Joni 21
1 Henka'a Jisasi'a mago'ene Taberiasi mago agi'a Galili tiru ankenare, amate efore huzmerige'za amage' nentaza disaipol naga'amo'za ke'naze. Ama'amokizmire efore hige'za ke'naze.
Після цього з'явивсь Ісус знов Своїм учням над морем Тіверія́дським. А з'явився отак.
2 Saimon Pita'ma, Tomasi mago agi'a Didimasi'ma, Natanael Kana kumateti ne'ene, Zebeti nemofokegi, tare amage' nenta'a disaipol netrene atru hu'za mani'naze.
Укупі були Си́мон Петро, і Хома́, званий Близню́к, і Натанаїл, із Кани́ Галілейської, і оби́два сини Зеведе́єві, і двоє інших із учнів Його.
3 Saimon Pita'a zamasmino, nagra nozame kuko atreku nevue hige'za, tagra anazanke huta magoka vugahune, nehu'za votifi mareri'za vu'naze. Ana kenagera magore hu'za nozamea avazu osu'naze.
Говорить їм Си́мон Петро: „Піду риби влови́ти“. Вони кажуть до нього: „І ми піде́мо з тобою“. І пішли вони, і всіли до чо́вна. Та ночі тієї нічого вони не влови́ли.
4 Anante ko'ma atigeno, nanterana Jisasi'a tinkenare oti'neanagi, amage nentaza disaipol naga'mo'za, Jisasi'e hu'za keso'e osu'naze.
А як ра́нок настав, то Ісус став над берегом, але учні не знали, що то́ був Ісус.
5 Anante Jisasi'a zamasmi'ne, Mofavre nagare tamagra nozamea avazu osu'naze, tamageo? Huno zamantahigege'za, zamagra ke nona'a Izo avazu osu'none, hu'za hu'naze.
Ісус тоді каже до них: „Чи не маєте, діти, якоїсь поживи?“— „Ні“, вони відказали.
6 Agra zamasamino, Kukontamia eritma votimofo tamaga kazigati omo atretma, mago'a nozamea avazu hugahaze. Hige'za ana kukoma atrete'za, avazu hu'zanku kasgeke hu'naze. Na'ankure rama'a nozamemo ana kukompi frevitege'za avazuhu anaga ana votifi atrezanku hu'naze.
А Він їм сказав: „Закиньте не́вода право́руч від чо́вна, то й зна́йдете!“Вони кинули, — і вже не могли його витягнути із-за бе́злічі риби.
7 Jisasi'ma avesi nentea disaipol ne'mo Pitanku anage hu'ne, antu e'i Ramo'e! Saimon Pita'ma antahiama Rane higeno'a, amega kukena'a eri hankre'ne, (na'ankure timpi eri'za erinaku agra atova hutre'nereti ana hu'ne), timpi tkaureno nagosa runo ti ankenarega vu'ne.
Тоді учень, якого любив був Ісус, говорить Петрові: „Це ж Госпо́дь!“А Си́мон Петро, як зачув, що Господь то, накинув на себе оде́жину, — бо він був наги́й, — та й кинувся в море.
8 Hianagi mago'a amage' nentaza disaipol naga'mo'za votifi e'naze. Na'ankure mopa afete'are omane'negeze. Hagi 100'a mita zaza'a hu'nege'za nozame zagamo avi'ma te'nea kukona avazu huzma e'naze.
Інші ж учні, що були недалеко від берега — якихось ліктів з двісті — припливли чо́вником, тягнучи не́вода з рибою.
9 Zamagrama tinkenare e'za eme kazana tanknuza (sakol) teve hegre'nare, mago nozamene, breti'ne ana tevere menege'za ome ke'naze.
А коли вони вийшли на землю, то бачать розло́жений жар, а на нім рибу й хліб.
10 Jisasi'a zamagriku huno, Menima azeri'za nozamefinti mago'a eritma eho.
Ісус каже до них: „Принесіть тієї риби, що оце ви влови́ли!“
11 Higeno Saimon Pita'a votifi marerino ana kukona avazu huno tinkenare e'ne. Ranra nozamea 153'amo avite'ne, mago'a rama'a nozamemo kukompina ufre'neanagi, ana kukona tagato osu'ne.
Пішов Си́мон Петро та й на землю ви́тягнув не́вода, повного риби великої, — сто п'ятдесят три. І хоч стільки було її, — не продерся проте не́від.
12 Jisasi'a zamagriku anage hu'ne, Eta nantera ne'za eme neho. Hianangi amage' nentaza disaipol nagapinti mago'mo, Kagra azage, hu'za antahige'zankura koro hu'naze, na'ankure zamagra Rane hu'za ko antahi'naze.
Ісус каже до учнів: „Ідіть, сні́дайте!“А з учнів ніхто не нава́жився спитати Його: „Хто Ти такий?“Бо знали вони, що Госпо́дь то.
13 Jisasi'a eno breti emerino zamagrira nezmino, nozamea anazanke huno zami'ne.
Тож підходить Ісус, бере хліб і дає їм, так само ж і рибу.
14 Fri'nefinti Jisasi'ma otino zameri'neana, tagufa zupa amate efore huzmerige'za amage' nentaza disaipol naga'mo'za ke'naze.
Це вже втретє з'явився Ісус Своїм учням, як із мертвих воскре́с.
15 Nantera ne'zama nehna hutageno, Jisasi'a Saimon Pitanku huno, Saimon, Joni nemofoga, kagra ama vahe'zaga zamagterenka Nagrikura kvesinenantampi? Huno antahi'gegeno, Ozo Ramoka, Kagra antahi'nane, nagra navesi negantoe. Higeno Jisasi'a asmino, Sipisipi nagani'a ne'za zamio.
Як вони вже посні́дали, то Ісус промовляє до Си́мона Петра: „Си́моне, сину Йо́нин, — чи ти лю́биш мене́ бі́льше цих?“Той каже Йому́: „Так, Го́споди, — ві́даєш Ти, що кохаю Тебе!“Промовляє йому: „Паси ягнята Мої!“
16 Jisasi'a tare zupa mago'ene anage huno asmi'ne, Saimoni, Joni nemofoga, Nagrikura kave'nesio? Ozo, Ramoka, Kagra antahi'nane nagra Kagrira navesi negantoe, higeno Jisasi agriku huno, Sipisipi zaga'ni'a kegava huo.
І говорить йому Він удруге: „Си́моне, сину Йо́нин, — чи ти любиш Мене?“Той каже Йому: „Так, Господи, — ві́даєш Ти, що кохаю Тебе!“Промовляє йому: „Паси ві́вці Мої!“
17 Higeno Jisasi'a tagufa zupa ana kege huno asmi'ne, Saimon, Joni nemofoga, Nagrikura kavesi nenantano? Higeno Pita'a arimpa kna hu'ne, na'ankure tagufa zupama Nagrikura kve'nesio? Huno antahigea zankure. Pita'a Agriku hu'ne, Ramoka, Kagra maka'zana antahi'nane. Nagrama navesi negantoana Kagra antahi'nane. Higeno Jisasi'a ke nona'a asmino, Sipisipi zaga'ni'a ne'zana zamio hu'ne.
Утретє Він каже йому́: „Си́моне, сину Йо́нин, — чи кохаєш Мене?“Засмутився Петро, що спитав його втретє: „Чи кохаєш Мене?“І він каже Йому: „Ти все ві́даєш, Господи, — ві́даєш Ти, що кохаю Тебе!“Промовляє до нього Ісус: „Паси вівці Мої!
18 Tamagerfa hu'na negasamue, Kagrama kahefa'ma mani'nantera kenakarera kamu'nofi hunka kavesi'zante kana vano hu'nane, hianagi ranafa resunka, kazana rutaresanke'za rumo'za kagrira kukena hugante'za, ovuku hanantega kavare'za vugahaze.
Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Коли був ти молодший, то ти сам підпері́зувався, і ходив, куди́ ти бажав. А коли постарі́єш, — свої руки простя́гнеш, і інший тебе підпере́же, і поведе́, куди не захочеш“.
19 (Menima Jisasi'ma hu'neana, Pitama henka frino Anumzamofoma ra agi ami'nia zanku huama hu'ne.) Ana kema Agra huteno, Jisasi'a Pita asmino, Namage anto! Huno asmi'ne.
А оце Він сказав, щоб зазначити, якою то смертю той Бога просла́вить. Сказавши таке, Він говорить йому: „Іди за Мною!“
20 Hagi Pita'a rukrahe huno keana, Jisasi'ma avesi avesi hunentegeno amage' nentea disaipoli ne'mo znavaririno e'ne. Ana nera Jisasi ahihi'zafi umase tragoteno ne'zama nenafima antahigeno, Ramoke, iza Kagrira vahe zamazampina kazerino antegahie? Huno antahige'nea ne' e'ne.
Обернувся Петро, та й ось бачить, що за ним слідкома́ йде той учень, якого любив Ісус, який на вечері до ло́ня Йому був схилився й спитав: „Хто, Господи, видасть Тебе?“
21 Pita'ma ana ne' negeno'a, Jisasina antahige'ne, Ramoke, ama nera nankna hugahie?
Петро, як побачив того, говорить Ісусові: „Господи, — цей же що?“
22 Jisasi'a ke nona'a agrira asmino, Nagrama, Agriku mani'nesige'na ete'na esuema hanua knarera, kagri'zana omne'neanki, na'ane hugahane? Kagra namage anto!
Промовляє до нього Ісус: „Якщо Я схотів, щоб він позоста́вся, аж поки прийду́, — що до то́го тобі? Ти йди за Мною!“
23 Higeno anama hu'nea kemo'a Jisasinte zamentinti nehaza nagate vuno eno higeno, ama'na disaipol nera ofrigahie hu'naze. Hianagi Jisasi'a, agrikura ofrigahie huno osu'ne, Hianagi frisio manisio Nagrama mani'nesigena e'tena esue hanuazamo'a kagri'zana omne'neanki, na'ane hugahane? huno hu'ne.
І це слово розне́слось було́ між брата́ми, що той учень не вмре. Проте́ Ісус не сказав йому, що не вмре, а: „Якщо Я схотів, щоб він позоста́вся, аж поки прийду́, — що до то́го тобі?“
24 Ama'na disaipol ne'mo agra'a amazana huama huno ana zantamina kre'ne, higeta tagra antahita agri kegura (testimoni) tamage huta nehune.
Це той учень, що сві́дчить про це, що й оце написав. І знаємо ми, що правдиве свідо́цтво його!
25 Hagi hakare ruga'a zama Jisasi'a hu'nea zana me'ne, ana maka'zama avon tafepima kre'neresina, nagrama antahuana ama mopafina avon tafemo'a titipa higeno, anama kraza avontafe ante kankamuna omaneresine.
Багато є й іншого, що Ісус учинив. Але ду́маю, що коли б написати про все те зокре́ма про кожне, то й сам світ не вмістив би написаних книг! Амі́нь.
