Aposolo 24
1 Hagi 5 fu'agna evigeno ugagota pristi ne' Ananaisi'a, mono kva (elda) vahe'ene, mago aza huno kemahu nera (loya) Tetulusi nevareno, Polina Gavana ne' avufima kema hunte kea anakite'za e'naze.
Через п’ять днів первосвященник Ананія разом зі старійшинами та адвокатом Тертуллом прийшли до Кесарії та перед намісником висунули обвинувачення проти Павла.
2 Polima kema higeno egeno'a, Tetilusi'a agafa huno Gavana nete ke ha' Polina renteno anage hu'ne, Tagra knare'za huta kagrama kavama krirantanketa tarimpa fru huta nemanita, hanki ama kumapima kahefa'zama efare'neana kagrama antahinka kenka retro'ma hanazante efare'ne.
Коли Павла покликали, Тертулл почав обвинувачувати його, кажучи: «Тривалий мир ми маємо завдяки тобі, і добрі речі були зроблені для цього народу через твою дбайливість.
3 Feliksiga knare hu'nane. Mika kazigane, mika zama hanazankura tagra kageta antahita nehuta tusi'a muse hunegantone.
Поважний Феліксе! Ми з великою вдячністю завжди й повсюди це визнаємо.
4 Hu'neanagi kagrira mago'ene knaka'a kazeorigahuanki'na anage hu'na negasamue, muse hugantonanki osia kema hanuana kagrama nehana kante antenka ketia antahiramio.
Щоб не затримувати тебе довго, благаю тебе, вислухай нас коротко у своєму милосерді.
5 Tagrama keta eri fore hunana ama'na nera hazanke nere, rama'a vahe zamazeri agrarega anteno, maka kokantega Jiu vahera keha renezmanteno, Nazarenie nehaza mono naga'mokizmi kva mani'ne.
Ми з’ясували, що ця людина – бунтівник. Він провокує заворушення між усіма юдеями в усьому світі та очолює назарейську єресь.
6 Anama hu'neno'a, agra ra mono nontia eri haviza nehigeta azeri none.
До того ж він намагався осквернити Храм. Тому ми його спіймали й хотіли судити за нашим Законом.
Але прийшов Трибун Лісій і силоміць забрав його з наших рук,
8 Kagrama antahigenka kesunka maka zanku'ma humanentona zana kagraka'a antahigahane.
наказавши його обвинувачам іти до тебе. Якщо ти його допитаєш, то сам дізнаєшся про все, у чому ми його звинувачуємо».
9 Jiu vahe'mo'zanena Tetulusi kere hagerafi'za, ama'na kema nehiana tamage hu'za hunte'naze.
Інші юдеї теж долучилися до обвинувачень, говорячи, що все це правда.
10 Gavana ne'mo Poli ke hinogu revumi humigeno, Poli'a anage hu'ne, Na'ankure nagra antahi'noe, kagra ama mopafina kema refakohu zantera rama'a kafufi mani'nanku, nagra korera osu'na nazama hania kea hugahue.
Коли намісник подав знак, Павло почав говорити: «Знаючи, що ти вже багато років суддя цього народу, я охоче буду захищатися.
11 Kagraka'a ana kea eriama hunka antahi ankeregahane, 12fu'a kna'nazana agatereno eovu'nege'na Jerusalemi mono hu'naku mareri'noe.
Ти можеш довідатись, що минуло не більше дванадцяти днів відтоді, як я прийшов до Єрусалима на поклоніння.
12 Zamagrama naga'zana, nagra mago vahe'enena fra ovazi'na, ra mono nompintira keaga hu'na, rama'a vahe kevua zamazeri savari hu'na nagrarega zamare'ozmante'na, osi mono nonpintiro rankumapinti'enena zamavare nagrarega ontoge'za onke'naze.
І не бачили мене, щоб я сперечався з кимось у Храмі або підбурював народ десь у синагогах чи в місті.
13 Hankinka zamagrama kema hunantenaku'ma nehazankea agafa'a kagritera eri forera osugahaze.
Вони навіть не можуть тобі довести того, у чому мене звинувачують.
14 Hu'neanagi nagra huama hu'na tamagema kasamisuana, tagigomofo Anumzante monora hunte'noe, Jisasi'ma hu'nea Kama, (sektie hu'zama nehazare) maka Mosesi Kasegemo'ma hu'neazante namentinti nehu'na, kasnampa vahe'mo'zama kre'naza kante avaririnoe.
Але я визнаю, що служу Богові батьків наших згідно з вченням Шляху, яке вони називають єрессю. Я вірю всьому, що записано в Законі та Пророках.
15 Nagra Anumzamofonte namentinti hu'noe, zamagrama zamentinti hu'naza kna hu'noankino, fatgo vahe'ene, havi vahe'mo'za frite'za otigahaze hu'na namentinti nehue.
У мене така ж надія на Бога, як і в них, що буде воскресіння праведних та неправедних.
16 Ama'na ke agafare, nagra maragu'zatina Anumzamofo avure'ene, vahe'mokizmi zamurera mani fatgo nehue.
Тому я дбаю про те, щоб завжди мати чисте сумління перед Богом та людьми.
17 Mago'a zagegafu evutege'na, zamunte omane vahe'nia, museza (gift) nezami'na, Anumzamofonte ofa antenaku Jerusalea vu'noe.
Через багато років я прийшов, щоби подати моєму народові милостиню та принести жертви.
18 Anama nehuge'za ra mono nompi nage'za eri fore nehu'za, nazeri agruma Anumzamofonte hu'noa zankura, vahe kevumo'zo mago'a rankea huonante'naze.
За цим мене й знайшли очищеного в Храмі. Там не було ні натовпу, ні колотнечі.
19 Hu'neanagi mago'a Esia provinsifinti Jiu vahera, amare menina kagri kavure mani'ne'za, nagrima hunante keaga me'neresina hunantasine.
Це були деякі юдеї з Азії, які мали би бути тут перед тобою, якщо мають щось проти мене.
20 Anama osanu'za ama vahe'mo'za, nankna hazenke hu'nofi agafa'a hugahaze. Kanisol vahe zamure'ma oti'ne'na hu'noa kea hufore hugahaze.
Або нехай присутні тут скажуть, яку провину знайшли в мені, коли я стояв у Синедріоні.
21 Hagi mago'zana kea ranke hu'na kanisol vahe zamure'ma oti'nena hu'noe. Menina keagama hunenantazana fripinti otigahaze hu'na huazante hunenantaze.
Хіба що те слово, яке я вигукнув перед ними: „Сьогодні мене судять перед вами за воскресіння з мертвих!“»
22 Anante Feliksi'a Jisasima amage'ma antekana ko antahi'neankino, kema antahi kna eriza'za nehuno anage hu'ne, Lisiasi'ma ugagota sondia kva ne'ma eramisige'na, keka'a antahigahue huteno,
Тоді Фелікс, який добре знав про Шлях, відклав суд, сказавши: «Я винесу рішення з вашого питання, коли прийде Трибун Лісій».
23 hagi 100'a sondia vahete kva (sensulien) ne'ku Polina kegava krinto hu'ne. Hianagi atregeno fru huno nemanina naga'amo'zama nazano atupa'ma haniazama eme aminaku hanigeta, i'o huozmanteho hu'ne.
Він наказав сотникові стерегти Павла, але надати певну свободу й нікому з його близьких не забороняти, щоб служили йому.
24 Mago'agna evigeno, Feliksi'ene nenaro Drusilake e'na'e, ana ara Jiu a're. Feliksi'a huzmantege'za Polina ome kehazageno eno, Jisas Kraisinte'ma amentinti hu'nea kea eme zanasmi'ne.
Через декілька днів Фелікс прийшов разом зі своєю дружиною Друзиллою, яка була юдейкою. Він наказав покликати Павла, аби послухати про віру в Ісуса Христа.
25 Poli'ma fatgo zanku'ene, avufama kava krino manizanku'ene keagare'ma vahe'ma refako'ma hania zanku'ma kema nehigeno'a, Feliksi'a tusi koro nehuno anage hu'ne, menina vu'nege'na henka kankamuma mesige'na, ke hanugenka ete eno huno asami'ne.
Проте коли Павло говорив про праведність, здержливість та майбутній суд, Фелікс злякався й сказав: «Тепер іди! Коли матиму час, покличу тебе».
26 Ana'ma nehuno'a agesama antahi'ana Poli'a zago namigahie nehuno, ama ana agafare mago'agna Polina ke higeno etere huno agranena keaga hu'ne.
Він сподівався, що Павло дасть йому грошей, і тому часто наказував привести його та говорив із ним.
27 Tare zagegafu agateregeno'a Porsius Festusi'a, Gavana eri'zana Feliksi no erino eri'ne, na'ankure Feliksi'a Jiu vahe zamazeri muse hu'naku Polina atregeno kina nompi mani'ne.
Коли минуло два роки, замість Фелікса прийшов Порцій Фест. Бажаючи догодити юдеям, Фелікс залишив Павла у в’язниці.
