Zosua 10
1 Hanki Jerusalemi kini ne' Adonizedekima antahiama, Josuama Jeriko kumate'ma hu'neaza huno Ai rankuma'ene ana kumate kini ne'ene, ha'ma hu agatereno zamahe hanama nehuno kumazmima eri havizama hu'nea ke'ne, Gibioni vahe'mo'zama Israeli naga'enema mago zamarimpa hu'za manisaza zamofo ke'ma huvempama hu'naza kema nentahino'a,
І сталося, як почув єрусалимський цар Адоні-Цедек, що Ісус здобув Ай та вчинив його закля́ттям, і що як зробив Єрихонові й цареві його, так зробив Аєві та цареві його, і що ме́шканці Ґів'ону склали мир з Ізраїлем та були серед них,
2 agrane vahe'amozanena ana zankura tusi'a zamagogogu hu'naze. Na'ankure Gibioni kumamo'a mago'a kumara agatereno agi me'nea rankumakino, Ai rankuma'enena rugaterene. Hagi ana rankumapina hanavenentake sondia veneneraminke mani'naze.
то дуже налякалися, бо Ґів'он місто велике, як одне з міст царськи́х, і що він більший за Ай, а всі люди його лицарі.
3 E'ina hu'negu Jerusalemi kini ne Adonizedekia 4'a rankumate kini vahetega kea atrezamante'ne. Ana vahera Hebroni kini ne' Hohamuma, Piramu kini ne' Jarmutima, Jafia kini ne' Lakisima, Debiri kini ne' Eklonima huno kea atre'zamante'ne.
І послав єрусалимський цар Адоні-Цедек до хевронського царя Гогама, і до ярмутського царя Пір'ама, і до лахіського царя Яфії, і до еґлонського царя Девіра, говорячи:
4 Ana kini nagakura amanage hu'ne, tamagra etma eme naza hinketa Gibioni nagara hara huzmantaneno. Na'ankure zamagra Josuane Israeli vahe'enena huvempa hu'za hara osu'za, mago zamarimpa hu'za manisnaza naneke huhagerafi'naze.
„Прийдіть до мене, і допоможіть мені, і ми поб'ємо Ґів'она, бо він замири́в з Ісусом та з Ізраїлевими синами“.
5 Hanki 5fu'a Amori kini vahe'ma eme eri atruma hu'nazana, Jerusalemi kini neki, Hebroni kini neki, Jarmuti kini ne'ki, Lakisine Ekloni kini netre'ne hu'za sondia vahe'zamia eri tru hu'za seli nona ome ki'za avazagigagi'za manine'za, Gibioni vahera hara huzmante'naze.
І вони зібралися, і пішли п'ять аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони та всі табо́ри їхні, і розтаборува́лися при Ґів'оні, і воювали проти них.
6 Anante Gibioni vahe'mo'za Israeli vahe'ma Gilgalima kuma eme ante'za mani'nare Josuantega kea atrente'za amanage hu'naze, eri'za vahekamota kamefira huoraminka ame hunka emrerinka tagu'vazinka taza huo. Na'ankure Amori kini vahetamima agonamofo asoparegama nemaniza kini vahe'mo'za eri tru hu'za ha' eme hurante'za nehaze.
І послали ґів'онські люди до Ісуса та до табо́ру в Ґілґал, говорячи: „Не стримуй своєї руки від своїх рабів! Прийди до нас скоро, і спаси нас та допоможи нам, бо зібралися на нас усі аморейські царі, що замешкують го́ри“.
7 Hanki Josua'ma ananke'ma nentahino'a, sondia vahe'ane knare'ma hu'za ha'ma nehaza vahera maka zamavareno Gilgalia atreno Gibioni vahe'mokizmia zamaza hunaku marerino vu'ne.
І рушив Ісус із Ґілґалу, він та з ним усі вояки́ й військо́ві лицарі.
8 Hanki Ra Anumzamo'a Josuana amanage huno asami'ne, Kagra korora zamagrikura osuo. Na'ankure zamagrira ko kagri kazampi zamavare ante'nogu, mago ne'mo'e huno kagrira hara hu kagateoregahie.
І сказав Господь до Ісуса: „Не бійся їх, бо Я віддав їх у твою руку, — ніхто з них не встоїть перед тобою“.
9 Anante Josua'ene ana maka sondia vahe'mo'za ana kenageke vu'za Amori vahe'ma eritru hu'zama mani'nafi antri hazaza hu'za ame hu'za hara ome huzmante'naze.
І прибув до них Ісус знена́цька, — ці́лу ніч ішов із Ґілґалу.
10 Ana'ma hazageno'a Ra Anumzamo Israeli naga'mokizmi zamavufi Amori vahera zamazeri neginagi hige'za, rama'a vahe Gibioni kumatera zamahete'za, mago'a vahera zamarotago hu'za Bet-horonima mareneri'za karanka zamaheme vu'za Azekane, Makeda kumate'ene uhanati'naze.
І Господь навів на них замі́шання перед Ізраїлем, і побив їх великою пора́зкою в Ґів'оні. І він гнав їх дорогою входу до Бет-Хорону, і бив їх аж до Азеки та аж до Маккеди.
11 Hanki Israeli vahe'mokizmi zamagoro'ma hu'za Amori vahe'mo'za Bet-horoniti'ma fre'za Azekama urami'nea kantega nevazageno, Ra Anumzamo'a tusinasi ko'mopa ko atregeno havegna huno herafiramino, Amori vahera zamahe fri'ne. Hagi Israeli vahe'mo'zama bainati kazinteti'ma zamahe fri'nazama'a ruzamagatereno haveretira zamahe fri'ne.
І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет-Хорону, то Господь кидав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що повмирали від градово́го каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мече́м.
12 Hagi Ra Anumzamo'ma Israeli vahe'ma zamaza hige'za, Amori vahe'ma ha'ma hu zamagateraza knazupa Josua'a Israeli vahe'mokizmi zamufi Ra Anumzamofona amanage huno asami'ne, zagemoka uoraminka Gibioni megeno, ikamoka Azaloni agupofi megahane.
Тоді Ісус говорив Господе́ві того дня, коли Господь дав аморе́янина перед Ізраїлевих синів, та й сказав на оча́х Ізраїля: „Стань, сонце, в Ґів'оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині!
13 Higeno zagemo'a anante megeno, ikamo'enena ohanatine. Ana hu'nege'za Israeli naga'mo'za ha' vahezamia hara huzmagatere'naze. Ana zupa zagemo'a uofreno anuntumpi me'nege'za hara hu'naze. Hagi ana'ma hu'naza zamofo agenkea Jashariema nehaza avontafepi krente'naze. (Jasahariema hu'neana fatgo vahe'mokizmi avontafere hu'ne.)
І сонце затри́малося, а місяць спинився, аж поки народ відімстився своїм ворогам“. Чи це не написане в книзі Праведного? І сонце стало на половині неба, і не поспішалося заходити майже ці́лий день.
14 Korapa knareti'ma eno meninte'ma ehanati'neana, Ra Anumzamo'a nunamuna antahizamino e'inahukna zana erifore osu'neankna kna efore hu'neankino, henkanena anara osugahie. Na'ankure Ra Anumzamo'a magoke ne'mofo ke antahimino Israeli vahetega anteno Agra hara hu'ne.
І не було такого, як день той, ані перед ним, ані по ньому, щоб Господь так слухав лю́дського голосу, — бо Господь воював для Ізраїля.
15 Hagi ha'ma huvagarete'za Josua'ene ana maka Israeli sondia vahe'mo'za Gilgalima kuma'ma eme ante'za mani'narega ete vu'naze.
І вернувся Ісус, а з ним увесь Ізраїль до табо́ру в Ґілґал.
16 Anama hutazageno'a 5fu'a kini vahe'mo'za koro fre'za vu'za Makida kuma tavaonte mago havegampi ome fraki'naze.
А ті п'ять царів повтікали, та й схова́лися в печері в Маккеді.
17 Hanki mago'a vahe'mo'za ana 5fu'a kini vahe'ma Makida havegampi fra'maki'nazana kete'za, Josuana eme asamizageno,
І було доне́сено Ісусові й сказано: „Зна́йдені ті п'ять царів, схо́вані в печері в Маккеді“.
18 Josua'a sondia vahera zamasamino, ranra haverami atufetma ana havegana renkanineretma, mago'a sondia vahera huzmantenke'za anante kva hu'za maniho.
А Ісус відказав: „Приваліть велике каміння на о́твір печери, і призначте до неї людей, щоб їх стерегти.
19 Ana'ma nehutma tamagra manigasa osutma, ha' vahetamia zamefi zamarotgo hutma kuma'zmifina uofre'nesagetama hara ome huzmanteho. Na'ankure Ra Anumzana tamagri Anumzamo ana vahetamina ko tamazampi zamavarente'ne.
А ви не стійте, — женіться за своїми ворогами, і понищте їхні за́дні сте́жі, і не давайте їм вхо́дити до їхніх міст, бо Господь, Бог ваш, віддав їх у вашу руку“.
20 Hanki Josua'ene Israeli ha' vahe'zamia zamarotgo hu'za zamahe hana hu'za kantega vazage'za, osi'a naga'mo'za koro fre'za rankuma zamimofo vihufi ufre'naze.
І сталося, як завдав їм Ісус та Ізраїлеві сини дуже велику пора́зку, так, що прийшов їм кінець, а врято́вані повтікали від них, і повхо́дили до тверди́нних міст,
21 Ana'ma hute'za ana maka Israeli sondia vahe'mo'za zamavufarera hazenkea e'ori, Makida kuma'ma omente'zama mani'nare Josua'a mani'nege'za ete e'naze. Ana'ma hazage'za magore hu'za Kenani mopare vahe'mo'za Israeli vahetega mago kea huozmante'naze.
то ввесь народ у споко́ї вернувся до табо́ру до Ісуса в Маккеді, і ніхто не поворушив язика свого проти кого з Ізраїлевих синів!
22 Anante Josua'a amanage hu'ne, Havegama renkanimare'naza haveramina eri atretma ana 5fu'a kini vahera havegampintira zamavareta nagrite eho.
І сказав Ісус: „Відчиніть о́твір печери, і приведіть до мене з печери тих п'ятьо́х царів“.
23 Hanki kema hia ke amagente'za ana kini vahera havegampintira ome zamavaremegi atre'za zamavare'zama e'nazana, Jerusalemi kinigi Hebroni kinigi, Jarmuti kinigi, Lakisi kinigi, Ekloni kini neki hu'za zamavare'za Josuante e'naze.
І вони зробили так, і вивели до нього з печери тих п'ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського, царя еґлонського.
24 Ana kini vahera zamavare'za etageno, Josua'a maka Israeli vahera kehu tru huteno, sondia vahete kva vahe'ma agranema ha'ma ome hu'naza vahe'mokizmia amanage huno zamasami'ne, amare etma tamaganuti ama kini vahe'mokizmi zamanankena rentroko hiho, hige'za Josuankea amage ante'za ana hu'naze.
І сталося, як привели́ тих царів до Ісуса, то Ісус закли́кав усіх Ізраїлевих людей, і сказав військо́вим начальникам, що йшли з ним: „Підійдіть, — поста́вте свої ноги на шиї цих царів“. І вони попідхо́дили, і поста́вили свої ноги на їхні шиї.
25 Hanki Josua'a Israeli vahe'mokizmia amanage huno zamasami'ne, Tamagra korora huge, antahintahi hakarea osiho. Na'ankure Ra Anumzamo'a amama hiaza huno maka ha' vahetamima ha'ma huzmante'nazana anahu zanke hugahie.
І сказав до них Ісус: „Не бійтеся й не лякайтеся, будьте сильні та відважні, бо Господь зробить так усім вашим ворогам, із якими ви воюєте“.
26 Anage huteno Josua'a ana kini vahera zamahe friteno, 5fu'a zafare zamufga hantintegeno me'negeno vuno kinaga zagea ufre'ne.
А по цьому Ісус бив їх, і повбивав їх, і повісив їх на п'ятьох дере́вах. І висіли вони на тих дере́вах аж до вечора.
27 Hagi zagema ufregeno'a Josua'a huzmantege'za ana vahe zamavufaga zafaretira erifenka atre'za, ko'ma fra'makiza mani'naza havegampi ome zamatrete'za ana havegantera ranra havenuti renkani razageno meno eno, ama knarera ehanatine.
І сталося на час за́ходу сонця, Ісус наказав, і поздіймали їх із дере́в, і повкида́ли їх до печери, де вони були поховалися, і понакладали велике каміння на о́твір печери, де воно аж до цього дня.
28 Hagi ana zupage Josua'a Makida rankumara hara hu zamagtereno kini ne'zamine ana maka vahera kazinteti zamahe fri vagare'ne. Ana kumapina mago'zane huno otreno ana maka'zana eri haviza nehuno, mago vahera atregeno omani'ne. Hagi Jeriko kini ne'ma hunte'neaza huno, Makida kumate kini nera ana zanke hunte'ne.
А Маккеду Ісус здобув того дня, і побив ві́стрям меча її та царя її, учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній, — не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він її цареві те саме, що зробив був цареві єрихонському.
29 Hanki Makida rankumama ha'ma huzamagaterete'za, Josua'ene sondia naga'mo'za Makida atre'za vu'za Libna kumate vahera hara ome huzmante'naze.
А Ісус та ввесь Ізра́їль із ним перейшов з Маккеди до Лівни, та й воював проти Лівни.
30 Hanki Ra Anumzamo anahukna huno Israeli vahera zamaza hige'za, Libna kini ne'ene ana maka vahe'anena kazinteti zamahe vagare'naze. Ana kumapina Josua'a mago'zane huno otreno, ana maka'zana eri haviza nehuno mago vahere huno atregeno omani'ne. Hagi Jeriko kini ne'ma hunte'neaza huno, Libna kini nera ana zanke hunte'ne.
І дав Господь в Ізра́їлеву ру́ку також її та царя її, і він побив ві́стрям меча її та кожну особу, що в ній, — не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він цареві її, як зробив був цареві єрихонському.
31 Ana'ma hute'za, Josua'ene Israeli sondia naga'mo'za Libna kumara atre'za vu'za, Lakisi kumara ome avazagigagi'za mani'ne'za hara huzmante'naze.
І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним із Лівни до Лахішу, і таборува́в при ньому та воював проти ньо́го.
32 Hanki Ra Anumzamo Israeli vahe'mokizmia zamaza huno hara higeno, nampa 2 knarera Josua'a Lakisi vahera hara hu zamagaterege'za, ana maka vahera Libna kumate vahe'ma hu'nazaza hu'za bainati kazinteti zamahe fri vagare'naze.
І дав Господь в Ізраїлеву руку Лахіш, — і здобув він його другого дня, і побив ві́стрям меча його та кожну особу, що в ньому, — усе так, як зробив був Лівні.
33 Anante Gezeri kini ne' Horamua Lakisi vahetami hara huzmaza hu'naku mrerino egeno, Josua'a ana kini ne'ene naga'anena hara nehuno, mago vahere huno ozmantre'neanki zamahe fri vagare'naze.
Тоді прийшов ґезерський цар Горам допомогти Лахішу, та Ісус побив його й народ його, так що не позоставив жодного в ньому.
34 Ana'ma huteno'a Josua'a miko Israeli vahe'ene Lakisia atre'za Ekloni vu'za, kafo ome ante'za mani'ne'za avazagi kagiza hara huzmante'naze.
І перейшов Ісус та ввесь Ізра́їль із ним з Лахішу до Еґлону, і таборува́ли при ньому та воювали з ним.
35 Ana zupage Ekloni kumara hara hu zamagtere'za eri vaganere'za, maka zantamina eri haviza nehazageno, Josua'a Lakisi kumapi vahe'ma hu'neaza huno maka vahera kazinteti zamahe fri vagare'ne.
І здобули́ його того дня, і побили його ві́стрям меча, а кожну особу, що в ньому, того дня зробили закляттям, — усе так, як зробив був Лахішу.
36 Ana'ma huteno'a Josua'a miko Israeli vahe'ene Ekloni kumara atre'za Hebroni vu'za hara ome huzmante'naze.
І пішов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, і воював із ним.
37 Ana kumara omeneri'za ana kumate kini ne'ene maka vahera kazinknonu zamahe fri vaganere'za, ana kuma tavaonte'ma nemaniza vahe'ene kuma'zminena, Ekloni kumate vahe'ma hu'nazaza hu'za bainati kazinknonteti maka zamahe fri vagare'naze.
І здобув його, і побив ві́стрям меча його та царя його, і всі міста його, і кожну особу, що в ньому, — не позоставив жодного врято́ваного, усе так, як зробив був Еґлонові. І зробив закляттям його та кожну особу, що в ньому була́.
38 Ana'ma hute'za Josua'ene miko Israeli vahe'mo'za ete rukrahe hu'za vu'za Debiri kumate vahera ha' ome huzmante'naze.
І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до Девіру, і воював із ним.
39 Ana'ma huteno Josua'a ana kumate kini ne'ene, ana kumapi vahetamina zamahe fri vaganereno, tavaozmire'ma me'nea kumatamina Hebroni kumate vahe'ene Libna kumate vahe'ene, kini vahetaminte'ma hu'neaza huno Debiri kumate vahera magore huno ozamatreno bainati kazinteti zamahe fri vagare'ne.
І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх ві́стрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодного врято́ваного, — як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, і як зробив був Лівні та цареві її.
40 Ana higeno Josua'a ana mopafima me'nea rankuma'tamina hara hu zamagaterevaga nereno, agonaregama me'nea kumatamine, kini zamine, Nigevi kazigama me'nea kumatamine, kini zamine, zage fre kaziga me'nea agonaramimofo agiafi me'nea kumatamine kini zamine, Jodani agupofima nemaniza vahe'ene kini zamia, Ra Anumzama Israeli vahe'mokizmi Anumzamo'ma huo huno'ma hunte'nea kante anteno, Josua'a magore huno ozamatreno, ana maka zamahe fri vagare'ne.
І побив Ісус увесь край: гору, і Неґев і Шефелу, і узбі́ччя, і всіх їхніх царів, — не зоставив жодного врятованого, а кожну особу зробив закляттям, як наказав був Господь, Бог Ізраїлів.
41 Hagi Josua'ma ha'ma hu zamagatere vagamare'neana, sauti kaziga Kedes Baneati agafa huno marerino, hageri ankena tavaonte Gaza eteno, noti kaziga ana maka Goseni mopa'a eri vagareno vuno Gibioni rankumate anagamu uhanati'ne.
І бив їх Ісус від Кадеш-Барнеа та аж до Аззи, і ввесь ґошенський край, і аж до Ґів'ону.
42 Higeno ana mopafima nemaniza kini vahe'ene mopa'zaminena, Israeli vahe'mokizmi Ra Anumzamo zamaza huno hara huzmantegeno, Josua'a ana knafinke hara huno zamazeri atre vagare'ne.
А всіх тих царів та їхній край Ісус здобув одним ра́зом, бо Господь, Бог Ізраїлів, воював для Ізраїля.
43 Ana'ma hute'za Josua'ene Israeli sondia vahe'mo'za atre'za Gilgalima kuma'ma eme ante'zama mani'narega ete vu'naze.
І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до табо́ру в Ґілґал.
