Jasi Vahere 4
1 Hagi Israeli vahe'mo'za Ehuti'ma fritege'za Ra Anumzamofo avurera mago'ane ete kefo avu'ava zana hu'naze.
А Ізраїлеві сини ще більше чинили зло в Господніх оча́х, а Егуд умер.
2 Anama hazageno'a, Ra Anumzamo'a Hazori kuma kegava hu'nea Kenani kini ne' Jabini azampi Israeli vahera zamavarente'ne. Hagi ana kini ne'mofo sondia vahete kegavama hu'nea nera Haroset-Hagoimie nehaza kumate nemania nekino agi'a Sisera'e.
І передав їх Господь у руку Явіна, царя ханаанського, що царював у Гацорі. А зверхником його війська був Сісе́ра, і він сидів у Харошет-Ґаґґоїмі.
3 Hagi Sisera'a 900'a ainire karisirami ante'neankino Israeli vahera 20'a kafufina arohura zamareno zamazeri haviza hige'za, zamaza hinogura Ra Anumzamofontega krafa hu'naze.
І кли́кали Ізраїлеві сини до Господа, бо той мав дев'ятсо́т залізних колесни́ць, і він сильно утискав Ізраїлевих синів двадцять літ.
4 Hagi ana knafina kasnampa ara Debora'a Lapidoti nenarokino, Israeli vahe'mo'zama keagare'ma azageno'a keagazmia refko huno antahi'ne.
А Дево́ра пророчиця, жінка Лаппідота, — вона судила Ізраїля того ча́су.
5 Hagi Debora'a Rama kuma'ene Beteli kuma'ene amu'nompi Efraemi agona mopafi, tofegna zafa agafarere nehazare Debora mani'nege'za, Israeli vahe'mo'za knazazimia eri'za azageno keagazmia refko huno antahi'ne.
І сиділа вона під Дево́риною Па́льмою, між Рамою та між Бет-Елом в Єфре́мових гора́х, а Ізраїлеві сини прихо́дили до неї на суд.
6 Hagi mago zupa Debora'a Kedes-Naftali kumate ne' Abinoamu nemofo Barakintega kea atrentegeno vigeno, anante'ma egeno'a amanage huno asami'ne, Israeli vahe'mofo Ra Anumzamo'a kagrikura amanage hu'ne, Vunka Naftali nagapinti'ene Zebuluni nagapintira 10tauseni'a venene zamavarenka Tabori agonare omeri atru hiho huno hu'ne.
І вона послала й покликала Бара́ка, Авіноамового сина, з Кедешу Нефтали́мового. І сказала до нього: „Ось наказав Господь, Бог Ізраїлів: Іди, зі́йдеш на го́ру Фаво́р, і ві́зьмеш з собою десять тисяч чоловіка з синів Нефтали́мових та з синів Завуло́нових.
7 Ana huge'na kini ne' Jabini sondia vahete'ma vugotama hu'nea kva ne'ene, aini karisiramine, ha' vahe'taminena zamavare'na Kisoni tinte e'na kazampi eme antegahue.
А я приведу́ до тебе, до Кішонської долини, Сісе́ру, начальника Явінового ві́йська, і колесни́ці його, і натовп його, та й дам його в твою руку“.
8 Anagema higeno'a Baraki'a amanage huno Deborankura hu'ne, Kagrama nagri'enema vanankena vugahue. Hianagi kagra nagri'enema ovnanana, nagra ovugahue.
І сказав до неї Бара́к: „Якщо ти пі́деш зо мною, то піду́, а якщо не пі́деш зо мною, — не піду́“.
9 Higeno Debora'a amanage huno hu'ne, Tamage nagra kagrane vugahue. Hu'neanagi amama vanana kamo'a, kagra ra kagia e'origosane. Na'ankure Ra Anumzamo'a Siserana mago a'mofo azampi avrentegahie. Anage nehuno Debora'a Barakina avaririno Kadesi kumatera vu'ne.
А вона відказала: „Піти — піду́ з тобою, тільки не буде твоя слава на тій дорозі, якою ти пі́деш, бо в руку жінки Господь передасть Сісе́ру“. І встала Дево́ра, і пішла з Бара́ком до Кеде́шу.
10 Hagi Barakia Zebuluni naga'ene Naftali nagara ke hige'za Kedesi vu'naze. Hagi 10tauseni'a sondia vahe'mo'za mareriza vazageno Debora'a zamagrane vu'ne.
І скликав Бара́к Завуло́на та Нефтали́ма до Кеде́шу, і пішло за ним десять тисяч чоловіка. І пішла з ним Дево́ра.
11 Hagi ana knafina kin nagapinti ne' Heberi'a mago seli nona Kadesi kuma tavaonte oki zafa me'nere ki'ne. Korapara Kenasi kumateti, Mosese nenemo Hobabu nagapinti ne'kino agehemokizmia zamatreno vu'nea ne'mo ki'ne.
А кенеянин Хевер відділився від Каїна, з Ховавових синів, Мойсеєвого те́стя, і розклав намета свого аж до Елону в Цаананімі, що при Кедеші.
12 Hagi Abinoamu nemofo Baraki'ma Tabori agonare'ma marerie kema Siserama asamizageno nentahino,
І доне́сли Сісері, що Бара́к, син Авіноамів, зійшов на го́ру Фаво́р.
13 Sisera'a 900'a ainire karisi ke hige'za eri'za neazageno, maka sondia vahetamina ke hutru hutege'za, Haroset-Hagoimitira Kisoni tinte vu'naze.
І скликав Сісе́ра всі свої колесни́ці, дев'ятсо́т залізних колесни́ць, та ввесь народ, що з ним, з Харошет-Ґаґґоїму до кішонської долини.
14 Anante Debora'a Barakinkura amanage hu'ne, Otio! Na'ankure menina ama knarera Ra Anumzamo'a vugota huganteno, Siserana kagri kazampi avrente'ne. Anage higeno Baraki'a 10tauseni'a sondia vahera zamavareno, Tabori agonamofo asoparega urami'naze.
І сказала Дево́ра до Барака: „Уставай, бо це той день, коли Господь дав Сісе́ру в твою руку. Ось Господь вийшов перед тобою“. І зійшов Барак з гори Фаво́р, а за ним десять тисяч чоловіка.
15 Hagi Barakima ha'ma eri agafama higeno'a, Ra Anumzamo'a Siserane karisima eri'za vanoma nehaza maka sondia vahe'araminena antahintahi zimia zamazeri savari nehuno, zamazeri koro higeno Sisera'a karisi'afintira mopafi takaureno koro fre'ne.
I Господь привів у замі́шання Сісе́ру, і всі колесни́ці та ввесь той та́бір ві́стрям меча перед Бараком. І зійшов Сісера з колесни́ці, і побіг пі́шки.
16 Ana higeno Baraki'a karisifi vanoma nehu'za ha'ma nehaza vahe'tmina zamavaririno Haroset-Hagoimi vuno magore huno ozmatreno, ome zamahe hana hu'ne.
А Бара́к гнався за колесни́цями та за табо́ром аж до Харошет-Ґаґґоїму. І впав увесь та́бір Сісерин від ві́стря меча, — не позосталось ані одно́го.
17 Hianagi Sisera'a mopafi freno vuno Kenasi ne' Heberi nenaro, Jaeli seli nontega vu'ne. Na'ankure Hazori kini ne' Jabinine Kenasi ne' Heberi kizani amu'nompina hafra osu'na'e.
А Сісе́ра втік пі́шки до намету Яїли, жінки кенеянина Хевера, бо був мир між Явіном, царем Гацору, та між домом кенеянина Хевера.
18 Hagi Jaeli'a seli noma'afinti'ma atiramino Siserama eme negeno'a amanage hu'ne, korora osunka seli noni'afi emarerinka emanio. Anage higeno Jaeli seli nompi Sisera'a umarerino umasegeno, franke erino kofinte'ne.
І вийшла Яїл навпроти Сісе́ри, і сказала до нього: „Зайди, пане мій, зайди до ме́не, — не бійся!“І він зайшов до неї до наме́ту, і вона накрила його ки́лимом.
19 Anama nehigeno'a Sisera'a amanage hu'ne, nanankemo'a hagage hianki osi'a tina afinamige'na na'neno, higeno zagagafa akru'areti tro hu'nea tintafempinti mememofo amirina tagi amigeno netegeno, ete frankera eri kofintegeno mase'ne.
І сказав він до неї: „Напій мене трохи водою, бо я спра́гнений“. І відкрила вона молочного бурдюка́, і напоїла його, та й накрила його.
20 Nemaseno amanage hu'ne, Seli nomofo kafante oti'nenka mago'a vahe'mo'ma eno'ma eme kantahigeno, mago'a vahera amafina mani'neoma hanigenka, i'o amafina mago'a vahera omani'ne hunka huo.
І сказав він до неї: „Стань при вході наме́ту. І якщо хто вві́йде й запитає тебе та скаже: Чи є тут хто? то ти відповіси: Нема“.
21 Hianagi Sisera'a asafe'atagu mase himre'negeno, Jaeli'a hamane seli no avazuhumpi huno negia azota eriteno, akoheno vuno Siserana ana frankepi taponeno asenia runagino aheno mopafi ahenarentegeno fri'ne.
І взяла́ Яїл, жінка Хеверова, наме́тового кілка́, і взяла́ в свою руку молотка́, і підійшла тихо до нього, та й всадила того кілка́ в його скро́ню, аж у землю. А він спав, зму́чений, — і він помер.
22 Anama nehigeno'a Baraki'a Siserana avaririno ne-egeno'a Jaeli'a viazamo amanage ome hu'ne, ege'na avaririnkama neana nera ome kaveri ha'neno, higeno Baraki'a amage vuno ome keana seli no avazuhumpi huno arenentea azotareti asenia renagino ahentenegeno ome ke'ne.
А ось Барак женеться за Сісерою. І вийшла Яїл навпроти нього й сказала йому: „Іди, і я покажу́ тобі того чоловіка, що ти шукаєш“. І ввійшов він до неї, а ось Сісе́ра лежить мертвий, а кіло́к у скро́ні його!
23 E'i ana zupage Israeli vahe zamavufi Anumzamo'a Kenani kini ne' Jabinina hara hu agatere'ne.
Так приборкав Бог того дня Явіна, царя ханаанського, перед Ізраїлевими синами.
24 Hagi ana hige'za Israeli vahe'mo'za tusiza hu'za hankaveti'za Kenani kini ne'mofo sondia vahetamina hara huzmante'za zamazeri haviza hu'naze.
А рука Ізраїлевих синів була все тяжча над Явіном, царем ханаанським, аж поки вони вигубили Явіна, царя ханаанського.
