Joni 19
1 Hagi anante Paeroti'a huzmantege'za Jisasina sefu ami'naze.
От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичува́ти Його.
2 Anante sondia vahe'mo'za ave'ave nofite kini vahe'mokizmi fetorikna huza tro hute'za, Jisasi anunte antani nente'za, koranke kukena hunte'naze.
Вояки́ ж, сплівши з те́рну вінка, Йому покла́ли на голову, та багряни́цю наділи на Нього,
3 Zamagra Agrite ete'vute nehu'za, Husga hunte'za ankaza nente'za, Keho, ama Jiu vahe'mokizmi kinia! Nehu'za avugosafi mago'ene ruhapa hapa hu'za ahe'naze.
і приступали до Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“І били по щоках Його.
4 Mago'ene Paeroti'a ete atiramino, Jiu kva vaheku amanage huno zamasmi'ne, Keho, ama ne'ma nagrama avare'na tmagrite'ma neoana, antahisazana mago keaga Agri'ma hunte'zana omne'ne.
Тоді вийшов назо́вні ізно́ву Пилат та й говорить до них: „Ось Його я виво́джу назо́вні до вас, щоб ви перекона́лись, що провини нія́кої в Нім не знахо́джу“.
5 Anante Jisasina ave'ave nofite fetori'ene, koranke kukena antani antetageno, atiramino e'ne. Paeroti'a anage hu'ne, Keho, ama Nera!
І вийшов назо́вні Ісус, у терно́вім вінку та в багря́нім плащі. А Пилат до них каже: „Оце Чоловік!“
6 Vugote'naza pristi vahe'ene, mono no kegava nehaza vahe'mo'za (gad) Agri'ma nege'za amanage hu'za kezati'naze, Aheta hantiho, aheta hantiho! Hazageno Paeroti'a zamasmi'ne, Tamagratmi avretma rugeka zafare ome aheho, na'ankure nagra mago hazenke'a omne'nege'na negoe, huno zamasmi'ne.
Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: „Розіпни́, розіпни́!“Пилат каже до них: „То візьміть Його ви й розіпні́ть, — бо провини я в Нім не знахо́джу!“
7 Hige'za Jiu kva vahe'mo'za ke nona'a amanage hu'naze, Tagrira kasegetia me'ne, hagi ana kase kemofo amage' anteno Agra frigahie. Na'ankure Agra Anumzamofo Ne'mofavre mani'noe huno hu'ne.
Відказали юдеї йому: „Ми маємо Зако́на, а за Зако́ном Він мусить умерти, — бо за Божого Сина Себе видавав!“
8 Hazageno ana kema Paeroti'a nentahino'a, tusiza huno agra mago'ene amanogura hu'ne.
Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,
9 Eteno Paeroti'a kuma'afi ufreno, Jisasinku anage hu'ne, Kagra igati e'nane? Hianagi Jisasi'a magore huno agri kenona'a osu'ne.
і вернувся в прето́рій ізно́ву, і питає Ісуса: „Звідки Ти?“Та Ісус йому відповіді не подав.
10 Ke osigeno, Paeroti'a anage huno asmi'ne, Kema hunami'zankura nahigeno kave nosie? Kagra ontahi'nano, Kagri'ma katufe katre hanavene, rugeka zafare kahena hanti hanavema nagrama eri'noana?
І каже до Нього Пилат: „Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я вла́ду розп'я́сти Тебе, і маю вла́ду Тебе відпустити?“
11 Higeno Jisasi'a ke nona'a asmi'ne, Kagra Anumzamoma hanavema onkamiasina, Nagri'ma kegava hunantega hanavea e'orintesine, hagi monafinkati ne'mo hanigenka anara hugahane. Na'ankure navareno kazampima eme ante'nemo'a, kagrira kagatereno tusi'a kumi hu'ne.
Ісус відповів: „Надо Мною ти жодної вла́ди не мав би, коли б тобі зве́рху не да́но було́; тому більший гріх має той, хто Мене тобі ви́дав“.
12 Higeno anankema antahiteno'a Paeroti'a aza huno katufe atrenaku tusiza huno agesa antahi'ne. Hianagi Jiu kva vahe'mo'za kezati'za, Kagrama ama ne'ma katufe atresunka, kagra Sisa knampa omani'nane! Mago'mo kini manigahue hanimo'a, Sisana ha' rentegahie.
Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: „Якщо Його пустиш, то не ке́сарів при́ятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться ке́сареві“.
13 Hazageno Paeroti'a ana kema haza nentahino, Jisasina avare fegi'a atreno naneke fgagohu trate umani'ne, ana kumamofo agi'a, Havereti simeni hunte'naza kumare nehaze, hagi Hibru/Arami kefina, Gabate hu'za nehaze.
Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назо́вні Ісуса, і засів на судде́ве сиді́ння, на місці, що зветься літострото́н, по-гебрейському ж гавва́та.
14 Hagi Jiu vahe'mo'za kinafinti zamare'nea knagu antahimiza nenaza (Pasova) ne'za retro tra hunaku nehazageno, zagemo'a feru asegeno Paeroti'a Jiu vaheku huno, Keho, ama tamagri Kinia!
Був то ж день Пригото́влення Пасхи, година була — близько шостої. І він каже юдеям: „Ось ваш Цар!“
15 Anagema hige'za kezanke hu'za, Avretma viho, avretma viho, Agrira ahetma hantiho! Nehazageno Paeroti'a zamantahige'ne, Nagra, tamagri Kinia ahena hantisuo? Hige'za pristi vahe'mo'za ke nona'a hu'za, tagri kinia magora omani'neanki, Sisa agrake mani'ne.
Та вони закричали: „Геть, геть із Ним! Розіпни́ Його!“Пилат каже до них: „Царя вашого маю розп'я́сти?“Первосвященики відповіли: „Ми не маєм царя, окрім ке́саря!“
16 Anagema hazageno Paeroti'a Jisasina ahe'zama keka zafare hantihogu zamige'za Jisasina azeri'naze.
Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'я́сти.
17 Anante Jisasi'a keka zafa'a erino, vahe anu zaferine nehazare, Hibru kefina Golgote nehazare erino vu'ne.
І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Черепо́вищем зване, по-гебрейському Голго́фа.
18 E'i anante Jisasina nehe'za, tare netrena ruga raga asopare znahe'za rugeka zafare nehanti'za, Agrira amu'nompi hanti'naze.
Там Його розп'яли́, а з Ним ра́зом двох інших, з одно́го та з другого боку, а Ісуса всере́дині.
19 Paeroti'a mago avona kreno, ana keka zafare hanti'ne. Anage huno kre'ne, JISASI'A NAZARETI NERE, JIU VAHE'MOKIZMI KINIE.
А Пилат написав і на́писа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: „Ісус Назаряни́н, Цар Юдейський“.
20 Huno krente'nege'za hakare Jiu vahe'mo'za hampri'za ke'naze. Na'ankure Jisasima ahe'za hanti'naza mopa, rankuma tva'onte me'ne, ana kema krente'neana Hibru kefine, Latini kefine, Griki kefima huno ana avona krentene.
І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'я́тий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.
21 Anante Jiu vahe'mokizmi vugota pristi vahe'mo'za Paerotina asami'za, Jiu vahe'mokizmi Kinie hunka onkrenka, hagi Agra'a huno, Nagra Jiu vahe'mokizmi Kinie huno hu'ne hunka kro hu'za asmi'naze.
Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: „Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я — Цар Юдейський.
22 Hagi Paeroti'a ke nonazmire zamasmino, Inankna keo nagrama krente'noana hago krente'noe.
Пилат відповів: „Що я написав — написав!“
23 Anante sondia vahe'mo'za, Jisasina rugeka zafare ahe'za hantite'za, amegati kukena'a eri refko hu'za 4'a kevu ante'naze, mago'mo mago kevu eritere hu'are, avate kukena'ama hati'nazana eri mago hu'za anagamuti hati'za fenkamu urami'naze.
Розп'я́вши ж Ісуса, вояки́ взяли одіж Його, та й поділили на чотири частини, по частині для кожного вояка́, теж і хіто́на. А хіто́н був не шитий, а ви́тканий ці́лий відве́рху.
24 Hige'za sondia vahe'mo'za ke hugantu hugma hu'za, erisagnera osinkero, hagi satu zokago reta kesune, aza erisifi, e'i ana kemo Anumzamofo avon tafe'mo hu'nea ke eriama hu'ne, Zamagra amega kena'ni'a amu'no zamifi fagago hu'za eri'naze, zamagra nagri kenarera, taisi zokago re'naze. (Sam-Zga 22:18) Anama kre'naza kante anteza sondi'a vahe'mo'za ana kemofo eri knare hu'naze.
Тож сказали один до одно́го: „Не будемо дерти його, але же́реба киньмо на нього, — кому припаде́“. Щоб збуло́ся Писа́ння: „Поділили одежу Мою між собою, і метну́ли про шату Мою жеребка́“. Вояки ж це й зробили.
25 Hianagi Jisasi ahe'za hanti'naza keka zafamofo agafafina, Agri nereraki, nererana nenunknaki, Klopasi nenaro Mariaki, Magdala kumateti Mariaki hu'za oti'naze.
Під хрестом же Ісуса стояли — Його мати, і сестра Його матері, Марія Клео́пова, і Марія Магдали́на.
26 Nerera'ene, amage' nentegeno avesi nentea disaipoli ne' ene anante oti'nakeno Jisasi'ma neznageno'a, Agra nereranku huno, A'moka ko, ama'ne kagri ne'mofavrea!
Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: „Оце, жоно, твій син!“
27 Anante amage' nentea disaipoli neku hu'ne, Ko, kagri negrera'a ama'ne! Ana knareti agafa huno amage' nentea disaipoli ne'mo ana ara avreno noma'are vu'ne.
Потім каже до учня: „Оце мати твоя!“І з тієї години той учень узяв її до себе.
28 Hagi anama huteno'a, Jisasima antahino keno hiama maka'zamo hago vagaregeno, Anumzamofo avontafemo hu'nea kea eriknare hunaku, Tinku navenesie, huno hu'ne. (Sam-Zga 69:21)
Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писа́ння, проказує: „Пра́гну!“
29 Mago mopa kavofi akake waini ti aviteno anante menege'za, kapuku eri'za hisopu zafare anakite'za, ana aka waini timpi rete'za (spons) erisaga hu'za agite ante'naze.
Тут стояла посу́дина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом напо́внивши, і на трости́ну її настромивши, підне́сли до уст Його.
30 Ana hazageno Jisasi'ma ana akake waini tima neteno'a, Agra hu'ne, Ha vagare! nehuno Agra kepri huno avamu'a atre'ne.
А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: „Звершилось!“І, голову схиливши, віддав Свого духа.
31 Anante retrotra huknazmi me'negu hu'za, mani fruhu kna (sabat) efregahianki rugeka zafare (avufga'a) kerfa omanesie hu'naze. (Na'ankure kinafinti zamavare'nea knagu antahimiza ne'za nenaza knane, mani fruhu (sabat) knanena magoka ra kna'zami me'negu hu'za, ) Jiu kva vahe'mo'za huza, zamagia ru hantagi tenketa, anante fri kerfa eri mopafi atreta, erita vamneno hu'za Paeroti antahige'naze.
Був же день Приго́товлення, тож юдеї, щоб тіла́ на хресті не зосталися в суботу, — був бо Великдень тієї суботи — просили Пилата зламати голі́нки розп'я́тим, і зняти.
32 Higeno sondia vahe'mo'za e'za, Jisasine znahe'za hanti'naza netremo'kizni znaga ru hantagi'naze, pusante mago'mofo ruhantagiteno, mago'mofona henka ana hu'ne.
Тож прийшли вояки́ й поламали голі́нки першому й другому, що розп'я́тий з Ним був.
33 Hianagi Jisasinte'ma e'za eme kazana, ko fri'nege'za tarega agia ruha'ontagi'naze.
Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голі́нок Йому не зламали,
34 Hianagi mago sondia ne'mo krugru kevereti Agrira asopafi regeno, hantaka huno korane, avufa rimo'ene herfino evu'ne.
та один з воякі́в списом бо́ка Йому проколов, — і зараз витекла звідти кров та вода.
35 E'i ana zama ke'nea ne'mo ama naneke huama huno kre'ne, agrama hu'nea nanekea tamage hu'ne, agra antahi'neno tamage huno nehie. Ana hanigenka kagranena anazanke hunka kamentinti hugahane.
І самовидець засвідчив, і правдиве свідо́цтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.
36 Na'ankure ama anazama fore hu'neana, Anumzamofo avontafepi kre'nea nanekemo nena'a fore hanigu huno, Agri zaferina magore huza ruha ontagigahaze. (Sam-Zga 34:20)
Бо це сталось тому́, щоб збулося Писа́ння: „Йому кості ламати не бу́дуть!“
37 Ete mago avontafemo mago'ene huno, Zamagra zamuma kesazana, agri'ma krugru asopafi re'namofonte kegahaze huno hu'ne. (Zek 12:10.)
І знов друге Писа́ння говорить: „Дивитися будуть на Того, Кого́ проколо́ли“.
38 Hagi anazama vagaregeno Arimatia kumateti ne' Josefe'a Jisasi amage'nentea disaipoli ne'mo, Jiu kva vaheku koro nehuno oku'a Jisasi fri'kerfa erino vanigu Paerotina antahige'ne. Antahigegeno Paeroti'a hugnare huntegeno agra vuno Jisasi fri'kerfa ome erino vu'ne.
Потім Йо́сип із Арімате́ї, що був учень Ісуса, але потайни́й, — бо боявся юдеїв, — став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.
39 Hagi Nikodimasi mago kenage, Jisasinte e'nea ne'mo, Josefe'ene tragoteno eno, mananentake masavena mirane, alone, magopi tagi havia hu'nea masvena kna'zanimo 34 kilo'naza hu'nea erino vu'ne.
Прибув також і Никоди́м, — що давніше прихо́див вночі до Ісуса, — і сми́рну приніс, із ало́єм помішану, щось літрів із сто.
40 Anante zanagra Jisasi fri'kerfa eri'ne, ana masaventami avufare frente'ne, tvarave tafepi frikerfa'a kargina'e. Jiu vahe'mo'za vahe ase nezmante'za nehaza avu'ava hu'na'e.
Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його у полотно́ із па́хощами, як є зви́чай ховати в юдеїв.
41 Anama ahe'za Agri'ma hanti'naza kaziga hoza me'negeno, anante kasefa havegana, vahera ase ozmante'naza havega ana hozafina me'ne.
На тім місці, де Він був розп'я́тий, знахо́дився сад, а в саду́ новий гріб, що в ньому ніко́ли ніхто не лежав.
42 E'ina hu'negu Jiu vahe'mokizmi mani fru hunaku retro tra nehaza kna'zmi (sabat) atupa hige'za, ana tva'onte me'nea havegampi Jisasina eri'za ome asente'naze.
Тож отут, — з-за юдейського дня Пригото́влення — вони покла́ли Ісуса, бо побли́зу був гріб.
