2 Samue 21
1 Hagi Deviti'ma kini mani'nea knafina, Israeli mopafina 3'a kafumofo agu'afi agatonto kna fore hu'ne. Higeno Deviti'a Ra Anumzamofona nunama huno antahigegeno, Ra Anumzamo'a Deviti nunamuma'arera kenona hunteno, e'inahu zama fore nehiana Soli'ene naga'amo'zama Gibioni vahe'ma zamahe fri'naza zante nona huno ama ana knazana efore nehie.
І був голод за днів Давида три роки, рік за роком. І шукав Давид Господнього лиця, а Господь сказав: „Кров на Саула та на його дім за те, що повбива́в він ґів'оні́тян“.
2 Higeno Gibioni vahera Deviti'a kehige'za agrite azageno kea zamasami'ne. Hagi ana Gibioni vahera zamagra Israeli vahera omani'nazanki Amori vahe'mokizmi zamagehe'za mani'naze. Hagi Israeli vahe'mo'za kora huvempa hu'za Amori vahera ozmahegosune hu'za hu'nazanagi, Soli'a agra zamahe vagare'ne. Na'ankure agra Israeli vahe'ene Juda vahe mopama mika kegava hania kazigati anara hu'ne. (Josua 9:3-27)
І покликав цар ґів'оні́тян та й сказав їм про це. А ґів'оні́тяни, — вони не з Ізра́їлевих синів, а з останку аморе́янина, а Ізраїлеві сини були присягну́ли їм. Та Саул шукав, щоб повбивати їх через свою горливість для синів Ізраїля та Юди.
3 Hagi Deviti'a Gibioni vahe'mokizmia zamantahigeno, Soli'ma hu'nea zantera nagra inankna hu'na Soli kumimofo nona hu'na apasentanenkeno Ra Anumzamo'a asomura hurantegahie?
І сказав Давид до ґів'оні́тян: „Що́ я зроблю́ вам і чим надолу́жу, щоб ви поблагослови́ли Господню спа́дщину?“
4 Higeno Gibioni vahe'mo'za amanage hu'naze, Soline agri nagapintira silvane golinena e'orige mago vahera Israeli nagapintira ahe frigera tagra osugahune. Anage hazageno Deviti'a ete zamantahigeno, Hagi nagra na'a mago'a zana huramantegahue?
І сказали йому ґів'оні́тяни: „Не треба нам ані срібла, ані золота від Саула та від дому його, і не треба нам забивати чоловіка в Ізраїлі“. А він сказав: „Що́ ви скажете, зроблю́ вам“.
5 Hige'za zamagra kinimofo kenona hu'za, Soli ana zana huranteno ama mopafintira tahe fanene hanigeta Israeli vahe mopafina omanisunegu ana antahintahia retro hu'ne.
І сказали вони до царя: „Чоловік той, що вигубив нас, і що замишляв на нас, щоб нас ви́нищити, щоб ми не стали в усій Ізраїлевій границі, —
6 Ana hu'negu Soli nagapima mofavre'o, negeho'ma mani'ne'niana 7ni'a avreramigeta, Soli kumate Gibioni Ra Anumzamofo avuga ome zamaheta hantimaneno. Hazageno kini ne'mo'a zamasamino, Nagra avre tamigahue.
нехай буде нам да́но семеро мужа з синів його, і ми повішаємо їх для Господа в Ґів'аті Саула, Господнього вибра́нця“. А цар сказав: „Я дам“.
7 Hagi Deviti'a Jonatani'ene huvempa hu'negu nentahino, Jonatani ne'mofo Mefi-boseti'na avre franekino Amori vahera avre ozami'ne.
Та змилосе́рдився цар над Мефівошетом, сином Йоната́на, Саулового сина, через Господню прися́гу, що була поміж ними, — між Давидом та між Йонатаиом, Сауловим сином.
8 Hianagi Aia mofa Rispama Solinte'ma mani'neno, tarema zanante'nea mofavrerare Armonine ru Mefibosetinena avre'zami'ne. Ana nehuno Mehola kumateti ne' Barzilai nemofo Adrielinte'ma Soli mofamo'ma Merabu'ma mani'neno kasezmante'nea 5fua ne' mofavreramine zamavareno,
І взяв цар двох синів Ріцпи, дочки́ Айї, яких вона породила Саулові, Армонія та Мефівошета, і п'ятьох синів Мелхоли, Саулової дочки́, що вона породила Адріїлові, синові мехолатянина Барзіллая,
9 ana 7ni'a vahera Gibioni vahera avrezamige'za, Ra Anumzamofo avuga zamanankempi nofi hararivazi'za agonafi zamahe fri'zage'za, bali ne'zama hamare knama erigafa haza knare fri'naze.
та й дав їх у руку ґів'оні́тян, — і вони повішали їх на горі перед Господнім лицем. І впали семеро ра́зом, а були вони побиті в перших днях жнив, коли поча́ток жнив ячме́ню.
10 Hagi tare mofavreraremofo nezanarera Rispa'a asunku kukena erino vuno ana tva'onte me'nea have agofetu ome rutareno tafe hu'ne. Hagi bali ne'zama hamare knareti vuno ko knafima ufre'neana hanine zagenena agra ana vahe'mokizmi zmavufare kegava hu'neno, atrege'za namazagane afi zagagafamo'za zamavufaga eme one'naze.
А Ріцпа, дочка Айїна, взяла́ вере́тище, і простягла́ його собі на скелі, і була там від поча́тку жнив аж поки не зійшли́ на них во́ди з неба, і не дала́ вона спочити на них пта́ству небесному вдень, а польові́й звірині́ вночі.
11 Hagi Solina henka nenaro Aia mofa Rizpama hiazamofo kema Devitima nentahino'a,
І було доне́сено Давидові, що́ зробила Ріцпа, Айїна дочка́, Саулова нало́жниця.
12 agra Jabase kumate Giliati kaziga vuno, kora Filistia vahe'mo'za Soline nemofo Jonatanigizani Gilboa agonafi znahete'za, zanavufga eri'za maka vahe'mo'zama atruma nehazafi Jabes-Giliati ome hanti znante'naze. Henka Jabesi vahe'mo'za oku'a vu'za zanavufama ome eri'za asente'nafinti zaferina zani'a omerinaku vu'ne.
А Давид пішов, і взяв кості Саула та кості сина його Йоната́на від госпо́дарів ґілеадського Явешу, що ви́крали були їх із майда́ну Бет-Шану що їх повісили там филисти́мляни того дня, коли филисти́мляни побили Саула в Ґілбоа.
13 Hagi Deviti'a eri'za vahe'a huzmantege'za vu'za, Soline nemofo Jonatanigizni zaferinane, Gibioni vahe'mo'za zamahe'naza 7ni'a vahe zaferina omeri'naze.
І виніс він звідти кості Саула та кості сина його Йонатана, і зібрали кості пові́шаних.
14 Ana hute'za Benzameni naga mopare vu'za Soli naga'ma asezmante'naza mopa agentega Zela kumate nefa Kisima asente'nefi ome asezmante'naze. Hagi ana maka kema kini ne'mo'ma zamasamia zama huvarageno'a, Ra Anumzamo'a nunamuzamia antahizamino, ana mopafima zamaga tontozama me'neana eri atre'ne.
І поховали кості Саула та сина його Йонатана в Веніяминовому кра́ї, в Целі, в гробі батька його Кіша. І зробили все, що наказав був цар, — і пото́му Бог був убла́ганий Кра́єм.
15 Hagi ete mago'ane Israeli vahe'mo'za Filistia vahe'enena hara hu'naze. Hagi hara hu'za nevazageno, Deviti'a asafeku huno zaferina omne amne hu'ne.
І була ще війна филисти́млян з Ізраїлем. І зійшов Давид та з ним слуги його, і воювали з филисти́млянами. І змучився Давид.
16 Hagi mago Filistia ha' nera agi'a Isbibenobu'e. Agra tusinasi Refaimi vahe'mokizmi nezamagehokino, agra Deviti ahenaku hu'ne. Hanki ana ne'mofo keve agona'a bronsireti tro higeno, kna'amo'a 3kilo naza hu'nea eri'neno, kasefa bainati kazine eri'ne.
І був Ішбі в Нові, що з наща́дків Рафи, а вага його списа́ три сотні шеклів міді, і опере́заний він був ново́ю зброєю. І він сказав, щоб забити Давида.
17 Hianagi Abisaia'a Devitina eme aza huno ha' huno ana Filistia ha' nera ahe'ne. Ana hutege'za sondia vahe'mo'za Devitina hanave huvempa ke hunte'za, kagra hatera tagranena vano osugahane. Hagi kagra Israeli vahe'motarera lampe tavi kna hunka mani'nananki, atre'nankeno ana tavimo'a asura osugahie.
Та поміг йому Авіша́й, син Церуїн, — і він ударив филисти́млянина, та й забив його. Тоді Давидові люди присягли́ йому, говорячи: „Ти не ви́йдеш уже з нами на війну, — і не пога́сиш Ізраїлевого світильника!“
18 Hagi ete henka mago Filistia vahe'enena Gobi kumate hara ome hu'naze. Hagi ana hapina Sibekai'a, Husa mopareti ne'mo, Refaimi tusinasi nagapinti nera Sapuna ahe'ne.
І сталося по́тім, і була́ ще війна в Нові з филисти́млянами. Тоді хушанин Сіббехай побив Сафа, шо з наща́дків Рафи.
19 Hagi ete mago'ane Gobi kumate Filistia vahe'enema ha'ma ome hazana, Elihanani'a Zaeli nemofo Betlehemu kumateti ne'mo Gati nagapinti Goliati nefuna ahe fri'ne. Hagi ana nemofo kevemo'a kukena hati masinimofo zafa'agna hu'ne.
І була́ ще війна в Нові з филисти́млянами, і віфлеємець Елханан, син Яаре, побив ґатянина Ґоліята, — а держа́к списа́ його був, як тка́цький вал.
20 Hagi ete'za mago hara Gati kumate ome hu'naze. Hagi anampina Goliati kna ne' krefa mani'neana 6'a agigogi, azankogi huno hunte'neankino miko 24'a agigo azankone me'ne. Hagi agranena Refaimi tusinasi vahe'mokizmi nezmageho'e.
І була ще війна в Ґаті. А там чоловік великого зросту, що мав на руках та на нога́х по шість пальців, числом двадцять і чотири. Також і він був наро́джений тому Рафі.
21 Ana ne'mo'a Israeli vahera kiza zokago ke hunezamantegeno, Deviti nefu Simei nemofo Jonatani ana nera ahe fri'ne.
І зневажав він Ізраїля, — та вбив його Йонатан, син Шім'ї, Давидового брата!
22 Hagi e'i ana 4'a vahera Gati kumateti Refaimi tusinasi nagapinti vaheki'za Deviti'ene, sondia vahe'amo'za zamahe fri'naze.
Четверо тих були наро́джені тому Рафі в Ґаті, — і попа́дали вони від руки Давида та від руки його слуг.
