Tiuteronomi Kasege 3

1 Hagi ananteti'ma rukrahe'ma huta Basanima vunaku'ma nevunkeno'a, Basani kini ne' Ogi'a mika sondia vahe'a zamavreno hara eme hurante'naku Edrei kumate e'ne.

І обернулися ми, та й пішли дорогою до Батану. І вийшов навпере́йми нас Оґ, цар башанський, він та ввесь його наро́д, на війну до Едреї.

2 Hianagi Ra Anumzamo'a amanage huno nasmi'ne, Mosesega, Oginkura korora osuo. Na'ankure agri'ene, sondia vahe'ane mopa'anena Nagra ko kagri kazampi ante'noankinka, Hesbonima nemania Amori kini ne' Sihonima hu'nanaza hunka, agri'ene mika vea'enena zamahe vagaregahane.

І сказав Господь до мене: „Не бійся його, бо в твою руку Я дав його, і ввесь наро́д його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигонові, цареві амореян, що сидів у Хешбоні“.

3 Hagi Ra Anumzana tagri Anumzamo'a taza higeta Basani kini ne' Ogine mika vahe'anena avreramigeta magore huta ozmatreta, maka zamahe vagare'none.

І дав Господь, Бог наш, у нашу руку також Оґа, царя башанського, та ввесь його народ, — і побили ми його, так що нікого не позоста́лося в нього.

4 Hagi Basani kini ne' Ogi'ma ana knafima 60'a ranra kumatmima miko Argob mopafima me'negeno kegava hu'nea kumatamine mopanena magore huta otreta, maka zamaheta hanare vagare'none.

І здобули́ ми всі міста́ його, і того ча́су не було мі́ста, що не взяли б ми від них, — шістдеся́т міст, усю арґовську околицю, ца́рство Оґа в Башані.

5 Hagi e'i ana mika kumazmia tusinasi vihu hugagine'za, kaha hagente'za ana kahana aenireti resihuntetere hu'naza kumatami zamaheta nehanareta, rama'a kumatamine, vihuzmia omane neonse kumazmia hara huzmanteta eri'none.

Усі ці міста́ укріплені, — мур високий, воро́та й за́сув, окрім дуже багатьох відкритих міст.

6 Hagi Hesboni kumate'ma nemania Amori kini ne' Sihonima hu'nonaza huta, Basani kini ne'ene mika vene'nene, a'nanene mofavreramine mika zamahe vagare'none.

І вчинили ми їх закля́ттям, як зробили були Сигонові, цареві хешбонському, — учинили закляттям усе місто, чоловіків, жінок та дітей.

7 Hianagi maka zagagafa zamine mago'a zantaminena ana ha'ma hu'na kumazmifintira eri'none.

А всю худобу й захоплене з міст забрали ми собі на здо́бич.

8 Ana knafima mopama eri'nonana, tare Amori vahe'mokizmi kini ne'tremofo zanazampintira mopaznia, Jodani timofona zage hanati kaziga Arnoni tinteti erigafa huno vuno, Hermoni agonare vu'nea mopa ana mika eri vagare'none.

І взяли ми того ча́су той край з руки обох царів амореянина, що по другому боці Йорда́ну, від Арнонського пото́ку аж до гори Гермо́н, —

9 Saidoni vahe'mo'za Hermoni agonagura Sirioni agone hu'za nehazageno, Amori vahe'mo'za Seniri agone hu'za nehaze.

сидо́няни кличуть на Гермо́н Сірйо́н, а амореяни кличуть на нього Сені́р, —

10 Hagi avapafima maka me'nea kumatamine, maka Giliati mopareti vuno Sareka kuma'ene Edrei kuma'ma Basani me'nakeno Ogi'ma kegavama hu'nea rankumatrena eri vagare'none.

усі міста́ на рівни́ні, і ввесь Ґілеад, і ввесь Баша́н аж до Салхи й Едреї, міст царства Оґа в Башані.

11 (Maka Refaimi ranra vahepintira Basani kini ne' Ogike'za agrake henkarfana fri'ne. Hagi agrama frige'zama erinte'naza sipa ainireti tro hu'neankino, upa'amo'a 2 mita higeno, zaza'amo'a 4 mita hu'ne. Hagi ana sipa Raba kumate me'nege'za, Amoni vahe'mo'za negaze.)

Бо тільки Оґ, цар башанський, позостав із решти рефаїв. Оце його ло́же, ложе залізне; чи ж не воно в Раббі Аммонових синів, — дев'ять ліктів довжина́ його, і чотири лікті ширина́ його, на міру ліктем чоловіка.

12 Ana'ma eri'nona mopa Arnoni agupomofo atumparega Aroeri kumateti agafa huno vuno, Giliati mopamofona amu'nompinti refko huno mago kazigane anampima me'nea ranra kumataminena, Rubeni naga'ene Gati nagamokizmi zami'noe.

А край той того ча́су посіли ми. Від Ароеру, що над Арнонським пото́ком, і половину гори Ґілеад, і міста́ його я дав Руви́мовим та Ґадовим.

13 Hagi Giliati mopama amu'nompinti'ma refko hutre'noa mago kaziga mopane, Basani kini ne' Ogima kegavama hu'nea mopanena, Manase nagara amu'nompinti refko hu'ne'na, magokaziga maniza naga zami'noe. Hagi maka Argopu mopa Basani kaziga me'nea mopagu Refaimi vahe mopae hu'za nehaze.

А решту Ґілеаду та ввесь Башан, царство Оґа, віддав я половині пле́менн Манасіїного, усю околицю арґовську, — на ввесь той Башан кличеться: край рефаїв.

14 Hagi Manase nagapinti fore hu'nea kva ne' Jaeli'a Argopu mopa Basani kazigati agafa huno vuno, Kesuri vahe'ene Makati vahe mopa atupama eme atreteti maka mopa eri vagareteno, ana moparamina Havot Jaire huno agra'a agire asamre'nege'za meninena ana agi nehaze.

Яір, син Манасіїн, узяв всю Арґову околицю аж до границі ґешурів та маахатів, і він назвав їх своїм і́менем: Баша́н, се́ла Яіра, і так їх кли́чуть аж до цього дня.

15 Hagi Giliati mopamofo noti kaziga'a Makiri naga zami'noe.

А Махірові дав я Ґілеад.

16 Hagi ana Giliati mopamofona Sauti kaziga mopa Rubeni naga'ene, Gati nagamokizmi zami'noe. E'ina mopamo'a Giliatitira vuno Arnoni agupofi uhnatiteno, ete rukrahe huno Amoni vahe mopa atupare Jaboku tinkenare uhanati'ne.

А Рувимовим та Ґадовим дав я від Ґілеаду й аж до Арнонського пото́ку, сере́дину потоку та границю, і аж до потоку Яббоку, границі Аммонових синів,

17 Hagi Galili hagerinkenati'ma vuno fri'nea hageri ankenare'ma vigeno, Jodani timo'ma zage fre kaziga rugitagigeno, zage hanati kaziga Pisga agonamo rugitagigeno, Jodani agupoa ana nagamoke'za eri'naze.

і степ, і Йорда́н, і границю його від Кіннерету аж до моря сте́пу, моря Солоного, у узбіччя Пісґі на схід.

18 Hagi anankna zupa Jodani timofo kantu kazigama manisaza nagara amanage hu'na zamasami'noe, Ra Anumzana tamagri Anumzamo'a ama mopa tamagra eriho huno tami'ne. Hagi maka ha'ma huga vahe'mota ha'zantamina eri'neta tina takaheta, ugagota huta tamafuhe'ina hara ome huzamaza hiho.

І ча́су того́ наказав я вам, говорячи: „Господь, Бог ваш, дав вам цей край, щоб ви посіли його; узброєні пере́йдете перед вашими братами, Ізраїлевими синами, усі військо́ві.

19 Hianagi a'netamine, mofavretamine zagagafatamimo'za zamavega ante'za Nagrama zami'noa kumatamimpi manigahaze. (Hagi rama'a zagagafa ante'nazana nagra antahi'noe.)

Тільки ваші жінки, і ваші діти та ваша худоба, — я знаю, що худоба ваша велика! — будуть сидіти по ваших міста́х, що я дав вам,

20 E'ina huta hara huta tamafuhe'ina zamaza nehanage'za, Ra Anumzamo'ma zamagri'ma Jodani timofo kantu kazigama zami'nea mopa eritesageta, tamagri'ma tami'noa moparera emanigahaze.

аж Господь дасть спочи́нок братам вашим, як вам, і посядуть також вони той край, що Господь, Бог ваш, дає вам по той бік Йорда́ну, — і ве́рнетесь кожен до спа́дку свого, що я дав вам“.

21 Hagi ana zupa nagra Josuana amanage hu'na asami'noe, Ra Anumzana tamagri Anumzamo'ma tare kini ne'trente'ma hu'nea zana hago kagra'a kavufinti ke'nane. E'ina hu'kna'za amama unefraza moparamimpi kini vahetmina huzmantegahie.

А Ісусові наказав я того ча́су, говорячи: „Ото твої очі бачили все, що зробив був Господь, Бог ваш, обом тим царям, — так зробить Господь усім ца́рствам, куди ти переходиш.

22 E'ina moparamimpi nemaniza vahetminkura korora osiho, na'ankure Ra Anumzana tamagri Anumzamo'a tamaza huno hara huzamantegahie.

Не будеш боятися їх, бо Господь, Бог ваш, Він Той, що воює для вас“.

23 Ana zupa nagra hankaveti'na nunamuna hu'na Ra Anumzamofona amanage hu'na antahige'noe,

І благав я того ча́су Господа, говорячи:

24 Ra Anumzana kagra miko'zama kegavama hu'nana Anumzane, kagra agafa hunka eri'za vahe kamo'na himamu hankaveka'a naveri hane, na'ankure monafine ama mopafinena kagrama nehanankna zama huga anumzana omani'ne.

„Владико Господи, — Ти зачав показувати рабові Своєму ве́лич Свою та міцну́ Свою руку! Бо хто інший Бог на небі та на землі, що зробить, як чи́ни Твої, як великі діла́ Твої?

25 Ra Anumzamoka muse hugantoanki, natrege'na Jodani tina takahe'na kantu kaziga knare mopane, knare agona mopane Lebanoni mopanena ome ka'neno.

Нехай перейду́ ж я та побачу той хороший край, що по тім боці Йорда́ну, ту гарну гірську́ землю та Лива́н!“

26 Hianagi tamagrama ke'ama ontahi'naza zanku, Ra Anumzamo'a nagrira arimpa ahenanteno amanage hu'ne, ha'e! Keka'ama antahi'zankura navresrahianki mago'anena ama anankea osuo hu'ne.

Та Господь розгнівався на мене через вас, і не послухав мене. І сказав Господь до мене: „До́сить тобі, — не говори більше до Мене в цій справі!

27 Hagi Pisga agonare marerinka zage hanati kazigane, zage fre kazigane ruga raga kaziga omege emege huo. Na'ankure antu ana mopafina takahenka ovugahane.

Вийди на верхі́в'я Пісґі, і зведи свої очі на за́хід, і на північ, і на пі́вдень, і на схід, і побач своїми очима, — бо ти не пере́йдеш цього Йорда́ну!

28 Hianagi Josuana azeri hankavetike nesaminka huntegeno, Israeli vahera zamavareno Jodani tina takaheno vino. Na'ankure agra Israeli vahetera vugota hu'neno, kagrama kana mopa refko huno zamigahie.

І напоуми́ Ісуса, і зміцни його, й укріпи його, бо він пере́йде перед цим наро́дом, і він зробить, що вони посядуть той край, який ти побачиш“.

29 Ana higeta Beti-Peori tavaonte me'nea agupofi mani'none.

І осіли ми в долині навпроти Бет-Пеору.