< Aposolo 8 >

1 Hagi Stivenima ahe fri'za zankura Solina rimpamo'a so'e hu'ne. Jerusalemi kumapina mono vahe'ma zamahe'zamo'a tusiza huno ana knarera avitege'za, maka vahe zagamo'za panini hu'za fre'za Judia kaziga nevazage'za, Sameria kaziga nevzage'za aposol vahe'age mani'naze.
А Савл похваляв його вби́вство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апо́столів, розпоро́шилися по краях юдейських та самарійських.
2 Knare hu'za fatgoma hu'naza vahe'amo'za Stiveni asenente'za, tusi zamasunku hu'za zavike agriku hu'naze.
І поховали Степа́на му́жі побожні, і плакали ревно за ним.
3 Hianagi Soli'a, mono vahe zamazeri haviza nehuno, mago'mago nompina vuno eno huno vene'nene, a'nene zamavazu hu megi nezmatreno zamavareno kina ome huzmante'ne.
А Савл нищив Церкву, — вдирався в доми́, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці.
4 Anante e'ima zamahe pananima hige'za fre'naza vahe'mo'za, maka kumate kumate vutere hu'za mono kea hu'naze.
Ходили тоді розпоро́шенці, та Боже Слово благовісти́ли.
5 Filipi'a Sameria rankumate viazamo, Kraisinku zamagrite huama ome hu'ne.
Ось Пилип прийшов до самарійського міста, і проповідував їм про Христа.
6 Filipi'ma hia nanekema tusi'a vahe'mo'za nentahiza, avame'zama hiazante'ma nege'za nentahiza, magoke antahintahire mika vahe krerafamo'za zamagesa ante'za antahi'naze.
А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чу́да, які він чинив.
7 Na'ankure havi avamu'tamima zamagu'afima mani'naza vahe'pintira, havi avamutmimo'za tusi'a kezati'za krafa nehu'za atirami'naze. Hagi mika zamufa fri'nea vahe'ene, kama vano nosaza vahera krizamimo'a knare huzmante'ne.
Із багатьох бо, що мали їх, ду́хи нечисті вихо́дили з криком великим, і багато розсла́блених та кривих уздорови́лися.
8 Higeno ana rankumapina tusi'a museza fore hu'ne.
І радість велика в тім місті була́!
9 Ana rankumatera, Saimoni'e nehaza ne'mo, afa' vahe'mofo avu'ava'za eri fore huvava nehia nera mani'neankino, Sameria vahera huzamerige'za tusi'a zamagogogu nehu'za antri nehageno, agra ra ne' mani'noe huno hu'ne.
Був один чоловік, на ім'я́ йому́ Си́мон, що до того в цім місті займавсь ворожби́тством та дурив самарійський наро́д, видаючи себе за якогось великого.
10 Hagi ositetima vuno rante'ma vu'nea vahe'mo'za, ke'ankere'za nege'za ana mika vahe'mo'za agri ke nentahi'za anage hu'naze, Ama nera, Ra Anumzamofo hanavegino, tusi'a hanave hu'za hu'naze.
Його слухали всі, — від найменшого аж до найбільшого, кажучи: „Він — сила Божа, що зветься велика!“
11 Hige'za agri ke'are antahi'za amage ante'naze. Na'ankure agrama za'za knafi havige nehuno, zagoreno eri fore hu'neazanku anara hu'naze.
Його ж слухалися, бо він їх довший час дивував ворожби́тством.
12 Ana hu'nazanagi Anumzamofo kumamofo avu'avaku'ene, Jisas Kraisi agire Knare Musenkema Filipi huama nehige'za zamentintima nehu'za, vene'nene, a'nemo'zanena erigafa hu'za monoti fre'naze.
Та коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я́ Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристи́лися.
13 Saimoni'enena amentinti nehuno henka mono tina nefreno eteno ovu'are Filipi'ene mani'ne. Hagi mika ruzahu zane ra avame'zama hiaza fore higeno negeno tusi agogogu nehuno antri hu'ne.
Увірував навіть сам Си́мон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знаме́на великі, він дуже дивувався.
14 Jerusalemi mani'naza aposol vahe'mo'za antahizama Sameria vahe'mo'za Anumzamofo naneke erize kema nentahi'za, Pitane Joni kizni huznante'naze.
Як зачули ж апо́столи, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла́ Самарі́я, то послали до них Петра та Івана.
15 Zanagrama uramina'ana nunamu huzmante'sake'za Ruotge Avamu'ma erisnagu urami'na'e.
А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли́,
16 Na'ankure mago mago'mofontera Ruotge Avamumo ome'nege'za, ko Ramofo Jisasi agire mono tinke fre'naze.
бо ще ні на о́дного з них Він не схо́див, а були вони тільки охрищені в Ім'я́ Господа Ісуса.
17 Anante Pita'ene Jonikea agafa huke zanazama ana Sameria vahe'mokizmi zamufare antake'za Ruotge Avamura eri'naze.
Тоді на них руки поклали, і прийняли́ вони Духа Святого!
18 Hianagi Saimoni'ma kegeno Aposol vahe tfamo'zama zamazantfama antaza zante'ma Ruotge Avamu'ma zamigeno'a, agra zagoma zanamikema nehuno'a,
Як побачив же Си́мон, що через наклада́ння апо́стольських рук Святий Дух подається, то приніс він їм гроші,
19 anage hu'ne, Amana hanave'a nagri'enena nami'nenkena ina vahe'tema nazama antesuge'za anahu'za Ruotge Avamura eriho.
і сказав: „Дайте й мені таку вла́ду, щоб той, на кого́ покладу́ свої руки, одержав би Духа Святого!“
20 Hianagi Pita'a, agrikura anage hu'ne, Zago ka'ane kagranena haviza hugahie. Na'ankure kagrama kagesama antahinana zagoreti Anumzamofo muse'zana miza hugahue hunka nehane.
Та промовив до нього Петро: „Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти ду́мав набути дар Божий за гроші!
21 Kagrira ama eri'zampina mago eri'zanka'a omanetfa hu'ne. Na'ankure Anumzamofo avurera, tumoka'amo'a knarera osu'tfa hu'ne.
У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне.
22 E'i zanku kefo kavukva zanka'a neterenka, kagu'a rukarehe hunka havizama nehana zana atrenka, Ramofonte nunamu nehugeno, kagu'amo'a knarema hanigeno'a kumi ka'a atregantegahie.
Тож покайся за це лихе ді́ло своє, і проси Господа, — може про́щений буде тобі за́мір серця твого!
23 Na'ankure nagrama navuma kagoana, kagra kanive nerenka, kumi'mo kegina hugantegenka mani'nane, huno Pita'a higeno,
Бо я бачу, що ти пробува́єш у жо́вчі гіркі́й та в пу́тах неправди“.
24 Saimoni'a ke nona anage hu'ne, Nagrikura, tanagra Ramofontega nunamuna hikeno, kema hu'na'a zamo'a nagritera ometfa hino hu'ne.
А Си́мон озвався й сказав: „Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало нічого з того, про що ви говорили“.
25 Anante'ma Pita'ene Jonikema hamponati'ne, Ramofo nanekema huama'ma hutekea, ete Jerusalemi vunaku nevuke, Sameria vahe'mokizmi nonkumapi mono naneke hume vuna'e.
А вони ж, засвідчивши, і Слово Господнє звістивши, повернулись до Єрусалиму, і звіщали Єва́нгелію в багатьох самарійських осе́лях.
26 Anante mago Ramofo ankeromo Filipina asamino, Sameriatira otinka Jerusalemi kaziga Gaza urami'nea kantega kavugosa huntenka vuo. E'i, hagage ka'ma kopi vuo huno asamigeno,
А ангол Господній промовив Пилипові, кажучи: „Устань та на пі́вдень іди, на дорогу, що від Єрусалиму до Га́зи спускається, — порожня вона“.
27 nevigeno magora agonkna'za hari'nea Itiopia nera, Kantesi'e nehaza Itiopia kuini a'mofo zagore kegavama hu'nea ne'mo, Jerusalemi mono eme huteno eteno kuma'arega nevigeno,
І, вставши, пішов він. І ось муж етіо́пський, скопе́ць, вельможа Канда́ки, цариці етіопської, що був над усіма́ її ска́рбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись,
28 hosimo renteno avazu huno vano nehia karisifi manino nevuno,
вертався, і, сидючи́ на пово́зі своїм, читав пророка Ісаю.
29 kasnampa ne' Aisaia krente'nea avontafera hamprime nevigeno Ruotge Avamu'mo'a Filipina asamino, Vunka antuma hosimo renteno avazuma hu'nea karisire urava'o huo higeno,
А Дух до Пилипа промовив: „Підійди, та й пристань до цього пово́зу“.
30 Filipi'a agiareno agrite viazamo ome antahiana, Aisaia kasnampa ne'mofo naneke nehamprigeno nentahino, amama nehamprina nanekea, kagra antahiama nehano? Huno antahige'geno,
Пилип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: „Чи розумієш, що́ ти читаєш?“
31 Ana ne'mo'a huno, Mago'mo'ma huonasamisigena, inankna hu'na antahi amara hugahue? Nehuno Filipina ke higeno umarerino agrane umani'ne.
А той відказав: „Як же мо́жу, як ніхто не напу́тить мене?“І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним.
32 Ana ne'mo'ma hampri'nea avontafemo'a, amanahu ke hu'ne, Sipisipi afu'ma ananke taga hunaku avare'za nevazankna hu'za avre'za nevu'za, sipisipi afu anenta azoka taga hunaku nehazageno, agira aka huno krafa osu'nea kna huno, Agra agira aka osu'ne.
А слово Писа́ння, що його він читав, було це: „Як вівцю́ на заріз Його ве́дено, і як ягня супроти стрижія́ безголосе, так Він не відкрив Своїх уст!
33 Agrira azeri agaze hu'za knare fatgo zamuzmara huonte'naze. Na'ankure ko'ma Agri asimura ama mopafintira eri'nazana, nankna huno Agra mofavre antegahie? (Ais 53:7-8)
У прини́женні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається“.
34 Anante ke'nonama hifina, agonkna'zama hari'nea ne'mo'a anage huno, Filipinkura hu'ne, Muse hugantoanki (plis) azanku kasnampa ne'mo'a ama kea hu'ne, agri'agu hu'nefi, hipi ruga'a vaheku hu'ne?
Відізвався ж скопе́ць до Пилипа й сказав: „Благаю тебе, — це про ко́го говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого?“
35 Filipi'a anama hampri'nea avontafepinti nanekea agafa huno, Jisasi knare musenkea ana nera asmi'ne.
А Пилип відкрив у́ста свої, і, зачавши від цього Писа́ння, благовістив про Ісуса йому.
36 Anama huke karankama nevukea mago'a ti me'nere eke, agonkna'zama hari'nea ne'mo'a huno, Ko! Ti me'neaki! Na'amo mono tima frezanifina nazerigahie? huno nehigeno,
І, як шляхо́м вони їхали, прибули́ до якоїсь води. І озвався скопець: „Ось вода. Що мені заважає христитись?“
37 [Filipi amanage huno hu'ne, Tamage hunka maka kagu'areti Jisasinku kamentinti hanunka tina fregahane nehigeno ozo hu'ne. Anumzamofo nemofo Jisasi Kraisi'a mani'ne, hu'na namentintia nehue huno hu'ne, ]
А Пилип відказав: „Якщо віруєш із повного серця свого, то можна“. А той відповів і сказав: „Я вірую, що Ісус Христос — то Син Божий!“
38 ana hosimo renteno avazu nehia karisia ana ne'mo kehigeno azerigeno, anantarega'moke uramike tinte vuke, Filipi'a agonkna'za hari'nea nera mono tina frente'ne.
І звелів, щоб по́віз спинився. І оби́два — Пилип та скопе́ць — увійшли до води, і охристив він його.
39 Anama huteke timpinti'ma megi'a akeno'a, Ramofo Avamumo Filipina avaresga huno vigeno, agonkna'zama hari'nea ne'mo'a mago'ane nonkeno, tusi muse hume karanka vu'ne.
А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопе́ць уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм.
40 Hianagi Filipi'a Azotasi kumate mani'neno nankna hu'na e'noeha huno agra'a keno erifore hu'ne. Ana kazigama nevuno'a mika ranra kumatera mono kea hutere hume nevuno Sisaria kumate uhanati'ne.
А Пилип опинився в Азо́ті, і, переходячи, звіщав Єва́нгелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарі́ю.

< Aposolo 8 >