Joni 4
1 Hagi Jisasi'a antahiama Farisi vahe'mo'za hu'za Jisasi'a, Jonina agatereno rama'a amage antesaza disaipol nagara zamazeritru huno, mono tina frenezmante hu'za nehazanke antahi'ne.
Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,
2 (Anage hazanagi Jisas'a Agra'a mono tina freozmante'ne. Hagi Agri'ma amage nentaza disaipol naga'mo'za mono tina fre zamante'naze.)
хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,
3 Judia kaziga atreno Agra mago'ene Galili vu'ne.
Він покинув Юде́ю та зно́ву пішов у Галіле́ю.
4 Galilima vunakura Sameria mopa kazigati nevaza kantega rugitagino vu'ne.
І потрібно було́ Самарі́ю Йому перехо́дити.
5 Anante Sameria mopa kaziga nevuno, ana mopafi mago kuma agi'a Sika nehazare uhanati'ne. Korapara Jekopu'a ana mopa tva'oma'are me'nea mopa, Josefena ami'neane.
Отож, прибуває Він до самарі́йського міста, що зветься Сіха́р, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йо́сипові.
6 Ana kuma tva'onte Jekopuna tinkeri'a me'ne. Hagi Jisasi'a kama e'nea zamo avesra higeno ana tinkerire umanigsa hu'ne. Feru avame zageha higeno anante umani'ne.
Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою змо́рений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.
7 Anante mago Sameria a'mo ti afinaku ana tinkerire egeno, Jisasi'a ana a'mofonku huno, Tina afi namio huno hu'ne.
Надхо́дить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: „Дай напитись Мені!“
8 Na'ankure Agri amage nentaza disaipol nagara rankumategati ne'za mizasenaku zamagra vu'nazageno mani'neno anagea hu'ne.
Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити пожи́ви.
9 Anage higeno ana Sameria a'mo Jisasinku huno, Kagra Jiu ne' mani'nananki nahigenka Sameria a' monagura, tina afi namio hunka nantahi'negane? (Na'ankure Jiu vahe'mo'za Sameria vahe'enena tragote'za nomanize.)
Тоді каже Йому самаря́нка: „Як же Ти, юде́янин бувши, та просиш напитись від мене, самаря́нки?“Бо юдеї не сходяться із самарянами.
10 Jisasi'a ana ke nona'a anage huno asami'ne, Anumzamo negamia musezama antahi'nenkasina, iza'o kantahigeno kagriku'ma, tina afi namige'na na'neno nehia ne'ma kagra antahigankeno, Agra asimu eri tina kamisine.
Ісус відповів і промовив до неї: „Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: „Дай напитись Мені“, — ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води“.
11 Ana a'mo Agriku huno, Ra ne'moke Kagra tima afisana tafena e'ori'nankeno tinkerimo'a zaza huno urami'ne. Hagi Kagra igati ana asimu eri tina afigahane?
Каже жінка до Нього: „І черпака́ в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, — звідки ж маєш Ти воду живу?
12 Jekopu neragehona Kagra agterenka onaga'a mani'nampi? Na'ankure agra ama tinkeria tamine, agra ana tinkerifinti nenege'za, mofavre naga'amozane afu'zaga'amoza ne'naza tine.
Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?“
13 Higeno Jisasi'a ana a'mofo ke nona'a huno asmi'ne, Maka'mo'za ama tima nesanuza ete ru'ene tinkura zamesigahie.
Ісус відповів і сказав їй: „Кожен, хто воду цю п'є, буде пра́гнути зно́ву.
15 Higeno ana a'mo Agriku amanage hu'ne, Ra nemoka, ana tina namigeno, nagrira tinkura nave'osisige'na tima afi'zantera oma'neno, huno hu'ne.
Каже жінка до Нього: „Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не прихо́дила брати“.
16 Agra ana akura huno, Vunka, negavena ome ke hunka avrenka amare eno.
Говорить до неї Ісус: „Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди“.
17 Higeno ana a'mo kenona'a huno asmi'ne, Nagra ve onte'noe higeno, Jisasi'a ana ara anage huno asmi'ne, Kagra vema onte'noe hunkama nehanana tamage hunka nehane,
Жінка відповіла та й сказала: „Чоловіка не маю“. Відказав їй Ісус: „Ти добре сказала: Чоловіка не маю.
18 na'ankure kagra kotenka 5fu'a ve eri'nane, hagi menima kagrane mani'nea vea negave'a omani'ne. E'igu kagra tamage hunka nenasmine.
Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, — не муж він тобі. Це ти правду сказала“.
19 Higeno ana a'mo Agrira asmino, Ra nemoke, nagrama negagoana Kagra mago kasnampa ne' mani'nane.
Каже жінка до Нього: „Бачу, Пане, що Пророк Ти.
20 Tagrira tafahe'za ama agonafi monora hunte'naze. Jiu vahe'motma Jerusalemi kumateke monora huntegahaze hutma tamagra nehaze.
Отці наші вклоня́лися Богу на цій ось горі, а ви тве́рдите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись“.
21 Higeno Jisasi'a amanage huno ana ara asami'ne, Ama a'moka, kema hanua kerera kamentinti huo, mago kna ne-eankino efore'mahina, ama agonafino, Jerusalemi kumatero tamagra Nerfantera monora huontegahaze.
Ісус промовляє до неї: „Повір, жінко, Мені, що надхо́дить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклоня́тись Отцеві не бу́дете ви.
22 Tamagra ontahi'naza zante monora nehaze, tagra antahi'nona zante monora nehune. Na'ankure vahe'ma zamagu'vazizana Jiu vahe'motafi me'ne.
Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв.
23 Hianagi mago kna ne-ea knamo'a hago menina ama fore hu'ne. Nenfama tamage mono hunteku hanamo'za, avamupi tamage avu'avateti monora huntegahaze. E'inahu hu'za mono'ma huntesaza vaheku Nenfa'a nehakre.
Але наступає година, і тепер вона є, коли богомі́льці правдиві вклонятися бу́дуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомі́льців.
24 Na'ankure Anumzana Agra Avamure, hu'negu mono'ma hunteku hanamo'za, zamagra zamagu'areti avamuzmifi tamage monora huntegahaze.
Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклоня́тись“.
25 Higeno ana a'mo Agrira amanage huno asmi'ne, Nagra antahi'noe Mesaia'a (tazahu ne') egahie, (Kraisi'e hu'zama agima ante'naza nera), ana ne'ma esnuno'a, maka'zana tasmi ama hanigeta antahi'gahune.
Відказує жінка Йому: „Я знаю, що при́йде Месі́я, що зветься Христо́с, — як Він прийде, то все розпові́сть нам“.
26 Jisasi'a ana ara asmino, Ama nanekema nehua ne'mona ana ne' Mesaia'ne.
Промовляє до неї Ісус: „Це Я, що розмовляю з тобою“.
27 Anage nehakeno Jisasima amage'ma nentaza disaipol nagara anante enehanatiza ana a'ene naneke nehige'za nege'za antri nehu'za hakare antahintahi hu'nazanagi, nazanku nehakre huge, nazanku a'ene kegaga nehie? Hunora mago'mo'a antahi onke'ne.
І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жоден із них не спитав: „Чого хочеш?“або: „Про що з нею гово́риш?“
28 Anante ana a'mo tinkavo'a netreno, rankumatega viazamo vene'ne zaga ome zamasmino,
Покинула жінка тоді водоно́са свого, і побігла до міста, та й людям гово́рить:
29 Eta eme keho, maka'zama hu'noa zanku'ma huama huno nasmi'nea nera, Kraisi'ema hu'naza ne' e'negahie?
„Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що́ я вчинила. Чи Він не Христос?“
30 Ome zamasmige'za, rankumara atre'za zamagra atirami'za Agritega e'naze.
І вони повихо́дили з міста, і до Нього прийшли.
31 Vahe'ma zamarenaku vu'nege'za amage nentaza disaipol naga'mo'za Jisasina tutu hunte'za, hurami ne'moka (Rabbai), ne'zana no hu'naze.
Тим ча́сом же учні просили Його та й казали: „Учителю, їж!“
32 Hianagi Jisasi'a zamasmi'no, Nagrama nesua ne'zama me'neana tamagra onke'naze, huno zamasmi'ne.
А Він їм відказав: „Я маю пожи́ву на ї́дження, якої не знаєте ви“.
33 Anage hige'za amagema nentaza disaipol naga'mo'za, ke ohumi ahumi nehu'za, zamagra hu'za mago'mo ne'zana eme amigeno ne'neno Agra nehifi?
Питали тоді один о́дного учні: „Хіба хто приніс Йому їсти?“
34 Jisasi'a amanage huno zamagrira zamasmi'ne, Nagri ne'zana aza'o hunantege'na e'nomofo avesite eri'zama'a eri vagaresanugu hunantege'na e'noe.
Ісус каже до них: „Пожива Моя — чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його доверши́ти.
35 4'a ika maniteta tamagra hozama hamare kna me'ne huta nosafi? Nagra neramasmuanki keho, kesga hutma hozafina tmua keho, ne'zamo afureno ta'nefa ruherafino hoza hamare kna kofta nehie.
Чи не кажете ви: „Ще чотири от місяці, — і наста́нуть жнива́?“А Я вам кажу́: Підійміть свої очі, та гляньте на ни́ви, — як для жнив уже пополові́ли вони!
36 Ana ne'zama hamare'namo'za hago mizazamia knare hu'za eri'naze. Hagi ana raga'ama hamare'nazana manivava mani'zante vahera zamare'za vu'naze, ana nehina aza'o hozama nehankremo'ene, hozama nehamremokea, zanagu'a musena magoka hugaha'e. (aiōnios g166)
А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне — ра́зом раділи. (aiōnios g166)
37 Na'ankure ama ana nanekea tamage ke me'ne. Mago'mo hoza hankretegeno, rumo hoza nehamare hu'za nehaze.
Бо про це погові́рка правдива: „Хто інший сіє, а хто інший жне“.
38 Tamagra zamaza hutma avimzana ose'naza hozafi Nagra huneramantoe, rumo'za amuho hu'za eri'za hankre'naza hozafi, tamagra ne'za hamare'sagu huneramantoe.
Я вас жати послав, де ви не працюва́ли: працюва́ли інші, ви ж до їхньої праці ввійшли“.
39 Sameria rankumateti hakare vahe'mo'za Agrite zamentinti hu'naze. Na'ankure ana a'mo'ma huno maka'zama nagra ko'ma hu'noa zana, Agra huama hunante'ne.
З того ж міста багато-хто із самаря́н в Нього ввірували через слово жінки, що сві́дчила: „Він сказав мені все, що я вчинила була́!“
40 E'inage hige'za, Sameria vahe'mo'za Jisasinte e'za, tagrane manigahane hu'za hanaveti'za antahigageno, Agra tare zagegna zamagrane mani'ne.
А коли самаря́ни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.
41 Hagi Jisasi'ma zamasmia ke nentahi'za, hakare'a ontahi'naza vahe'mo'zane zamentinti hu'naze.
Значно ж більш вони ввірували через слово Його.
42 Zamagra ana ara amanage hu'za asmi'naze, kagrama hana kegukera tamentinti nosune, hagi tagra tagesafinti antahita tamentinti nehune. Agra tamage maka kokankoka vahe'mota tazahu nere.
А до жінки казали вони: „Не за слово твоє ми вже віруємо, — самі бо ми чули й пізна́ли, що справді Спаси́тель Він світу!“
43 Tare zage knama maniteno, Jisasi'a ana kumara atreno Galili vu'ne.
Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.
44 Na'ankure Jisasi'a Agra'a huama huno, Kasnampa (profet) vahe agi'a mopa agafa'arera erisaga osugahaze huno hu'ne.
Сам бо сві́дчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчи́зні своїй.
45 Hagi anante Galilima ehanatige'za, kinafinti zamare'nea knagu nentahiza muse ne'za kreza nenaza knarera (pasova) Jerusalemi vu'ne'za ke'naza vahe'mo'za musena hunte'naze.
А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли́ галіле́яни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.
46 Ana hazageno Kana Galili kaziga, tinteti waini'ma trohu'nea kumate eteno e'ne. Anante mago kamani eri'za ne'mofo mofavre'mo Kapenium kumate kri erino mase'ne.
Тоді зно́ву прийшов Ісус у Кану́ Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедво́рець, що син його хво́рів у Капернау́мі.
47 Jisasi'a Judia atreno Galili kaziga ehanatia kema nentahino'a, kri eri'nea mofavre'mofo nefa'a Agrite viazamo asuragi kefinti, Enka mofavre ni'a eme azeri so'e huo huno nemofo'a fri'kante mase'negeno antahige'ne.
Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.
48 Anage higeno Jisasi'a asmino, Avame'zane kaguvaza hanuazana ketetage'za, tamagra tamentintia hugahazo!
Ісус же промовив до нього: „Як знаме́н тих та чуд не побачите, — не ввіруєте!“
49 Ana kamani eri'za ne'mo'a Jisasinkura huno, Ramoke mofavreni'a frisanigi ko eramio.
Царедво́рець говорить до Нього: „Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!“
50 Higeno Jisasi'a ana nera asmino, Nonkarega vuo, negamofo'a ofrino amne mani'ne. Ana ne'mo tamage Jisasi'a nehie huno amentinti nehuno atreno ete noma'arega vu'ne.
Промовляє до нього Ісус: „Іди, — син твій живе!“І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, — і пішов.
51 Atreno kantega uneramige'za, kazokzo eri'za vahe'amo'za eme asami'za, negamofona kri'a atrentegeno mani'ne hu'za eme asmi'naze.
А коли ще в дорозі він був, то раби́ його перестріли його й сповістили, говорячи: „Син твій живе“.
52 Anagema hu'za asmizageno kri'ama atrente'nea knagu zamantahigege'za zamagra asami'za, Okina wan kiloki higeno avufa teve ha'zamo'a atrente'ne.
А він їх запитав про годину, о котрі́й стало легше йому. Вони ж відказали до нього: „Учора о сьомій годині гаря́чка поки́нула його“.
53 Anagema nehazageno nefa'a agesa antahi'ne, Jisasi'a ana knareku huno, Negamofo'a ofri amne mani'ne huno hu'ne, nehuno agrane noma'afi nemaniza naga'ane, maka'moza zamentinti hu'naze.
Зрозумів тоді ба́тько, що була́ то година, о котрі́й до нього промовив Ісус: „Син твій живе“. І ввірував сам і ввесь його дім.
54 Jisasi'ma Judia kazigama atreno Galilima emanineno'a, ama'i nampa 2 avame'za eri fore hu'ne.
Це знов друге знаме́но Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.
