Joni 11
1 Hagi mago nera Lasarusi'e nehaza ne'mo'a kri eri'ne. Agra Betanitire, Maria'ene nenunkna Matake nemani'a kumate nere.
Був же хворий один, Ла́зар у Віфа́нії, із села Марії й сестри її Марти.
2 Maria'a mananentake masavenu Ramofo agare frenteteno, anu azokateti ana agama eri ho'mu hu'nea a'mofo nesaro kria eri'ne.
А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і воло́ссям своїм Йому но́ги обте́рла.
3 Ana nanunkna'moke Jisasintega kea atrenteke, anage hu'na'e, Ramoka antahio, Kagrama avesima nentamo'a kri eri'ne.
Тоді се́стри послали до Нього, говорячи: „Ось незду́жає, Господи, той, що любиш його!“
4 Higeno Jisasi'a ana ke nentahino, anage hu'ne, Ana krimo'a fri kantera avreno ovugahie, na'ankure Anumzamofo ra agi ami'nigeno, ana zantetira Anumzamofo Mofavremo ra agi erigahie.
Як почув же Ісус, то промовив: „Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, — щоб Син Божий прославився нею“.
5 Jisasi'a Matane nenunknane, Lasarusine avesizamante'ne.
А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.
6 Hianagi Lasarusi kri eri'ne nanekema hazageno nentahino'a, tare zage'gna anama mani'nea kumate mani'ne.
А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був.
7 Ana huteno amage'nentaza disaipol nagaku huno, Judia kaziga ete vanune huno zamasmi'ne.
Після ж того говорить до учнів: „Ходімо зно́ву в Юдею“.
8 Hige'za amage nentaza disaipol naga'mo'za anage hu'za asmi'naze, Rempi hurami ne'moke (Rabbi), Jiu kva vahe'mo'za mensintfama have knonu kahenaku nehzarega, Kagra ete vu'za nehano?
Йому учні сказали: „Учителю, таж допі́ру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди пі́деш?“
9 Jisasi'a kenona zamire anage hu'ne, 12fu'a kna (aua) mago zagefina omane'nefi? Mago vahe'mo'ma zage ferupima vanuno'a agra traka osugahie, na'ankure ama mopafi masa agra nege.
Ісус відповів: „Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткне́ться, — цьогосвітнє бо світло він бачить.
10 Hu'neanagi mago'mo hanimpima vanuno'a ome traka hugahie, na'ankure masa agripina omne'ne.
А хто ходить нічно́ї пори, той спіткнеться, — бо немає в нім світла“.
11 Anagema huteno, mago'ene Jisasi'a anage hu'ne, Ronetimo Lasarusi'a avu mase'ne, hianagi menina Nagra ome azeri otigahue.
Оце Він сказав, а по то́му говорить до них: „Друг наш Лазар заснув, — та піду́ розбудити Його“.
12 Hige'za amage'nentaza disaipol naga'mo'za anage hu'naze, Ramoka, agra avu'ma mase'nesuno'a, knare hugahie.
А учні сказали Йому: „Як заснув, то він, Господи, ви́дужає“.
13 Hagi Jisasi'ma hu'neana, Lasarusi'a ko fri'nea zanku hu'neanagi, zamagrama antahi'zana amne avu mase'nea zanku nehie hu'za antahi'naze.
Та про смерть його мовив Ісус, вони ж ду́мали, що про сонний спочи́нок Він каже.
14 Jisasi'a anante huama huno zamasmi'ne, Lasarusi'a ko fri'ne,
Тоді просто сказав їм Ісус: „Умер Лазар.
15 Tamagri tamaza hanigu Nagra muse nehu'na, ana kumatera omani'noe, e'ina hanigeta tamagra tamentinti hugahaze. Hianagi erinketa agritega vamneno.
І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього“.
16 E'ina hianagi Tomasi (Didimasi'e hu'neana kugavezare) nehaza ne'mo, magoka Jisasi amage nentaza disaipol nagaku huno, tagranena erinketa vuta Agrane ufri'maneno hu'ne.
Сказав же Хома, називаний Близню́к, до співучнів: „Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати“.
17 Hagi Jisasi'a ana kumate uhanatino, ome antahiana Lasarusina ko havegampi asentageno, 4'a zagegna evu'ne.
Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гро́бі.
18 Betani kumara Jerusalemi tava'onte 3 kilo mitanaza me'ne.
А Віфа́нія поблизу Єрусалиму була́, яких стадій з п'ятнадцять.
19 Rama'a Jiu vahe'mo'za e'za Matane Maria kiznia, neznasaro fri'negeza e'za zname rentinti hu'naze.
І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розва́жити їх.
20 Jisasi ne-e hia kema Matama nentahino, kantega ome kenaku vu'ne. Hianagi Maria'a nompi mani'ne.
Тоді Марта, почувши, що надхо́дить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа.
21 Mata'a, Jisasina ome keno anage huno asmi'ne, Ramoka, Kagrama amafima mani'nantesina, nensaro Lasarusi'a ofrisine.
І Марта сказала Ісусові: „Коли б, Господи, був Ти отут, — то не вмер би мій брат.
22 Hianagi meninena nagra antahi'noe, na'anku'ma Anumzamofo antahige'sankeno'a, Anumzamo'a anazana kamigahie.
Та й тепер, — знаю я, — що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!“
23 Jisasi'a kenona huno asmi'ne, Negsaro Lasarusi'a ete otino asimu erigahie.
Промовляє до неї Ісус: „Воскресне твій брат!“
24 Mata'a amanage huno Jisasina asmi'ne, Nagra antahi'noe, henkama otisaza zupa vagare knarera, agra otino asimu erigahie.
Відказує Марта Йому: „Знаю, що в воскресіння останнього дня він воскресне“.
25 Jisasi'a amanage huno Matana asmi'ne, Fripinti otino asimu erino mani'zamofo agafa'a Nagra mani'noe, iza'o Nagrite'ma amentinti hanimo'a, frigahianagi asimu erino manigahie.
Промовив до неї Ісус: „Я воскресіння й життя. Хто вірує в мене, — хоч і вмре, буде жити.
26 Maka vahe'mo'za mani'neza Nagrite zamentinti hanazana, ofri'tfa hugahaze. Amama nehua kegura kagra kamentintia nehampi? (aiōn g165)
І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, — повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?“ (aiōn g165)
27 Higeno Mata'a anage huno asmi'ne, Izo Ramoka, nagra namentinti hue, Kagra Kraisige, Anumzamofo mofavre'moka Kagra ama mopafi erami'nane.
Вона каже Йому: „Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ“.
28 Mata'a anage huteno, vuno nenunkna Mariana sumi huno agesafi asami'ne, Hurami ne'mo'a ne-eno kagriku ke nehie huno asamigeno,
І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марі́ю, сестру свою, ка́жучи: „Учитель тут, і Він кличе тебе!“
29 ana kema nentahino'a, ame' huno otino Jisasinte vu'ne.
А та, як зачула, квапли́во встала й до Нього пішла.
30 Jisasi'a ana kumapina uofreno, kantega Matama omege'nere mani'negeno, Maria'a emege'ne.
А Ісус не ввійшов був іще до села, а знахо́дивсь на місці, де Марта зустріла Його.
31 Anante Jiu vahe'mo'za Maria'ene nompi ame rentinti hu'za mani'nareti, kageno'ma agra ame' huno otino megi'a vige'za, zamagra amage nevu'za, keri'are zavi ome ate'naku nevie hu'za antahi'naze.
Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапли́во встала й побігла, подали́ся за нею, гадаючи, що до гро́бу пішла вона, — плакати там.
32 E'ina higeno, Maria'a Jisasi'ma mani'nere eno eme negeno, agiafi emaseno, anage huno asmi'ne, Ramoka, kagrama amafima mani'nantesina, nensaro Lasarusi'a ofrisine.
Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: „Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат!“
33 Jisasima kegeno zavi'ma netegeno'a, ana a'ene e'naza Jiu vahe'mo'zanema zavi atageno, Jisasi'a nezmageno agu'afina tusi'za huno rimpamo'a kna nehigeno,
А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжа́лобився та й звору́шився Сам,
34 Jisasi'a zamantahigeno, Inantega ana nera asente'naze? Zamagra kenona hu'za Agrira asmi'naze, Ramoka enka emego.
і сказав: „Де його ви поклали?“Говорять Йому́: „Іди, Господи, та подивися!“
35 Hazageno Jisasi'a zavi' ate'ne.
I заплакав Ісус.
36 Zamasuma ragiku'ma e'naza Jiu vahe'mo'za anage hu'naze, Keho agrira tusi'za huno avesinte'ne!
А юдеї казали: „Дивись, як любив Він його!“
37 Hianagi mago'amo'za anage hu'naze, Ama ne'mo avu suhu ne' eri hari hunte'neankino, Agra Lasarusina mago'a zana huntegeno ofrino manisimpi?
А з них дехто сказали: „Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?“
38 Anante Jisasi mago'ene, rimpamo'a kna nehigeno ana ne'mofo kerire uhanati'ne. Havega me'nege'za ufrekantera have eri'za runkani re'naze.
Ісус же розжа́лобивсь знову в Собі, і до гро́бу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній наляга́в.
39 Jisasi'a huno, Ana have rezahe hutreho, higeno fri'nea ne'mofo nesaro Mata'a anage huno asami'ne, Ramoka, menina kno hi'mana vugahie. Na'ankure 4'a zagegna ko mani'ne.
Промовляє Ісус: „Відваліть цього каменя!“Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: „Уже, Господи, чути, — бо чотири вже дні він у гро́бі“.
40 Higeno Jisasi'a anage huno ana ara asmi'ne, Ko kasami'noe, kagrama kamentinti hanunka Anumzamofo hihamu hankave'a (glori) kegahane hu'na kasmi'nofi?
Ісус каже до неї: „Чи тобі не казав Я, що як бу́деш ти вірувати, — славу Божу побачиш?“
41 Hige'za anankema nentahi'za ana have rezahe hutre'naze. Anante Jisasi'a kesga hunagamuteno, anage hu'ne, Nenfaga, Nagra muse hugantoe, Kagra ke'nia antahi nami'nane.
І зняли́ тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: „Отче, дяку прино́шу Тобі, що Мене Ти почув.
42 Nagra antahi'noe, hakare zupa keni'a nentahine, hianagi kema nehuana ama oti'za mani'naza vaheku hu'na Nagra nehue. Kagra hunantanke'na e'noe hu'za zamagra zamentinti hanagu nehue.
Та Я знаю, що Ти за́вжди почуєш Мене, але ради наро́ду, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене“.
43 Jisasi'a anagema huteno'a, kezatino Lasarusiga, atiraminka eno!
І, промовивши це, Він скричав гучни́м голосом: „Ла́зарю, — вийди сюди!“
44 Higeno fri'nea ne'mo atiramino e'ne, agiane, azanena, tavrave nofi'nu ana'neki'za, avugosa tavravenu anovazinageno Jisasi'a zamasmino, Tavarave'a vakneta eri atrenkeno vino.
І вийшов померлий, по рука́х і нога́х обв'я́заний па́сами, а обличчя у нього було́ перев'я́зане хусткою. Ісус каже до них: „Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив“.
45 E'ina hige'za, rama'a Jiu vahe'ma Maria'ene e'namo'za, Jisasi'ma hiaza nege'za, Agrite zamentinti hu'naze.
І багато з юдеїв, що посхо́дилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.
46 Hianagi mago'amo'za vu'za Farisi mono vahete uhanati'za, Jisasi'ma hu'nea zamofo naneke ome zamasmi'naze.
А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що́ Ісус учинив.
47 E'ina hige'za vugota pristi vahe'ene Farisi Vahe'mo'za vugota mono kanisol vahe kehutru (Sanhedrin) hu'za anage hu'naze, Ama ne'mo'a rama'a kaguvaza nehie. Na'a menina hugahune?
Тоді первосвященики та фарисеї скли́кали раду й казали: „Що́ маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?
48 Atresnunkeno anazanke huno Agra vaniana, maka vahe'mo'za Agrite zamentinti hanageno, Romu vahe'mo'za e'za ra mono nontine, mopatinena tarega hanaregahaze.
Якщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують, — і при́йдуть римля́ни, та й ві́зьмуть нам і край, і наро́д!“
49 Anante mago'zmimo, Kaiafasi'a ra mono kva (hai pristi) ana kafufina mani'nea ne'mo, anage huno zamasmi'ne, tamagra mago'za antahintahitamifina nontahize.
А один із них, Кайя́фа, що був первосвящеником року того́, промовив до них: „Ви нічо́го не знаєте,
50 Na'a hanigeno maka kumatine, mopatia eri havizana hugahie? Atrenkeno magoke'mo miko vahekura frisnie.
і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь наро́д мав загинути!“
51 Kaiafasi'a agra antahi'zampinti ama kea osu'ne, hianagi ana kafufina ran mono kva (hai pristi) mani'neno, kasnampa ke huno Jisasima frino maka Jiu vahe zamaza hania zanku hu'ne,
А того не сказав сам від себе, але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за наро́д мав умерти,
52 Nehuno Jiu kuma vaheke Agra zamaza osugahie, e'inama hanuno'a hazagre'za vu'za e'za hu'naza vahera zamazeri mago hanige'za Anumzamofo mofavre manigahaze.
і не лише за наро́д, але й щоб сполучити в одне́ розпоро́шених Божих дітей.
53 E'i ana knareti erigafa hu'za, Jisasima ahe frisaza ke retro hu'naze.
Отож, від того дня вони змо́вилися, щоб убити Його.
54 E'inama hazazanku Jisasi'a mago'ene Jiu vahe zamurera kana onte'ne. Hianagi atreno vuno mago ka'ma kokampi me'nea rankuma kaziga Efraimie nehazarega amage' nentaza naga'ane umani'naze.
І тому́ не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць поближче пустині, до міста, що зветься Єфре́м, — і тут залишався з Своїми учнями.
55 Menina Anumzamo Jiu vahe kinafinti zamare'nea knare (Pasova) ne'za ne kna atupa nehige'za, rama'amo'za kuma'zmi atre'za Jerusalemi mareri'za, ne'za nesagu zamagrazmi zamazeri agru huza retro hu'naze.
Наближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з кра́ю вдались перед Пасхою в Єрусалим, щоб очи́стити себе.
56 Ana nehu'za ra mono nomofo (tempol) kumapi oti'za mani'neza Jisasinku nehakre'za, zamagra zamagra anage hu'naze. Na'ane hutma tamage'sa nentahize? Agra ama (Pasova) nezantera egahifi, omegahie?
І шукали Ісуса вони, а в храмі стоявши, гомоніли один до одно́го: „А як вам здається? Хіба Він не при́йде на свято?“
57 Anante vugota hu'naza pristi vahe'ene, Farisi vahe'mo'za, anage hu'za rama'a vahepi hu'naze, iza'o Jisasima kesimo'a, eme tasamisigeta tagra azerisune hu'naze.
А первосвященики та фарисеї нака́за дали́: як дізнається хто, де Він перебува́тиме, нехай донесе, — щоб схопи́ти Його.
