Aposolo 26

1 Agripa'a, Polinku huno, Knarere hugantoanki naneke ka'a huama hugahane higeno, Poli'a azana ometre emetre nehuno ahoke'ma ahekeaga agafa huno hu'ne.

А Агріппа сказав до Павла: „Дозволяємо тобі говорити про себе само́го“. Павло тоді простягнув руку, і промовив у своїй обороні:

2 Jiu vahe'mo'za nagri'ma ha'ma renante'za navare'za trate'ma neazana ana mika zamofo agafa'a amananki Kini ne' Agripaga antahi'ankero, nagra tusi'a muse hu'na kagri kavurera oti'na, Jiu vahe'mo'zama hunante'naza kemofo nona'a huzmantegahue.

„О ца́рю Агріппо! Уважаю себе за щасливого, що сьогодні я перед тобою боронитися маю з усьо́го, у чім мене винуватять юдеї,

3 Hanki Jiu vahe'mokizmi zamu'zma'ene, Jiu vahe'mo'zama keframa nehaza zana, kagra ko kenka antahinka hu'nananki, kema hanua keaga akohenka mani'nenka rezaganenka antahio.

особливо ж тому́, що ти знаєш усі юдейські звича́ї та супере́чки. Тому я прошу́ мене вислухати терпля́че.

4 Nagra inankna navu'navate osi'ni'aretira mani'na nehaza nera asete'na, esetetira vahe'ni'afine Jerusalemima mani'na e'noana, mika Jiu vahe krerafamo'za ko antahi'za ke'za hu'naze.

А життя моє зма́лку, що споча́тку точилося в Єрусалимі серед наро́ду мого, знають усі юдеї,

5 Zamagra antahi'naze, na'ankure korapa nagrira nage'za antahi'naze. Zamagra huama hunaku zamagesa nentahisu'za, tagri mono'mofo kasegemo'ma, o'e'ma huno hu'nea kante ante'na avariri fatgo hu'na nagra Farisi nere hu'na mani'noane.

які відають зда́вна мене, аби тільки схотіли засві́дчити, — що я жив фарисеєм за найдокладнішою сектою нашої віри.

6 Hige'na menina ama keagarera eme oti'noe, na'ankure Anumzamo'ma tagehe'ima huvempama huzmante'nea kere namentinti hu'na, mani'noe.

І тепер я стою отут су́джений за надію обі́тниці, що Бог дав ії нашим отцям,

7 Hagi tagrira 12fu'a naga'nofiku huvempa huno erigahaze hu'nea kere zamua kete'za mani'ne'za, zagene haninena hanaveti'za monora hunentaze. E'i anazante'ma navuma ketena namentintima hu'noa zanteku, Juda vahe'mo'za nagrira hafra hunenantaze. Mareri'namoke! (king)

а її викона́ння чекають побачити наші дванадцять племен, слу́жачи Богові безперестанно вдень та вночі. За цю надію, о ца́рю, мене винуватять юдеї!

8 Na'a higetma ama vahe'motma Anumzamo'ma fri vahera zamazeri oti'zankura tamentintia nosaze?

Чому ви вважаєте за неймовірне, що Бог воскрешає померлих?

9 Nagrama nagesama antahi'noana, tamageza nehue nehu'na hanaveti'na Nazareti Jisasi agi'a eri haviza hu'noe.

Правда, ду́мав був я, що мені нале́жить чинити багато ворожого проти Ймення Ісуса Назаряни́на,

10 Jerusalemi kumapina amanahu'zana hu'noe. Rama'a Anumzante mani'naza vahetamina, Jiu vahe mono nompima ugagote'naza pristi vahe'mo'zanena hugnare hazage'na zamare'na kina huzamante'na, zamahe frinaku'ma haza vahetera nagranena nazante'na izo huge'za zamahe'naze.

що я в Єрусалимі й робив, і багато кого зо святих до в'язниць я замкнув, як отримав був вла́ду від первосвящеників; а як їх убивали, я голос давав проти них.

11 Hanki hakare zupa maka osi mono nompi mareri'na Anumzama huhaviza hunteho hu'na zamahe'noe. Na'ankure nagra tusi'za hu'na narimpa hezmante'noe. Ru moparegane me'nea ra kumapina ufre'na zamahe'noe.

І часто по всіх синагогах караючи їх, до богозневаги примушував я, а лютуючи ве́льми на них, переслідував їх навіть по закордонних містах.

12 Anama nehuge'za, mono nonte ugagota kva vahe'mo'za hugnare hu'za hanave nenami'za hunantage'na Damaskasi nevu'na,

Коли в цих справах я йшов до Дамаску зо вла́дою та припору́ченням первосвящеників,

13 zagemo'a anuntu age12kiloki higeno, mareri'namokagi (king) monafinkatira masa a'mo'a zagea agatere'nea tavi'mo nevugeno, nagrane magokama vu'nona nagate'enena remsa mika hugagi'ne.

то опі́вдні, о ца́рю, на дорозі побачив я світло із неба, ясніше від світлости сонця, що ося́яло мене та тих, хто разом зо мною йшов!

14 Ana higeta ana mika'mota traka huta mopafima nemasonkeno'a, mago kezamo'a Aramu (Hibru) kefinti antahugeno anage hu'ne, Solio, Solio, na'a higenka Nagrira nenahane? Nagri'ma nenahanana, kagra ka'a agona zante taru nehane.

І як ми всі повалились на землю, я голос почув, що мені говорив єврейською мовою: „Савле, Савле, — чому ти Мене переслідуєш? Трудно тобі бити ногою колю́чку!“

15 Hige'na azage Ramoka? hugeno Ramo'a huno, Nenahamo'na Nagra Jisasi'ne.

А я запитав: „Хто Ти, Господи?“А Він відказав: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти.

16 Hianagi otio, na'ankure ama'na agafare, Nagra kavurera efore hue, korapa kagrira eri'za ne' kazeri otisugenka, amama kana zane, Nagri'ma naganane, Nagrama kaveri hanuazana huama hugahane hu'na hugante'noe.

Але підведи́ся, і стань на ноги свої. Бо на те Я з'явився тобі, щоб тебе вчинити слугою та свідком того, що ти бачив та що Я відкрию тобі.

17 Nagra Jiu vahe ka'afinti'ene megi'a vahepintira kaza hu'na kava hunegante'na, Nagra hugantesugenka zamagrite vunka,

Визволяю тебе від твого наро́ду та від поган, до яких Я тебе посилаю, —

18 zamurga erihari hananke'za hani'zampintira atre'za masare egahaze. Hagi Sata hanavefintira atre'za Anumzamofo hanavere esageno, kumi'zamia atrezamantesnige'za, Nagrite zamentinti hazage'na, kumi'zmi eri fanane hu'noa naga'enena zamagia erigahaze huno hu'ne.

відкрити їм очі, щоб вони наверну́лись від те́мряви в світло та від сатани́ної вла́ди до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарува́ння гріхів і насліддя з освяченими“.

19 Ana hu'negu, Kini Agripaga, monafinkati'ma ege'na ava'nagnazama ke'noa zama amage'ma onte'zamo'a amuho hunantegahie.

Через це я, о ца́рю Агріппо, не був супротивний видінню небесному,

20 Hu'neanagi pusantera Damaskasi vahe zamasmite'na, Jerusalemine maka Judia vahe'enena zamasmite'na megi'a vahe'enena anazanke hu'na zamasmi'na, tmagu'a rukarehe hutma Anumzante nevinkeno, tamu'tmama hanaza zamo'a, hago tamagua rukarehe hu'naze hino.

але ме́шканцям перше Дамаску, потім Єрусалиму й усякого кра́ю юдейського та поганам я проповідував, щоб пока́ялися й наверну́лись до Бога, і чинили діла, гі́дні покая́ння.

21 E'ina kegafare mago'a Jiu vahe'mo'za ra mono nompintira navuzuhu fegi'atre'za, nahe fri'nakura nehaze.

Через це юдеї в святині схопи́ли мене та й хотіли роздерти.

22 Hianagi Anumzamo'a nagrira naza hiazana keme e'na ama knarera oe. Hagi ama oti'na mika vahera osi'mofonteti vuno ramofonte'ma vu'neana, nagra huama hu'na nezmasmue. Mago'a kea nosuanagi, Mosese'ene, kasnampa vahe'mo'zama hu'za, e'inahu'zana fore hugahie hu'naza'zamo fore nehie.

Але, поміч від Бога одержавши, я стою́ аж до дня сьогоднішнього та свідкую мало́му й великому, нічого не розповідаючи, окрім того, що сказали Пророки й Мойсей, що статися має, —

23 Kema hu'za Kraisi'a ataza erino friteno pusante fri'pintira otino, Jiu vahete'ene megi'a vahetera tavi'a eri ama hugahie hu'naze.

що має Христос постраждати, що Він, як перший воскреснувши з мертвих, проповідувати буде світло народові й поганам!“

24 Poli'ma agra'ama agu'mavazisia zamofo keagama nehiana, Festusi'a ranke huno Poliga hago ifo nehano! Ra'ma'a zama rempi hunka antahinana zamo kagrira kazeri savari nehie!

Коли ж він боронився отак, то Фест проказав гучни́м голосом: „Дурієш ти, Павле! Велика наука доводить тебе до нерозуму“!

25 Higeno Poli'a huno, Nagrira antahintahinimo'a havizana osu'ne, Festusiga so'e ne' mani'nane. Hianagi nagrama nehua nanekea tamage hu'na fatgo antahintahizanteti nehue.

А Павло: „Не дурію — сказав, — о Фесте достойний, але провіщаю слова правди та щирого розуму.

26 Ama'na kema nehuana Kini ne'mo'a antahino keno hu'negu nagra agritera hu'ama hu'na nehue. Ama anazanku'ma nehuana kinimofo avurera fra'okine.

Цар бо знає про це, — до нього з відвагою я й промовляю. Бо не гада́ю я, щоб із цього щобудь схова́лось від нього, — бо не в за́кутку ді́ялось це.

27 Kini ne' Agripaga kasnampa vahe kegu kamentinti'a nehampi? Nagra antahi'noe, kagra kamentinti nehane.

Чи віруєш, ца́рю Агріппо, Пророкам? Я знаю, що віруєш“.

28 Higeno Kini Agripa'a Polinku anage hu'ne, Kagrama kagesa antahinana ama atupa knafina nazeri rukarehe hanankena, nagra (kristen) mono ne' manigahufi?

Агріппа ж Павлові: „Ти малощо не намовляєш мене, щоб я став християни́ном“.

29 Anage higeno Poli'a kenona'a huno, atupa knafino, za'za knafino nagra Anumzantega nunamu nehue, kagrikukera nosuanki ama menima mani'ne'za nagrama huanke'ma nentahiza vahe'mo'za, nagrikna hihogu nehuankino, ama'na seni nofinura kina reozmantesaze.

А Павло: „Благав би я Бога, щоб чи мало, чи багато, — не тільки но ти, але й усі, хто чує сьогодні мене, зробились такими, як і я, крім оцих ланцюгів“.

30 Anage hige'za, Kini neki, Gavana neki Benesiki, zamagranema mani'naza vahe'amo'za oti'naze.

І встав цар та намісник, і Верні́ка та ті, хто з ними сидів.

31 Oti'za ana noma atre'za fegi'a nevu'za, ke huganti hugama hu'za anage hu'naze. Ama'na nera mago knare ke agafa omaneneankita ahe frige kina huntege osutfa hugahune hu'za hu'naze.

І на́бік вони відійшли, і розмовляли один до одно́го й казали: „Нічого, ва́ртого смерти або ланцюгів, чоловік цей не робить!“

32 Agripa'a, Festusi asmino, Sisante'ma vugahue osiasina, ama nera katufe atrosine.

Агріппа ж до Феста сказав: „Міг би бути відпу́щений цей чоловік, якби не відкликавсь був до ке́саря“