та й молився,
42 anage hu'ne, Nenfaga Kagri kavesima me'nenigenka ama knazana eri atrenanto. Hianagi nagri navesira ovaririnka, Kagra kavesi avaririo, huno nehigeno,
благаючи: „Отче, як волієш, — пронеси́ мимо Мене цю чашу! Та проте — не Моя, а Твоя нехай станеться воля!“
43 anante monafinti mago ankeromo Agrite efore huno azeri hankavetine.
І Ангол із неба з'явився до Нього, — і додавав Йому сили.
44 Jisasina tusiza huno knavenesigeno, mago'ane hanavetino nunamu nehigeno, kora amunasisi huno mopafi tagiramine.
А як був у смерте́льній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю.
45 Nunamuma huteno otino vuno ome zmageana, amagema nentaza disaipol nagara zamasunkuma hazazamo kna zamesino, zamazeri zamavutoko hige'za mase'nazageno,
І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби́.
46 anage huno zamasami'ne, Nahigeta tamavura mase'naze? Reramahe'za esigetma traka hu'zanku, otitma nunamu hiho.
І промовив до них: „Чого́ ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!
47 Jisasi'a anage huno nezmasamigeno, hakare vahekrefamoza eri hantage'za neazageno, ananpina 12fu'a amagema nentaza disaipol nagapintira magozamimo, Judasi'ema nehaza ne'mo zamavreno ne-eno, eama huno Jisasina agi'antako hunaku e'ne.
І, коли Він іще говорив, ось наро́д з'явився, і один із Дванадцятьо́х, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. [Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!“].
48 Hianagi Jisasi'a amanage huno Judasina asami'ne, Judasiga nagi antako nehunka, komoru hunka ha' vahe zamazampi, Vahe'mofo Mofavre avrente'za nehampi?
Ісус же промовив до нього: „Чи оце поцілу́нком ти, Юдо, видаєш Сина Лю́дського?“
49 Anama hige'za, Jisasi'enema mani'namo'za fore'ma hunaku'ma hiazana nege'za, Ramoka, bainati kazinkanonu zamantagi sanumpi? nehazageno,
А ті, що були́ з Ним, як побачили, що́ має статись, сказали Йому: „Господи, — чи мече́м нам не вдарити?“
50 magozmimo bainati kazinkno erino ugagota pristi nemofo kazokzo eri'za nera tamaga kaziga agesa antagi akre'ne.
І, один із них рубону́в раба первосвященикового, — та й відтяв праве вухо йому́.
51 Hianagi Jisasi'a anage hu'ne, Atro, amanahuzana mago'ane osuo nehuno, agesare avako higeno so'e hu'ne.
Та Ісус відізвався й сказав: „Лишіть, — уже до́сить!“І, доторкнувшись до вуха його, у здоро́вив його.
52 Anante Jisasi'a ugota pristi vaheku'ene, mono nompi kegava nehaza vaheku'ene, mono kva vahe'mo'za azerinakuma aza vahekura anage huno zamasami'ne, Tamagra bainati kazinknonu'ene kumpa kanonu kumzafa vahe'ma azerinakuma hiaza hutma hara renantenaku neazo?
А до первосвящеників і вла́ди сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: „Немов на розбійника вийшли з меча́ми та ки́ями.
53 Hakare zupa kna'ane kna'ane ra mono nompi tamagrane magopi mani'noana nazeori'naze. Hanki ama kna tamagrizane. Hanizamofo hanavemo'a agatere.
Як щоденно Я з вами у храмі бував, не підне́сли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада те́мряви“.
54 Jisasina azerite'za avre'za ugota pristi ne'mofo nonte nevazageno, Pita'a zmavaririno ogamu'a e'ne.
А схопи́вши Його, повели́ й привели́ у дім первосвященика. Петро ж зда́лека йшов слідкома́.
55 Ugota pristi nemofo kuma amunompi teve hugrete'za, mani'nageno, anampi Pita'a zamagrane umani'ne.
Як розклали ж огонь серед дво́ру, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.
56 Mago eri'za mofamo'a Pita'ma teve anefate mani'negeno ke'nene huno negeno, ama nera Jisasi'ene nemania nere.
А служни́ця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: „І цей був із Ним!“
57 Hianagi Pita'a anage hu'ne, ama a'moka nagra antahina kena osu'noa neku nehane huno vahane hu'ne.
І відрікся від Нього він, тве́рдячи: „Не знаю я, жінко, Його!“
58 Anante osi'agna evigeno, mago nemo negeno Pitanku huno, kagranena mago zmimoke! Hianagi Pita'a huno, ama ne'moka nagra ana nera omani'noe!
Незаба́ром же другий побачив його та й сказав: „І ти від отих“. А Петро відказав: „Ні, чоловіче!“
59 Mago'a osi'a (aua) knama evigeno, mago ne'mo eno mago'ane hankavetino, ama nera agrane vano nehigena kenoa nere. Na'ankure agranena Galili ne' mani'ne.
І як ча́су минуло з годину, хтось інший твердив і казав: „Поправді, — і цей був із Ним, бо він галіле́янин“.
60 Hianagi Pita'a anage hu'ne, ama ne'moka, nagra kena antahina osu'noa neku nehane nehigeno, kokorege hu'ne.
А Петро відказав: „Чоловіче, — не відаю, про що́ ти говориш“... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.
61 Ramo'a rukrahe huno Pita negegeno, Kokoremo ageru orunenigenka, 3'a zupa Nagrikura onkenoa nere hunka vahane hugahane huno, Ramo'ma asami'nea kegu Pita'a agesa antahi'ne.
І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: „Перше, ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.
62 Pita'a megi'a vuno tusiza huno zavi ome ate'ne.
І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!
63 Hagi Jisasima azeri'namo'za azanava ke hunente'za kano nemiza,
А люди, які ув'язни́ли Ісуса, знуща́лися з Нього та били.
64 avua kisu hunente'za, iza negehefi kasnampa ke hunka huama huo hu'za antahige'naze.
І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: „Пророкуй, хто́ то вдарив Тебе?“
65 Mago'ane hakare azanava ke hunente'za, huhaviza hunte'naze.
І багато інших богознева́г говорили на Нього вони...
66 Nanterama segeno'a, kva vahezagane, ugota pristi vahe'ene, kasegere ugota hu'naza vahe'mo'za, Jisasina avare'za mono kanisolo vahete vu'za anage hu'naze,
А коли настав день, то зібралися старші наро́ду, первосвященики й книжники, і повели́ Його в синедріо́н свій,
67 Kagra Kraisiga maninenunka tasamio hazanagi, Jisasi'a anage huno zamasami'ne, Nagrama tamasamisugetma, tamentintia osugahaze.
і казали: „Коли Ти Христос, скажи нам“. А Він їм відповів: „Коли Я вам скажу́, — не повірите ви.
68 Hanki Nagrama tamantahiganena, tamagra kenonani'a osugahaze. hu'ne.
А коли й поспитаю вас Я, — не дасте Мені відповіді.
69 Hianagi amaretima vaniana, Vahe'mofo Mofavremo'a, Anumzamofo hanavefi azantmaga'a kaziga manigahie. (Sam-Zga 110:1)
Незаба́ром Син Лю́дський сидітиме по прави́ці сили Божої!“
70 Hige'za zamagra makamo'za hu'za, e'ina hu'negu kagra Anumzamofo mofavre mani'nampi? Hu'za hazageno, Tamagrama nehazana, izo Nagra anane, hige'za
Тоді всі запитали: „То Ти Божий Син?“А Він їм відповів: „Самі кажете ви, що то Я“.
71 anante zamagra hu'za, mago'enena na'ane hanigeta antahisunku antahigegahune. Na'ankure tagra nentahunkeno Agra'a agipinti Anumzamofo mofavre mani'noe hu'ne.
А вони відказали: „На́що потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!“
