Ruku 11
1 Hagi mago zupa, Jisasi'a magokaziga mani'neno nunamu huvagaretegeno, amagema nentea disaipol ne'mo'a anage huno ome antahige'ne. Ramoka nunamuma hu'zana, Joni'ma amagema nentaza disaipol naga'ama huzami'neaza hunka rempi huramio huno antahige'ne.
І сталось, як молився Він у місці одно́му, і коли перестав, озвався до Нього один із Його у́чнів: „Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів.“
2 Higeno Agra anage huno zamasami'ne, Nunamuma hanutma anage hiho, Tafatimoka Kagri Kagimo'a ruotge huno mesie. Kagri kumamo'a e'nie.
Він же промовив до них: „Коли молитеся, говоріть: „Отче наш, що на небі! Нехай святиться Ім'я́ Твоє, нехай при́йде Царство Твоє, нехай бу́де воля Твоя, як на небі, так і на землі.
3 Magoke magoke zage knafima nesuna ne'zana (bretia) neraminka,
Хліба нашого щоденного дай нам на кожний день.
4 kumitia apaserantegeta, tagranena anazanke huta miko kumima hurantesamokizmia atrezmantamneno. Hagi tatregeta reravataga zampina u'oframneno.
І прости нам наші гріхи́, бо й самі ми прощаємо кожному боржнико́ві нашому. І не введи нас у випробо́вування, але визволи нас від лукавого!“
5 Huteno anante Jisasi'a anage huno zamasami'ne, Hagi magomoka roneka'amofontega kenage vunka, tagufa breti namitegena, henka nonahuna kamineno,
І сказав Він до них: „Хто з вас матиме при́ятеля, і пі́де до нього опі́вночі, і скаже йому: „Позич мені, друже, три хліби́,
6 na'ankure ronenimo'a afeteti eno emaninegena, ne'zama amisuazana omanenegena nehue hanankeno'a,
бо прийшов із дороги до мене мій при́ятель, я ж не маю, що́ дати йому“.
7 nomofo agu'afinti ana ne'mo'a kenona anage hugahie. Ko kafa erigi'na mofavre'ni'ane, nagranena tafete mase'nonanki, mago'zana eri onkamigahuanki eme nazeri oraotio hugahie.
А той із сере́дини в відповідь скаже: „Не роби мені кло́поту, — уже за́мкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі“.
8 Nagra neramasamue, nomofo agu'afima mani'nea ne'mo'a, arone'amo mani'neanagi otino agrira ne'zana omigahie. Hianagi na'ankure kazikazima hania zanku avesinesiama'a eri amigahie.
Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докуча́ння його він устане та й дасть йому, скільки той потребу́є.
9 Ana hu'negu Nagra neramasamue, antahigegeno, anazana kamino, hakesunka, kenka eri fore hugahane. Kafante vagre vagre hugeno, kafamo'a anagi kantegahie.
І Я вам кажу́: просіть, — і буде вам да́но, шукайте — і знайдете, стукайте — і відчинять вам!
10 Na'ankure antahigaza vahe'mo'za e'nerize. Hakraza vahe'mo'za, keza eri fore nehaze, kafante vagre vagre hanamokizmia, kafana anagi zmantegahie.
Бо кожен, хто просить — одержує, хто шукає — знахо́дить, а тому́, хто стукає — відчинять.
11 Ina ne'mo amuno tamifintira, mofavre'amo'ma aganetenkeno nozamegu'ma antahigesigeno'a, nozamea omi osifavea eri amigahio?
І котри́й з вас, батьків, як син хліба проси́тиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому га́дину?
12 Hifi kokore amuku'ma antahigesigeno'a, amane segintave (Scorpion) amigahio?
Або, як яйця́ він проситиме, дасть йому скорпіо́на?
13 Hanki tamagra havizama nehzamota, tamagra antahinaze. Knare museza mofavretmia nezamize. Mago'ane monafi mani'nea Neramafa'a, Ruotge Avamuku'ma antahigaza vahera zamigahie!
Отож, коли ви, бувши злі, потра́пите добрі дари́ своїм дітям давати, — скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?“
14 Mago zupa ageruma eri tagane havi avamu mago ne'pinti Jisasi'a humegi atrene. Ana havi avamumo atineramigeno, kema nosia nemo'a agafa huno kea nehige'za, tusi'a veamo'za antri hu'naze.
Раз виго́нив Він де́мона, який був німий. І коли демон вийшов, німий заговорив. А наро́д дивувався.
15 Hianagi mago'amo'za hu'za, havi hankromofo ugagota kvazmimofo Belsebuli hanavefi, Agra havi avamura hunente hu'naze.
А деякі з них гомоніли: „Виганяє Він де́монів силою Вельзеву́ла, князя де́монів“.
16 Mago'amo'za rehe'za kenaku, agafa hu'za monafinti mago avame'za huraveri huo hu'za hankavetiza antahige'naze.
А інші, випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.
17 Hianagi Jisasi'a antahintahizmia negeno, anage huno zamasmi'ne, Mago rankumo amu'nompinti refko huno ha' orente arente haniana, taregamoke haviza hugaha'e. Mago nompi naga'moma amu'nompinti refkoma hanuno'a traka huno haviza hugahie.
Він же знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, само проти себе поді́лене, запусті́є, і дім на дім упаде́.
18 Hagi Satama agra'a naga'ane amu'nompinti refko huno ha' orente arente haniana, nankna huno ana kuma'amo'a oti hankavetigahie? Tamantahimanegoana, na'ankure tamagra hutma, Belsebul ugagota havi hankromofo hanavefi, havi hankrora hunente hazazanku nehue.
А коли й сатана́ поділився сам супроти себе, — як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзеву́лом виго́ню Я демонів.
19 Hagi Nagra'ma ugagota havi hankromofo Belsebul hanavefima, havi hankroma huntesugeno'a, iza hanavefi tamagri'ma tamagema nentaza naga'mo'za hunentaze? E'ina hu'neankiza zamagra refko hurmantegahaze.
Коли ж Вельзеву́лом виго́ню Я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам су́ддями.
20 Hianagi Anumzamofo hanaveretima havi avamu hunentesuana, Anumzamofo kumamo'a ko tamagrite e'ne.
А коли пальцем Божим виго́ню Я де́монів, то справді прийшло до вас Боже Царство.
21 Hanave ne'moma kuma'ama kegava huno manisigeno'a, maka zama'amo'a mane so'e hugahie.
Коли сильний збройно свій двір стереже, то в безпе́ці маєток його.
22 Hianagi mago hanavenentake ne'mo'ma ha' eme hunteno agateresuno'a, maka ati keve'ane, so'e zama'a erino ome refko hugahie.
Коли ж дужчий від нього його нападе́ й переможе, то всю збро́ю йому забере́, на яку покладався був той, і роздасть свою здо́бич.
23 Iza'o Nagranema nomanimo'a ha' renenante. Iza'o Nagrane emeritru nosimo'a repanini higeno nefre.
Хто не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає!
24 Agru osu havi avamumo vahepinti atiramino vuteno, ti omane'nea kokampi nevuno, manigasahu kumaku hakeana onkeno anage hu'ne. Ete rukrahe hu'na ko'ma mani'no'a vahe'mofo agu'afi vanue nehuno,
Коли дух нечистий виходить з люди́ни, то блукає місцями безві́дними, відпочинку шукаючи, але, не знахо́дячи, каже: „Верну́ся до хати своєї, звідки я вийшов“.
25 vuno ana nonte ome keana, nona harafi huno eri so'ehu fatgo hunte'ne.
А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить заме́тену й при́брану.
26 Anante ete vuno mago'a 7ni'a havi avu'ava agetereno nehia avamutmi ome zmavareno ege'za, ufre'za umani'naze. Hankino ana ne'mofona henka nomani'zamo'a, kote nomanizana agatereno havizantfa hu'ne.
Тоді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть там. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше!“
27 Jisasi'a anage huno nehigeno, mago a'mo vea kevumofo amuno'zimifi mani'neno kezatino, amanage hu'ne, Negrera kaseganteno ami kami'nemo'a muse hugahie.
І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос підне́сла й сказала до Нього: „Блаженна утро́ба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!“
28 Hianagi Jisasi'a kenona huno, Ana hu'neanagi Anumzamofo nanekema nentahino amagema nentemo, agatereno musena hugahie.
А Він відказав: „Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже́!“
29 Tusi'a vea krefamo'za mago'ane etruhu rama nehazageno, Jisasi'a agafa huno anage hu'ne, Ama knafi vahera havi vahe mani'ne'za avame'za kenaku nantahinegaze. Hianagi mago avame'za onkegahazanki, Jona avame zanke kegahaze.
А як люди збира́лися, Він почав промовляти: „Рід цей — рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки проро́ка Йо́ни.
30 Na'ankure Ninive kumate vahe'mokizmire, Jona'a avame'za mani'neankna huno, Vahe'mofo Mofavremo enena anahukna huno menima mani'naza vahe'motarera huramaverina kegahaze.
Бо як Йо́на ознакою був для ніневі́тян, так буде й Син Лю́дський для роду цього́.
31 Anumzamo'ma vahe'ma refko huno keagama huzmantesia knarera, Sauti kaziga Siba kumateti Kuini a'mo'a otino, Anumzamo'ma keagama refkoma hanirera, ama knafi vahera keontahi vahe mani'naze huno keaga huzmantegahie. Na'ankure ana kuini amo'a afete'arega mani'neanagi, Solomoni knare antahintahi'a antahinaku e'ne. Hianagi antahiho, mago nera Solomonima agaterenea nera amuno tamifina mani'ne.
Цариця півде́нна на суд стане з му́жами роду цього́, — і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломо́нову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломо́н!
32 Anumzamo'ma vahe'ma refkoma hania knarera, Ninive vahe'mo'za oti'za ama knafi vahera keontahi vahe mani'naze hu'za keaga huzmantegahaze. Na'ankure Jona'ma hia kerera zamagu'a rukrehe hu'naze. Hanki keho, Jonama agaterenea nera amafi mani'ne. (Jona 3:4-10,1 Kin 10:1-13.)
Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і засудять його, вони бо пока́ялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось більший, ніж Йона!
33 Hagi vahe'mo'za tavira rekru hu'za oku'a antege, ekaeka kupina eririza refinotaze. Hianagi tavira tagiza tavima rekru hunte azotare antenesageno, remsa hu'nenige'za ufresaza vahe'mo'za kegahaze.
Засвіченого світла ніхто в схо́вок не ставить, ані під посу́дину, але на світи́льника, щоб бачили світло, хто входить.
34 Tamavurgamo'a tamavufgamofo tavire, tamavurgamo'ma keama nehanigeno'a, maka tamavufgamo'a masa hugahie. Hianagi haviza hanigeno'a maka tamavufgamo'a hani hugahie.
Око твоє — то світи́льник для тіла; тому́, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було́, то й усе тіло твоє буде темне.
35 Hanki tamagripima me'nea tavi'moma hanima huzankura, kva hiho.
Отож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося те́мрявою!
36 E'ina hu'negu maka tamavufgafima msamoma avimatenenkeno'a, tamavufgafina hanina omnenena, maka tamavufgamo'a tavimoma hiaza huno remsa hu vagaregahie.
Бо коли твоє тіло все світле, і не має жа́дної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник ося́яв блиском тебе“.
37 Jisasi'a ana kea huvagaretegeno, mago Farisi ne'mo'a huno, nagrane feru ne'zana eme no huno antahigegeno, vuno neza nenaza trate aza tununte (reclined) umanine.
Коли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.
38 Ana Farisi ne'mo'ma keama, zamagra Farisi vahe'mo'zama zamazama sesema hute'za nezama nenazaza osu, Jisasima nezama amne nenegeno'a, antri hu'ne.
Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився.
39 Hianagi Ramo'a anage huno ana nera asami'ne, Tamagra Farisi vahe'motma kapune, pletinena amega sese nehaze. Hianagi tamagu'afina kumazafa zamo'ene, havi avu'avazamo avite'ne.
Господь же промовив до нього: „Тепер ви, фарисеї, он чистите зо́внішність ку́хля та миски, а ваше нутро́ повне зди́рства та кривди!
40 Tamagra negi vahe mani'naze, Agra amegama troma hu'nemo'a, agu'afinena trora osunefi?
Нерозумні, — чи ж Той, Хто створив оте зо́внішнє, не створив Він і внутрішнє?
41 Tamagrama erinenaza zama, muse nehutma tamagu'areti huta zamunte omane vahe'ma zamamisazana, tamagrira maka zantamimo'a agru hugahie.
Тож милостиню подавайте з унутрішнього, — і ось все буде вам чисте.
42 Hianagi Farisi vahe'mota kva hiho! Na'ankure tamagra izane aruine, maka hozafinti mananentake ne'zana 10ni'a kevufinti, mago kevua refko huta nemizanagi, Anumzamofo fatgo avu'avazane, avesizamofona netreta, vahera so'e hunozmantaze.
Горе вам, фарисеям, — бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того́ не лишати!
43 Kva hiho Farisi vahe'motma! Na'ankure tamagra osi mono nontamimpi ugota trate mani'zanku tamavenesigetma, maketi kumatamimpi vahe'mo'za antahiramiza husgama huramantezankuke nehaze.
Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки́ в синагогах та привіти на ри́нках!
44 Tamagra Kva hiho! Fri vahe'mokizmi keri refiteankna huta mani'nage'za, vahe'mo'za ana agofetu ontahiza vano nehaze.
Горе вам, — бо ви як гроби́ непомітні, — люди ж ходять по них і не знають того“.
45 Kasegere ugagota hu'naza vahepinti mago'mo kenona anage hu'ne, Rempi hurami ne'moka, kagrama ama kema hanana, tagriku'ene huhaviza hurantane huno hu'ne.
Озвався ж один із зако́нників, і каже Йому: „Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш!“
46 Hianagi Jisasi'a amanage hu'ne, Kasegere ugagota hu'naza vahe'motmanena kva hiho. Na'ankure tamagra vahe'mokizmia tusi'a knaza zamizage'za kanagu hu'za eri'za nevazagetma, tamagra mago tamazankoa antetma knaza zmia e'norize.
А Він відказав: „Горе й вам, зако́нникам, бо ви на людей тягарі́ накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не дото́ркуєтесь тягарі́в!
47 Tamagra kva hiho! Na'ankure korapama neramagehozama zamahe'naza kasnampa vahe'mokizmia keri tamagra negafize.
Горе вам, бо надгро́бки пророкам ви ставите, — ваші ж батьки́ були їх повбивали.
48 E'i ana avu'avazamofona, tamagra vahera zmaveri hutma, neramagehoma hu'neazankura knare hu'ne hutma nehaze. Na'ankure neramageho'za kasnampa vahera zamahe fri'nazagetma, tamagra kerizmia kafinentaze.
Так, — визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгро́бки будуєте!
49 E'i ana agafare, tamagri havi tamavu tamavazamofonku, Anumzamofo knare antahintahimofo kemo'enena huno, Nagra kasnampa vahe'ene, aposol nagara huzmantesugeno e'nagetma, mago'amokizmia zamahe nefritma, mago'amokizmia zamazeri haviza hugahaze hu'ne.
Через те й мудрість Божа сказала: „Я пошлю їм пророків й апо́столів, — вони ж декого з них повбивають, а декого ви́женуть,
50 E'ina hu'negu, mona mopama fore'ma hu'neregatima kasnampa vahe'ma zamahe'za korazmima eritagi atre'za e'naza zantera, nona hu'za meni gnafima mani'naza vahe'mo'za knazana erigahaze.
щоб на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від ство́рення світу,
51 Abelima ahegeno korama'ama tagiraminereti eno, Kresramana vu itane ra mono nomofo amu'nompima Zekaraiama ahazageno, korama'ama tagitre'nea knarema ehanati'nea vahe'mokizmi koramofo nona'a, tamage ama knafi vahe'motare refko huno nona huramantegahie.
від крови Авеля аж до крови Заха́рія, що загинув між же́ртівником і храмом“! Так, кажу вам, — відомсти́ться це все на цім роді!
52 Kasegere ugagota hu'naza vahe'motma kva hiho! Na'ankure antahi'zama eri ki nofira erinetretma, tamagra'a anampina unofreta, anampima ufrenaku'ma nehaza vahe'mokizmi kana rehi'za hunezmantaze.
Горе вам, зако́нникам, бо взяли́ ви ключа́ розумі́ння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, борони́ли!“
53 Jisasi'ma anama huteno'a, ananteti atreno nevige'za, kasegere ugagota hunaza vahe'mo'zane, Farisi vahe'mo'zanena agafa hu'za zamarimpa henente'za, rama'a zanku agenoka nehu'za,
А коли Він вихо́див ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей, —
54 mago'a kema hanifinti azerinaza kanku hake'naze.
вони чатува́ли на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оска́ржити Його́).
