Aposolo 21
1 Hagi Tagra anama huteta, zamatreta ventea atufegantu hagerimpi atreta fatgo huta vuta, Kosie nehaza hageri amunompi me'nea osi mopare (ailen) vuta, nanterana Rodesie nehaza kumate (ailen) uhanatiteta, anantetira Patara mopare uhanati'none.
А як ми розлучи́лися з ними й відпли́нули, то дорогою про́стою в Кос прибули́, а другого дня до Родо́су, а звідти в Пата́ру.
2 Patara atreta, Fonesia kumate vunaku nehia vente keta eri fore huteta, miza huta marerunkeno atreno timpi vu'ne.
І знайшли корабля́, що плив у Фінікі́ю, увійшли та й попли́нули.
3 Saiprusima ventemo unemania kumara hoga kaziga agatereta, Siria Provinsifi vuta, Tairi kumate umani'none. Na'ankure ventemo'a mago'a fenona anante eri netregete.
А коли показався нам Кіпр, ми лишили ліво́руч його та й попливли в Си́рію. І пристали ми в Тирі, бо там корабель вантажа́ мав скласти.
4 Jisasima amage'ma nentaza disaipol nagara ome nezmageta, ana kumate 7ni'a kna mani'none. Zamagra mago'ene Avamu'mo zamazeri otige'za Poliga Jerusalemi ovuo hu'za hu'naze.
І, учнів знайшовши, перебули́ тут сім день. Вони через Духа казали Павло́ві, щоб до Єрусалиму не йшов.
5 Ananknama vagaregeta, atreta kantega nevunkeno, ana mika'mo'zane, a'nezamine, mofavre naga'zamine tagrane magoka vazageta ana kumara atreta vu'none. Hagerinkenare vuteta tarenareta nunamuna ome huteta,
І, як дні побуту скінчи́лися, то ми вийшли й пішли, а всі нас прово́дили з дружи́нами й дітьми́ аж за місто. І, ставши навко́лішки, помолились на бе́резі.
6 mani'neho huta mago mago'mokizmia hunezmanteta ventefi marerita nevunke'za, zamagra rukrahe hu'za nozimirega vu'naze.
І, попрощавшись один із одним, ми ввійшли в корабель, а вони повернулись додому.
7 Tagra Tairi kumara atreta vuva vuva huta Tolemais uhanatiteta, mono nagara ome nezmatagita anante magokna mani'none.
А ми, закінчи́вши від Тиру плавбу́, пристали до Птолемаїди, і, братів привітавши, один день перебули́ в них.
8 Nanterana ana kumara atreta, Sisaria ehanatita mono nehia ne' (evangelis) Filipina 7ni'a naga mono kva zamazeri oti'nafinti mago zamimofo nonte umani'none. (Apo 6:1-6)
А назавтра в дорогу ми вибрались, і прийшли в Кесарі́ю. І ввійшли до госпо́ди благові́сника Пилипа, одно́го з семи, і позосталися в нього.
9 Ana ne'mofona 4'a ve e'ori kasnampa mofane'zaga'a mani'naze.
Він мав чотири панні дочки́, що пророкували.
10 Anante mago'a kna mani'nonkeno, mago kasnampa nera Agabusi'e nehaza ne'mo, Judia kazigati eramino anante e'ne.
І коли ми багато днів у них зоставались, то прибув із Юдеї якийсь пророк, Ага́в на ім'я́.
11 Tagra mani'nontega Agabusi'a eno, Polina amu'nofi'a (belt) erino agra azante ene agiare renenteno anage hu'ne, Ruotge Avamu'mo'a anage hie, Amanahu kante Jerusalemi mani'naza Jiu vahe'mo'za ama amu'nofi'mofo nefana azeri'za kina rente'za megi'a vahe zamazampi antegahaze.
І прийшов він до нас, і взяв пояса Па́влового, та й зв'язав свої руки та ноги й сказав: „Дух Святий так звіщає: Отак зв'яжуть в Єрусалимі юдеї того мужа, що цей пояс його, і видадуть в руки поган“...
12 Ana naneke antahiteta, tagrane anampi nemani'za vahe'ene kazigazi huta, Poliga Jerusalea mareorio huta asami'none.
Як почули ж оце, то благали ми та тамте́шні Павла, щоб до Єрусалиму не йшов.
13 Anante Poli'a kenona zamirera anage hu'ne, tamagra nahigetma zavira netetma, narimpamofona nazeri kna nehaze? Na'ankure nofinukera nazeriza anaki nantehogukera trora osuanki, Ramofo Jisasi agire Jerusalemi frinaku retro nehue.
А Павло відповів: „Що́ робите ви, плачучи́ та серце мені розрива́ючи? Бо за Ім'я́ Господа Ісуса я готовий не тільки зв'я́заним бути, а й померти в Єрусалимі“!
14 Na'ankure agra ketia ontahisiaza higeta, tagra kea osuta Ramofo avesi'zamo fore hanie huta hu'none.
І не могли ми його вмо́вити, і замовкли, сказавши: „Нехай діється Божа воля!“
15 Ana knama evutegeta trotra nehuta otita Jerusalemi vu'none.
А після оцих днів приготува́лись ми, та до Єрусалиму ви́рушили.
16 Mago'a Sisaria kumate nemaniza disaipol naga'mo'za tagrane ne-eza tavare'za Saiprusi ne' Masoni nompi vazageta, korapa Jisasi amage nentea disaipol ne'mofo nompi umanigahune hu'nona ne'mofo nompi umani'none.
А з нами пішли й деякі учні із Кесарі́ї, ведучи́ якогось кіпрянина Мнасо́на, давнього учня, що ми в нього спинитися мали.
17 Jerusalemi uhanatunke'za Anumzamofo naga'mo'za muse nehu'za tavatagi'za knare hutma aze hu'naze.
А коли ми прийшли в Єрусалим, то брати́ прийняли́ нас гости́нно.
18 Uvasonkeno ko'ma atigeno, Poli'a, Jemisine maka mono kva vahe'zagama (eldas) mani'naza ome zamagenaku tagrane vu'ne.
А другого дня Павло з нами пода́вся до Якова. І всі старші посхо́дились.
19 Poli'a ome zamageno zamatagiteno, agra agafa huno mago' mago'zama Anumzamo'ma mono eri'za megi'a vahepima e'nerigeno hu'neazana zamasmi'ne.
Поздоро́вивши ж їх, розповів він докладно, що́ Бог через служі́ння його вчинив між поганами.
20 Ama ana nanekema antahite'za, Anumzamofo agi erisaga hu'naze. Zamagra anage hu'za Polina asami'naze, kagra nerafuga antahio, nama'a tauseni'a Jiu vahe'mo'za zamentinti nehu'za, Mosese Kasege'ne amage' nentaza vahe'mo'zanena hampo'nati'za amage' nentaze.
Як вони ж це почули, то сла́вили Бога, а до нього промовили: „Бачиш, брате, скільки тисяч серед юдеїв увірувало, і всі вони — ревні оборонці Зако́ну!
21 Mago'a vahe'mo'za anage hu'za kagrikura zamasmi'naze, kagra maka Jiu vahe'mo'za megi'a vahepi mani'nazana, Mosese kasegemo'a taza osugahie hunka nehunka, mofavreramina zamufa taga huozmanteho nehunka, tagri tavutavamofo avu'avara osugahaze hunka hu'nananke antahi'none.
Вони ж чули про тебе, ніби ти всіх юдеїв, що живуть між поганами, навчаєш відсту́плення від Мойсея, говорячи, щоб дітей не обрізували й не тримались звича́їв.
22 Tagra na'a hugahune? Kagrama kmama e'nana nanekema zamagra antahisu'za tamage hugahaze.
Що ж почати? Люд збереться напевно, бо почують, що прибув ти.
23 Ana hu'negu tagrama kasmisunaza huo. 4'a vene'nemo'za Anumzamofonte huvempa hu'za mani'naze.
Отже, зроби це, що порадимо тобі. Ми маємо чотирьох му́жів, що обі́тницю склали на себе.
24 Hanki zamavarenka kagrane magoka tamazeri agru nehutma, zamazoka'ma haresazazana miza sezmantegahane. E'ina hananke'za, maka vahe'mo'za antahi'za kema hazage'za kagriku'ma antahi'nazana tamage hu'naze hugahaze. Hu'neanagi kagraka'a kasegea amage antenka manigahane.
Візьми їх, та й із ними очисться, і вида́тки за них заплати́, щоб постри́гли їм голови. І пізнають усі, що неправда про тебе їм сказане, та й що сам ти Зако́на пильнуєш.
25 Hu'neanagi megi'a vahe'ma zamentinti nehaza vahetega, tagra avonkreta, havi anumzante Kresramana vuntesia zagagafane, korane anankema taga osu zagagafane onetma, monko'zana atreho huta tagesa antahiteta kre zami'none. (Apo 15:29)
А про тих із поган, що ввірували, ми писали, розсудивши, щоб вони береглися від ідольських жертов та крови й задушени́ни, та від блу́ду“.
26 Nanterana Poli'a zamavareno agrane ana vahe'ma zamazeri agru huteno, ra mono nompi vuno, ana zupa mago mago'mofonte Kresramana vuno azeri agaruhu kna vagaregahie huno ome zamasmi'ne.
Тоді взяв Павло мужів отих, і назавтра очи́стився з ними, і ввійшов у храм, і звістив про ви́конання днів очи́щення, так, аж за кожного з них була́ жертва прине́сена.
27 Hagi 7ni'a kna vagare'za nehigeno, Esia provinsifinti Jiu vahe'mo'za ra mono nompi mani'nege'za nege'za, rama'a vahe zamarimpa zamazeri oti'zage'za Polina azeneri'za,
А коли ті сім день закінчи́тися мали, то азійські юдеї, як побачили в храмі його, підбу́рили ввесь наро́д, та руки на нього наклали,
28 anage hu'za ranke hu'naze, Israeli vahe'mote taza hiho! Ama ne'mo'a hakare kaziga mani'naza vahetamina rempi hunezmino, vahetine kasegetine, ra mono nontia ha' renente! Mago'enena agra Griki vahera zamareno ra mono nomofo agu'afi nevuno, ruotage hu'nea ra mono nona eri pehena nehie!
кричачи́: „Ізраїльські мужі, рятуйте! Це люди́на ота, що проти народу й Зако́ну та місця цього всіх усюди навчає! А до того у храм упровадив і ге́лленів, — і занечи́стив це місце святе!“
29 Zamagra negageno Efesasiti nera Trofimusi'a, Poli'ene Jerusalemi vano nehige'za negaza ne'ku, ra mono nomofo agu'afinka avreno marerinegahie hu'za zamagesa antahi'naze.
Бо перед тим вони бачили в місті з ним ра́зом Трохима ефе́сянина, і гадали про нього, що Павло то його ввів у храм.
30 Maka vahe'mo'za eritru hu'za zamaga re'za e'za, Polina azeri'za avazu hu'za ra mono nomofo agu'afinti atimaneramizageno'a, ame hu'za ra mono nonkafana erigi'naze.
І порушилося ціле місто, і повстало збіго́висько люду. І, схопи́вши Павла, потягли його поза храм, а двері негайно зачинено.
31 Polima ahe friku'ma nehazageno, anampinti vahe'mo'za zamaga re'za vu'za, maka Jerusalemi vahe'mo'za ha' nehaze hu'za sondia vahete kva nehia nera ome asmi'naze.
Як хотіли ж забити його, то вістка досталась до полково́го тисяцього, що ввесь Єфусалим збунтувався!
32 Ana sondia kva ne'mo'a ame' huno sondia vahe'zaga nezmareno, mago'a vahe'mokizmi kva vahe'zaga (sensulien, hantretia sondia vahete kva nera) zamarege'za, zamaga re'za ana vahete e'naze. Polima ahenaku nehaza vahe'mo'za, sondia vahe'mokizmi kva ne'ene, sondia vahe'zagama nezamage'za, ohe'za atre'naze.
І він зараз узяв воякі́в та сотників, і подався до них. А вони, як угледіли тисяцького й вояків, то бити Павла перестали.
33 Anante sondia kva ne'mo'a Polina ome azeriteno, huzmantege'za tare seni nofinu anakintetageno, anante sondia kva ne'mo'a, zamantahige'ne, Agra aza'e, agra na'a hu'ne?
Приступив тоді ти́сяцький, та й ухопи́в його, і двома́ ланцюга́ми зв'язати звелів, і допитувати став: хто такий він і що́ він зробив?
34 Hu'neanagi tusi'a vahetamimpinti mago'amo'za ranke hu'za ra kefinti mago zanku kereso nehazageno, mago'amo'za ruge nehazageno, sondia kva ne'mo'a ke agafa'a keno eri fore osu'ne. Na'ankure rama'a vahe'mo'za kehakare nehazageno ontahino, Polina avareta sondia vahe kumapi viho hige'za avare'za vu'naze.
Але кожен що інше викрикував у нато́впі. І, не мігши довідатись певного через за́колот, він звелів відпрова́дити його до форте́ці.
35 Agrama latare'ma ege'za, Polina sondia vahe'mo'za azerisga hu'za mareri'naze. Na'ankure rama'a vahe'mo'za ahenaku nehazageno'e.
А коли він до сходів прийшов, то трапилося, що мусіли не́сти його вояки із-за на́товпу лю́дського,
36 Rama'a vahe tamimo'za zamavariri'za nevu'za kezati'za, Ahe friho! Ahe friho! hu'naze.
бо бе́зліч народу йшла слідкома́ та кричала: „Геть із ним!“
37 Polima avare'za sondia vahe kumapi ufre'za nehazageno sondia kva ne' asamino, Knare mago'a kea kasmisufi? Higeno ana ne'mo, Griki kea antahi'nano? huno Polina antahige'ne.
А коли Павло вхо́див до фортеці, то тисяцького поспитався: „Чи можна мені щось сказати тобі?“А той відказав: „То ти вмієш по-грецькому?
38 Kagra Isipi ne'ma, mago'a knafima ugota hunka, 4 tauseni'a vahe'ma kamani vahe ha'ma rezmanteku'ma hu'naza vene'nema zamavarenka hagege kokampi vu'nana nepi, ru nere?
Чи не той ти єги́птянин, що перед цими днями призвів був до бунту, і ви́провадив до пустині чотири тисячі потаємних убійників?“
39 Poli'a kenona anage hu'ne, Nagra Jiu nere Tasisi kumateti Sirisia provinsfinti, agatere'nea rankumatetire. Knare natre'nanke'na ama vahetamina kea zamasmigahuo higeno,
А Павло відказав: „Я юде́янин із Та́рсу, громадя́нин відо́мого міста в Кілікі́ї. Благаю тебе, — дозволь мені до наро́ду промовити!“
40 ana sondia kva ne'mo'a knareki kea huo higeno, Poli'a latare oti'neno azanu avame hige'za keresoma nehazazana eri taganageno, antahi'naza Aramu (Hibru) kefinti, anage huno zamasmi'ne.
А коли той дозволив, то Павло став на сходах, і дав знака рукою наро́дові. А як тиша велика настала, промовив єврейською мовою, ка́жучи:
