Aposolo 28
1 Knare huta mopare'ma unehanatita konana Maltae nehaza ti amu'nompi mopa ke'none.
А коли врятувалися ми, то довідалися, що о́стрів той зветься Мелі́та.
2 Anampima nemaniza vahe'mo'za knare so'e zamavu'zamava hu'za tavarente'naze. Tusi'a teve hegare'za tazeri so'e hu'naze na'ankure, tusi ko'aruno zasi hige'za ana hu'naze.
Тубі́льці ж нам виявили надзвичайну лю́дяність, бо вони запалили огонь, — ішов бо дощ і був холод, — і прийняли́ нас усіх.
3 Poli'ma teve zogino erino eme tevefima negregeno, tevemo'a amuho higeno ana tevefinti mago ha' osifa'vemo hanatino Poli azante haninkofigeno, arisonamo'a kizu'vazu hu'ne.
Як Павло ж назбирав купу хмизу та й покла́в на огонь, змія́ вискочила через жар, — і почепилась на руку йому.
4 Kuma agafa vahe'mo'za kazageno osifa'vemo Poli azante haninkofi nege'za, zamagra'a anage hugantugma hu'za, ama'na nera vahe zamahe nefria nepigure, hankino hagerimpi frigara knare huno freno e'neanagi, tagri'ma refko'ma nehia a' anumzamo refako husiana atre'sigeno Poli'a omanigahie.
Як тубільці ж угледіли, що змія́ почепилась на руку йому, зачали́ говори́ти один о́дному: „Либонь цей чоловік душогуб, що йому, від моря врятованому, По́мста жити не дозволила!“
5 Hianagi Poli'a ana ha' osifavea tevefi rutafri atregeno ata hoza omi'ne.
Він струснув ту звірюку в огонь, — і ніякої шко́ди не зазнав!
6 Zamagra'ma antahi'zana, avufamo'a zorege mopafi traka huno frigahie hu'za nentahi'za, za'za kna kete'za mani'zana, mago'zana agritera fore osige'za, antahizazmia rukarehe hu'za ama'na nera anumzampigure hu'za hu'naze.
А вони сподівалися, що він спухне або впаде́ мертвий уми́ть. Коли ж довго чекали того та побачили, що нія́кого лиха не сталося з ним, думку змінили й казали, що він бог.
7 Ana kumate'ma me'nea mopagerfa, ana ti amu'nompi mopare ugagota hu'nea ne' Pabliasi'e nehaza ne'mofona, agupo mopa'a me'nea ne'mo, muse nehuno tavareno noma'are vuno, 3'a kna'mofo agu'afina tazeri so'e hurante'ne.
Навкруги ж того місця знахо́дились до́бра начальника о́строва, на ім'я́ Пу́блія, — він прийняв нас, і три дні ласка́во гости́в.
8 Anama hifina Pabliusi nefana amuho ave'nesino korarifa renagigeno vase'nege'za ome ke'naze. Poli'a omegeno nunamu hunteteno, avufare azana agofetu antegeno, kri'a amane hunte'ne.
І сталось, що Пу́бліїв ба́тько лежав, слабий на пропа́сницю та на черві́нку. До нього Павло ввійшов і помолився, і, руки на нього поклавши, уздоро́вив його.
9 Anazama fore hige'za, maka ana ti amu'nompi mopare'ma nemaniza kri vahera anahu'za ageno kri'zamia eri amane huzmante'ne.
Якже трапилось це, то й інші на о́строві, що мали хвороби, прихо́дили та вздоровля́лись.
10 Hagi zamagranena, tagrira husga hunerante'za, vunaku'ma trotra nehunke'za, ina zanku'ma atupa'ma hu'nazana ventefi eri'za ome tami'naze.
Вони нас вшанували й великими по́честями, а як ми від'їжджали, понаклада́ли, чого було треба.
11 Hagi 3'a ika maniteta, ana ti amunompi kumate'ma zaho ko'ma atigeno ko'ma emani'nea Aleksandria ventefi vu'none. Ana ventemofo avuga kugaveza anumzane huno tare kogna tremokizni znamema'a me'ne.
А по трьох місяцях ми відпливли́ на олександрійському кораблі, що мав знака братів Діоску́рів, і що на о́строві він перези́мував.
12 Vuta 3'a kna (3 dei) Sirakuse kumate ome azerita mani'none.
І, як ми допливли́ в Сіраку́зи, пробули там три дні.
13 Anantetira rugagita Regiumu uhanati'none. Masonkeno ko'atigeno zage fretegati zaho egeta anagame'a mago knarera Puteoli uhanatuna zamota,
А звідти, пливучи́ понад берегом, прибули́ ми до Ре́ґії, а що вітер південний повіяв за день, то другого дня прибули в Путео́лі,
14 anampi mago'a tafuhe'ina ome zamageta erifore hunke'za, ke hazageta zamagranena mago sonta umani'none. Ananteti Romu e'none.
де знайшли ми братів, вони ж нас ублагали сім день позостатися в них. І ось так прибули́ ми до Риму.
15 Hago tagriku'ma emani'naze kema Romu mani'naza tafuhe'za nentahi'za vahe'ma e'nazana, Apiusi kante maketi kumapinti neageno, 3'a no mizase'za nemasaza nonteti tagri'ma tavataginakura e'naze. Poli'ma nezmageno'a hanave e'nerino, Anumzamofo muse hunte'ne.
А звідти брати, прочувши про нас, назустріч нам вийшли аж до Аппіфо́ру та до Тритаве́рни. Побачивши їх, Павло дякував Богові та посмілі́шав.
16 Romuma ufronke'za, kagra kavesi'zante kvama hugante'nia sondia ne'ene manio hu'za Polinkura hunte'naze.
А коли прибули́ ми до Риму, Павло́ві дозволено жити осібно, ураз із вояко́м, що його сторожи́в.
17 Hagi 3'a gna'mofo amefi'a, Poli'a kehige'za Juda kva vahera emeritru hazageno, Juda kva vaheku anage hu'ne, Nafuheta nagra mago havizana vahetia huozmante'na tafahe'i zamu'zmara eri haviza osu'noanagi, nagrira kina vahekna hu'za Jerusalemitira navare'za Romu vahe zamazampi eme natre'naze.
І сталось, по трьох днях Павло скликав знатніших з юдеїв. Як зійшлися ж вони, він промовив до них: „Мужі-браття! Не вчинив я нічого проти люду чи звича́їв отцівських, та проте́ мене ви́дано з Єрусалиму ув'я́зненого в руки римля́н.
18 Romu vahe'mo'za nagrira refko hu'za nagete'za, katufe natrenaku hu'naze. Na'ankure nahe friku'ma hunantazana, kegafa'a nagripina omanetfa hu'ne.
Вони мене вислухали та й хотіли пустити, бож провини смертельної ні однієї в мені не було́.
19 Hianagi Juda vahe'mo'za ana kerera ke ha' renantage'na, rankva Sisa kenakure hu'noe. Hu'neanagi nagrama antahuana mago keaga nagra'ni'a vahera huozmantegahue hu'noe.
Та юдеї противилися, тому змушений був я відкли́катися на суд ке́сарів, але не для того, щоб наро́д свій у чо́мусь оска́ржити.
20 E'ina hu'negu nagra neramage'na tamagra ne keaga huku nehue. Na'ankure Israeli vahe'mo'za zamentinti hu'za, zamage'sama nentahiza zante ana agafare nagrira ama'na kina nofira renante'naze.
Тож із цієї причини покликав я вас, щоб побачити й порозмовляти, — бо то за надію Ізраїлеву я обку́тий цими кайда́нами“.
21 Hige'za anage hu'za asami'naze, Judia kazigatira kagri nanekea avona kre'za atrageta e'ori'none. Hanki tafuhe'za anantegatira e'za naneke'a eme antege, kagri havi kavukva zamofo nanekea ontasmitfa hu'naze.
А вони відказали йому: „Не оде́ржали ми ні листів із Юдеї про тебе, ані жоден із братів не прийшов, і не звістив, і не казав чого злого про тебе.
22 Hianagi menina kagripinti kema antahinaku nehune, na'ankure mika kotegati vahe'mo'za antahu'nana ama ana kevugura (sekt) huhaviza huneramantaze.
Але прагнемо ми, щоб почути від тебе, яку думку ти маєш, бо відо́мо про секту цю нам, що їй скрізь спротивляються“
23 Agranema atru hu'za keaga husnaza knama erinte fatgoma hutage'za, rama'a vahe'mo'za nemasefinka e'za eme negageno, ana zupa Mosese kasegefinti'ene kasnampa vahe'mo'zama krente'naza kefinti erino Anumzamofo mona kuma avu'ava zana huama huno nezmasmino, ama ana Jisasi avu'ava zante'ma zamentinti hanagu nanterana agafa huno nezmasmigeno kinaga ome ase'ne.
А коли вони визначили йому день, то дуже багато прийшло їх до нього в госпо́ду. А він їм від ра́нку до вечора розповідав, та про Божеє Царство свідо́цтва давав, і переконував їх про Ісуса Зако́ном Мойсея й Пророками.
24 Poli'ma kema hia kemo'a mago'amokizmia antahintahi zmia zamare agrarega zamante'ne, mago'amo'za antahi'za zamentinti huzankura zamesra hu'naze.
І одні вірили в те, про що він говорив, а інші не вірили.
25 Zamagra zamagra hugantigma hu'za mago zamarimpa nosu'za, atre'za nevazageno, Poli'a vagare keaga huno, Ruotge Avamu'mo tamagehe'ima keaga huzami'neana, kasnampa ne' Aisaiampi huvazino hufatgo hu'ne.
Вони між собою незгідні були́ й повихо́дили, як промовив Павло одне слово, що добре прорік Дух Святий отцям нашим через пророка Ісаю,
26 Ana vahete vunka anage huo, Tamage hutma kea antahigahazanagi, amara osu'tfaza hugahaze, tamagerafa hutma kegahazanagi, keanke oregahaze.
промовляючи: „Піди до наро́ду цього та й скажи: Ви вухом почуєте, та розуміти не бу́дете, дивитися бу́дете оком, але не побачите!
27 Na'ankure ama ana vahe'mokizmi zamagu'amo'a amara huno hagro osu'nege'za kema antahi'zana, zamagesamo'a antahiso'e nosie, hagi zamavurga asuki'nege'za zamavua nonke'za zamagesaretira nontahi'za, zamagu'amo'a amara osanige'za, rukrahe hu'za omesage'na zamazeri onkanamregahue hu'ne. (Ais 6:9-10.)
Затовсті́ло бо серце людей цих, тяжко чують на ву́ха вони, і зажмурили очі свої, щоб якось не побачити очима, і не почути ву́хами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоро́вив!“
28 E'ina hu'negu tamagra antahi ankeresazana, Anumzamo tahokehe'zana megi'a vahete atregeno e'ne hu'za zamagra antahigahaze.
Тож нехай для вас буде відо́ме, що послано Боже спасіння оце до поган, — і почують вони!“
Як промовив він це, розійшлися юдеї, велику суперечку провадивши поміж собою.
30 Poli'a, agra'ama ikante mizaseno ne'mania nompina, tare zagegafufi anampina mani'nege'za, agri'ma kekure hu'za amokizmia so'e huzmante'ne.
І ці́лих два роки Павло пробув у найнятім домі своїм, і приймав усіх, хто прихо́див до нього,
31 Korera osuno Anumzamofo mona kumamofo avu'ava zana hu'ama nehuno, Ramofo Jisasi avu'ava zamofo nanekea rempi hunezamigeno mago'mo'a aze'orino i'o huonte'ne.
і проповідував він Боже Царство, та з відвагою повною беззаборо́нно навчав про Господа Ісуса Христа!
