Jenesis 38

1 Mago zupa Juda'a afuhe'ina nezamatreno Adulami kumate ne' Hira'e nehaza ne'ene umani'ne.

Сталося того ча́су, і відійшов Юда від братів своїх, і розташувався аж до одного адулламітянина, а ймення йому Хіра.

2 Juda'a anantega Kenani ne' Sua'e nehaza ne'mofo mofa keteno, a' erino anteno mase'ne.

І побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.

3 Ana higeno amu'ene huno ne' kasentegeno, agra Eri'e huno agi'a antemi'ne.

І завагітніла вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Ер.

4 Anante mago'ene amu'ene huno ne' kasenteno, Onani'e huno agi'a ante'ne.

І завагітніла вона ще, і породила сина, і назвала ім'я йому: Она́н.

5 Ana a'mo'a mago'ene ne' kasenteno Sela'e huno agi'a ante'ne. Juda'a Kezipi mani'negeno nenaro'a ne'mofavrea kase ante'ne.

І ще знову, і породила сина, і назвала ім'я йому: Шела. А батько був у Кезиві, як вона породила його.

6 Hanki Juda'a agonesa ne'mofavre'a Erina mago a' avre ami'ne. Ana a'mofo agi'a Tema'e.

І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Тамара.

7 Ana hianagi Judana agonesa mofavre'a Eri'a Ra Anumza'mofo avufi havi avu'avaza higeno, Ra Anumzamo'a ahe fri'ne.

І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, — і Господь його вбив.

8 Juda'a amanage huno Onanina asami'ne, Nempuka'amofo kento ate vunka, nefu a' eneriankna avu'ava hunka, negafu a' erigeno, negafu mofavre kasenteno.

І сказав Юда до Онана: „Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, — і встанови насіння для брата свого“.

9 Hianagi Onani'a antahi'ne, kento a'mo kasentesia mofavrea agri mofavre omanigahiankino, nempu'amofo a' ene nemaseno'a avufga rina, nefu mofavre antemi'zanku mopafi atre'ne.

А Онан знав, що не його буде насіння те. І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові.

10 E'inama agra hiazanku Ra Anumzamo'a musena osuno, ahe fri'ne.

І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.

11 Anante Juda'a nenofero Temana anage huno asmi'ne, Negafa nontega vunka kento a' umani'negeno, ne'niamo Sela'a ra hute'na'e. Higeno Tema'a vuno nefa nompi umani'ne.

І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: „Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій“. Бо він був подумав: „Аби не вмер також він, як брати його“. І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.

12 Mago'a zagegafu evutegeno Sua mofa, Juda nenaro'a frigeno, zamasunku hu'za zavi atazageno ana kna vagaretegeno, Juda'a sipisipi azoka neharerega Timna kumate agrane, arone'a Adulamu kumateti ne' Hira'ene vu'na'e.

І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.

13 Mago'a vahe'mo'za Temana ome asami'za, Konkeno negnofero'a sipisipi'a azoka hareku Timna kumate evu'ne.

А Тамарі розповіли, кажучи: „Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою“.

14 Hazageno ana a'mo kento kukena hate netreno amne kukena huno, avugosa refineteno, Enaim kuma'mofo kasante Timna vu kante emani'neno, amanage huno agesa antahine, Sela'a hago ra hu'neanagi, a' ka'e huno navre omi'ne.

І зняла вона з себе одежу вді́вства свого, і покрилася покрива́лом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.

15 Hagi Juda'ma ana a'ma eme negeno'a, monko a' mani'ne huno agesa antahi'ne. Na'ankure ana a'mo'a avugosa refiteno mani'negeno keso'e osu'ne.

І побачив її Юда, і прийняв її за блудни́цю, бо закрила вона обличчя своє.

16 Agra kana atreno ana a'mofonte vugantuteno amanage hu'ne, Menina knare kagranena umasegahuo? Agra mofavre'amofo are huno ontahi'ne. Tema'a amanage huno antahige'ne, Na'a namitenka nagra'nena umasegahane?

І він збочив до неї на дорогу й сказав: „А ну но я ввійду до тебе!“Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: „Що́ даси мені, коли при́йдеш до мене?“

17 Higeno agra kenona'a huno, Afuzaga ni'afinti mago ve meme avrentegantegahue huno asmi'ne. Ana a'mo'a amanage huno asmi'ne, Knare mago kamente'zana avame'za naminanke'na azeri nenugenka, henka'a avrente nantegahampi?

А він відказав: „Я пошлю козлятко з отари“. І сказала вона: „Якщо даси заста́ву, аж поки пришлеш“.

18 Higeno ana ne'mo'a amanage hu'ne. Avame'zana nagra na'a kamigahue? Higeno ana a'mo'a anage hu'ne, rinine, knankempi kvasese nofi'ene, kazampima eri'nana azompa ka'ane namigahane. Higeno ana miko'za nemino ome anteno masegeno agriteti amu'ene hu'ne.

А він відказав: „Яка та застава, що дам я тобі?“Та сказала: „Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй“. І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього.

19 Anante otino vuno avugosafi refite'neaza eri netreno, kento kukena omeri hankre'ne.

І встала вона та й пішла, і зняла покрива́ло своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.

20 Juda'a rone'a Adulami ne'te, kasefa ve meme avre amigeno ana a'ma ami'neaza azampinti erinogu ome hakeana ana ara onke'ne.

А Юда послав козлятко через при́ятеля свого адулламітянина, щоб узяти заставу з руки тієї жінки. Та він не знайшов її.

21 Agra ana a'mofo kumate vahe zamantahigeno, Havi anumzamofo mono nompima monko a'ma Enaimima vu kantegama nemania ara ina'ne? Hige'za zamagra amanage hu'naze, Havi anumzamofo mono nompina, monko ara amafina omani'ne.

І запитав він людей її місця, говорячи: „Де та блудни́ця, що була в Енаїм при дорозі?“Вони відказали: „Не була тут блудни́ця“.

22 Ana ne'mo'a ete Judante vuno, amanage ome hu'ne, ana ara hake'na erifore osuge'za, ana kumapi vahe'mo'za amafina monko ara omani'ne hu'naze.

І вернувся він до Юди й сказав: „Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Не була тут блудни́ця“.

23 Anante Juda'a amanage hu'ne, Aru vahe'mo'za tagiza resagi atregeno ana a'mo erino. Hago ama'i ve meme avre kamugenka, ana ara ome hakenka eri fore osane.

І сказав Юда: „Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти“.

24 Henka 3'a ikana evutegeno, Judana amanage hu'za asami'naze, neganofero Tema'a savri huno vano nehuno mofavre amu'ene hu'ne. Hazageno Juda'a anage hu'ne, Avre fegi atreta ana ara tevefi kre kasegeho!

І сталося так десь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: „Упала в блуд Тамара, твоя невістка, і ось завагітніла вона через блуд“. А Юда сказав: „Виведіть її, — і нехай буде спа́лена“.

25 Ana ara avazu hu'za fegi'a atirmizageno, ana a'mo'a huno, Nagrama namu'ene hu'noana ama zamofo nefanteti mofavrea eriri'noe. Nehuno ana zana zamige'za eri'za nenoferonte vu'za anage hu'za ome asami'naze, muse (plis) hugantoanki ko, ama rinine, anankempi avasese'zane, azompa aza suzane?

Коли її вивели, то послала вона до тестя свого, говорячи: „Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому“. І сказала: „Пізнай но, чия то печатка, і шнури, і ця палиця?“

26 Higeno Juda'a ana zantmima keno antahino'ma nehuno'a amanage hu'ne, Tema'a nagrira nagatereno knare avu'avaza hu'ne. Haviza hu'na nagra nenamofo Selana avre omugeno anteno omase'ne. Nehuno Juda'a ete mago'ene ana a'enena uomase'ne.

І пізнав Юда й сказав: „Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму“. І вже більше не знав він її.

27 Ana a'mo mofavre anteku nehigeno, keana kugave'za rimpafina mani'na'e.

І сталося в часі, як родила вона, — а ось близнята в утробі її.

28 Anante mofavre kasenentegeno mago'mo azana ante kamategeno, aza huno mofavre kasemi a'mo'a koranke osi nofi azante kinenteno, amanage hu'ne, Ama mofavremo koteno e'ne.

І сталося, як родила вона, показалася рука одного; і взяла баба-сповитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: „Цей вийшов найперше“.

29 Hianagi eteno azana anamagi agu'ategeno, ete mago'mo atiramine. Ana a'mo'a anage hu'ne, Inankna hunka kagra anafe hunka agaterenka ane, nehuno agi'a Peresi'e huno antemi'ne.

І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. І сказала вона: „На́що ти роздер для себе перепо́ну?“І назвала ім'я йому Перец.

30 Hanki amefiga'a nefu osi koranke nofi'ma azante kinte'nemo atiramigeno, agi'a Zela'e huno antemi'ne.

А потім вийшов брат його, що на руці його була нитка червона. І вона назвала ім'я йому: Зе́рах.