< Zosua 2 >

1 Hagi anante Sitimima manine'za Nuni nemofo Josua'a tare afureno ke netre'na oku'a huznanteno, amanage huno zanasami'ne, Kantu kaziga Kenani mopafi vutna Jeriko kumara ome afuretna keso'e hi'o. Higeke vuke mago monko a' agi'a Rehapu'e nehaza a'mofo nompi ana kenagera umase'na'e.
І послав Ісус, син Нави́нів, із Ситті́му двох таємних виві́дувачів, говорячи: „Ідіть, розгляньте цей край та Єрихо́н“. І вони пішли, і ввійшли до дому однієї блудни́ці, а ім'я́ їй Раха́в. І переночува́ли вони там.
2 Hianagi mago'a vahe'mo'za vu'za Jeriko kumate kini nera amanage hu'za ome asami'naze, kva huo, meni kenage mago'a Israeli naga'mo'za mopati afure'za kenaku e'naze.
І було донесено єрихо́нському царе́ві, говорячи: „Ось цієї но́чі прийшли сюди якісь люди з Ізраїлевих синів, щоб ви́відати цей край“.
3 Hagi Jeriko kini ne'mo'a anankema nentahino'a, amanage huta Rehapuna ome asamiho huno vahera huzmante'ne. Maka tagri mopama afure'zama kenaku'ma kagritegama e'za nonka'afima emani'naza vahera, zamavare megi'a zamatro.
І послав єрихо́нський цар до Раха́ви, говорячи: „Виведи тих людей, що до тебе прийшли, що ввійшли до твого дому, бо вони прийшли, щоб ви́відати ввесь цей край“.
4 Hianagi Rehapu'a ana netre'na zanavre franekino amanage huno zamasami'ne, Tamage nagritera e'na'anagi zanagra inantegati e'na'e nagra ontahi'noe.
А та жінка взяла́ двох тих людей, та й сховала їх. І сказала: „Так, прихо́дили були до мене ті люди, та я не знала, звідки вони.
5 Hagi kinagama rankumamofo kahama erigi knama koftama nehigeke vu'na'anagi, iga vu'na'e nagra ozanage'noe. Hagi ame huta zanavaririta vanuta, ome zanazerigahaze.
А коли замика́лася брама зо сме́рком, то ті люди вийшли. Не знаю, куди ті люди пішли. Швидко женіться за ними, то ви дожене́те їх“.
6 Hianagi Rehapu'a ana ne'trena zanavreno noma'amofo agofetu kukenama tro'ma nehaza traza anakino ante'nefi ome frakizanante'ne.
А вона відвела́ їх на дах, та й сховала їх у жмута́х льо́ну, що були зложені в неї на даху́.
7 Anagema hige'za ana netrema zanazerinaku zamagare'za Jodani tintega vahe'mo'zama taka'ma nehazarega nevazageno'a, rankumamofo kahana erigi'naze.
А ті люди погналися за ними йорда́нською дорогою аж до бро́дів; а браму замкнули, як тільки вийшла погоня за ними.
8 Hagi ana afure ne'tremoke ko'ma masezanku Rehapu'a nomote marerino,
І поки вони лягли спати, то вона ввійшла до них на дах,
9 amanage huno ome zanasami'ne, Nagra antahi'noe, ama mopa ko Ra Anumzamo tamagri tami'ne. Ana higeta tagra tamagrikura tusi'a koro nehunkeno, maka ama mopafima mani'naza vahe'mo'zanena tamagrikura koro nehu'za tusi'a zamahirahiku nehaze.
і сказала до тих людей: „Я знаю, що Господь дав вам цей край, і що жах перед вами напав на нас, і що всі ме́шканці цього кра́ю умлівають зо страху перед вами.
10 Na'ankure Isipiti'ma atreta azageno Ra Anumzamo'ma tamagri tamavufima koranke hagerima erineraneno, mopama eri hagagema higetama e'naza zana, tagra ko antahi'none. Hagi Jodani timofo kantu zage hanati kaziga Amori vahe'mokizmi kini netre zanagi'a Sihonine Oginema zanahe fri'naza zanku'enena ko antahi'none.
Бо ми чули те, що Господь висушив воду Червоного моря перед вами, коли ви вихо́дили з Єгипту, і що́ зробили ви обом аморейським царям, що по той бік Йорда́ну, Сигонові та Оґові, яких ви вчинили закля́ттям.
11 Tagrama ana kema nentahita, tamagrikura tusi koro hu'none. Na'ankure Ra Anumzana tamagri Anumzamo'a monane mopanema tro'ma hu'nea Anumza mani'ne.
І чули ми це, і зомліло наше серце, і не стало вже духу в люди́ни зо стра́ху перед вами, бо Господь, Бог ваш, — Він Бог на небеса́х угорі́ й на землі долі!
12 E'ina hu'negu menina muse huranantoanki, Ra Anumzamofo avufi huvempa hutna, nagrama so'e navu'nava'ma huranantoankna hutna, nagri naga'ma so'ema huzmantesu'ema hanuta'a, mago avame'za nami'o.
А тепер присягніть мені Го́сподом, що як я вчинила з вами ми́лість, так зробите й ви ми́лість з домом батька мого, і дасте мені правдивого знака.
13 Hagi nenfa'ma nenarera'ma nasarehe'ima nanunknahe'ine naga zami'nena, zamaza hinke'za, Israeli vahe'mo'za tahe ofriho.
І зоставите при житті ба́тька мото, і матір мою, і братів моїх, і сесте́р моїх, і все, що їхнє, і врятуєте наше життя від смерти“.
14 Anante ana ne'tremokea Rehapuna amanage huke asami'na'e, Na'a agafare tagra amafina e'no'e, kagra vahe'ma ozamasamisanana, henkama Ra Anumzamo'ma ama mopama tamisia zupa antahigamigahune. Tagra huvempa hu'ankino anama osanukeno'a, Ra Anumzamo'a tazeri haviza hugahie.
І сказали їй ті люди: „Душа наша за вас нехай віддана буде на смерть, якщо ви не відкриєте цієї нашої справи. І буде, коли Господь передава́тиме нам оцей край, то ми вчинимо тобі милість та правду“.
15 Anante Rehapua nomofona zaho eri kampinti nofite zanatregeke kuma keginamofo megi'a urami'na'e. Na'ankure noma'amo'a kumamofo keginare rehe'negu anara hu'ne.
І вона спустила їх шну́ром через вікно, бо дім її був у стіні́ місько́го му́ру, і в мурі вона жила́.
16 Ana nehuno amanage huno zanasami'ne, Tanagriku'ma nehakaza vahe'mo'za tutagiha huznantegahazanki agonarega freta vuta tagufa kna umani'neke'za etesageta, ete e'natega vi'o.
І сказала вона їм: „Ідіть на го́ру, щоб не спіткала вас погоня. І ховайтеся там три дні, аж поки не ве́рнеться пого́ня, а пото́му пі́дете своєю дорогою“.
17 Higeke ana netremokea Rehapuna amanage huke asami'na'e, hanki kagrama hanketa huvempa hugante'noa kea tagrama kasamu'a kema amage'ma antesanketa'a, ana huvempa keti'a eri otregahu'e.
І сказали до неї ті люди: „Ми будемо чисті від цієї прися́ги тобі, що ти заприсягла́ нас, якщо ти не вчиниш так.
18 Hanki menina antahio, ama zasi'ma eri kama atiramu'a kantera, kagra ama koranke nofira anakinte'nenka, negafama negrerama kasarehe'ima maka nagaka'anena zamavaretru hunka nonka'afi mani'nenketa tagra Israeli vahe'enena ama mopafina egahune.
Оце, як ми будемо вхо́дити до краю, то ти прив'яжеш шнурка́ з цієї нитки че́рвені в вікні, що ти ним нас спустила. А батька свого, і матір свою, і братів своїх, і ввесь дім свого батька збереш до себе до до́му.
19 Hagi naga'kafinti'ma magomo'ma kagri noma atreno, megi'a kumamofo kampima vano nehanige'zama ahe frisageno'a, e'i tagri hazenkeompage agri'a hazenke. Hianagi magomo'ma kagri nompi mani'nenige'za eme ahe frisageno'a, e'i tagri knaza megahie.
І буде, — усі, хто вийде а дверей твого дому назо́вні, кров його на голові його, а ми чисті. А всі, хто буде в домі з тобою, кров його на голові нашій, якщо наша рука буде на ньому.
20 Hianagi tagrama e'no'a eri'zamofo nanekema vahe'ma zamasamisankeno'a, kagrama hanketama huvempama hu'no'a kemofo nona'a tagra hazenkea e'origahu'e.
А коли ти відкриєш цю нашу справу, то ми будемо чисті від прися́ги тобі, якою ти заприсягла нас“.
21 Hanki Rehapua ke zanirera amanage hu'ne, Mago narimpa huanki kema ha'a kante anteno anazana fore hino, nehuno huzanantegekema nevakeno'a ana koranke nofira noma'amofo zaho'ma eri kahante anakinte'ne.
А вона сказала: „Як ви сказали, нехай буде воно так“. І відпустила їх, а вони пішли. І вона прив'язала в вікні червоного су́каного шнурка́.
22 Hagi ana netremokea atreke agonarega vuke tagufa zagegna fraki'nake'za, zanagenema re'naza vahe'mo'za karanka hake vagare'za vu'nazanagi ozanage'za, ete rukrahe hu'za Jeriko e'naze.
І вони пішли, і вийшли на го́ру, та й сиділи там три дні, аж поки вернулася пого́ня. І шукала погоня по всій дорозі, та не знайшла їх.
23 Ana agonafintira ana netremokea uramike Jodani tina ome takaheke vuke ana maka'zama zanagrite'ma fore'ma hu'nea zana, Nuni nemofo Josuana ome asami vagare'na'e.
І повернулися ті два му́жі, і зійшли з гори, і перейшли Йорда́н, і прийшли до Ісуса, сина Нави́нового, та й розповіли́ йому все, що їх спітка́ло.
24 Anage nehuke Josuana asamike, tamagerafa huno Ra Anumzamo'a ana maka mopa tagri tazampi ante'ne. Na'ankure ana mopafima mani'naza veamo'za tagriku'ma nehu'za, zamahirahi nerege'za tusi koro nehaze.
І сказали вони до Ісуса: „Справді Госпо́дь дав у нашу руку всю цю землю, а всі ме́шканці цього кра́ю омліли зо стра́ху перед нами“.

< Zosua 2 >