Hivru 11
1 Hagi amentintima hu'zana, onke'nona zamofo tamage huno fore hugahie huta amuhama nehuna zane.
А віра — то підста́ва споді́ваного, доказ неба́ченого.
2 Korapa vahe'mo'za zamentinti hu'nazagu, Anumzamo'a fatgo vahere huno huzmantene.
Бо нею засвідчені ста́рші були́.
3 Tamentinti nehunku, Anumzamo'a ke'areti ama mopane, monanena trohune huta antahi amara nehune. Ana hu'negu menima tavuma negona zana, Anumzamo'a nonkona zanteti tro hu'ne. (Jen-Agf 4:3-10.) (aiōn g165)
Вірою ми розуміємо, що віки́ Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме. (aiōn g165)
4 Ebeli'a amentinti Anumzamofonte nehuno kre sramana vunte'neazamo, Keni'ma kre sramana vunte'neazana agaterene. Ebeli'a amentinti higeno Anumzamo'a fatgo nere huno huso'e huntene. Ebeli'a ko fri'neanagi amentinti hu'neazamo tagrira meninena hunerasamie. (Jen-Agf 5:21-24.)
Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Ка́їн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог сві́дчив про да́ри його; нею, і вмерши, він ще промовляє.
5 Enoku'a amentinti higu Anumzamo'a avregeno ofrineno, monafinka marerige'za onke'naze. Na'ankure ofrino mani'nerera Anumzamofo avurera fatgo huno mani'negeno, Anumzamo muse hunteno avare'ne.
Вірою Ено́х був перене́сений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що „Богові він догоди́в“.
6 Amentintima omane'nesigeno'a, Anumzamofo avesizama avaririzamo'a amuho huntegahie. Na'ankure iza'o Anumzamofontema esimo'a, agra amentintima haniana, Anumzana mani'neankino, Agriku'ma hakaza vahera mizana nezamie huno antahino. (Jen-Agf 6:13-22.)
Догоди́ти ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.
7 Anumzamo'a Noana asamigeno amentinti ana kegura nehuno, amageanteno tima hagesifima naga'a zamagu vazisigura ventea tro hu'ne. Fore'ma osu'nea knaza fore hugahie huno Anumzamo'a asamine. Noama amentinti hu'neazamo, ama mopafi vahe'mofo kefo avu'avazazmia eriama nehigeno, Anumzamo'a fatgo nere huno huntene. (Jen-Agf 12:1-8.)
Вірою Ной, як дістав об'я́влення про те, чого́ ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти́; нею світ засудив він, і став спадкоє́мцем праведности, що з віри вона.
8 Abrahamu'ma henkama erisinti haresia kumate vinogu Anumzamo'ma huntegeno'a, inankna kumate vinogu huntene ontahi'neanagi, amentinti nehuno ke amageanteno vu'ne.
Вірою Авраа́м, покликаний на місце, яке мав прийняти в спа́дщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.
9 Hagi Abrahamu'a Anumzamo'ma hunte'nea moparera amentinti nehuno zoka vahekna huno, seli no ome kino umanine. Ana higeno Asaki'ene Jekopukea anahukna huke Anumzamo'a huvempama hunte'nea zana erisintiharegaha'e hunte'nea netrene magoka ana seli nompina umani'naze.
Вірою він перебува́в на Землі Обі́цяній, як на чужій, і проживав у наме́тах з Іса́ком та Яковом, співспадкоє́мцями тієї ж обі́тниці,
10 Hakare zupa Abrahamu'a amentinti nehuno, henkama hanave ranku'ma Anumzamo retro hunteteno, Agra'a ki'nea ranku'ma erisigu aveganteno manine.
бо чекав він міста, що має підва́лини, що Бог його будівни́чий та творе́ць.
11 Sera'enena tavavategeno avufgamo'a haviza hu'neanagi, amentinti nehuno Anumzamo'ma huvempa hu'nea kemo'a nena'a fore hugahie higu, mofavre kasentene. (Jen-Agf 17:19, 18:11-14, 21:2)
Вірою й Са́ра сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обі́тницю дав.
12 Hagi magoke ne' Abrahamu'a ozafarenea nepinti, maka fore hu'naza vahe'mo'za, monafi hanafi kna nehu'za, hagerinkenafi kahepankna hu'za ohampriga'a vahe mani'naze.
Тому́ й від одно́го, та ще змертвілого, народилось так багато, як зо́рі небесні й пісок незчисле́нний край моря.
13 Ama ana miko vahe'ma fri'nazana, huvempama huzmante'neazana e'orine'za fri'nazanagi, zamagra zmentinti nehu'za, afete'ma ne-eazama kenaza zankura muse nehu'za, ruregati zoka vahekna hu'za emani'naze.
Усі вони повмирали за вірою, не оде́ржавши обі́тниць, але зда́лека бачили їх, і повітали, і ві́рували в них, та визнавали, що „вони на землі чужани́ці й прихо́дьки“.
14 E'ina hukna kema nehaza vahe'mo'za, zamagrama umani so'ema hanaza kumaku nehakaze.
Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають ба́тьківщини.
15 Zamagrama e'naza kumategama vunakuma antahintahima hazasina, ete e'naza kumatega vazasine.
І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б час повернутись.
16 Hianagi knarema hu'nea kumaku nehakazana mona kumare. E'ina hu'negu Anumzamo'a tamagri Anumza mani'noe huzankura, Agra agazea osugahie. Na'ankure Agra mago ranku'ma retro huzmantene.
Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому́ й Бог не соро́миться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготува́в їм місто.
17 Anumzamo'a Abrahamuna amentinti reheno kenaku, Aisakina ahenka kre sramana vunanto hu'ne. Huvempa kema huntenemo Abrahamu'a amentinti nehuno, magoke mofavrea Aisakina ahe fri'za hu'ne.
Вірою Авраа́м, випробо́вуваний, привів на жертву Ісака, і, мавши обі́тницю, приніс одноро́дженого,
18 Anumzamo'a Abrahamunku hu'neana, Aisakipinti fore hanaza vaheku, Abrahamu ageheze huno hugahaze huntene. (Jen-Agf 1:12)
що йому було сказано: „В Ісакові буде насіння тобі“.
19 Abrahamuma agesama antahi'neana, Aisakima ahe frisugeno'a Anumzamo asimura ete amigahie huno agesa antahine. Hagi ana hu'negu nemofoma avreneazamo frizampinti avrenea avame'za huraveri hu'ne. (Jen-Agf 22:1-18.)
Бо він розумі́в, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на проо́браз.
20 Aisaki'a amentinti hu'negu, Jekopu'ene Isokea henka'a erisa'a asomu kea huvempa huznantene. (Jen-Agf 27:27-29, 39-40)
Вірою в майбу́тнє поблагословив Іса́к Якова та Іса́ва.
21 Jekopu'a amentinti hu'negu, fri'zama nehuno'a Josefena tare mofavreararena asomura hu'nezanenteno kepri huno azompare otineno, monora Anumzamofona huntene. (Jen-Agf 48)
Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йо́сипового, і „схилився на верх свого́ жезла.“
22 Josefe'a amentinti hu'negu, frinaku'ma nehuno'a, hanavetino Israeli vahekura, Isipima atreta vanutma zaferinani'a ramina erineta viho huno huzmantene. (Jen-Agf 50:24-25.)
Вірою Йо́сип, умираючи, згадав про ви́хід синів Ізра́їлевих та про кості свої запові́в.
23 Hagi Mosese nererake nefakea zanamentinti hu'naku, Mosesema kasentegeno'a 3'a ikamofo agu'afina azeri frakintakeno znagranena mani'ne. Na'ankure zanagra ka'ana ana mofavremo'a hentofa mofavre maninegeke, kini nemofo kasegema rutagre zankura korera osu'na'e. (Eks-Ati 1:22, 2:1-15)
Вірою Мойсе́й, як родився, перехо́вувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались нака́зу царе́вого.
24 Mosese'a amentinti hu'negu, zomareno rama nehuno'a Fero mofamofo mofavre hu'za agrikuma huzankura avesra hu'ne.
Вірою Мойсе́й, коли виріс, відрікся зватися сином дочки́ фарао́нової.
25 Anumzamofo vahe'ma zamazeri havizama hazaza hu'za azeri haviza huzanku agesa nentahino, atupa knafi kumimofo kefo avu'avazampi muse huzankura avesra hu'ne.
Він хотів краще страждати з наро́дом Божим, аніж мати доча́сну гріховну потіху.
26 Agra Isipi kumamofo feno erizankura nontahino, Kraisintekuma natama erisuana knare hugahie huno agesa antahine. Na'ankure Anumzamo'ma henkama ra mizama amizanku anara hu'ne.
Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж ска́рби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.
27 Mosese'a amentinti hu'negu kini ne'mo'ma arimpa ahentezankura koro osu Isipi mopa atreno vu'ne. Na'ankure agra onkenemofonte avuraga kenteno kazigazi huno vu'ne.
Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царе́вого, бо він був непохитний, як той, хто Невиди́мого бачить.
28 Mosese'a amentinti hu'negu, Israeli vahera zamasimge'za sipisipi ahe'za korana nonkafa zamirera frenazageno, Anumzamofo ankeromo'a ozamahe zmagaterene. (Eks-Ati 12:21-30.)
Вірою справив він Пасху й покро́плення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.
29 Hagi Israeli vahe'mo'za Anumzamofonte zmentinti hu'nazagu, hagege moparema hiaza hu'za hagerina takahe'naze. Hianagi Isipi vahe'mo'za anama hazaza hu'za takahenaku hu'nazanagi, ti nakri'naze. (Eks-Ati 14:21-31.)
Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходо́лом, на що спокусившись єги́птяни, потопились.
30 Israeli vahe'mo'za Anumzamofonte zametinti hu'nazagu, 7ni'a knafina Jeriko kumara kagizageno, vihu keginamo'a fragu vaziramine. (Jos 6:12-21.)
Вірою впали єрихо́нські му́ри по семиденнім обхо́дженні їх.
31 Rehapu monko a'mo'agi Anumzamofonte amentinti nehuno, tare afure vahetrena znaza huno zanazeri frakinegu, kuma ane vahe'amo'za keontahiza vahe'ma zamahe frifina agrira ahe ofri'ne. (Jos 2:1-21, 6:22-25.)
Вірою блудни́ця Раха́в не згинула з невірними, коли з миром прийняла́ виві́дувачів.
32 Hagi na'ane hu'na mago'anena hugahue? Gidionima, Barakima, Samsonima, Jeptama, Devitima, Samueliki, kasanampa vahe'mokizmi zamagenkema tamasamisua knani'a nagrira omne'nene.
І що ще скажу́? Бо не стане ча́су мені, щоб оповіда́ти про Гедео́на, Вара́ка, Самсо́на, Ефта́я, Дави́да й Самуї́ла та про пророків,
33 E'i ana zamentintima haza vahe'mo'za ru kumate vahe'ma ha'ma huzmantazana zmagatenere'za, fatgo zamavuzmava hazagu huvempama hu'nea zana enerizageno, laionimofo zmagira ruhamunki'naze.
що вірою ца́рства побива́ли, правду чинили, оде́ржували обі́тниці, пащі левам загороджували,
34 Zamagra tusi'a tevema nereantevea resu nehazageno, kazintetira zamahe friga osu'naze. Zamagrira hanavezmi omaneneanagi hanave vahe nese'za, hapina hanavetiza ha' vahe zamia zamarotago hu'naze.
силу огне́нну гасили, утікали від ві́стря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були́ на війні, оберта́ли в розтіч полки́ чужоземців;
35 A'nemo'za zamavesi nentaza vahe'ma fri'nea vahera azeri otige'za nezmavrazageno, mago'amokizmia kanona zamizanagi, Anumzamofona otre kazigazi hu'za amage'anteza nevu'za, zamagra fripinti oti'za knare zmasimuma erisaza zanku antahintahi hu'naze.
жінки діставали поме́рлих своїх із воскресі́ння; а інші бували скатовані, не прийнявши визво́лення, щоб отримати краще воскресі́ння;
36 Mago'amokizmia kiza zokago ke hu'nezamante'za sefu kanonkeve zamiza zamavufaga zamahe tragatrogo nehu'za, mago'amokizmi'a seni nofiteti kina rezmante'za zamavare'za kina hu'nezmantaze.
а інші дізнали наруги та рани, а також кайда́ни й в'язниці.
37 Mago'amokizmia have knonu zamahe nefrizageno, mago'a mokizmia sonteti refragi tare nehazageno, mago'amokizmi kaziknonu zamahe fri'naze. Hanki mago'amo'za sipisipine meme akrute kukena nehu'za, zamagara netegeno, zamazeri haviza hu'naze.
Камінням побиті бува́ли, допитувані, перепи́лювані, умирали, зару́бані мече́м, тинялися в овечих та ко́зячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.
38 Ama mopafi vahe'mo'za knarera huozamantege'za, ka'ma kokampine, agonafine, havegampima, kerigampina masetere hu'za vano hu'naze.
Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та го́рах, і по печерах та прова́ллях зе́мних.
39 E'i ana maka vahe'mo'za zmentinti hazagu, Anumzamo'a hugnare huzmantene. Hu'neanagi Anumzamo'ma huvempa huzamante'nea zana e'orine'za fri'naze.
І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обі́тниці не прийняли́,
40 Ama anazantamina Anumzamo'a knarezantami retro hurantegeno me'neankino, zamagrama koma erizankura Anumzamo'a avenosianki, tagranema magoka omerisunegu retro hurantene.
бо Бог передбачив щось краще про нас, — щоб вони не без нас досконалість оде́ржали.
