Aposolo 25

1 Festusi'a Gavana erizante Sisaria tagufa kna enemanino, Sisariatira atreno Jerusalemi vu'ne.

А коли прибув Фест до свого намісництва, то він по трьох днях відійшов із Кесарі́ї до Єрусалиму.

2 Higeno ugagota mono kva vahe'ene Jiu vahepinti zamagi me'nea vahe'mo'za, Polina havige hu'za keaga eme agrite huntenaze.

І поскаржилися йому на Павла первосвященики та головніші з юдеїв, і благали його,

3 Polima kema huntesuna keaga antahi ramigahano hu'za antahige'naze. Festusiga huizo hunka atregeno Poli'a Jerusalemia vino hu'za hampo'na ke hunte'naze. Na'ankure avare'za nevnage'za kantega ome ahe fri'naku keaga retro hunte'neza hu'naze.

і ніби милости просили для нього, щоб до Єрусалиму його припровадив, — вони змову вчинили, щоб смерть заподі́яти йому по дорозі.

4 Hianagi Festusi'a kenona huno, Polina ko azeri'za kina hunte'za azerintageno Sisaria mani'neanki'na, nagra atupa knafi atrena Sisaria vugahue, hu'ne.

А Фест відповів, що Павла стережуть у Кесарії, і він сам незаба́ром туди подає́ться.

5 Nehuno anage hu'ne, Zamatrenke'za kva vahekamo'za nagrane urami'za, ama ne'mo'ma mago'a havizama hu'nesniazama me'nesige'za kesu'za, zamagra keaga agrira hunteho.

„Отже, — сказав він, — хто спроможен із вас, нехай ті вируша́ють ра́зом зо мною, і коли є неправда яка в чоловікові цьому, нехай оскаржа́ють його“.

6 Festusi'a zamagranema 8'o 10'a kna agateoreno, osi'a knama maniteno'a Sisaria uramino, hagi mago knarera keaga refakohu trate unemanino, Polina avareta eho huno huzmante'ne.

І, пробувши в них днів не більше як вісім чи десять, він поверну́вся до Кесарії. А другого дня він засів на суддевім сидінні, і звелів, щоб приве́сти Павла.

7 Poli'ma ehanatige'za, Jerusalemiti e'naza Jiu vahe'mo'za, azeri amunompi ante'za otigagine'za, rama'a hamponanentake kea huntaza kemofona agafa omanetfa hu'ne.

Як його ж привели́, то стали навколо юдеї, що поприхо́дили з Єрусалиму, і Павлу закидали багато тяжки́х винувачень, що їх не могли дове́сти,

8 Agri'ama azama hania nanekea Poli'a anage hu'ne, Nagra Jiu vahe Tra Kea eri haviza osu'noe, ra mono nona eri haviza osuge, Sisana havizana huontetfa hu'noe.

бо Павло боронився: „Я не провинився ні в чім ані проти Зако́ну юдейського, ані проти храму, ані супроти ке́саря“.

9 Hianagi Festusi'a Jiu vahe'mo'za musema huntesaza kazigati Poli antahigeno, kagra knare Jerusalemia mareri'nanke'na naneke ka'a ome antahigahufi?

Тоді Фест, що бажав догодити юдеям, промовив Павло́ві на відповідь: „Чи ти хочеш до Єрусалиму піти, і там суд прийняти від мене про це?“

10 Higeno Poli'a kenona'arera anage hu'ne, Nagri'ma keagama hunantekure hazare, Sisa'ma keagama refako nehia tra'are menina oti'noe. Nagra Jiu vahera havizana huozmantetfa hu'noe. Ama tamageginka kagra ko antahi ankere'nane.

Та Павло відказав: „Я стою перед судом ке́саревим, де належить мені суд прийняти. Юдеїв нічим я не скри́вдив, як і ти дуже добре те знаєш.

11 Hagi nagrama haviza hunesuge'za frigahane hu'za zamagra hanazana, fri'zankura korera ofregahue. Hu'neanagi zamagrama mago kema hunantesaza kemo'ma tamage agafa'ama omanenesiana, mago ne'mo'a amuha osu'neankino zamagri zamazampina navare ontegahie. Nagra ama keaga Sisante retufentoankino agra refako hugahie.

Бо коли допустився я кривди, або гідне смерти вчинив що, то не відмовляюся вмерти. Як нема ж нічого того, у чім вони винуватять мене, то не може ніхто мене видати їм. Відкликаюсь до ке́саря!“

12 Higeno Festusi'a kanisol vahe'enema atru huno keagama huteno'a, ke'nona hunteno, Hago nasaminka Sisante retufentoe hanankinka Sisante vugahane huno asami'ne.

Тоді Фест, побалакавши з радою, відповідь дав: „Ти відкли́кавсь до ке́саря, — до ке́саря пі́деш!“

13 Mago'agna evutegeno kini nera Agripake nesaro Benaisikea, Festusi antahimi'ne nantu antenteke Sisaria urami'na'e.

Як минуло ж днів кілька, цар Агрі́ппа й Верні́ка приїхали до Кесарії, щоб Феста вітати.

14 Anantega mago'a za'za kna umani'nakeno, Poli agenkea Festusi'a antahintahi'a erinaku Agripana anage huno asmi'ne, Feliksi'a mago nera kina nompi ante'ne.

А що там багато днів вони пробули́, то Фест ви́клав справу Павлову цареві й промовив: „Є один чоловік — від Фелікса лишений в'язень,

15 Jerusalemi mani'noge'za, mono nonte ugagota kva (hai pristi) vahe'ene, Jiu ranra (eldas) vahe'mo'za agri agenkea nenasmi'za hugeta ahe frimaneno hu'za nantahige'naze.

на якого, як в Єрусалимі я був, первосвященики й старші юдейські прине́сли скаргу, домагаючись його о́суду.

16 Nagra kenona zamire anage hu'noe, Romu vahe'mofo avu'ava'mo'a, keagama mago vahe'ma hunteku'ma hanimo'a, agri'ma keagama hunteku'ma hanamokizmi zamure otino, agri'ma huntesaza kemofona azahu nanekea hutesige'za henka avaremigahaze.

Я їм відповів, що римля́ни не мають звича́ю люди́ну якусь видавати на згубу, поки пізваний перед собою не матиме обвинувачі́в, і не буде йому дано можности для оборони від закидів.

17 Hu'neanki'na amare'ma atruma hazage'na, ama ana kea huretufe onte'noe. Hagi anante knazupa keagama refakohu trate unemani'na, avaretma egahaze hu'noe.

І як зійшлись вони тут, то я, зволіка́ння не роблячи жодного, сів наступного дня на сидіння судде́ве, і звелів привести́ цього мужа.

18 Keaga hunteku'ma haza vahe'mo'za oti'za zamagrama keaga hunte'nazana, havizama hu'nesia zante keaga huntegahaze hu'na nagesama antahi'noa kantera huonte'naze.

І винувальники стали круг нього, проте́ не вказали вини ані жодної з тих, яких я сподівався.

19 Hagi zamagrazmi mono'mofo zanku'ene mago nera Jisasi'e hu'za nehaza ne'ma fri'nea zanku'ma, Poli'ma huno mani'ne hu'nea zanku agenoka humare'za agripi atre'naze.

Та мали вони проти нього якісь суперечки про власне своє марновірство, і про якогось Ісуса померлого, про Якого Павло твердив, що живий Він.

20 Agri'ma hunentaza kemofo agafa'a, nagra ke'na erifore osua kazigati Jerusalemi eteno vanige'za amanahu keagama hunte'naza kea ome erifatgo husanifi hu'na knarerema hanigu antahige'noe.

І я був непевний у цьо́му змага́нні й спитав, чи не хоче піти він до Єрусалиму, і там суд прийняти про це?

21 Hianagi Poli'ma huno ete nazeri antenkena kina nompi mani'nesugeno, Sisa'a na'ane keaga hunantegahifi antahineno hige'na, nagra hanavege huzmantoanki'za, agrira kava krinte'nesagena, inanknarero eri fatgoma hutesu'na, Sisantera (Empra) huntesugeno vugahie.

Через те ж, що Павло заявив, щоб зали́шений був він на ке́сарів ро́зсуд, я звелів сторожити його, аж поки його не відправлю до ке́саря“.

22 Nehigeno anante Agripa'a anage huno Festusina asami'ne, nagranena ana ne'mofo kea nagra'ni'a nagesafinti antahinaku nehue, higeno Festusi'a okine huno Agripana asami'ne.

А Агріппа промовив до Феста: „Хотів би і я цього му́жа послухати!“„Узавтра — сказав той — почуєш його“.

23 Hianagi anante knarera, Agripake Benasikea mizama'amo marerisa kukena huteke, ana vahe'zagama atruma hu'naza tusi'a nompi ha' kaziga keagare'ma ugagote'naza kva vahe'ene (commanding officers), rankumapi ranra kva vahe'ene ufrageno Festusi'a ke huzmantege'za Polina avare'za e'naze.

А назавтра Агрі́ппа й Верні́ка прийшли з превеликою пишно́тою, і на залю судо́ву ввійшли разом з тисяцькими та значнішими му́жами міста. І як Фест наказав, то Павло був приве́дений.

24 Efrageno Festusi'a anage hu'ne, Kini ne' Agripagane miko tagrane mani'naza vahe'motma ama nera keho, maka Jiu vahe krerafamo'za keaga huntenaku nagrite eri'za Jerusalemine amafinema eri'za e'nazana kezati'za, Polina ahe frisnageno mago'enena amafina omanigahie hu'naze.

І сказав до них Фест: „О ца́рю Агріппо, та з нами присутні всі му́жі! Ви бачите того, що за нього ввесь люд юдейський мені докучав в Єрусалимі та тут, кричачи́, що йому не повинно більш жити.

25 Hu'neanagi nagrama hakena erifore'ma huana, agri'ma ahe friga agafa omanetfa hu'ne. Hagi agrama ana kumate'ma ugagote'nea ne' Sisante'ma keaga'ama mago'ene retufentoe hu'negu, nagra Polina avretrenaku nagesa antahi'noane.

Я ж дізнавсь, що нічого, ва́ртого смерти, він не вчинив; а що сам він відкликавсь до Августа, розсудив я послати його.

26 Hu'neanagi agri nanekema, nagrama kre'na rani'a (lord) amiga keaga nagripina omanetfaza hu'negu tmagrite'ene amu Kini ne' Agripaga tamagrama haketma keso'e hutesage'na, nagra avona kresue hu'na Polina avare'na tamagritera neoe.

Нічого не маю я певного, що міг би про нього писати до пана. Тому я припровадив його перед вас, а найбільш перед тебе, ца́рю Агріппо, щоб після переслу́хання мав що писати.

27 Na'ankure nagrama nagesama nentahuana mago kina ne'ma keaga huntaza kemo'ma, knare agafa omnenesire'ma huntezamo'a knarera osugahie.

Бо здається мені нерозва́жливим ув'я́зненого посилати, і не озна́чити обвинува́чень на нього“.